Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 460/8622/20

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 рокуЛьвівСправа № 460/8622/20 пров. № А/857/21913/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів: головуючого судді Судової-Хомюк Н.М., суддів Носа С.П., Шевчук С.М., за участі секретаря судового засідання Гром І.І., представник позивача: не з`явився представник відповідача: не з`явився розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі № 460/8622/20 за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛОР С.І.М» до Головного управління ДПС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення,- суддя в 1-й інстанції Дудар О.М., час ухвалення рішення 06.07.2021, місце ухвалення рішення - м. Рівне, дата складання повного тексту рішення 06.07.2021,- В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (далі ТОВ «Колор С.І.М.», позивач) звернулося з позовом до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі відповідач-1) в якому просило визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у Рівненській області від 13.10.2020 №2032602/31299514 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 19.08.2020 №21. На обґрунтування позовних вимог зазначає, що відповідачем безпідставно прийнято рішення про відмову в реєстрації зазначеного розрахунку коригування, оскільки позивач надав контролюючому органу достатні письмові пояснення та документи на підтвердження реальності здійснення господарської операції за податковою накладною, реєстрацію якої зупинено, а тому така підлягала реєстрації в ЄРПН, проте контролюючий орган відмовляючи у реєстрації податкової накладної діяв протиправно, без урахування дійсних обставин, відтак оскаржуване рішення підлягає скасуванню. Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року адміністративний позов було задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 13.10.2020 №2032602/31299514 про відмову в реєстрації розрахунку коригування від 19.08.2020 №21. Стягнуто на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, Головного управління ДПС у Рівненській області, судові витрати у сумі 4738,40 грн (з них: 2102,00грн - судовий збір, 2636,40грн - витрати на правничу допомогу). Не погоджуючись з таким рішенням суду, ГУ ДПС у Рівненській області подало апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та ухвалити постанову про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі, зазначаючи, що відповідачем на підставі норм чинного законодавства зупинено реєстрацію розрахунку коригування до податкової накладної від 19.08.2020 №21 та надіслано позивачу квитанцію №9210574681 в якій відповідно до вимог п. 11 Порядку з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року (далі - Порядок №1165) зазначено, що відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація ПН/РК від 19.08.2020 №21 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Суми компенсації вартості товару/послуги 3907, зазначеного в розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величини залишку, що визначається як різниця обсягу придбання на митній території України з 1 січня 2017 такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв здійснення ризикових операцій. Платнику запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду та прийняття рішення про реєстрацію/відмову у реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Також зазначає, що відповідно до пункту 11 Порядку №1165 від 11.12.2019 зазначаються: номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Також пунктом 5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України від 13.12.2019 року за №1245/34216 за №520 (далі - Порядок №520) визначено перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено. Відтак, з метою реєстрації розрахунку коригування до податкової накладної платник мав надати первинні документи відповідно до п. 5 Порядку №520. Апелянт вважає, що судом зокрема не враховано, що рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкове накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається з формою згідно з додатком до Порядку №520 та не може бути довільної Форми а також не враховано, що при поданні документів на підтвердження господарської операції позивачем не враховано положення договору щодо переліку необхідних документів. Також вважає, що судом невірно розприділено судові витрати на користь позивача, оскільки вважає, що такі позивачем були завищені, а тому заявлені витрати на правничу допомогу підлягають зменшенню. З цих та інших підстав апелянт вважає, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Позивач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, відповідно до ч.4 ст.304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, вважає за можливе провести розгляд справи без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Відповідно до частини першої статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Колор С.І.М.» (ідентифікаційний код юридичної особи: 31299514; місцезнаходження: 35312, Рівненська область, Рівненський район, смт.Клевань, вул.Центральна, буд.38) зареєстроване як юридична особа 01.02.2001 (номер запису 1 602 120 0000 000103 від 26.11.2004), 09.02.2001 взяте на облік у контролюючому органі як платник податків, з 02.03.2001 зареєстроване платником податку на додану вартість, основним видом економічної діяльності товариства за КВЕД є 20.30 Виробництво фарб, лаків і подібної продукції, друкарської фарби та мастик (а.а.с.21-25). 