Постанова Миколаївський апеляційний суд № 485/1608/21

17.02.22 33/812/47/22 Єдиний унікальний номер судової справи: 485/1608/21 Головуючий суду І інстанції - суддя Бодрова О.П. Номер провадження: 33/812/47/22 Головуючий суддя апеляційного суду - Крамаренко Т.В. Категорія: ст. 124 КУпАП П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 17 лютого 2022 року м. Миколаїв Миколаївський апеляційний суд у складі: головуючого судді - Крамаренко Т.В., із секретарем судового засідання - Лівшенком О.С., за участю - ОСОБА_1 , розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2022 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення, в с т а н о в и в: Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №211836, який складено 27 листопада 2021 року інспектором СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Чепіженко Ю.Ю., 27 листопада 2021 року о 12-09 годині в м. Снігурівка по вул. Жовтневій, 103, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ Deo Sens, державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав завчасно до початку маневру за (50-100 м) в населеному пункті покажчик повороту ліворуч, в результаті чого автомобіль Renault Twingo номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду, допустив зіткнення з т/з Deo Sens, який здійснював обгін автомобіля Deo Sens, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.9.4. Правил дорожнього рухуУкраїни, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП. Постановою судді Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2022 року провадження у справі про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення. Не погодившись із зазначеною постановою суду, потерпілий ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та постановити нову, якою визнати винним ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КУпАП. В своїй апеляцій скарзі потерпілий ОСОБА_2 зазначає, що з постановою суду першої інстанції не згоден, оскільки вважає, що судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Вказує на те, що вина ОСОБА_1 підтверджується, зокрема протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР №211836 від 27 листопада 2021 року, рапортом помічника чергового ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області Гриненко В.І. про отримання повідомлення зі служби 102 щодо ДТП від 27 листопада 2021 року, схемою місця ДТП, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_3 , ОСОБА_4 . Наголошує на тому, що покази ОСОБА_5 не можуть бути прийняті судом до уваги та не можуть слугувати належним доказом, оскільки дана особа не приймала участі під час оформлення матеріалів ДТП, не надавала жодних пояснень, крім того, не зазначена, як свідок ні в протоколі ні в схемі ДТП. Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши пояснення ОСОБА_1 , перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд встановив наступне. Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом. Порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в районних, районних у місті, міських чи міськрайонних судах визначається цим Кодексом та іншими законами України (ст. 246 КУпАП). Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин (ст. 248 КУпАП). Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Так, згідно з диспозицією ст.124 КУпАП адміністративна відповідальність настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Тобто елементами об`єктивної сторони даного правопорушення, є діяння (дії або бездіяльність) учасників дорожнього руху, суспільно небезпечні наслідки у виді пошкодження вказаних вище об`єктів та причинно-наслідковий зв`язок між діянням та наслідками. Правила дорожнього руху України (надалі - ПДР України) відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил (п. 1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати та неухильно виконувати вимоги цих Правил (п. 1.3). Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила (п.1.4). Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством (п. 1.9). Відповідно п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі. Відповідно до положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. З аналізу положень вказаної статті вбачається, що протокол про адміністративне правопорушення є доказом в справі про адміністративне правопорушення. Статтею 256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі. Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами. У разі відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від підписання протоколу, в ньому робиться запис про це. Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви свого відмовлення від його підписання. При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюються його права і обов`язки, передбачені статтею 268 цього Кодексу, про що робиться відмітка у протоколі. Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 № 211836, який складено 27 листопада 2021 року інспектором СРПП ВП №2 Баштанського РВП ГУНП в Миколаївській області лейтенантом поліції Чепіженко Ю.Ю., 27 листопада 2021 року о 12-09 годині в м. Снігурівка по вул. Жовтневій, 103, ОСОБА_1 керуючи автомобілем ЗАЗ Deo Sens державний номерний знак НОМЕР_1 , не подав завчасно до початку маневру за (50-100м) в населеному пункті покажчик повороту ліворуч, в результаті чого автомобіль Renault Twingo номерний знак НОМЕР_2 , який рухався позаду, допустив зіткнення з т/з Deo Sens, який здійснював обгін автомобіля Deo Sens, в результаті чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження. Відповідно до вказаного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 9.4 ПДР України. Так, відповідно до п. 9.4 ПДР України подавати сигнал покажчиками повороту або рукою належить завчасно до початку маневру (з урахуванням швидкості руху), але не менш як за 50-100 м у населених пунктах і за 150-200 м поза ними, і припиняти негайно після його закінчення (подавання сигналу рукою слід закінчити безпосередньо перед початком виконання маневру). Сигнал забороняється подавати, якщо він може бути не зрозумілим для інших учасників руху. Подавання попереджувального сигналу не дає водієві переваги і не звільняє його від вжиття запобіжних заходів. До протоколу водієм ОСОБА_1 надано письмові пояснення, в яких останній стверджував, що керуючи автомобілем Deo Sens та маючи намір здійснити поворот ліворуч, він увімкнув покажчик лівого повороту, після чого почав маневр та відчув, що автомобіль Renault Twingo, який рухався позаду, здійснив зіткнення з його автомобілем (а.с.6). У письмових поясненнях водій ОСОБА_2 стверджував, що рухався на своєму автомобілі Renault Twingo по вул. Жовтневій в м. Снігурівка. Попереду нього рухався автомобіль Deo Sens. Після того як проїхав перехрестя, переконавшись у відсутності транспортних засобів які рухалися назустріч, увімкнув покажчик повороту ліворуч та почав здійснювати маневр обгону транспортного засобу Deo Sens. Однак, коли він вже почав здійснювати маневр обгону, автомобіль Deo Sens не увімкнувши покажчик повороту ліворуч почав здійснювати маневр повороту ліворуч. В результаті вказаних подій сталося зіткнення, внаслідок чого обидва транспортних засоби отримали механічні ушкодження (а.с. 7). Аналогічні пояснення ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надавали під час судового засідання. Допитані судом свідки ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_4 надала покази, аналогічні наданим ними під час складання протоколу, які є суперечливими відносно факту чи увімкнув водій Deo Sens покажчик повороту ліворуч перед здійсненням маневру чи ні. Схема місця ДТП, яка складена 27 листопада 2021 року, хоча й містить дані щодо розташування транспортних засобів після ДТП, напрямку їх руху, але в повній мірі не відображає події ДТП, оскільки з неї можна встановити чи увімкнув ОСОБА_1 перед поворотом ліворуч відповідний покажчик повороту чи ні. Між тим, характер та локалізація пошкоджень, які утворилися на транспортних засобах внаслідок зіткнення, а саме автомобіля Deo Sens державний номерний знак НОМЕР_1 деформація заднього бамперу, пошкодження задньої лівої фари, заднього лівого крила, автомобіля Renault Twingo державний номерний знак НОМЕР_2 деформація переднього бамперу та капоту, пошкодження передньої лівої фари та радіатору, вказують на те, що зіткнення відбулося коли водій автомобіля Deo Sens ОСОБА_1 закінчував маневр (а.с.5). До того ж, будь - яких відеозаписів події даної ДТП матеріали справи не містять. Складений відносно ОСОБА_1 27 листопада 2021 року протокол про адміністративне правопорушення за порушення п.п. 9.4 ПДР України не може слугувати беззаперечним доказом його винуватості, оскільки аналогічний протокол складено і на іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 . Також не можуть слугувати беззаперечним доказом винуватості ОСОБА_1 пояснення, в тому числі і письмові, учасників ДТП, тобто ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , оскільки в своїх поясненнях вони виклали протилежні позиції, а саме в поясненнях вказували, що кожен з них дотримувався ПДР України. Відповідно ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Норми Конституції є нормами прямої дії, а згідно ч.2 ст. 62 Основного Закону, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться виключно на її користь, тобто суд може притягнути особу до адміністративної відповідальності лише на тих доказах, які спростовують усі розумні сумніви щодо вини особи. Докази, що викликають такі сумніви, суд має вмотивовано відхилити у своїй постанові. Зазначене узгоджується і з судовою практикою ЄСПЛ, згідно якої «доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом» (п. 43 рішення від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (Kobets v. Ukraine), з відсиланням на п. 282 рішення у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey). Згідно вказаної правової позиції ЄСПЛ «розумним є сумнів, який ґрунтується на певних обставинах та здоровому глузді, випливає зі справедливого та зваженого розгляду усіх належних та допустимих відомостей, визнаних доказами, або з відсутності таких відомостей і є таким, який змусив би особу втриматися від прийняття рішення у питаннях, що мають для неї найбільш важливе значення». Стандарт доведення поза розумним сумнівом означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події, яка є предметом судового розгляду, крім того, що інкриміноване правопорушення було вчинене і правопорушник є винним у його вчиненні. Поза розумним сумнівом має бути доведений кожний з елементів, які є важливими для правової кваліфікації діяння. Це питання має бути вирішено на підставі безстороннього та неупередженого аналізу наданих сторонами допустимих доказів, які свідчать за чи проти тієї або іншої версії подій. Обов`язок всебічного і неупередженого дослідження судом усіх обставин справи у цьому контексті означає, що для того, щоб визнати винуватість доведеною поза розумним сумнівом, версія обвинувачення має пояснювати всі встановлені судом обставини, що мають відношення до події, яка є предметом судового розгляду. Суд не може залишити без уваги ту частину доказів та встановлених на їх підставі обставин лише з тієї причини, що вони суперечать версії обвинувачення. Наявність таких обставин, яким версія обвинувачення не може надати розумного пояснення або які свідчать про можливість іншої версії інкримінованої події, є підставою для розумного сумніву в доведеності вини особи. Для дотримання стандарту доведення поза розумним сумнівом недостатньо, щоб версія обвинувачення була лише більш вірогідною за версію захисту. Необхідно, щоб будь-який обґрунтований сумнів у тій версії події, яку надало обвинувачення, був спростований фактами, встановленими на підставі допустимих доказів, і єдина версія, якою розумна і безстороння людина може пояснити всю сукупність фактів, установлених у суді, - є та версія подій, яка дає підстави для визнання особи винною за пред`явленим обвинуваченням. Отже, за таких обставин, з урахуванням загального принципу про те, що всі сумніви щодо доведеності вини особи у вчиненні правопорушення необхідно тлумачити на її користь (ст.62 Конституції України), є підстави вважати що вина ОСОБА_1 не доведена поза розумним сумнівом. За такого, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, що на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП України має своїм наслідком закриття провадження, оскільки провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилання в апеляційній скарзі на те, що саме дії водія ОСОБА_9 стали причиною ДТП, що підтверджуються наявними доказами у справі, на увагу суду не заслуговують, оскільки докази, які надані суду органом, уповноваженим на складання протоколу про адміністративне правопорушення, не можуть забезпечити такий рівень доказування, який би не залишав жодних розумних сумнівів доведеності вини ОСОБА_1 в порушенні п.9.4.ПДР України. Твердження в апеляційній скарзі про те, що судом прийняті до уваги покази свідка ОСОБА_5 є безпідставними, оскільки саме ці покази не мають вирішального значення у розгляді даної справи. Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують висновку районного суду щодо застосування наслідків, передбачених статтею 247 КУпАП, апеляційний суд не вбачає підстав для скасування постанови суду першої інстанції та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за статтею 124 КУпАП. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Постанову Снігурівського районного суду Миколаївської області від 24 січня 2022 року, якою провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 закрито на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення - залишити без змін. Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Миколаївського апеляційного суду Т.В. Крамаренко