Постанова Дніпровський апеляційний суд № 192/2761/14

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/1736/22 Справа № 192/2761/14 Суддя у 1-й інстанції - Стрельников О. О. Суддя у 2-й інстанції - Лаченкова О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого Лаченкової О.В. суддів Городничої В.С., Пищиди М.М. при секретарі Кравченко Р.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - ВСТАНОВИЛА: В грудні 2014 року до Солонянського районного суду Дніпропетровської області надійшов позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування вимог ТОВ Кредитні ініціативи зазначало, що 27 червня 2007 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №02003099452 про надання останньому кредиту в сумі 93470 грн. 34 коп., які було використано ним для оплати транспортного засобу марки Renault, модель Kangoo, 2006 року випуску, об`ємом двигуна 1390, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_1 , серія та номер свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , яке видано РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області від 26 червня 2007 року, а в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальник зазначений транспортний засіб передав ТОВ «ПростоФінанс» в заставу по укладеному 27 червня 2007 року між сторонами договору застави №0200309945, і, в свою чергу, зобов`язався в порядку та на умовах, що визначені в кредитному договорі, повернути кредит, сплатити всі передбачені умовами договору відсотки за користування кредитом, комісії за надання кредиту та управління кредитом, виконати всі інші грошові зобов`язання, що передбачені кредитним договором. 18 травня 2012 року ТОВ «ПростоФінанс» відступило права вимоги за кредитним договором №02003099452 від 27 червня 2007 року ТОВ «Кредитні Ініціативи» відповідно до умов договору купівлі-продажу кредитного портфелю від 18 травня 20012 року, у зв`язку з чим до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язані в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, а заміна кредитора у зобов`язані здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. 20 грудня 2013 року ТОВ «Кредитні ініціативи» стало відомо про смерть 28 вересня 2013 року позичальника ОСОБА_2 з листа Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 16 грудня 2013 року. ТОВ «ПростоФінанс» свої зобов`язання за кредитним договором виконало, передавши позичальнику кредитні кошти, а позичальник ОСОБА_2 в порушення умов кредитного договору свої зобов`язання належним чином не виконав, в зв`язку з чим станом на 27 вересня 2013 року утворилася заборгованість за кредитом в сумі 24413 грн. 72 коп., по відсотках та комісії 4592 грн. 17 коп., а всього - 29005 грн. 89 коп. 18 березня 2014 року ТОВ Кредитні ініціативи пред`явило свої вимоги до спадкоємців шляхом направлення до Солонянської державної нотаріальної контори відповідної претензії щодо повідомлення спадкоємців про договірні зобов`язання позичальника. Повторно запит було направлено до нотаріальної контори 25 липня 2014 року, на який було отримано відповідь, що спадщину після померлого позичальника ОСОБА_2 прийняла в установленому законом порядку його донька ОСОБА_1 , яка була ознайомлена зі змістом претензії, але борг спадкодавця сплачено не було. 10 вересня 2014 року №10092014/01 ОСОБА_1 надіслано вимогу щодо досудового врегулювання спору з пропозицією добровільного виконання договірних зобов`язань спадкодавця ОСОБА_2 , яка залишена спадкоємцем без уваги, в зв`язку з чим ТОВ Кредитні ініціативи змушені звернутися до суду з позовом про примусове стягнення заборгованості за кредитним договором з відповідачки ОСОБА_1 , яка є спадкоємцем позичальника ОСОБА_2 . Заочним рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року в задоволені позову Товариства з обмеженою відповідальністю Кредитні ініціативи до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. Ухвалою Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2016 року заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 23 травня 2018 року заочне рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 травня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 30 травня 2016 року скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено. В апеляційній скарзі ТОВ Кредитні ініціативи на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року, ТОВ Кредитні ініціативи просить рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року по справі №192/2761/14 скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити в повному обсязі. Відзиви на апеляційну скаргу ТОВ Кредитні ініціативи на рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року від учасників справи до апеляційного суду не надходили. Вислухавши доповідь судді, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 27 червня 2007 року між ТОВ «ПростоФінанс» та ОСОБА_2 укладений кредитний договір №02003099452 (а.с.22-27, 43-47), відповідно до умов якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику ОСОБА_2 грошові кошти для придбання транспортного засобу, а позичальник зобов`язався прийняти, належним чином використовувати та повернути кредит в сумі 93470 грн. 34 коп. шляхом погашення згідно встановленого сторонами графіка (додаток 1 до договору - а.с. 28-29) в термін до 10 липня 2012 року, сплатити всі передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, комісії за надання кредиту і управління кредитом та виконати всі інші грошові зобов`язання, передбачені договором. Відповідно до умов кредитного договору за користування кредитними коштами позичальник зобов`язався сплачувати кредитодавцю: проценти за користування кредитом в розмірі 14,5% процентів річних від непогашеної суми кредиту, разову комісію за надання кредиту в розмірі 1% від початкової суми кредиту, а погашення кредиту здійснювати в строк не пізніше дати у відповідному платіжному періоді шляхом сплати щомісячного платежу в сумі 2199 грн. 20 коп. згідно графіку платежів (а.