Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/15349/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 08 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/15349/21 Суддя І інстанції Златін С.В. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., розглянувши в порядку письмового провадження у місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Межиріцької сільської ради про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Додатковим рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року відмовлено позивачу у відшкодуванні на її користь понесених витрат на правничу допомогу у розмірі 12500грн. Не погодившись з вказаним рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення скасувати та прийняти нове яким стягнути на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 12500 грн.. В обґрунтування апеляційної скарги посилається на те, що посилання суду першої інстанції відсутність фактичних доказів оплати позивачем витрати на правничу допомогу є таким є безпідставними, оскільки відповідно до правових висновків Верховного Суду відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того ,чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Крім того просить стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу розмірі 1950 грн. У письмовому відзиві на апеляційну скаргу Межиріцька сільська рада просить відмовити у її задоволенні та залишити без змін рішення суду першої інстанції. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав. Відмовляючи у задоволенні заяви про стягнення витрат на правову допомогу суд першої інстанції виходив з того, що у матеріалах справи відсутні докази фактичної оплати позивачем витрат на правничу допомогу.. Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції виходячи з наступного. Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з пунктом 1 частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частини другої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Відповідно до частини сьомої статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України», від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інших проти України», від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України», від 30.03.2004 у справі «Меріт проти України» заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим. У ситуації, що розглядається, Адвокатське об`єднання «Бірюк, Мігульов і партнери» виконувало послуги з професійної правничої допомоги позивачу у розгляді цієї справи на підставі договору про надання правової допомоги № 10-08/21 від 10.08.2021 року. Відповідно до пункту 1.1 вказаного договору об`єднання, зокрема, зобов`язується надати клієнту правову допомогу щодо захисту інтересів і прав останнього, в тому числі переставляти його в органах судової влади усіх юрисдикцій та інстанцій.. Відповідно до п. 4.8 вказаного договору факт наданих об`єднанням послуг за цим договором підтверджується Актом приймання-передачі наданих послуг, який є підставою для сплати клієнтом винагороди (гонорару) об`єднанню, а також інших витрат понесених ним. Відповідно до п. 4.9 договору клієнт сплачує гонорар об`єднанню, а також інші витрати понесених ним, на протязі 6 (шести) місяців з дня підписання Акту приймання-передачі наданих послуг. Гонорар та інші виплати за цим договором сплачується клієнтом готівкою або у безготівковому порядку на банківський рахунок об`єднання. Відповідно до акту приймання-передачі наданих послуг від 18 листопада 2021 року загальна вартість послуг об`єднання наданих ним клієнту за цим актом становить 12250 грн. (а.с.231 т.1). Відповідно до звіту про виконання договору від 18.11.2021 року в рамках договору були надані наступні послуги:

1. Представництво інтересів Клієнта в судових засіданнях в Дніпропетровському окружному адміністративному суді при розгляді справи № 160/15349/21 (29.09.2021, 13.10.2021, 27.10.2021, 08.11.2021, 17.11.2021) . П`ять суддів адвоката становить 11500 грн. (п.32 Додатку № 1 до Договору);

2. Підготовка та подання до Дніпропетровського окружного адміністративного суду при розгляді справи № № 160/15349/21: відповіді на відзив, клопотання про виклик свідка, клопотання про застосування заходів процесуального примусу. Дві години 30 хвилин становить 750 грн. (п. 30 Додатку д № 1 до Договору.) На підтвердження фактичної оплати витрат на правничу допомогу жодних доказів надано не було. В той же час колегія суддів зазначає, що у постанові Верховного Суду від 25 травня 2021 року у справі № 640/2076/19 зазначено, що КАС України у редакції, чинній з 15.12.2017, імплементував нову процедуру відшкодування витрат на професійну правову допомогу, однією з особливостей якої є те, що відшкодуванню підлягають витрати, незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено, безвідносно до наявності в матеріалах справи відповідних платіжних документів. Подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21 січня 2021 року у справі № 280/2635/20 і постанові Верховного Суду від 15 квітня 2021 року у справі № 160/6899/20. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України. Проаналізувавши зроблений позивачем розрахунок та надані заперечення на нього, а також враховуючи критерій обґрунтованості та доцільності понесених позивачем витрат, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо часткового задоволення витрат на правову допомогу. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що обґрунтованим, об`єктивним і таким, що підпадає під критерій розумності, є визначення вартості послуг адвоката у розмірі 2000 грн. З урахуванням усіх вищезазначених обставин, суд апеляційної інстанції вважає за доцільним стягнути з бюджетних асигнувань Межиріцької сільської ради всього 2 000 грн. Враховуючи викладене апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а додаткове рішення суду першої інстанції щодо відмови у стягненні витрат на правничу допомогу скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення цієї частини вимог у розмірі 2 000 грн. Щодо витрат на професійну правничу допомогу при подачі апеляційної скарги колегія суддів виходить з наступного. На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу позивачем надано:

1. Звіт про виконання договору від 09 грудня 2021 року.

2. Акт приймання-передачі послуг від 09.12.2021 року за яким загальна вартість послуг об`єднання, наданих клієнту, становить 1950 грн. При вирішенні питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу суд апеляційної інстанції надає оцінку співмірності заявленої до повернення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною п`ятою статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме те, що зміст апеляційної скарги зводиться лише до цитування висновку Верховного Суду в частині правової позиції відшкодування витрат на професійну правничу допомогу при відсутності доказів її понесення. Колегія суддів також зазначає, що апеляційний перегляд справи відбувався в порядку письмового провадження. Крім того на час апеляційного провадження між учасниками вже була сформована правова позиція, у тому числі щодо захисту прав та інтересів позивача та доводів відповідача. З огляду на те, що витрати у сумі 1950 грн. є неспівмірними із складністю справи, наданим адвокатом обсягом послуг, затраченим ним часом на надання таких послуг, а підготовка цієї справи до розгляду в апеляційній інстанції не вимагала значного обсягу юридичної і технічної роботи, адже, адвокат був обізнаним про позицію свого клієнта, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин не змінювалось, колегія суддів вважає за можливе зменшити понесені позивачем витрат на професійну правничу допомогу до 500 грн. які фактично складаються із написанням апеляційної скарги. Керуючись п. 2 ч. 1 ст. 315, ст.ст. 317, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26 листопада 2021 року скасувати та прийняти нову постанову якою вимоги щодо стягнення правничої допомоги задовольнити частково. Стягнути з Межиріцької сільської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачені витрати на правничу допомогу у розмірі 2000 грн. (дві тисячі грн.). Стягнути з Межиріцької сільської ради за рахунок її бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у розмірі 1362 грн. (одна тисяча триста шістдесят дві грн.) та витрати на правничу правову допомогу у розмірі 500 грн. (п`ятсот грн.). Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня набрання законної сили. В повному обсязі постанова складена 08 лютого 2022 року. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова