Постанова 4856 № 560/913/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/913/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Михайлов О.О. Суддя-доповідач - Граб Л.С. 01 лютого 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Граб Л.С. суддів: Сторчака В. Ю. Смілянця Е. С. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом Нетішинської міської ради Хмельницької області до Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області, за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування реєстрації, В С Т А Н О В И В : В січні 2021 року Нетішинська міська рада Хмельницької області (далі Нетішинська міська рада) звернулася до суду з позовом до Війтовецької селищної ради Волочиського району Хмельницької області (далі Війтовецька селищна рада), за участю третьої особи на стороні відповідача, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1 , в якій просила визнати протиправною та скасувати державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, що здійснена державним реєстратором Війтовецької селищної ради Мартинюк О.В. Рішенням Нетішинської міської ради Хмельницької області від 09 червня 2021 року позов задоволено: -визнано протиправною та скасовано державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, що здійснена державним реєстратором Війтовецької селищної ради Волочиського району, Хмельницької області Мартинюк О.В. Не погодившись з судовим рішенням, третя особа- ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким закрити провадження у справі. В обґрунтуванні доводів апеляційної скарги позивач посилається на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для розгляду справи, невідповідність висновків обставинам справи та порушення норм процесуального права, які призвели до вирішення адміністративним судом правового спору, який не повинен розглядати в порядку адміністративного судочинства. 14 грудня 2021 року від позивача, через канцелярію суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому вказано на безпідставність доводів апеляційної скарги. До відзиву долучено копію ухвали Господарського суду Хмельницької області від 24.12.2020 у справі №924/1367/20, якою відмовлено у відкритті провадження у господарській справі за позовом Нетішинської міської ради до Війтовецької селищної ради та ОСОБА_1 про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, що здійснена державним реєстратором Війтовецької селищної ради Волочиського району, Хмельницької області Мартинюк О.В. Відповідач своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався, що у відповідності до ч.4 ст.304 КАС України не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджується, що за результатами проведеного моніторингу працівниками виконавчого комітету Нетішинської міської ради на території міста Нетішин, по проспекту Незалежності, в районі будівлі 22, виявлено тимчасову споруду торгівельного закладу швидкого харчування, що розташована на території загального користування без правовстановлюючих документів. В подальшому, виконавчим комітетом Нетішинської міської ради направлено листа від 11.03.2020 за №24/01-17/898/2020 до комунального підприємства Нетішинської міської ради "Благоустрій" як до робочого органу, який уповноважений на виявлення та проведення демонтажу тимчасових споруд, малих архітектурних форм, розміщених на території міста з порушеннями Порядку демонтажу тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності та малих архітектурних форм на території міста Нетішин, затвердженого рішенням сорок першої сесії Нетішинської міської ради VІІ скликання від 04 травня 2018 року №41/2590. З метою отримання інформації про власника вказаної тимчасової споруди, 20.05.2020 фізичній особі-підприємцю- ОСОБА_2 , яка здійснює підприємницьку діяльність у вказаній тимчасовій споруді було повідомлено про те, що власнику зазначеної споруди необхідно отримати дозвіл на розміщення тимчасової споруди або звільнити територію. Також під підпис ОСОБА_2 передано примірник листа, адресованого для власника вказаної споруди, з обґрунтуванням необхідності усунути виявлені порушення та вжити заходів щодо отримання відповідних дозволів на розміщення тимчасової споруди або звільнення займаної території. Власнику надавався строк до 03.06.2020. Протягом вказаного строку власником тимчасової споруди не було вчинено жодної дії для усунення виявлених порушень та оформлення дозвільних документів на розміщення тимчасової споруди. Комунальним підприємством Нетішинської міської ради "Благоустрій" прийнято протокольне рішення щодо звернення до виконавчого комітету Нетішинської міської ради для вирішення питання щодо вказаної тимчасової споруди. 22.10.2020 вказане рішення розглянуте на засіданні виконавчого комітету Нетішинської міської ради, за результатами розгляду якого прийнято рішення від 22.10.2020 №476/2020 "Про демонтаж тимчасової споруди для провадження підприємницької діяльності, що на проспекті Незалежності, у районі будівлі №22". 26.06.2020 до виконавчого комітету Нетішинської міської ради надійшла інформація про те, що державним реєстратором Війтовецької селищної ради проведено державну реєстрацію речового права, а саме-права приватної власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , власником майна зазначено- ОСОБА_1 . Вважаючи, що державним реєстратором Війтовецької селищної ради Мартинюк О.В. 26.06.2020, протиправно та всупереч вимогам законодавства, зареєстровано право приватної власності на нежитлове приміщення, позивач звернувся з даним позовом до суду. Приймаючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог та наявність правових підстав для їх задоволення. Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного. Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав, унормовані Законом України Закон України від 01.07.2004 № 1952-IV "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" за визначенням якого заявником є, зокрема, власник, інший правонабувач, сторона правочину, у яких виникло речове право, або уповноважені ними особи-у разі подання документів для проведення державної реєстрації набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав. Державній реєстрації прав підлягають, окрім іншого, право власності (п.1 ч.1 ст. 4 Закону № 1952-IV). За змістом ч.1 ст. 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" у Державному реєстрі прав реєструються речові права та їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення. Уп.1 ч.3 ст.10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплено, що державний реєстратор: встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації. Абзацом 1 частини 2 статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" врегульовано, що реєстраційна справа включає заяви на проведення реєстраційних дій, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, документи, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості з реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, запити державного реєстратора та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Реєстраційна справа ведеться в електронній формі та формується автоматично за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав, до якої за результатом проведення кожної реєстраційної дії щодо об`єкта нерухомого майна автоматично включаються заяви, сформовані або подані в електронній формі, електронні копії документів, на підставі яких проведено реєстраційні дії, поданих у паперовій формі, документи, на підставі яких проведено реєстраційні дії, подані в електронній формі, документи в електронній формі, сформовані за допомогою програмних засобів ведення Державного реєстру прав під час проведення таких реєстраційних дій, а також відомості реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем, отримані державним реєстратором в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до них чи в порядку інформаційної взаємодії таких систем з Державним реєстром прав, електронні копії запитів державного реєстратора в паперовій формі та документів, отриманих із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року. Документи, подані заявником для проведення реєстраційних дій в паперовій формі, підлягають поверненню такому заявнику. Заява, подана в паперовій формі, документ про сплату адміністративного збору, запити державного реєстратора в паперовій формі та документи, отримані із паперових носіїв інформації, що містять відомості про зареєстровані речові права до 1 січня 2013 року, за результатом проведення реєстраційних дій заявнику не повертаються та зберігаються державним реєстратором, яким проведено реєстраційну дію, протягом трьох років. Так, відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, підставою для державної реєстрації речового права на нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , зазначено договір купівлі-продажу, серія та номер б/н від 09.10.2003, укладений між ПАТ КБ "Приват Банк" та ОСОБА_1 . Як вбачається з матеріалів справи, власник вказаного майна набув на останнє право відповідно до договору купівлі-продажу від 09.10.2003, тобто речове право на нежитлове приміщення виникло до 01.01.2013, то судом першої інстанції вірно зазначено, що державний реєстратор відповідно до вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" був зобов`язаний направити запити до органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію речових прав на нерухоме майно до 01.01.2013. Так, пунктом 1 Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 №7/5, в редакцій чинній на момент укладення договору установлено, що до прийняття Верховною Радою України та набрання чинності законом України про державну реєстрацію прав на об`єкти нерухомого майна бюро технічної інвентаризації (далі-БТІ) здійснюють реєстрацію прав власності на нерухоме майно. Згідно з пунктом 1.5. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, обов`язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном. Пунктом 2.1. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно визначено, що для реєстрації виникнення, існування, припинення прав власності на нерухоме майно та оформлення прав власності на нерухоме майно до БТІ разом із заявою про реєстрацію прав власності подаються правовстановлювальні документи (додаток 1), їх копії (нотаріально засвідчені), а також інші документи, що визначені цим Положенням. Відповідальність за достовірність та повноту інформації у документах несе власник (власники) нерухомого майна. За змістом листа Фонду комунального майна міста Нетішина від 03.12.2020 №11-02/389, як органу якому було передано архівні документи КП Нетішинської міської ради "Бюро технічної інвентаризації" у зв`язку із ліквідацією останнього, інформація щодо реєстрації окремого нежитлового приміщення, загальною площею 33 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в архівних інвентаризаційних справах відсутня. У ч. 3 ст. 26 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" закріплено, що відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, не підлягають скасуванню та/або вилученню. У разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, державний реєстратор чи посадова особа Міністерства юстиції України (у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону) проводить державну реєстрацію набуття, зміни чи припинення речових прав відповідно до цього Закону. Ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Державна реєстрація набуття, зміни чи припинення речових прав у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав у випадку, передбаченому підпунктом "а" пункту 2 частини шостої статті 37 цього Закону, проводиться без подання відповідної заяви заявником та справляння адміністративного збору на підставі відомостей про речові права, що містилися в Державному реєстрі прав. У разі відсутності таких відомостей про речові права в Державному реєстрі прав заявник подає оригінали документів, необхідних для проведення державної реєстрації набуття, зміни чи припинення речових прав. Під час судового розгляду справи з`ясовано, що державним реєстратором Війтовецької селищної ради 26.06.2020 проведено державну реєстрацію речового права, а саме-права приватної власності на нежитлове приміщення, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , з порушенням вимог Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог про визнання протиправною та скасування державної реєстрації права власності на нерухоме майно, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2114592568105, що здійснена державним реєстратором Війтовецької селищної ради Мартинюк О.В. Крім того, колегія суддів вважає таку реєстрацію передчасною, без вчинення державним реєстратором всіх процедурних дій, пов`язаних з реєстрацією, передбачених Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень". Доводи апелянта про те, що даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки в даній справі розглядаються правовідносини, пов`язані виключно з дотриманням державним реєстратором встановленої законом процедури проведення певної реєстраційної дії, питання ж щодо набуття чи припинення права власності ОСОБА_1 судом не вирішувалося. При цьому, предмет спору у рішеннях суду касаційної інстанції на які посилається апелянт є відмінним від предмету спору у цій справі. Відповідно до ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку, а доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають правових підстав для скасування оскаржуваного судового рішення. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких підстав апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 304, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 09 червня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Головуючий Граб Л.С. Судді Сторчак В. Ю. Смілянець Е. С.