Постанова Київський апеляційний суд № 369/16555/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа № 369/16555/21 Головуючий у І інстанції Хрипун С.В. Провадження № 22-ц/824/639/2022 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О. ПОСТАНОВА Іменем України 14 лютого 2022 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Козирєва Ігора Миколайовича на постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021року про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 статті 130 КУпАП, - ВСТАНОВИВ: постановою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день винесення постанови становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 454 гривні 00 копійок. Відповідно до постанови, 17 листопада 2021 приблизно о 00 год. 32 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Mazda 2, номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Покровська в с.м.т. Чабани, Фастівського району, (колишній Києво-Святошинський район) Київської області в стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд для встановлення стану сп`яніння із застосуванням приладу Alcotest 6820 ARLJ 0411, результат тесту 1,12%, в присутності двох свідків, що зафіксовано відеозаписом. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9а ПДР, за що передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Козирєв І.М.подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що працівниками поліції не до матеріалів справи не долучено доказів, які підтверджують факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом. Крім того, апелянт зазначає, що протокол про адміністративне правопорушення був складений та підписаний в тому числі і особою, що притягається до адміністративної відповідальності о 00 год. 53 хв., чек від приладу драгер АRLJ 0411 свідчить про проходження тесту ОСОБА_1 о 00 год. 59 хв., а огляд на стан сп`яніння проводився о 02 год. 45 хв. тобто, після оформлення протоколу, що є порушенням вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції». Звертає увагу апеляційного суду на те, що відеофіксація є лише відривком незначної тривалості відеозипису, під час спілкування з поліцейськими ОСОБА_1 неодноразово зауважував що не є водієм, однак зазначені фрагменти є видаленими навмисно і до суду не надавались. Заслухавши доповідь судді, доводи захисника ОСОБА_1 - Козирєва І.М. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю. Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Доказами в справі про адміністративне правопорушення, як це визначено у ст. 251 КУпАП, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 вказаних вимог закону дотримався в повному обсязі, з`ясував всі обставини, дослідив і належним чином оцінив всі докази та дійшов правильного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у постанові суду. Згідно ст. 130 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність, як за керування транспортними засобами, які перебувають у стані наркотичного сп`яніння, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Відповідно до п. 2.9 а) Правил дорожнього руху України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно вимог пунктів 2, 7 Розділу І. Інструкції про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС і МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. У разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП. Відповідно до вимог п. 4 Розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція від 07.11.2015 року № 1395) огляд на стан алкогольного сп`яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу в присутності двох свідків відповідно до чинного законодавства. І тільки у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров`я, поліцейський, як це прямо передбачено п. 6 Розділу ІХ Інструкції від 07.11.2015 року № 1395, в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп`яніння і дії водія щодо ухилення від огляду. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №077613 від 17.11.2021 р. вбачається, що 17 листопада 2021 року о 00 год. 32 хв. водій ОСОБА_1 керував автомобілем Mazda, державний номерний знак НОМЕР_1 , по вул. Покровська в с.м.т. Чабани, Фастівського району, (колишній Києво-Святошинський район) Київської області в стані алкогольного сп`яніння, пройшов огляд для встановлення стану сп`яніння із застосуванням приладу Драгер ARLJ 0411, проба позитивна - 1,12% проміле, в присутності двох свідків. Своїми діями водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 а) ПДР. Вина ОСОБА_1 підтверджена дослідженими матеріалами справи, зокрема даними, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № 077613 від 17 листопада 2021 року, який підписаний останнім без пояснень та зауважень, актом огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (за допомогою приладу драгер АRLJ 0411, результат огляду 1,12 % проміле), який підписаний ОСОБА_1 без зауважень та свідками ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , чеком від приладу драгер АRLJ 0411, який, також, підписаний останнім без зауважень. За таких обставин, вважаю, що висновки судді місцевого суду щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП є обґрунтованими та відповідають нормам чинного законодавства. Доводи апеляційної скарги стосовно того, що за кермом транспортного засобу перебував не ОСОБА_1 , а його дружина, розцінюється судом, як спробу уникнути від відповідальності, оскільки останній ні в протоколі, ні в акті огляду на стан алкогольного сп`яніння, ні відеозаписі з нагрудної камери працівника поліції не заявляв про те, що не він керував транспортним засобом. Такі доводи ОСОБА_1 спростовуються також даними розписки-зобов`язання про не допущення ОСОБА_1 до керування транспортним засобом Mazda 2, д.н.з. НОМЕР_1 , написаної його дружиною - ОСОБА_4 в якій остання зазначила, що забирає автомобіль та зобов`язується не допустити ОСОБА_1 до керування ним. Доводи апеляційної скарги про те, що протокол складений з порушенням статті 256 КУпАП та є неналежним доказом, оскільки його складено о 00 год.53 хв., а огляд на стан сп`яніння проводився о 02 год. 04 хв., є безпідставними та були дослідженні судом першої інстанції, яким надана правильна правова оцінка, тому дані доводи не потребують перегляду судом апеляційної інстанції. Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду першої інстанції, а зводяться до переоцінки встановлених судом обставин даної справи З огляду на викладене, доводи апеляційної скарги про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення є необґрунтованими. За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування. Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Козирєва Ігора Миколайовича залишити без задоволення, а постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 22 грудня 2021року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, та призначено стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17000,00 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.залишити без змін. Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній