Постанова Сьомий апеляційний адміністративний суд № 560/4595/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/4595/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Шевчук О.П. Суддя-доповідач - Матохнюк Д.Б. 28 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Матохнюка Д.Б. суддів: Шидловського В.Б. Боровицького О. А. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : у квітні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Хмельницькій області (ГУПФУ у Хмельницькій області) в якому просив: -визнати протиправним та скасувати рішення ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.09.2020 року №222430001217 про припинення виплати пенсії позивачу; - зобов`язати ГУ ПФУ в Хмельницькій області поновити виплату позивачу пенсії призначеної 21 квітня 2020 року, починаючи з жовтня 2020 року. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року позовні вимоги задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати вказане рішення та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт послався на неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, що, на його думку, призвело до неправильного вирішення спору. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2021 року зупинено провадження у справі до набрання законної сили рішення Верховного Суду у зразковій справі №360/3611/20 (Пз/9901/32/20). 03 листопада 2021 року Великою палатою Верховного Суду прийнято постанову у справі №360/3611/20, яка оприлюднена 22 листопада 2021 року та набрала законної сили з моменту її прийняття. Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 29 грудня 2021 року поновлено провадження у справі та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, виходячи з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , після досягнення ним 55 років звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п.2 ч.2 ст.114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". Так, ГУ ПФУ в Хмельницькій області з 21.04.2020 року призначив позивачу пенсію за віком на пільгових умовах згідно пункту 3 частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" з врахуванням довідки від 09.04.2020 року №02-09/169, виданої ліквідатором ПАТ "Південьшляхбуд" за період роботи з 30.01.1990 по 21.04.2003 на посаді майстра будівельних і монтажних робіт, та наказів про затвердження результатів атестації робочих місць за умовами праці від 02.02.1996 №11 та від 28.03.2001 №17. Пільговий стаж становив 12 років 8 місяців 7 днів. У подальшому Пенсійним фондом проведено звірку відповідності поданих документів первинним документам, за результатами зустрічної перевірки, встановлено, що діяльність підприємства у період роботи позивача здійснювалось неритмічно. У довідці про заробітну плату від 09.11.2015 №4-20 "б"/336, виданої ПАТ "Південьшляхбуд", у липні, серпні 1997, січні-квітні, жовтні- листопаді 1998 року, січні, березні- квітні 1999 року, січні, березні - травні 2000 року відсутнє нарахування заробітної плати, що свідчить про неповну зайнятість на роботах із шкідливими умовами праці. Враховуючи довідку про заробітну плату та результати звірки, відсутні підстави для врахування до пільгового стажу періоду роботи позивача за Списком №2, згідно довідки, уточнюючої пільговий характер роботи від 09.04.2020 №02-09/169, виданої ліквідатором ПАТ "Південьшляхбуд", оскільки відсутнє підтвердження зайнятості на протязі повного робочого дня. Так, рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.09.2020 року № 222430001217 виплату пенсії позивачу припинено. При цьому, листом від 05.03.2021 №2200-0304-8/13413 повідомлено позивача, що рішенням ГУ ПФУ в Хмельницькій області від 14.09.2020 року №222430001217 про припинення виплати пенсії відповідно до частини першої ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" у зв`язку із відсутністю права на пенсію за віком згідно пункту 2 частини 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", оскільки за результатами проведеної ГУ ПФУ в Хмельницькій області звірки відповідності документів встановлено, що у довідці про заробітну плату від 09.11.2015 №4-20 "б"/336, виданої ПАТ "Південьшляхбуд", у липні, серпні 1997, січні-квітні, жовтні- листопаді 1998 року, січні, березні- квітні 1999 року, січні, березні - травні 2000 року відсутнє нарахування заробітної плати. Не погоджуючись з рішенням відповідача, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач при прийнятті оскаржуваного рішення діяв не на підставі, не в межах та не у спосіб, що передбаченні Конституцією та законами України. Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Так, ст. 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пунктом 2 ч. 2 ст. 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (Закон №1058-IV) передбачено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах. За відсутності страхового стажу, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу, з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 27 років 6 місяців у чоловіків і не менше 22 років 6 місяців у жінок. Працівникам, які не мають стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п`ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону (вказаною нормою передбачено досягнення віку 60 років): чоловікам - на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи. Так, посада майстра будівельних і монтажних робіт передбачена Списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах. Статтею 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої постановою Держкомпраці СРСР від 20.07.74 №162, Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 та Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Мінпраці та соцполітики №259/34/5 від 08.06.2001 року, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Постановою Кабінету Міністрів України №637 від 12 серпня 1993 року затверджений Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (Порядок). Пунктом 1 Порядку встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Відповідно до пунтку 3 Порядку, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відповідно до пункту 18 Порядку, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Пунктом 20 Порядку передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка. Тобто, аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. Так, у трудовій книжці позивача серія НОМЕР_1 від 13.05.1984 не зазначені відомості про умови праці, а саме про зайнятість в шкідливих та важких умовах праці повний робочий день у періоди роботи з 30.01.1990 по 21.04.2003, при цьому в трудовій книжці містяться записи про періоди роботи позивача у ПАТ "Південьзахідшляхбуд" з 30.01.1990 по 21.04.2003. Проте, згідно довідки про підтвердження наявності трудового стажу для призначення пенсії від 25.09.2015 №3-26"к"/157 виданої ПАТ "Південьзахідшляхбуд" встановлено, що ОСОБА_1 працював на ПАТ "Південьзахідшляхбуд" повний робочий день з 30.01.1990 по 21.04.2003, зокрема виконував будівництво автодоріг на посаді майстра із будівельних і монтажних робіт. Також, в матеріалах справи міститься довідка про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії від 09.04.2020 №02.09/169 видана ПАТ "Південьзахідшляхбуд" згідно якої встановлено, що позивач працював на ПАТ "Південьзахідшляхбуд" повний робочий день з 30.01.1990 по 21.04.2003. Таким чином, головними умовами для призначення пенсії за віком на пільгових умовах є виконання робіт на відповідній посаді, досягнення відповідного віку, а також наявність відповідного стажу. Підтвердженням того, що позивач працював повний робочий день майстром із будівельних і монтажних робіт у ПАТ "Південьзахідшляхбуд" є записи в його трудовій книжці та наявні у матеріалах справи довідки від 25.09.2015 №3-26"к"/157, від 09.04.2020 №02.09/169, про підтвердження роботи у період з 30.01.1990 по 21.04.2003, що відповідають вимогам законодавства і не потребують інших способів доведення цього факту. Відсутність документів первинного обліку, не може свідчити про невиконання ним таких норм та не спростовує факту роботи позивача повного робочого дня робіт за посадою майстра із будівельних і монтажних робіт. При цьому, право особи на пенсійне забезпечення, не може ставитись в залежність від існування конкретного документу, позаяк збереження таких відомостей не може контролюватися пенсіонером, а значить на нього не може покладатись відповідальність за їх відсутність. Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постановах від 10 липня 2018 року № 709/1360/17 та від 7 лютого 2019 року № 699/155/17. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом. Перелік підстав припинення виплати пенсії, визначений ч. 1 ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", є вичерпним та передбачає можливість припинення виплати пенсії з інших підстав лише у випадках, передбачених законом. Поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону. Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що доказів існування визначених ст. 49 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" підстав для не виплати пенсії позивачу за спірні періоди матеріали справи не містять та відповідачем не надано, що в свою чергу вказує на обгрунтованість позовних вимог. Підсумовуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції при вирішенні даного публічно-правового спору правильно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими у справі обставинами. Колегія суддів звертає увагу, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення дотримано норми матеріального і процесуального права, а тому відсутні підстави для задоволення вимог апеляційної скарги. Одночасно слід зазначити, що в контексті положень п.6 ч.6 ст.12 КАС України дана справа відноситься до категорій справ незначної складності, а тому відповідно до п.2 ч.5 ст.328 цього Кодексу судове рішення за результатами її розгляду судом апеляційної інстанції в касаційному порядку оскарженню не підлягає. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 17 травня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту прийняття та оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених пп. "а"-"г" п.2 ч.5 ст. 328 КАС України. Головуючий Матохнюк Д.Б. Судді Шидловський В.Б. Боровицький О. А.