Ухвала КЦС ВС № 310/1938/19

Ухвала 09 лютого 2022 року м. Київ справа № 310/1938/19 провадження № 61-1191ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Яремка В. В. (суддя-доповідач), Олійник А. С., Усика Г. І., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року, додаткове рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування майнової та моральної шкоди, ВСТАНОВИВ: У березні 2019 року ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» (далі - АТ «СК «АРКС»), в якому просила стягнути на її користь: з АТ «СК «АРКС» - 20 377,94 грн на відшкодування майнової шкоди та 179 622,06 грн - моральної шкоди; з ОСОБА_3 - 6 173,72 грн на відшкодування майнової шкоди та 50 000,00 грн - моральної шкоди. Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з АТ «СК «АРКС» на користь ОСОБА_2 страхове відшкодування майнової шкоди у розмірі 11 649,10 грн та страхове відшкодування моральної шкоди у розмірі 582,45 грн. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 2 588,42 грн на відшкодування майнової шкоди та 5 000,00 грн - моральної шкоди. У решті позовних вимог відмовлено. Додатковим рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року стягнуто на користь держави судовий збір: з АТ «СК «АРКС» - 442,23 грн; з ОСОБА_3 - 399,01 грн. У стягненні витрат на правничу допомогу відмовлено. Постановою Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційні скарги ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , залишено без задоволення, а рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року та додаткове рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року - без змін. У січні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , в якій заявниця, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржувані судові рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити повністю. Вивчивши касаційну скаргу та додані до неї матеріали, Верховний Суд дійшов висновку про відмову у відкритті касаційного провадження, оскільки касаційна скарга подана на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а тому за законом не підлягають касаційному оскарженню. Стаття 129 Конституції України серед основних засад судочинства визначає забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення (пункт 8 частини другої). Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, зазначених у цій же нормі ЦПК України. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Ціна позову у цій справі становить 256 173,52 грн, яка станом на 01 січня 2022 року не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 250 = 620 250,00 грн). Отже, рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року, додаткове рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року та постанова Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню. Переглядаючи справу в касаційному порядку, Верховний Суд, який відповідно до частини третьої статті 125 Конституції України є найвищим судовим органом, виконує функцію «суду права», що розглядає спори, які мають найважливіше (принципове) значення. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. У касаційній скарзі немає посилання на зазначені випадки. Підстави для висновку про те, що справа стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, і що справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, відсутні. Відповідно до вимог пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. Зазначене відповідає Рекомендаціям № R (95) 5 Комітету Міністрів Ради Європи від 07 лютого 1995 року, який рекомендував державам-членам вживати заходи щодо визначення кола питань, які виключаються з права на апеляцію та касацію, щодо попередження будь-яких зловживань системою оскарження. Відповідно до частини «с» статті 7 цієї Рекомендації скарги до суду третьої інстанції мають передусім подаватися щодо тих справ, які заслуговують на третій судовий розгляд, наприклад справ, які розвиватимуть право або сприятимуть однаковому тлумаченню закону. Вони також можуть бути обмежені скаргами у тих справах, де питання права мають значення для широкого загалу. Від особи, яка подає скаргу, слід вимагати обґрунтування причин, з яких її справа сприятиме досягненню таких цілей. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права (стаття 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»), умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути суворішими, ніж для звичайної заяви. При цьому право на суд не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг, і такі обмеження не можуть зашкодити самій суті права доступу до суду, мають переслідувати легітимну мету, а також має бути обґрунтована пропорційність між застосованими засобами та поставленою метою (пункт 36 рішення у справі «Golder v. the United Kingdom» (Голдер проти Сполученого Королівства) від 21 лютого 1975 року та пункт 27 рішення у справі «Пелевін проти України» від 20 травня 2010 року. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді касаційної інстанції можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої інстанції, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: «Levages Prestations Services v. France» (Леваж Престасьон Сервіс проти Франції) від 23 жовтня 1996 року; «Brualla Gomez de la Torre v. Spain» (Бруалья Ґомес де ла Торре проти Іспанії) від 19 грудня 1997 року). З урахуванням наведеного, оскільки ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , подала касаційну скаргу на судові рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двісті п`ятдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що не підлягають касаційному оскарженню, є підстави для відмови у відкритті касаційного провадження. Керуючись частинами шостою, дев`ятою статті 19, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 09 червня 2021 року, додаткове рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 17 червня 2021 року та постанову Запорізького апеляційного суду від 21 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 , яка діє в інтересах неповнолітньої ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , Акціонерного товариства «Страхова компанія «АРКС» про відшкодування майнової та моральної шкоди відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявниці. Ухвала суду касаційної інстанції оскарженню не підлягає. Судді: В. В. Яремко А. С. Олійник Г. І. Усик