Постанова 4857 № 140/7672/21

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 рокуЛьвівСправа № 140/7672/21 пров. № А/857/20989/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді Ільчишин Н.В., суддів Гуляка В.В., Коваля Р.Й., розглянувши у письмовому провадженні в м. Львові апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року (головуючого судді Ковальчука В.Д., ухвалене у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження м. Луцьк) у справі №140/7672/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь-зерно-продукт» до Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про скасування податкового повідомлення-рішення,- ВСТАНОВИВ: ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» 27.07.2021 звернулося в суд з позовом до Західного міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 №0000370704. Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року задоволено позов. Не погоджуючись із вказаним рішенням Західне міжрегіональне управління ДПС по роботі з великими платниками податків подало апеляційну скаргу, яку обґрунтовує тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права, просить скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову. Вказує, що за результатами перевірки ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» складено акт від 09.10.2020 № 03/190/09-05/31496816, яким встановлено, що за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24 не зареєстрований акцизний склад, реєстрацію якого позивач здійснив о 15 год. 45 хв. 08.10.2020, тобто після завершення перевірки, яка закінчилась о 14 год. 45 хв, а тому у відповідності до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України до позивача правомірно застосовано штрафні санкції у сумі 1000000,00 грн. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до частини 4 статті 304 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Згідно статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08.12.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/7672/21 та ухвалою суду від 08.12.2021 призначено апеляційний розгляд в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги у їх сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що подана скарга не підлягає задоволенню з наступних мотивів. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» 01.03.2016 зареєстроване платником акцизного податку з реалізації пального, що підтверджується копією Витягу з реєстру платників акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового від 26.07.2021. Відповідно до цього витягу за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24 зареєстрований 29.06.2019 акцизний склад (бочка) за уніфікованим номером 1009416. Реєстрацію зазначеного акцизного складу здійснено на підставі заяви ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» від 29.06.2019 про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів. Однак, як слідує з цієї заяви, місцезнаходженням акцизного складу вказана наступна адреса: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна,

26. ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» Головне управління ДПС у Волинській області видало ліцензію реєстраційний номер 03020414202000035 (дата реєстрації 11.12.2020) терміном дії з 08.02.2020 до 08.02.2021 на право зберігання пального (виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки) за місцем зберігання: Україна, Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24. 08 жовтня 2020 року посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області проведено фактичну перевірку ТзОВ «Волинь-зерно-продукт», а саме господарської одиниці за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24, з питань додержання суб`єктами господарювання вимог, встановлених законодавством України, які є обов`язковими до виконання при здійсненні оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями, тютюновими виробами та пальним. За результатами перевірки складено акт від 09.10.2020 № 03/190/09-05/31496816, яким встановлено порушення вимог підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України, а саме: перевіркою бази даних ІАІС «Податковий блок / Реєстрація ПП / Ведення окремих реєстрів / Відомості про акцизні склади» встановлено, що за адресою: Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24, станом на 08 жовтня 2020 року не зареєстровано акцизні склади в підсистемі «Відомості про акцизні склади». До акта перевірки долучено письмові пояснення юрисконсульта ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» Смика А.Є. від 08.10.2020, з яких слідує, що реєстрацію акцизного складу проводив бухгалтер. Вважає, що при здійсненні реєстрації акцизного складу ним було допущена механічна помилка (описка), а саме допущена помилка в адресі, замість Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, 24, було зазначено адресу: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна,

