Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/24022/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/24022/19 Суддя першої інстанції: Мамедова Ю.Т. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 15 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Пилипенко О.Є. суддів - Глущенко Я.Б. та Собківа Я.М., при секретарі - Ткаченко В.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Державного агентства резерву України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку, В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2019 року позивач - ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Державного агентства резерву України про стягнення середнього заробітку, в якому просив: - стягнути з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку з невиконанням рішення суду з 04.02.2019 року по 29.10.2019 року. Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково: - стягнуто з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 р. в адміністративній справі №826/10547/17 за період з 29.03.2019 р. по 29.10.2019 р. у розмірі 62898,10 грн. (шістдесят дві тисячі вісімсот дев`яносто вісім гривень десять копійок); - позов в іншій частині - залишено без задоволення. Не погоджуючись із вищевказаним рішенням суду, відповідач - Державне агентство резерву України, звернувся із апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року та винести нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення було неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, порушено норми матеріального та процесуального права. 08 лютого 2022 року, відповідно до штампу вхідної кореспонденції суду Вх.№ 7413, від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу, відповідно до змісту якого позивач заперечує проти задоволення вимог апеляційної скарги, вважає її необґрунтованою, а рішення суду першої інстанції - законним. Відповідно до ч.ч.1, 2, 3 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. У відповідності до ст.. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Приймаючи рішення про часткове задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що судовим рішенням встановлена протиправність та скасовано наказ від 29.05.2017 р. №64-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, поновлено позивача на посаді з 29.05.2017 р., а також стягнуто з Державного агентства резерву України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.05.2017 р. по 04.02.2019 р., разом з тим, не зважаючи на те, що вказане вище рішення суду від 28.03.2019 р. в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України підлягало негайному виконанню, відповідачем воно фактично виконане 29.10.2019 р. (наказ в.о. Голови Державного агентства резерву України Марохи В. від 29.10.2019 р. №148-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 "), а тому в межах спірних правовідносин відповідачем допущена затримка виконання даного судового рішення, при цьому, будь-яких пояснень та/або доказів обґрунтованості такої затримки відповідачем суду не надано. Колегія суддів вважає вказаний висновок суду першої інстанції обґрунтованим, з огляду на наступне. Як встановлено судом та вбачається з матеріалів справи, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 року та постановою Верховного Суду від 15.04.2021 р., в адміністративній справі №826/10547/17 за позовом ОСОБА_1 до Державного агентства резерву України про визнання протиправним та скасування наказу від 29.05.2017 р. №64-к, поновлення на роботі, стягнення заробітку за час вимушеного прогулу з надбавками та преміями, та відшкодування моральної шкоди позов задоволено частково: - визнано протиправним та скасовано наказ Державного агентства резерву України від 29.05.2017 р. №64-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України, а також поновлено державну службу ОСОБА_1 з 29.05.2017 р.; - стягнуто з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.05.2017 р. по 04.02.2019 року у розмірі 199105,02 грн. за вирахуванням з цієї суми податку на доходи фізичних осіб та єдиного соціального внеску; - допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України та стягнення з Державного агентства резерву України на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць у розмірі 9543,19 грн.; - в решті позовних вимог відмовлено. Наказом в.о. Голови Державного агентства резерву України Марохи В. від 29.10.2019 року №148-к «Про поновлення на посаді ОСОБА_1 », на виконання постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 р. по справі №826/10547/17: - скасовано наказ Голови Держрезерву від 29.05.2017 р. №64-к «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 »; - поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів, з 30.05.2017 року зі збереженням 4 (четвертого) рангу державного службовця в межах категорії "Б" посад державної служби. Зважаючи на те, що відповідачем вказане вище рішення суду виконано лише 29.10.2019 року, а середній заробіток ОСОБА_1 за час вимушеного прогулу стягнуто з відповідача лише за період з 30.05.2017 року по 04.02.2019 року, позивач звернувся з даним позовом до суду. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції, доводам апелянта, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ч.ч. 1, 2, 8 ст. 235 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір. При винесенні рішення про поновлення на роботі орган, який розглядає трудовий спір, одночасно приймає рішення про виплату працівникові середнього заробітку за час вимушеного прогулу або різниці в заробітку за час виконання нижчеоплачуваної роботи, але не більш як за один рік. Якщо заява про поновлення на роботі розглядається більше одного року не з вини працівника, орган, який розглядає трудовий спір, виносить рішення про виплату середнього заробітку за весь час вимушеного прогулу. Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню. Статтею 124 Конституції України встановлено, що рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій її території. У відповідності до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Відповідно до п.3 ч.1 ст.371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби. Як було зазначено вище, судовим рішенням було скасовано наказ від 29.05.2017 р. №64-к про звільнення ОСОБА_1 з займаної посади, поновлено позивача на посаді з 29.05.2017 р., а також стягнуто з Державного агентства резерву України на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30.05.2017 р. по 04.02.2019 р. Разом з тим, не зважаючи на те, що вказане вище рішення суду від 28.03.2019 р. в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України підлягало негайному виконанню, відповідачем воно фактично виконане 29.10.2019 року (наказ в.о. Голови Державного агентства резерву України Марохи В. від 29.10.2019 р. №148-к "Про поновлення на посаді ОСОБА_1 "), а тому в межах спірних правовідносин відповідачем допущена затримка виконання даного судового рішення. Пояснень та/або доказів обґрунтованості такої затримки відповідачем суду не надано, не надано таких й до апеляційної скарги. Посилання апелянта на той факт, що рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 року оскаржувалось в апеляційному та касаційному порядках, не спростовує висновків, викладених вище, адже приписи щодо негайного виконання даної категорії справ (поновлення на публічній службі) є імперативними. Враховуючи встановлену судом затримку виконання судового рішення від 28.03.2019 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника відділу зерна та продовольчих товарів Управління державних резервів Державного агентства резерву України, необхідним є стягнення з відповідача середнього заробітку за час такої затримки. В апеляційній скарзі відповідачем не зазначено заперечень щодо розміру середнього заробітку, який підлягає стягненню за затримку виконання рішення в частині поновлення позивача на посаді. Втім, колегія суддів зазначає, що середній заробіток за час вимушеного прогулу розраховується відповідно до вимог п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №8, відповідно до якого нарахування виплат, що обчислюється із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством - на число календарних днів за цей період. Так, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.03.2019 р., залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.07.2019 р. та постановою Верховного Суду від 15.04.2021 р., в адміністративній справі №826/10547/17 встановлено, що середньоденний заробіток позивача становив 433,78 грн. (9543,19 грн./ 22 робочих дні = 433,78 грн.). Отже середній заробіток, який необхідно стягнути з відповідача на користь позивача, за час вимушеного прогулу у зв`язку із затримкою виконання судового рішення за період з 29.03.2019 р. по 29.10.2019 р. (145 робочих днів) становить 62898,10 грн. (433,78 х 145 = 62898,10 грн.). Щодо решти аргументів сторін, суд звертає увагу, що згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», § 58, рішення від 10 лютого 2010 року). Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було правильно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, у зв`язку з цим суд вважає необхідним апеляційну скаргу Державного агентства резерву України - залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 28 вересня 2021 року - без змін. Керуючись ст..ст. 241, 242, 311, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Державного агентства резерву України - залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 258 вересня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий суддя: О.Є.Пилипенко Суддя: Я.Б.Глущенко Я.М.Собків Повний текст виготовлено 15 лютого 2022 року.