08 лютого 2018 року між ТОВ «Епіцентр К» (Покупець) та ТОВ «Колор С.І.М.» (Постачальник) укладено договір поставки №7620 (далі Договір), згідно з яким Постачальник зобов`язується поставляти покупцеві Товар у встановлені строки, а Покупець зобов`язується приймати такий Товар і сплачувати за нього на умовах даного Договору (а.а.с.9-13). Предметом поставки є визначений Товар з найменуванням, зазначеним у специфікаціях та/або інших документах згідно з умовами Договору, підписаних Постачальником та Покупцем (п.1.1 Договору). Згідно з п.2.1 Договору, поставка Товару здійснюється Постачальником на умовах DDP (Офіційні правила тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс 2010) Пункт поставки згідно із замовленням Покупця. Відповідно до п.9.2 Договору, оплата за поставлений Постачальником Товар здійснюється Покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень, але не пізніше шістдесяти календарних днів з дати припинення строку дії Договору та/або його розірвання. Пункт 4.12 Договору передбачає, що у випадку, якщо частина Товару залишається нереалізованою через торговельну мережу Покупця, Покупець має право повернути її в період дії Договору. Постачальник зобов`язаний протягом 30 (тридцяти) календарних днів з моменту пред`явлення письмової вимоги Покупцем забрати цей Товар та/або замінити його (рішення за вибором Покупця). На виконання умов Договору, згідно з видатковою накладною від 27.06.2019 №РН-0001700 ТОВ «Колор С.І.М.» поставило ТОВ «Епіцентр К» товар, поліефірну смолу Repairbox CS System (0,5кг), на загальну суму 644,04грн, у т.ч. ПДВ 107,34грн (а.с.17). Зазначений факт поставки підтверджується квитанцією про прийом вантажу від 02.07.2019 №3004961512 (а.с.15). За результатом господарської операції з постачання товару, на виконання вимог податкового законодавства ТОВ «Колор С.І.М.» складено та надіслано до контролюючого органу засобами електронного зв`язку для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі ЄРПН) податкову накладну від 27.06.2019 №294 на загальну суму 644,04грн, у т.ч. ПДВ 107,34грн (а.с.6). Надалі ТОВ «Епіцентр К» згідно з накладною на повернення від 19.08.2020 №Впб/КР-0001045/КР-0015041-19 повернуло ТОВ «Колор С.І.М.» нереалізований товар на суму 107,34грн, у т.ч. ПДВ 17,89грн (а.с.19). У зв`язку з поверненням товару, ТОВ «Колор С.І.М.» складено та надіслано в установленому порядку до контролюючого органу засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН розрахунок коригування кількісних і вартісних показників від 19.08.2020 №21 до податкової накладної від 27.06.2019 №294. Сума коригування податкового зобов`язання та податкового кредиту становить -17,89грн (а.с.4). 26.08.2020 контролюючим органом надіслано позивачу квитанцію №9210574681 про прийняття та зупинення реєстрації вказаного розрахунок коригування (а.с.5). У квитанції від 26.08.2020 №9210574681 підставою зупинення реєстрації розрахунку коригування від 19.08.2020 №21 вказано ті обставини, що сума компенсації вартості товару/послуги 3907, зазначеного у розрахунку коригування на зменшення суми податкових зобов`язань, перевищує величину залишку такого товару (різниця обсягу придбання постачальника та обсягу постачання отримувача такого товару/послуги), що відповідає п.5 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Додатково повідомляємо: показник «D» = 6.6943%, «Р»= 2381320.87». ТОВ «Колор С.І.М.» було подано податковому органу повідомлення від 09.10.2020 №1 про подання пояснень та копій документів щодо податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрацію яких було зупинено (а.а.с.7, 43). Рішенням комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Комісія) від 13.10.2020 №2032602/31299514 було відмовлено в реєстрації розрахунку коригування від 19.08.2020 №21 (а.с.3). Підставами для відмови в реєстрації податкової накладної у вказаному рішенні зазначено: «ненадання платником податку копій документів: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактур/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (документи, які не надано підкреслити); - розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків». Зазначене рішення комісії Головного управління ДПС у Рівненській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних було оскаржене ТОВ «Колор С.І.М.» в адміністративному порядку. Рішенням за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 23.10.2020 №58262/31299514/2 скаргу ТОВ «Колор С.І.М.» залишено без задоволення, рішення комісії регіонального рівня без змін (а.с.47). Вважаючи рішення від 13.10.2020 №2032602/31299514 про відмову в реєстрації розрахунку коригування протиправним, позивач звернувся з даним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що у податкового органу не було достатніх правових підстав для відмови позивачу в реєстрації поданої ним податкової накладної в ЄРПН, оскільки позивачем були надані документи, які підтверджують операцію, за якою складено відповідну податкову накладну, а також зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій. Також суд вказав на те, що відсутність конкретизації податковим органом переліку документів, які необхідно надати позивачу, призвела до обмеження права останнього бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до застосованого критерію, а не будь-яких на власний розсуд. Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки такі знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до частини 2 статті 6 та частини 2 статті 19 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), постановою Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних» № 1246 від 29.12.2010 (далі - Порядок № 1246). Так, п.201.10. ст.201 ПК України передбачено, що при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Відповідно до п.2 Порядку № 1246 податкова накладна - це електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі - Платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України (далі - Кодекс) в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п.12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності електронного цифрового підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригуванні; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1. статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1. статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3. і 200-1.9. статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; відповідності податкових накладних та/або розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатнім для зупинення їх реєстрації відповідно до пункту 201.16. статті 201 Кодексу; дотримання вимог Законів України «Про електронний цифровий підпис»; «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, Формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Приписами п.74.2. ст.74 ПК України встановлено, що в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунку коригувань критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунку коригувань в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до підпункту 201.16.1. пункту 201.16. статті 201 ПК України у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних платнику податку протягом операційного дня контролюючий орган в автоматичному режимі надсилає (в електронному вигляді у текстовому форматі) квитанцію про зупинення реєстрації такої податкової накладної/розрахунку коригування. Така квитанція є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Приписами підпункту 201.16.2. пункту 201.16. статті 201 ПК України встановлено, що письмові пояснення та/або копії документів, зазначені у підпункті «в» підпункту 201.16.1 цього пункту, платник податку має право подати до контролюючого органу за основним місцем обліку такого платника податку протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного у такій податковій накладній/розрахунку коригування. Такі документи передаються контролюючим органом за основним місцем обліку платника податку не пізніше наступного робочого дня з дня їх отримання до комісії центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику. Письмові пояснення та/або копії документів, подані платником податків до контролюючого органу відповідно до підпункту 201.16.2. цього пункту, розглядаються комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику (п.п.201.16.3. п.201.16. ст.201 ПК України). Зазначена комісія приймає рішення про: реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підстави для прийняття комісією центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або про відмову в такій реєстрації встановлюються Кабінетом Міністрів України. Порядок роботи комісії визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних приймається та надсилається платнику податку протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та документів, поданих відповідно до підпункту 201.16.2. ПК України. Згідно з п.п.201.16.1. ст.201 ПК України для «розблокування» реєстрації податкових накладних платник податків може подати письмові пояснення та/або копії документів (за вичерпним переліком), достатні для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію такої податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Приписами п.1 Наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження Критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Вичерпного переліку документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних» від 13.06.2017 № 567 (далі - Наказ № 567), визначено, що оцінка ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр) здійснюється ДФС шляхом проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування цим Критеріям (далі - Моніторинг). Пунктом 2 Наказу № 567 визначено, що моніторинг здійснюється ДФС на підставі аналізу даних звітних показників платника податку, наявної податкової інформації, а також інформації, поданої платником податку за формою згідно з додатком до цих Критеріїв, яка відображає специфіку господарської діяльності платника податку окремо за кожним видом економічної діяльності, якщо така інформація врахована комісією Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Комісія ДФС). Згідно з п.201.16. ст.201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Відповідно до п. 201.16. ст.201 ПК України постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117 затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок зупинення реєстрації ПН/РК), Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі по тексту - Порядок роботи комісій) та Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації. Також на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117 наказом Державної фіскальної служби України від 03.08.2018 № 523 затверджено Порядок взаємодії Комісії Державної фіскальної служби України, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, структурних підрозділів ДФС та головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС (далі - Порядок №523). Організаційні та процедурні засади діяльності комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - комісії контролюючих органів), а також права та обов`язки її членів визначає Порядок роботи комісій. Відповідно до пунктів 2,3 Порядку роботи комісій комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м.Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Комісія контролюючого органу діє в межах повноважень, визначених у Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до п.6 Порядку №523 Комісіями регіонального рівня здійснюється, зокрема, розгляд питань щодо внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків згідно з пунктом 1.6 Критеріїв ризиковості платника податку, які затверджено Державною фіскальною службою України та погоджено з Міністерством фінансів України (далі - Критерії). Засідання комісій регіонального рівня щодо розгляду питань про внесення/виключення платників податку до (з) переліку ризикових платників податків проводиться згідно з Порядком роботи комісії (пункт 7 Порядку № 523). Відповідно до пунктів 8, 9 Порядку № 523 до протоколу засідання комісій регіонального рівня обов`язково додаються: перелік платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 Критеріїв; матеріали, на підставі яких платників податків внесено до переліку ризикових платників податків; інша інформація, що розглядається комісіями регіонального рівня. При цьому прийняття рішення у формі окремого документа чинним законодавством не передбачено. Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає Порядок зупинення реєстрації ПН/РК. За змістом пунктів 5-7 Порядку 117 зупинення реєстрації ПН/РК податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку (пункт 5). У разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 6). У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (пункт 7). Відповідно до п.10 Порядку 117 зупинення реєстрації ПН/РК критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади. Мінфін у дводенний строк погоджує або надсилає ДФС на доопрацювання визначені у цьому пункті критерії та перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Про визначені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, ДФС інформує Комітет Верховної Ради України з питань податкової та митної політики. ДФС оприлюднює на своєму офіційному веб-сайті погоджені критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: платник податку зареєстрований (перереєстрований) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»; платник податку зареєстрований платником ПДВ менше трьох місяців; платник податку - юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі - Кодекс); наявна податкова інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Відповідно до пункту 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Колегія суддів погоджується із судом першої інстанції, що отримана позивачем квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної містила загальні фрази про необхідність надання пояснень та/або копій документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних. Тобто, контролюючим органом навіть не було вказано про необхідність надання виключно документів, при цьому пропозиція надання документів вказана без конкретизації їх переліку, та без вказівки на норму права, котра такий містить. Також слід звернути увагу на те, що контролюючий орган має конкретизувати перелік документів, необхідних для виконання покладених на нього функцій, для того, щоб платник податку чітко розумів адресовану йому вимогу. Пред`явлення контролюючим органом до платника податків загальної вимоги про надання документів без їх конкретизації та без посилання на відповідну норму права є неконкретизованою та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд. Крім цього, це виключає можливість такого органу в подальшому застосовувати до такого платника податків негативні наслідки, пов`язані із ненаданням певного документу. Разом з цим, колегія суддів враховує, що на час подання позивачем повідомлення були чинними Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165), та Порядок прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 13.12.2019 за №1245/34216 (далі - Порядок №520). Відповідно до пункту 5 Порядку №520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Отже, пункт 5 Порядку №520 визначає перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який не є вичерпним та не передбачає необхідності надання платником податку усіх документів згідно такого переліку. Конкретний перелік таких документів може залежати, зокрема, від змісту операції з постачання, суб`єктного складу її учасників, їх податкової поведінки. Згідно з пунктом 11 Порядку №520, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; - та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; - та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Тобто, рішення Комісії регіонального рівня повинно містити чітку підставу для відмови у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пункту 44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації. Проте комісія регіонального рівня фактично не досліджувала наданих позивачем документів, а лише вказала на неподання ним окремих документів. У рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що у рішеннях суддів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Отже, рішення суб`єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення. При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апелянтом не наведено обґрунтування про те, що позивачем надано не всі необхідні документи. Водночас, колегія суддів відзначає, що позивачем засобами електронного зв`язку було подано до контролюючого органу повідомлення від 09.10.2020 №1 про надання пояснень та копій документів щодо розрахунку коригування від 19.08.2020 №21, реєстрацію якого було зупинено з відповідними поясненнями. У поясненнях було зазначено, що ТОВ «Колор С.