Ухвала КЦС ВС № 263/7449/21

Ухвала 10 лютого 2022 року м. Київ справа № 263/7449/21 провадження № 61-1523ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю., розглянувши касаційну скаргу адвоката Денисова Миколи Сергійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, ВСТАНОВИВ: У червні 2021 року Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (далі - АТ КБ «ПРИВАТБАНК») звернулося до суду з позовом, в якому просило стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2007 року б/н у розмірі 31 551,57 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом (простроченим тілом кредиту) - 27 439,5 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 4 112,03 грн. Жовтневий районний суд м. Маріуполя Донецької області рішенням від 24 вересня 2021 року в задоволенні позову відмовив. Донецький апеляційний суд постановою від 07 грудня 2021 року апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» задовольнив. Рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив частково. Стягнув з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором від 04 червня 2007 року б/н у розмірі 30 543,84 грн, яка складається із: заборгованості за кредитом - 27 439,54 грн; заборгованості за відсотками за користування кредитом - 3 104,30 грн. Вирішив питання щодо розподілу судових витрат. Адвокат Денисов М. С. як представник ОСОБА_1 21 січня 2022 року подав засобами поштового зв`язку касаційну скаргу на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року в частині відмови в застосуванні строків позовної давності та застосувати строк позовної давності у справі, в іншій частині рішення суду залишити без змін; скасувати постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року . Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки скарга подана на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню. Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб обчислюється станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено, що у 2022 році прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць установлено в розмірі з 01 січня 2022 року (на час подання касаційної скарги) - 2 481,00 грн. Предметом позову у цій справі є стягнення заборгованості за кредитним договором у розмірі 31 551,57 грн, що станом на 01 січня 2022 року не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн). Тому справа є малозначною в силу вимог пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України і окремого визнання її такою не потребує. Касаційна скарга містить посилання на те, що справа має виняткове значення для ОСОБА_1 , оскільки стягнення заборгованості у розмірі 30 543,84 грн може значно погіршити її фінансовий стан, фактично може вимусити її приживати на рівні, нижчому за мінімальний прожитковий мінімум доходів громадян. Наведені заявником обставини не свідчать про наявність підстав, передбачених підпунктом «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, оскільки незгода заявника з оскаржуваними судовими рішенням в цілому, за відсутності інших обставин, не може розглядатися як обставина, що впливає на визначення справи як такої, що має виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Разом із цим, посилання в касаційній скарзі на те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовної практики, оскільки апеляційним судом не враховано правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, як на підставу касаційного оскарження судових рішень в цій справі, є виконанням вимог процесуального закону щодо змісту будь-якої касаційної скарги, а тому самі по собі не вказують на фундаментальність порушених у скарзі питань для формування єдиної правозастосовчої практики. Доводи касаційної скарги зводяться до незгоди з судовими рішеннями у справі та необхідності переоцінки доказів у справі, що не належить до компетенції суду касаційної інстанції. Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення. Верховний Суд дослідив та взяв до уваги: ціну позову, предмет позову, складність справи, а також значення справи для сторін і суспільства й не встановив випадків, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Верховний Суд також врахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявники не продемонстрували наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» («Азюковська проти України») рішення від 09 жовтня 2018 року. Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Європейський суд з прав людини вказує, що було б важко погодитися з тим, що Верховний Суд у ситуації, коли відповідне національне законодавство дозволило йому відфільтрувати справи, що надходять до нього, має бути пов`язаним з помилками нижчих судів при визначенні питання щодо надання комусь доступу до нього. В іншому випадку це може серйозно заважати роботі Верховного Суду і зробить неможливим виконання Верховним Судом своєї специфічної ролі. У прецедентній практиці Суду вже було підтверджено, що повноваження вищого суду щодо визначення своєї юрисдикції не можуть бути обмежені таким чином (рішення у справі ZUBAC v. CROATIA (Зубац проти Хорватії) від 05 квітня 2018 року). Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено у малозначній справі і вони не підлягають касаційному оскарженню, у відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити. У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження не підлягає окремому розгляду клопотання адвоката Денисова М. С. як представника ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року та постанови Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року та про відстрочення сплати судового збору до ухвалення рішення у справі. Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 1 частини шостої, частиною дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою адвоката Денисова Миколи Сергійовича як представника ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 24 вересня 2021 року та постанову Донецького апеляційного суду від 07 грудня 2021 року у справі за позовом Акціонерного товариства Комерційного банку «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді: А. Ю. Зайцев Є. В. Коротенко М. Ю. Тітов