Постанова 4809 № 404/3757/18

ПОСТАНОВА Іменем України 25 січня 2022 року м. Кропивницький справа № 404/3757/18 провадження № 22-ц/4809/65/22 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого судді Дуковського О.Л.; суддів Дьомич Л.М., Письменного О.А. з участю секретаря Демешко Л.В. Учасники справи: позивач ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данилюк Н.В.; відповідачі ОСОБА_2 , ОСОБА_3 . Розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Данилюк Надія Володимирівна на рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 2021 року, у складі головуючого судді Мохонько В.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі продажу недійсним, - В С Т А Н О В И В: У червні 2018 року ОСОБА_4 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання договору купівлі продажу недійсним. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що йому на праві власності належав цілий будинок, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 . Вказував, що 13.08.1992 він подарував ОСОБА_5 7/50 частки вказаного будинку з відповідною часткою надвірних будівель. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_5 померла. Після її смерті спадщину, до складу якої, зокрема увійшло 7/50 частки вказаного будинку, прийняли ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .. Зазначав, що звернувшись до обласного комунального підприємства «Кіровоградське обласне об`єднання бюро технічної інвентаризації» за виготовленням технічної документації, йому стало відомо, що право власності ОСОБА_5 на 7/50 частки спірного будинку зареєстровано на підставі договору купівлі-продажу від 13.08.1992, що підтверджується архівною довідкою № 44122 від 27.03.2018, в якій також невірно вказано прізвище ОСОБА_6 зазначено - « ОСОБА_7 ». Посилався на те, що договір, укладений між ним та ОСОБА_5 не передбачав обов`язку вчиняти на його користь дію матеріального характеру та будь-яких коштів, у тому числі 626 крб., за договором купівлі-продажу будинку він не отримував, а тому оспорюваний правочин укладений внаслідок помилки. Вважав, що між ними укладено договір дарування, а не договір купівлі продажу. Просив визнати договір купівлі продажу від 13.08.1992 , укладений між ним та ОСОБА_5 недійсним та зобов`язати відповідачів повернути 7/50 частки спірного житлового будинку. Рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 2021 року у задоволенні позову відмовлено. Не погоджуючись із вказаним рішенням суду позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову. Вказує на те, що спірний договір купівлі продажу будинку був укладений внаслідок помилки, що має істотне значення, оскільки позивач вважав, що уклав договір дарування. Заслухавши доповідь судді-доповідача, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши письмові докази у справі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення без задоволення апеляційної скарги з таких підстав. Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції послався на відсутність правових підстав для задоволення даного позову, вказавши на те, що відповідачі хоча і визнають даний позов, ні якого відношення до спірного майна не мають. Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати. Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного. З матеріалів справи вбачається, що 13 серпня 1992 року державним нотаріусом другої Кіровоградської державної нотаріальної контори Гордієнко Т.Є. було посвідчено договір купівлі-продажу. Згідно вказаного договору ОСОБА_8 подарував ОСОБА_9 , яка прийняла в дар 7/50 частин будинку з відповідною часткою надвірних будівель, що знаходиться в АДРЕСА_1 , під номером вісімдесят сім. В користування обдарованої перейшла кімната 11,1 кв.м. Дар (частину будинку) сторони оцінили в сумі - 626 крб. (а.с. 6-7). Договір підписано сторонами в присутності нотаріуса, особу сторін встановлено. Їх дієздатність, а також належність гр. ОСОБА_10 житлового будинку, що відчужується, перевірено. 14 серпня 1992 року вказаний договір дарування зареєстрований в Кіровоградському обласному об`єднаному бюро технічної інвентаризації, що підтверджується відбитком штампу на звороті договору (а.с. 7 зворот). Як вбачається із тексту спірного договору та із державної його реєстрації, між сторонами було укладено фактично договір дарування. Тому, підстави для визнання його недійсним відсутні, з урахуванням законодавства чинного на той час. Архівна довідка ОБТІ не змінює правової природи укладеного договору і не створює нового правочину, тобто додаткового обсягу прав та обов`язків сторін. Встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 - померла, про що видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_1 (а.с. 9). Після смерті ОСОБА_5 відкрилася спадщина. До першої Кіровоградської державної нотаріальної контори 20.08.2004 із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва звернулась сестра померлої - ОСОБА_11 . 20.08.2004 ОСОБА_4 звернувся до першої Кіровоградської державної нотаріальної контори із заявою, про відмову від прийняття спадщини після смерті ОСОБА_5 на користь ОСОБА_11 (а.с. 175). Судом апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_11 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , спадкова справа після її смерті не заводилася (а.с. 242, 243). В матеріалах справи відсутні будь-які докази того, що відповідачі у даній справі мають відношення до 7/50 частини будинку за адресою АДРЕСА_1 , про що вказував і суд першої інстанції. Тому, вимога про зобов`язання відповідачів про повернення позивачу спірної частини будинку є безпідставною. Колегія суддів, вважає правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову із правильним застосуванням норм матеріального права та з посиланням на те, що дані спірні правовідносини виникли у 1992 році, а тому регулюються ЦК УРСР 1963 року. Суд апеляційної інстанції згідно діючих вимог цивільно-процесуального законодавства перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та позовних вимог, що були предметом розгляду в суді першої інстанції. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін, а скарга без задоволення. Керуючись ст.ст. 368, 374, 375, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Данилюк Надія Володимирівна - залишити без задоволення. Рішення Кіровського районного суду м. Кіровограда від 21 квітня 2021 року залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. 15.02.2022 складено постанову. Головуючий суддя О.Л.Дуковський Судді Л.М. Дьомич О.А. Письменний