с. 28-29), а у випадку невиконання або неналежного виконання позичальником грошових зобов`язань щодо сплати щомісячних платежів згідно умов цього договору (п.7.2) кредитодавець має право вимагати від позичальника сплати неустойки (штрафу) в розмірі 20% від повної суми щомісячного платежу, зобов`язання по сплаті якого порушено позичальником, а згідно п.6.2.3 кредитного договору передбачено право кредитодавця вимагати від позичальника дострокового погашення кредиту, процентів за користування кредитом, комісії, неустойки у разі порушення позичальником термінів сплати щомісячних платежів, передбачених цим договором. Цільове призначення кредиту - для оплати позичальником автотранспортного засобу марки Renault, модель Kangoo, 2006 року випуску, об`ємом двигуна 1390, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_1 , який було придбано позичальником ОСОБА_2 згідно договору купівлі-продажу №192/к-п від 06 червня 2007 року (а.с. 38-43), на підставі якого право власності на автомобіль було зареєстровано на покупця згідно виданого РЕВ 1-го МВ ДАІ при УМВС Укранїи в Дніпропетровській області свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , (а.с.42). ТОВ «ПростоФінанс» на виконання умов договору було перераховано 93470 грн. 34 коп. ЧТПП «Сингл» в оплату згідно кредитного договору №02003099452 за ОСОБА_2 автомобіля марки Renault, модель Kangoo, 2006 року випуску, об`ємом двигуна 1390, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_1 , що свідчить про виконання своїх зобов`язань кредитодавцем у повному обсязі. Виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором забезпечувалось передачею ТОВ «ПростоФінанс» в заставу належного на праві власності позичальнику ОСОБА_2 транспортного засобу марки Renault, модель Kangoo, 2006 року випуску, об`ємом двигуна 1390, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 по укладеному 27 червня 2007 року між сторонами договору застави №0200309945 (а.с.30-34), обтяження за яким було зареєстровано позикодавцем в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 16 липня 2007 року за реєстраційним №5308441 (а.с.35). 18 травня 2012 року між ТОВ «Кредитні Ініціативи» (а.с.10-21) та ТОВ «ПростоФінанс» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю (договору факторингу - відповідно до умов якого ТОВ «ПростоФінанс» відступило ТОВ «Кредитні Ініціативи» права вимоги до кредитних договорів укладених між ТОВ «ПростоФінанс» та фізичними особами. Згідно договору та чинного законодавства покупець набув права вимоги по відступленим кредитним договорам, включаючи сплату суми основного боргу, відсотків, комісій, нарахованих штрафних санкцій. У зв`язку із продажем кредитного портфелю, між ТОВ «Кредитні Ініціативи» та ТОВ «ПростоФінанс» було укладено договір про відступлення прав до боржників за кредитними договорами згідно додатку 1 до договору, в тому числі ТОВ «ПростоФінанс» було відступлено право грошової вимоги за кредитним договором №02003099452 від 27 червня 2007 року ТОВ «Кредитні Ініціативи» (а.с.60-65), а вказаний договір не суперечить як вимогам ст.1077-1084 ЦК України, так і п.9.4 укладеного між сторонами кредитного договору (а.с.22-27). У зв`язку з укладенням 18 травня 2012 року між ТОВ «Кредитні Ініціативи» (а.с.10-21) та ТОВ «ПростоФінанс» договору купівлі-продажу кредитного портфелю до Державного реєстру обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) 26 червня 2012 року було внесено зміни в частині обтяжень (а.с. 37). Позичальник ОСОБА_2 , який був боржником за кредитним договором №02003099452 від 27 червня 2007 року, помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в місті Києві, про що 29 жовтня 2013 року вчинено актовий запис №239 відділом актів цивільного стану реєстраційної служби Солонянського районного управління юстиції у Дніпропетровській області (а.с.49-50), тобто після закінчення дії укладеного ним спірного кредитного договору №02003099452 від 27 червня 2007 року, строк виконання якого згідно п.1.1 договору визначено за договором до 10 липня 2012 року. Таким чином, позичальник ОСОБА_2 у зв`язку зі смертю не виконав взяті на себе грошові зобов`язання та не виплатив в повному обсязі та у встановлені кредитним договором строки суму кредиту та відсотки, внаслідок чого станом на день його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 утворилася заборгованість за кредитом в сумі 24413 грн. 72 коп., по відсотках та комісії 4592 грн. 17 коп., а всього - 29005 грн. 89 коп. Після смерті боржника ОСОБА_2 Солонянською державною нотаріальною конторою Дніпропетровської області відкрита спадкова справа №122/2014 (а.с.84-91), за заявою ОСОБА_1 , яка подана 26 березня 2014 року, тобто у визначений ст.1270 ЦК України строк, та в якій зазначено, що вона приймає спадщину після свого батька ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , але будь-які докази наявності родинних стосунків між померлим та особою, яка подала заяву у матеріалах спадкової справи відсутні. Будь-яких відомостей про видачу свідоцтв про право на спадщину відповідачці ОСОБА_1 суду не надано. Оскільки боржник ОСОБА_2 помер, то в силу ст.