Постанова Закарпатський апеляційний суд № 303/8147/20

Справа № 303/8147/20 Закарпатський апеляційний суд П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10.02.2022 м. Ужгород Закарпатський апеляційний суд в особі судді Феєра І.С., розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Ужгороді справу про адміністративне правопорушення №33/4806/480/21, за апеляційною скаргою захисника - адвоката Сідуна В.М. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2021. Цією постановою: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканець АДРЕСА_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та на нього накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 01 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 454 грн. З протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №299757 від 19.12.2020 та постанови судді від 16.02.2021 вбачається, що ОСОБА_1 19.12.2020 о 02 год. 08 хв. в м.Мукачево по вул.Берегівська-об`їздна, керував транспортним засобом марки «MERCEDES-Benz», н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки керованого ним т/з працівниками поліції, ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до встановленого порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України. Не погоджуючись з вказаною постановою суду, захисник Сідун В.С. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на її необґрунтованість, вказує про неповноту судового розгляду та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, а також дослідженим доказам. Просить скасувати постанову та постановити нову, якою закрити провадження відносно ОСОБА_1 у зв`язку з відсутністю в діях останнього складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Також, посилається на порушення працівниками поліції порядку проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння. Стверджує, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, а бажав пройти такий на місці зупинки, а вже потім у закладі охорони здоров`я, однак у цьому йому було відмовлено працівниками поліції. Зазначає, що свідки у присутності яких ОСОБА_1 нібито відмовився пройти огляд на стан сп`яніння не були очевидцями його відмові пройти огляд на стан сп`яніння, а наявні в справі пояснення не відповідають фактичним обставинам. Вважає, що при -2- розгляді справи суд порушив вимоги ст.268 КУпАП, оскільки розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 . Захисник також вказує на те, що зазначені у протоколі свідки можуть підтвердити, що ОСОБА_1 не відмовлявся проходити огляд на стан алкогольного сп`яніння, однак, враховуючи, що суддя першої інстанції розглянув справу у відсутності ОСОБА_1 , останній не мав змоги заявити клопотання про допит таких у судовому засіданні. З наведених підстав, в апеляційній скарзі порушується питання про виклик та допит під час апеляційного розгляду свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Разом з апеляційною скаргою, захисник подав клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи його тим, що про винесену постанову ОСОБА_1 стало відомо лише 15. 06. 2021, а її копію отримано - 23.06.2021, а тому строк на апеляційне оскарження був пропущений з поважних причин. Будучи неодноразово належним чином повідомленими про час та місце розгляду апеляційної скарги, ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Сідун В.М. на розгляд справи щодо ОСОБА_1 не з`явилися. Останні рухом справи не цікавилися, судову кореспонденцію отримували, до суду в черговий раз не з`явилися, клопотання про відкладення розгляду справи не заявляли, а тому враховуючи вимоги закону про розгляд справи в розумні строки, передбачені ч.4 ст.294 КУпАП, а також рішення Європейського суду з прав людини «Юніон Аліментаріа проти Іспанії » від 07.07.1989 про те, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було знівельовано ключовий принцип верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, якщо таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи, а тому апеляційний суд вважає за необхідне розглянути справу за відсутності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Сідуна В.М., що не може розцінюватись як порушення їх прав, передбачених ст.ст.268,271 КУпАП. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, дослідивши зібрані по справі докази, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження підлягає задоволенню, а апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Відповідно до ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце, і час розгляду справи, і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 не був присутнім в судовому засіданні під час розгляду справи щодо нього, інших доказів, ніж ті, які зазначені в апеляційній скарзі, щодо дати отримання постанови судді від 16.02.2021, в матеріалах справи відсутні. З врахуванням наведеного, з метою недопущення порушення права на захист особи, доводи захисника Сідуна В.М. щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції відносно ОСОБА_1 , апеляційний суд вважає поважними, а клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови таким, що підлягає до задоволення і такий строк поновлюється. Згідно ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності. За змістом вказаної норми закону, провадження в справах про адміністративні правопорушення повинно здійснюватися на основі суворого дотримання законності. -3- Відповідно до вимог ст.ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. Орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Суд першої інстанції вказаних вимог закону дотримався та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діянні ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до підпункту а) пункту 2.9 Правил дорожнього руху України, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебуваючи під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Частиною 1 статті 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Згідно пункту 6 розділу І Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої спільним наказом МВС та МОЗ № 1452/735 від 09.11.2015 (далі Інструкція), огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Відповідно до пункту 7 вказаної Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - заклад охорони здоров`я). З матеріалів справи та досліджених доказів апеляційним судом встановлено, що 19.12.2020 о 02 год. 08 хв. ОСОБА_1 , в м.Мукачево по вул. Берегівська-об`їздна, керував транспортним засобом марки «MERCEDES-Benz», н.з. НОМЕР_1 . Після зупинки керованого ним транспортного засобу працівниками поліції, ОСОБА_1 , який перебував з ознаками алкогольного сп`яніння (запах з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів), від проходження огляду на стан сп`яніння, відповідно до встановленого порядку, відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. -4- Незважаючи на невизнання ОСОБА_1 своєї вини у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, його винуватість у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, підтверджується сукупністю зібраних по справі, досліджених суддею місцевого суду та наведених у постанові доказів. Зокрема, вина ОСОБА_1 стверджується протоколом про адміністративне правопорушення про серії ДПР18 №299757 від 19.12.2020, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДПО № 746429 від 19.12.2020 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.121 КУпАП. У тому числі, факт відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку знайшов своє підтвердження на підставі досліджених суддею письмових пояснень свідків ОСОБА_5 та ОСОБА_4 . Підстави для недовіри або сумнівів в правдивості та об`єктивності пояснень свідків у суду апеляційної інстанції відсутні. Дані свідки були ознайомлені з їх правами, визначеними ст.63 Конституції України, їх пояснення є послідовними та логічними і узгоджуються з іншими доказами по справі. Крім того, слід зазначити, що під час відмови ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп`яніння, поліцейські застосовували технічні засоби відеозапису, матеріали яких долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, якими засвідчено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду у встановленому порядку на визначення стану алкогольного сп`яніння. Апеляційний суд оглянув відеозапис із нагрудних камер працівників поліції, з якого чітко вбачається факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння, зокрема: останній відмовився пройти огляд на місці зупинки за допомогою технічного приладу та у лікаря нарколога, у присутності двох свідків. Твердження захисника Сідуна В.М. в апеляційній скарзі про те, що суд першої інстанції не допитав свідків у справі, апеляційний суд відхиляє як такі, що жодним чином не спростовують факт порушення ОСОБА_1 вимог п.2.5 Правил дорожнього руху України та не свідчать про відсутність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Оцінка доказів, у відповідності до ст.252 КУпАП, здійснюється за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. З установлених апеляційним судом обставин вбачається, що ОСОБА_1 після зупинки транспортного засобу відмовився від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу та не використав надане йому право на проходження медичного огляду на стан сп`яніння в закладі охорони здоров`я. При цьому апеляційний суд враховує, що згідно п.1.2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп`яніння, окрім інших, віднесено: запах алкоголю з ротової порожнини, порушення мови, порушена координація рухів, тобто ті ознаки, що мали місце у випадку зупинки водія ОСОБА_1 .. Враховуючи викладене, у інспектора поліції були наявні всі підстави для ініціювання проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп`яніння, від проходження якого правопорушник відмовився, про що зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення. -5- Під час розгляду справи апеляційним судом не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейська роти №3 батальйону УПП в Закарпатській області Височанська А-Є.І. була упередженою при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 і, що в неї були підстави фальсифікувати такий. Тому, суд приходить до висновку, що вказаний інспектор при виконанні своїх функціональних обов`язків діяла в межах наданих їй повноважень, протокол нею складено згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 №1452/735. При розгляді справи цим доказам суд дав належну оцінку, а тому твердження захисника Сідуна В.