26. Як слідує із акта від 09.10.2020 № 03/190/09-05/31496816, згадану перевірку закінчено 08 жовтня 2020 року о 14 год. 45 хв. Судом встановлено, що ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» подав заперечення до цього акту перевірки. За результатами розгляду заперечення Головне управління ДПС у Волинській області прийняло рішення від 27.10.2020 № 24865/10/03-20-09-05-15 «Про розгляд заперечення до акту фактичної перевірки», яким аргументи, наведені у запереченні, не спростовують висновків акта перевірки, оскільки зміни щодо адреси акцизного складу були внесені 08 жовтня 2020 року о 15 год. 45 хв., а перевірка завершилась о 14 год. 45 хв. На підставі акта перевірки від 09.10.2020 № 03/190/09-05/31496816 Офісом великих платників податків ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 №0000370704, яким до ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54, пункту 128-1.2 статті 128 ПК України застосовану штрафну (фінансову) санкцію на суму 1 000 000,00 грн. за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України. Вказане податкове повідомлення-рішення позивач оскаржив в адміністративному порядку до Державної податкової служби України, яка рішенням від 13.07.2021 № 15935/6/99-00-06-01-06 про результати розгляду скарги залишила оскаржуване податкове повідомлення-рішення без змін, а скаргу товариства без задоволення. Не погоджуючись з вказаним вище рішеннями відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав та законних інтересів. Даючи правову оцінку оскаржуваному судовому рішенню та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого. Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У відповідності до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (далі - ПК України) контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення. Згідно з пунктом 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Приписами пункту 62.1 статті 62 ПК України контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статті 39 цього Кодексу. Відповідно до пункту 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій. Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (підпункт 72.1.1.1. пункту 72.1 статті 72 ПК України); про застосування реєстраторів розрахункових операцій (підпункт 72.1.1.4. пункту 72.1 статті 72 ПК України); про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності (підпункт 72.1.2.5. пункту 72.1 статті 72 ПК України). Пунктом 74.1 статті 74 ПК України визначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігати та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до пункту 74.2 статті 74 ПК України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової політики. Отже, використання інформації, яка міститься в автоматизованих базах та системах контролюючих органів є компетенцією контролюючих органів. Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема: 80.2.5. у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального. Згідно підпункту 20.1.28 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право, зокрема, застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції у випадках, порядку та розмірі, встановлених Податковим кодексом України. Відповідно до підпункту 14.1.265 пункту 14.1 статті 14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) - плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства. Як зазначалося вище, за результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Волинській області складено акт від 09.10.2020 № 03/190/09-05/31496816, яким встановлено порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України. Відповідно до підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України платники податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати: а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі; б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу. Згідно статті 14 ПК України акцизний склад - це приміщення або територія на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізації пального. Відповідно до підпункту 14.1.224 пункту 14 1 статті 14 ПК України розпорядник акцизного складу - суб`єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або суб`єкт господарювання - платник акцизного податку, який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізацію пального на акцизному складі та має документи, що підтверджують право власності або користування приміщеннями та/або територією, що відносяться до акцизного складу. Відповідно до підпункту 212.1.11 пункту 212.1 статті 212 ПК України платником акцизного податку є особа - суб`єкт господарювання роздрібної торгівлі, яка здійснює реалізацію підакцизних товарів. У свою чергу, за змістом підпункту 212.1.15 пункту 212.1 статті 212 ПК України платниками акцизного податку є: особа (у тому числі юридична особа, що веде облік результатів діяльності за договором про спільну діяльність без створення юридичної особи), постійне представництво, які реалізують пальне або спирт етиловий. Підпунктом 212.3.4 пункту 212.3 статті 212 ПК України, передбачено, що особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов`язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального. Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики. Відповідно до пункту 22 підрозділу 5 розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, із змінами та доповненнями суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників податку з 1 липня 2019 року, зобов`язані до І липня 2019 року зареєструватися платниками податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Відповідно до пункту 1 Порядку електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.04.2019 № 408 (далі - Порядок № 408), суб`єкти господарювання, які відповідатимуть визначенню платників акцизного податку з 1 липня 2019 р., зобов`язані до 1 липня 2019 р. зареєструватися, як платники акцизного податку та зареєструвати в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового усі акцизні склади, розпорядниками яких такі платники акцизного податку будуть станом на 1 липня 2019 року. Згідно з приписами пункту 5 Порядку № 408 реєстр платників веде ДПС. Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється контролюючими органами з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Платники акцизного податку - розпорядники акцизних складів зобов`язані зареєструвати усі акцизні склади в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Один акцизний склад реєструється виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів. Без реєстрації акцизного складу забороняється здійснення реалізації пального або отримання і реалізація спирту етилового на такому складі. Кожен акцизний склад має власний уніфікований номер у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового, який автоматично присвоюється системою електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. До реєстру платників включаються такі дані про осіб, зареєстрованих як платники акцизного податку, та про акцизні склади, наявні у платників акцизного податку - розпорядників акцизних складів: ідентифікаційні дані: - для юридичних осіб та постійних представництв - найменування та код згідно з ЄДРПОУ; - для юридичних осіб, що уповноважені на ведення обліку діяльності за договорами про спільну діяльність без утворення юридичної особи та є відповідальними за утримання і внесення податків до бюджету під час виконання договорів, - назва договору, найменування уповноваженої особи та податковий номер, наданий такій особі під час взяття на облік договору згідно з пунктом 63.6 статті 63 та пунктом 64.6 статті 64 Кодексу; - для фізичних осіб - підприємців - прізвище, ім`я, по батькові (за наявності) та реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати будь-які платежі за серією (за наявності) та номером паспорта); реєстраційні дані - дата реєстрації особи як платника акцизного податку, дати запису в реєстрі платників про реєстрацію, внесення змін, анулювання реєстрації, дата та причина анулювання реєстрації платника акцизного податку / акцизного складу; дані про акцизні склади - дані про всі наявні у розпорядника акцизного складу акцизні склади (уніфікований номер, адреса, назва та реквізити документів, що підтверджують право власності або право користування приміщеннями та/або територією, де розміщено акцизний склад), а також відповідні коди адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України, де розміщується кожний акцизний склад. ДПС щодня оприлюднює на власному офіційному веб-порталі інформацію з реєстру платників із зазначенням: ідентифікаційних та реєстраційних даних платників акцизного податку; даних про уніфіковані номери та адресу місцезнаходження акцизних складів. Приписами пункту 6 Порядку № 408 обумовлено, що реєстрація платника акцизного податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочих дні до початку ввезення на митну територію України або до початку здійснення реалізації пального або спирту етилового заяви про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів (далі - заява), форма якої затверджується Мінфіном. На підставі заяви, що подається для реєстрації особи як платника акцизного податку, здійснюється одночасно реєстрація акцизних складів такого платника. У разі введення в експлуатацію нових акцизних складів після реєстрації особи як платника акцизного податку платник акцизного податку - розпорядник акцизного складу подає заяву з відміткою про реєстрацію акцизного складу. Заява складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі з дотриманням вимог законів у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг. На заяву накладається кваліфікований електронний підпис керівника юридичної особи або уповноваженої особи, фізичної особи - підприємця або її представника. Датою і часом подання заяви до контролюючого органу є дата і час, зазначені у квитанції про доставку заяви (перша квитанція). У заяві зазначається інформація про всі наявні у розпорядника акцизного складу та введені в експлуатацію акцизні склади із зазначенням кодів адміністративно-територіальних одиниць згідно з Класифікатором об`єктів адміністративно-територіального устрою України. Щодо кожного акцизного складу в заяві зазначається ідентифікатор об`єкта оподаткування, про який надіслано повідомлення відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу. У разі реєстрації нового акцизного складу такому акцизному складу засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового автоматично присвоюється уніфікований номер, який є єдиним у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового і зберігається за акцизним складом до моменту анулювання його реєстрації. За уніфікованим номером акцизний склад реєструється та обліковується