ст.1281, 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані були повідомити кредиторів спадкодавця про відкриття спадщини, якщо їм відомо про його борги та задовольнити вимоги кредитора особисто, в межах вартості майна, одержаного у спадщину, що відповідає його частці у спадщині, шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями та кредитором інше не встановлено, що свідчить про те, що до спадкоємців за умови прийняття спадщини, право на яку відповідно до положень ч.5 ст.1268 ЦК України належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини, переходить обов`язок боржника в частині погашення наявного у нього на день смерті боргу в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Позивач ТОВ «Кредитні Ініціативи», якому стало відомо про смерть боржника ОСОБА_2 в грудні 2013 року відповідно до отриманих у Солонянському районному суді копії актового запису про смерть позичальника (а.с.4-50), як кредитор померлого спадкодавця направив до Солонянської державної нотаріальної контори претензію до спадкоємців боржника ОСОБА_2 (а.с .51-53, 87) 18 березня 2014 року, тобто в межах визначеного ч.2 ст.1281 ЦК України шестимісячного строку від дня, коли він дізнався про відкриття спадщини, а потім 25 липня 2014 року (а.с. 54, 90) з відповіді на яку 29 липня 2014 року(дата отримання відповіді) банку стало відомо, що після смерті ОСОБА_2 було відкрито спадкову справу, а спадкоємцем є ОСОБА_1 (а.с.55,91), на ім`я якої банком було направлено 10 вересня 2014 року листа про сплату заборгованості за кредитним договором (а.с. 56-57). Померлому спадкодавцеві ОСОБА_2 на день смерті належало майно у вигляді транспортного засобу марки Renault, модель Kangoo, 2006 року випуску, об`ємом двигуна 1390, шасі (рама, кузов, коляска) НОМЕР_1 , реєстраційний номер НОМЕР_3 (а.с.42,112), а також згідно інформації з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна 9/10 часток в житловому будинку по АДРЕСА_1 , в єдиному комплексі будівель по АДРЕСА_2 (а.с.107-109), при цьому в зазначених документах відомості про вартість майна відсутні. Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання), а відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, в тому числі припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору, а також сплата неустойки(штрафу, пені), якою відповідно до ст.549 ЦК України є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, яка обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання і право на яку згідно ст. 550 ЦК України виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання. Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення зміну, або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору відповідно до ст. 628 ЦК України становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Однією із різновидностей зобов`язання є кредитний договір, укладений між сторонами з урахуванням положень ст.ст. 1054 -1055 ЦК України та який відповідно до ст. 629 ЦК України є обов`язковим до виконання сторонами. Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Згідно ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. Відповідно до ст.1281 ЦК України, кредиторові спадкодавця належить пред`явити свої вимоги до спадкоємця, який прийняв спадщину, не пізніше шести місяців з дня одержання спадкоємцем свідоцтва про право на спадщину на все або частину спадкового майна незалежно від настання строку вимоги. Статтею 1282 ЦК України передбачено, що спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог ТОВ Кредитні ініціативи, суд першої інстанції дійшов правильного та обґрунтованого висновку, що неможливо визначитися з вартістю успадкованого майна ОСОБА_1 і таким чином, встановити в якому обсязі ОСОБА_1 повинна задовольнити вимоги кредитора померлого ОСОБА_2 , оскільки будь-яких відомостей про вартість спадкового майна на день смерті ОСОБА_2 суду не надано, а заставна вартість - визначена на день укладення договору, а не на день спадкування майна ОСОБА_1 . Доводи апеляційної скарги ТОВ Кредитні ініціативи про наявність підстав для стягнення суми боргу у межах вартості спадкового майна не заслуговують на увагу, оскільки обсяг спадкового майна та його вартість не визначені, а відтак неможливо зробити висновок щодо меж відповідальності спадкоємця за боргом спадкодавця відповідно до ч.1 ст.1282 ЦК України. Спадкоємці несуть відповідальність за зобов`язаннями спадкодавця в межах дійсної вартості спадкового майна, що перейшло до нього. При цьому під дійсною вартістю спадкового майна розуміється ринкова грошова оцінка його на момент відкриття спадщини. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, якими з`ясовані обставини справи, доводи сторін перевірені, їм дана належна оцінка, а доводи скаржника зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що не дає суду апеляційної інстанції підстав для задоволення вимог апеляційної скарги. Відповідно до ст.89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному повному та об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пунктом 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE (Серявін та інші проти України), №4909/04, §58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року). Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Відповідно до ст.141 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишаючи рішення суду без змін не змінює розподіл судових витрат. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 375 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні ініціативи" - залишити без задоволення. Рішення Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 14 вересня 2020 року - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя О.В.Лаченкова Судді В.С.Городнича М.М.Пищида