LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4857569/19153/21

від 04.02.2022 ·

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 04 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 569/19153/21 пров. № А/857/22034/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючої судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М. розглянувши в порядку письмового провадження в м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви, постановлену суддею Ковальовим І.М. у м. Рівне у справі № 569/19153/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Тернопільській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, В С Т А Н О В И В: У вересні 2021 року позивач звернувся до суду з позовом, у якому просить суд скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДПО18 № 998445. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 22 вересня 2021 року адміністративний позов залишено без розгляду через несплату позивачем судового збору за подання позову. 05 жовтня 2021 року позивач на адресу суду надіслав заяву про усунення недоліків позовної заяви, у якій просив звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви. Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року позовну заяву повернуто позивачу з мотивів неусунення недоліків позовної заяви. Не погодившись з цією ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати та постановити нове рішення, яким справу направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. У обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач зазначає те, що суд передчасно повернув позовну заяву не розглянувши заяву позивача про звільнення від сплати судового збору. Заслухавши суддю доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд при розгляді цієї справи виходить з наступних міркувань. Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Апеляційний суд встановив, що разом із позовною заявою позивач не подав документа про сплату судового збору, внаслідок чого суду першої інстанції ухвалою від 22.09.2021 року залишив позовну заяву без руху та надав позивачу строк для усунення цього недоліку позовної заяви. 05 жовтня 2021 року позивач на адресу суду надіслав заяву про усунення недоліку позовної заяви, у якій просив звільнити позивача від сплати судового збору за подання позовної заяви через те, що розмір судового збору перевищує 5 % від його річного сукупного доходу за рік, що передує року подання позовної заяви. Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк. Отже, вказана стаття передбачає прийняття судом ухвали за наслідками розгляду заяви чи клопотання особи про звільнення від сплати судового збору. Водночас, як встановив апеляційний суд, суд першої інстанції заяву позивача про звільнення від сплати судового збору не розглянув та прохання заявлене в ній не вирішив (хоча був зобов`язаний вчинити вказані процесуальні дії), внаслідок чого позбавив позивача можливості знати про наслідки розгляду його заяви та можливості усунути недоліки позовної заяви. Тому, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції, не розглянувши заяву позивача про усунення недоліків позовної заяви, передчасно зробив висновок про необхідність повернення позовної заяви позивачу, що є порушенням процесуальних норм. Відповідно до частини 1 статті 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. З огляду на викладене, апеляційний суд дійшов висновку про те, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права, внаслідок чого необґрунтовано повернув позовну заяву. Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, 315, 317, 321, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Рівненського міського суду Рівненської області від 29 жовтня 2021 року про повернення позовної заяви у справі № 569/19153/21 скасувати, а справу № 569/19153/21 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління патрульної поліції в Тернопільській області, Департаменту патрульної поліції про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення направити на продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуюча суддя Р. Б. Хобор судді Н. В. Бруновська З. М. Матковська Постанова складена 04.02.2022 року

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»