в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового. Присвоєний під час реєстрації в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового уніфікований номер акцизного складу, з якого реалізовано / на який отримано пальне або спирт етиловий, є обов`язковим реквізитом, що зазначається під час складання акцизної накладної. При цьому, пункт 7 Порядку № 408 визначає, що особа реєструється як платник акцизного податку не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви з використанням засобів системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви в разі, коли: 1) порушено вимоги законодавства у сфері електронного документообігу та електронних довірчих послуг; 2) зазначену заяву подано з порушенням вимог щодо форми заяви, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком; 3) особа, яка подала заяву, включена до реєстру платників; 4) у заяві одночасно зазначено дві сфери діяльності - з реалізації пального та спирту етилового; 5) стосовно особи, яка подала заяву про реєстрацію як платник акцизного податку з реалізації спирту етилового, у контролюючому органі відсутні дані про видані такій особі діючі ліцензії на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв; 6) щодо акцизного складу, зазначеного в заяві разом з ідентифікатором об`єкта оподаткування, у контролюючому органі відсутнє повідомлення про такий об`єкт оподаткування відповідно до вимог пункту 63.3 статті 63 Кодексу або згідно з таким повідомленням відповідний об`єкт є закритим або не експлуатується розпорядником акцизного складу; 7) стосовно особи, яка подала заяву, до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр) внесено запис про державну реєстрацію припинення юридичної особи або припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця; 8) у заяві, що подається для реєстрації акцизних складів, зазначено акцизний склад, що вже зареєстрований, або в заяві, що подається для зміни даних про акцизний склад чи анулювання реєстрації акцизного складу, зазначено уніфікований номер акцизного складу, який не зареєстровано таким платником акцизного податку в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового; 9) про платника акцизного податку - розпорядника акцизного складу, що подає заяву для реєстрації акцизного складу, відсутні дані в реєстрі платників. Інформація про результати розгляду заяви надсилається особі з використанням засобів електронного зв`язку в електронній формі у другій квитанції. Як вбачається із заяви ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів від 29.06.2019, поданої до контролюючого органу, позивачем зазначено у вказаній заяві, зокрема, про місцезнаходження акцизного складу - бочка (ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300006) за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 26, та зазначено інформацію про документи, що підтверджують право власності або користування приміщенням та або/територією, що відноситься до акцизного складу, а саме вказано на витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 21.02.2018 № 114759705. На підставі поданої товариством заяви від 29.06.2019 контролюючим органом здійснено реєстрацію зазначеного акцизного складу за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 26, якому присвоєно уніфікований номер 1009416. Під час проведення перевірки юрисконсульт ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» у письмових поясненнях від 08.10.2020 повідомив контролюючий орган про те, що бухгалтером підприємства було надано до контролюючого органу неправильні відомості щодо місцезнаходження акцизного складу, де помилково вказано адресу: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 26, замість: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд.

24. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування та перегляду ставок окремих податків і зборів» № 2628-VIII від 23.11.2018 доповнено статтю 128-1 Податкового кодексу України пунктом 128-1.2, згідно з яким, з 01.07.2019 відсутність з вини платника податку реєстрації акцизних складів у системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового платником податку - розпорядником акцизного складу - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1 000 000 грн. Тобто, вказаною правовою нормою передбачено накладення на платника податку - розпорядника акцизного складу штрафу за нереєстрацію акцизних складів у системі електронного адміністрування. Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивачем, як розпорядником акцизного складу, а саме бочки (ідентифікатор об`єкта оподаткування 9300006), здійснено його реєстрацію 29.06.2019, однак помилково зазначеного адресу його місцезнаходження: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 26, замість: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд.

24. Вказану помилку виправлено позивачем лише 08.10.2020 внаслідок надіслання до контролюючого органу заяви від 08.10.2020 про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального або спирту етилового та/або акцизних складів шляхом внесення змін відомостей про акцизний склад «Бочка», уніфікований номер якого 1009416, а саме щодо адреси його місцезнаходження, яку зазначено наступну: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд.