І.М.» є виробником продукції (КВЕД 20.30). 08.02.2018 з ТОВ «Епіцентр К» укладено договір №7620, за умовами п.4.12 якого покупець має право повернути частину/залишок нереалізованого товару, тому ТОВ «Епіцентр К» при необхідності повертає нереалізовані товари, що спричиняє необхідність коригування податкових зобов`язань, бо відповідно до п.9.2 договору оплата здійснюється лише після реалізації товару споживачам. Зазначені у поясненнях обставини знайшли підтвердження під час розгляду справи. Сукупність наданих позивачем первинних документів виключає сумнів щодо реальності господарської операції, підтверджує надані пояснення. Колегія суддів також зазначає, що зупинення реєстрації податкових накладних без переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних, не дало позивачу можливості надати достатній обсяг підтверджуючих документів, а тому, враховуючи норми статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, позивач скористався наданим йому правом довести належними і допустимими доказам заявлені ним позовні вимоги у суді. Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 25.06.2019 у справі №1940/1950/18. При цьому, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що усі сумніви контролюючого органу щодо дотримання позивачем вимог податкового законодавства України під час здійснення господарської діяльності повинні досліджуватися шляхом проведення відповідних перевірок такого платника податків, за умови наявності підстав для її проведення, визначених нормами ПК України, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. При реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд першої інстанції не робив висновків щодо реальності господарської операції за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Таким чином, у контролюючого органу були наявні достатні документи для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операції, а наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. Що стосується понесених витрат на правову допомогу та стягнення їх на користь позивача в сумі 2636 грон. 40 коп., колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, належно та у повному обсязі дослідив докази, які підтверджували обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Окрім того, перевіряючи рішення суду першої інстанції у межах апеляційної скарги, судова колегія також зазначає, що відповідно до Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980 р. на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Тож, застосування в цій справі способу захисту порушеного права позивача шляхом зобов`язання ДПС зареєструвати подану позивачем податкову накладну в ЄРПН не є втручанням в його дискреційні повноваження та відповідає завданням адміністративного судочинства, регламентованим ст. 2 КАС України. Аналогічний підхід щодо обрання способу захисту порушеного права застосовано Верховним Судом у постановах від 31.01.2018 у справі № 825/849/17 та від 06.03.2018 у справі № 826/4475/16. Разом з тим, у рішенні від 30.01.2003 № 3-рп/2003 Конституційний Суд України зазначив, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Крім того, у рішенні від 10.04.2008 у справі «Вассерман проти Росії» Європейський суд з прав людини також наголосив на тому, що засіб юридичного захисту, якого вимагає стаття 13, має бути «ефективним» як з практичної, так і з правової точки зору, тобто таким, що або запобігає стверджуваному порушенню чи його повторенню в подальшому, або забезпечує адекватне відшкодування за те чи інше порушення, яке вже відбулося. Доводи апелянта про те, що позивачем не надано документів, необхідних для прийняття Комісією рішення про реєстрацію поданої ним податкової накладної, спростовуються матеріалами справи, оскільки, як було встановлено вище, позивачем подані всі необхідні документи. Надаючи оцінку доводам апелянта, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…». Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що були наявні правові підстави для задоволення позовних вимог. Згідно зі ст.90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Зазначеним вимогам закону судове рішення відповідає. Переглянувши судове рішення в межах апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку, що при ухваленні оскаржуваного судового рішення, суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, які б були б підставою для скасування судового рішення, а тому апеляційну скаргу ГУ ДПС у Рівненській області слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Щодо розподілу судових витрат, то судом апеляційної інстанції не здійснено зміни або скасування рішення суду, а тому відповідно до ст. 139 КАС України, судові витрати перерозподілу не підлягають. Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 3 ст. 243, ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Рівненській області залишити без задоволення, а рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі № 460/8622/20 без змін. Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст. 325 КАС України та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя Н. М. Судова-Хомюк судді С. П. Нос С. М. Шевчук Повне судове рішення складено 26 січня 2022 року