Ухвала КЦС ВС № 766/9662/18

УХВАЛА Іменем України 10 лютого 2022 року м. Київ справа № 766/9662/18 провадження № 61-21076ск21 Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. (суддя-доповідач), Коротуна В. М., Червинської М. Є., розглянув касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення арифметичних помилок у постанові Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя, ВСТАНОВИВ: У травні 2018 року ОСОБА_2 звернулася до Херсонського міського суду Херсонської області з позовом до ОСОБА_1 , в якому просила у порядку поділу спільного майна подружжя. визнати за нею право власності на Ѕ частину домоволодіння, за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з двох житлових будинків з належними до них будівлями та спорудами; з урахуванням уточнень, просила стягнути на її користь 60 000,00 грн у якості компенсації вартості Ѕ частини спірного транспортного засобу Fiat Fiorino, державник номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску. Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2020 року позов задоволено. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_2 на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. «Б», загальною площею 20,7 кв. м, житлового будинку літ. «Ж», загальною площею 142,1 кв. м, сараїв літ «Г», «З», «Л», навісу літ «К», огорожі літ. «Ж», водопроводу № 5, вимощення № І. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано за ОСОБА_3 право власності на Ѕ частину домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , яке складається з житлового будинку літ. «Б», загальною площею 20,7 кв. м, житлового будинку діл. «Ж», загальною площею 142,1 кв. м, сараїв лі. «Г», «З», «Л», навісу літ. «К», огорожі № 1-4, водопроводу № 5, вимощення № І. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 компенсацію вартості на Ѕ частини транспортного засобу Fiat Fiorino, державний номер НОМЕР_1 , 2007 року випуску, у розмірі 60 000,00 грн. Вирішено питання про розподіл судових витрат. Постановою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року рішення суду першої інстанції змінено, позов задоволено частково. У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_2 на 32/100 домоволодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 . У порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_1 на 68/100 домоволодіння, яке знаходиться на АДРЕСА_1 . У решті рішення суду першої інстанції залишено без змін. 22 жовтня 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення арифметичних помилок у порядку статті 269 ЦПК України, та просив виправити у постанові апеляційного суду арифметичні помилки, допущені при визначенні часток сторін у спірному майні, вказавши у резолютивній частині судового рішення, що «у порядку поділу спірного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_1 на 77/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; у порядку поділу спірного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_2 на 23/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ». Ухвалою Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року відмовлено в задоволенні заяви ОСОБА_1 про виправлення арифметичних помилок у постанові Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року. 20 грудня 2021 року ОСОБА_4 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року. Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями від 10 січня 2022 року для розгляду справи визначено суддю-доповідача Бурлакова С. Ю. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Бурлакова С. Ю. від 11 січня 2022 року касаційну скаргу ОСОБА_1 залишено без руху та надано строк для усунення недоліків до 11 лютого 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії ухвали, а саме: для надання доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку на касаційне оскарження судового рішення, надання доказів на підтвердження сплати судового збору. У встановлений суддею строк ОСОБА_1 надіслав засобами поштового зв`язку до Верховного Суду матеріали на усунення недоліків касаційної скарги, а саме: заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення із доказами на підтвердження поважності причин пропуску строку, та докази сплати судового збору. Нормами статті 390 ЦПК України передбачено, що касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вказану касаційну скаргу подано з пропуском строку на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду, і ОСОБА_1 просить поновити цей строк, посилаючись на те, що копію повного тексту оскаржуваного судового рішення отримано його представником 26 листопада 2021 року, що підтверджується відміткою про засвідчення копії ухвали. Враховуючи наведене, Верховний Суд приходить до висновку про наявність підстав для поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд. Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження, з огляду на таке. Частиною четвертою статті 394 ЦПК України передбачено, що у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою тавідмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення. З касаційної скарги убачається, що вона є необґрунтованою, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності оскаржуваного судового рішення. Відповідно до частини другої статті 389 ЦПК Українипідставами для касаційного оскарження ухвал судів першої та апеляційної інстанцій, визначених в пунктах 2, 3 частини першої цієї статті ЦПК є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. Згідно з частинами першою-другою статті 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що зостановлюється ухвала. У пункті 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2019 року № 14 «Про судове рішення у цивільній справі» судом роз`яснено, що вирішуючи питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні (рішенні або ухвалі), суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його прав осудності. Описка - це зроблена судом механічна (мимовільна, випадкова) граматична помилка в рішенні, яка допущена під час його письмово-вербального викладу (помилка у прописі, у розділових знаках тощо). Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, значення дат та строків тощо. Не є опискою граматичні помилки, які не спотворюють текст судового рішення та не призводять до його невірного сприйняття: неправильне розташування розділових знаків, невірні відмінки слів, застосування русизмів та діалектизмів тощо. Як убачається з оскаржуваної ухвали апеляційного суду, звертаючись із апеляційною скаргою на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 19 листопада 2020 року, ОСОБА_1 вважав, що його частка у спільному майні подружжя складає - 68%, а частка позивачки - 32%. Постановою Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у порядку поділу спільного майна подружжя визнано право власності за ОСОБА_2 на 32/100 домоволодіння та визнано право власності за ОСОБА_1 - на 68/100 домоволодіння, яке знаходиться по АДРЕСА_1 . Разом з цим, ОСОБА_1 звертаючись до суду апеляційної інстанції із заявою про виправлення арифметичних помилок, просив вказати у резолютивній частині постанови апеляційного суду, що «у порядку поділу спірного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_1 на 77/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ; у порядку поділу спірного майна подружжя визнати право власності за ОСОБА_2 на 23/100 домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 ». Таким чином, оскільки у поданій заяві про виправлення арифметичних помилок фактично йдеться про зміну судового рішення, що є неприпустимим, з урахуванням вищезазначених норм закону, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення вказаної заяви. Доводи касаційної скарги не спростовують правильних висновків судів попередніх інстанцій. Із касаційної скарги, убачається, що вона є необґрунтованою, правильне застосовування апеляційним судом норм права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо їх застосування чи тлумачення, а наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності ухвали Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року. Керуючись статтею 390, частинами першою, четвертою, шостою статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ: Поновити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження ухвали Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року. Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 11 листопада 2021 року у справі за заявою ОСОБА_1 про виправлення арифметичних помилок у постанові Херсонського апеляційного суду від 14 вересня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна подружжя. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити ОСОБА_1 . Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Судді С. Ю. Бурлаков В. М. Коротун М. Є. Червинська