24. Зазначену заяву прийнято контролюючим органом 08.10.2020 о 15 год. 42 хв., про що свідчить квитанція №2, реєстраційний номер 9257116143. Тобто, вказані зміни були внесені після закінчення перевірки, яка завершилась 08 жовтня 2020 року о 14 год. 45 хв. Однак суд зауважує та не заперечується сторонами, що наведений акцизний склад первинно був зареєстрований 29.06.2019, однак адреса його місцезнаходження була невірно вказана позивачем. Суд звертає увагу на те, що санкція пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України передбачає притягнення платника податку - розпорядника акцизного складу до фінансової відповідальності саме за нереєстрацію акцизного складу у системі електронного адміністрування, а не зазначення помилкових чи недостовірних відомостей про такий акцизний склад. У даному випадку наявна помилка щодо відомостей місцезнаходження такого акцизного складу, про що повідомлено юрисконсультом ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» у письмових поясненнях від 08.10.2020 посадових осіб контролюючого органу під час здійснення перевірки. При цьому, працівниками податкового органу не здійснено перевірку наявності чи відсутності акцизного складу за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 26, водночас матеріалами справи підтверджено наявність права у ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» на зберігання пального саме за адресою: Волинська область, Горохівський район, с. Звиняче, вул. Привокзальна, буд. 24, де знаходяться резервуари, що використовуються для зберігання пального, про що свідчить видана Головним управлянням ДПС у Волинській області відповідна ліцензія реєстраційний номер 03020414202000035, терміном дії з 08.02.2020 до 08.02.2025, а також Витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 04.11.2019 № 187423982. Отже, на підставі наведеного колегія суддів не вбачає підстав для накладення на ТзОВ «Волинь-зерно-продукт» фінансових санкцій, оскільки позивач не вчинив податкового правопорушення, за яке такий платник податків притягується до відповідальності відповідно до пункту 128-1.2 статті 128-1 ПК України. У відповідності до частини 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського Суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію і практику Суду як джерело права. Згідно практики Європейського суду з прав людини, яка сформувалась з питань імперативності правила про прийняття рішення на користь платників податків, встановлено, що у разі існування неоднозначності у тлумаченні прав та/чи обов`язків платника податків слід віддавати перевагу найбільш сприятливому тлумаченню національного законодавства та приймати рішення на користь платника податків (справи «Серков проти України» (заява №39766/05), «Щокін проти України» (заяви №23759/03 та №37943/06). Предметом регулювання статті 1 Першого протоколу до Конвенції є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення Європейського суду з прав людини у справах «Спорронґ і Льоннрот проти Швеції» від 23 вересня 1982 року, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21 лютого 1986 року, «Щокін проти України» від 14 жовтня 2010 року, «Сєрков проти України» від 7 липня 2011 року, «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23 листопада 2000 року. «Булвес"АД проти Болгарії» від 22 січня 2009 року, «Трегубенко проти України» від 2 листопада 2004 року, «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями статті 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу - втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об`єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того. Європейський суд з прав людини також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПЛ від 2 листопада 2004 року в справі «Трегубенко проти України»). Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага» передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки «пропорційності» Європейський суд з прав людини, як і з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних підставах. Згідно з частиною 1 статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до частини 1 статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення-рішення від 29.10.2020 №0000370704, прийняте контролюючим органом необґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, відповідачем під час прийняття податкового повідомлення-рішення не було надано належної оцінки доказам та доводам позивача, а тому судом першої інстанції судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводами апеляційної скарги висновки, викладені в судовому рішенні, не спростовуються і підстав для його скасування не вбачається. Що стосується решти доводів апеляційної скарги, то такі висновків суду першої інстанції не спростовують, а відтак відповідно до пункту 58 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010 таке не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Відповідно до статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстав для розподілу судових витрат за наслідками апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції на підставі статті 139 КАС України у апеляційного суду немає. Керуючись ст.ст. 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Західного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення. Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 05 жовтня 2021 року у справі №140/7672/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Н.В. Ільчишин Судді В.В. Гуляк Р.Й. Коваль