М. в апеляційній скарзі про те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи не знайшли свого підтвердження. З урахуванням наведеного, апеляційний суд приходить до висновку, що суддею місцевого суду ОСОБА_1 обґрунтовано визнано винним у порушенні вимог, які передбачені пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України та вчиненні, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП адміністративного правопорушення, а призначене йому адміністративне стягнення таким, яке відповідає санкції вищевказаної статті - як характеру та ступеню адміністративного правопорушення, так і особі правопорушника, і є справедливим. Таким чином, обґрунтування вимог апеляційної скарги захисника Сідуна О.В. щодо порушення місцевим судом законодавства при винесенні постанови, яке полягало у нез`ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, не знайшло свого підтвердження при апеляційному перегляді. Доводи захисника - адвоката Сідуна В.М. про те, що розгляд справи був проведений за відсутності ОСОБА_1 , апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки ОСОБА_1 згідно протоколу про адміністративне правопорушення знав про перебування у провадженні Мукачівського міськрайонного суду справи щодо нього, між тим ходом розгляду справи не цікавився. Вбачається, що справа двічі призначалась до розгляду, про що ОСОБА_1 було повідомлено шляхом надіслання йому смс-повідомлення, відповідно до наданої ОСОБА_1 письмової заяви, разом з тим, в судове засідання, призначене на 16.02. 2021 ОСОБА_1 не з`явився, клопотань про відкладення розгляду справи не надсилав. При цьому, апеляційний суд звертає увагу, що в супереч апеляційним доводам захисника, про слухання справи 16.02. 2021, ОСОБА_1 дізнався не у день розгляду справи, а 15.02.2021 о 12 год. 08 хв. Як наголошує у своїх рішеннях Європейський суд з прав людини, сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, враховуючи безпідставне умисне затягування правопорушником справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством (ст. 1 КУпАП). Частиною 1 статті 268 КУпАП передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. -6- Відповідно до ст. 6 Конвенції Про захист прав людини і основоположних свобод кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий i відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним i безстороннім судом, встановленим законом. У статті 19 Закону України «Про міжнародні договори України», статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі «Смірнов проти України», в силу вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції. Суд повинен контролювати процесуальну поведінку осіб, які беруть участь у справі, а значить обов`язок добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, а також нести відповідальність за зловживання правом. В прямі обов`язки осіб, що беруть участь у справі, входить дотримання процесуальної дисципліни на протязі всього провадження у справі. Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях, зокрема «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» від 07.07.1989, виходить з того, що у випадках коли поведінка учасників судового засідання свідчить про умисний характер їх дій направлений на невиправдане затягування процесу чи зловживання своїм процесуальним правом, суд має реагувати на вказані випадки законними засобами, аби не було зневільовано ключовий принцип - верховенство права, в тому числі проводити судове засідання у відсутність особи, як що таке затягування може нашкодити справі чи іншим учасникам справи. В цьому ж рішенні Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони розглядати справу про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП без обов`язкової присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності. Таким чином рішення суду першої інстанції про розгляд справи за відсутності ОСОБА_1 , прийнято відповідно до вимог ст.268 КУпАП. На які-небудь інші доводи, які би давали підстави для скасування чи зміни судового рішення в апеляційній скарзі захисника Сідуна В.М. не вказується й під час перевірки справи в апеляційному суді такі не виявлені. Порушень вимог закону, які б ставили під сумнів доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та необґрунтованість накладеного на нього адміністративного стягнення не вбачається, відтак постанова суду є законною та обґрунтованою, підстав для її скасування немає, а тому апеляційна скарга захисника Сідуна О.В. задоволенню не підлягає. -7- При прийнятті рішення враховуються положення передбаченого нормативно-правовими актами України принципу диспозитивності, відповідно до якого сторони провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених нормативно-правовими актами; ст. 294 КУпАП у частині перегляду судового рішення в межах апеляційної скарги; що суд, за відсутності обґрунтованих клопотань, не вправі самостійно витребовувати докази, викликати будь-яких свідків, тощо; те, що захисником не було надано належних та допустимих доказів, які б спростовували висновки суду першої інстанції та могли б слугувати підставами для скасування чи зміни оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В : Клопотання захисника - адвоката Сідуна В.М. задовольнити, поновити захиснику адвокату Сідуну В.М. строк на апеляційне оскарження постанови судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16. 02. 2021 щодо ОСОБА_1 . Апеляційну скаргу захисника - адвоката Сідуна В.М. в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення, а постанову судді Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області від 16.02.2021 щодо ОСОБА_6 , - без змін. Постанова набирає законної сили негайно й оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Суддя