Постанова 4856 № 560/8211/21

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 560/8211/21 Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М. Суддя-доповідач - Біла Л.М. 28 січня 2022 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Білої Л.М. суддів: Матохнюка Д.Б. Гонтарука В. М. , розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фермерського господарства "Родовіт" до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И В : В липні 2021 року Фермерське господарство "Родовіт" звернулось до суду з позовом до Державної податкової служби України та до Головного управління ДПС у Хмельницькій області, в якому просило: - визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 червня 2021 року №2738805/39953894; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 23 квітня 2021 року, подану Фермерським господарством «Родовіт»; - встановити судовий контроль за виконанням рішення суду; - стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів, понесені судові витрати. Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року позов задоволено частково. Судом визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 07 червня 2021 року №2738805/39953894 та зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 10 від 23 квітня 2021 року, подану Фермерським господарством «РОДОВІТ». В решті позовних вимог судом першої інстанції відмовлено. Водночас, судом першої інстанції ухвалено стягнути на користь Фермерського господарства «РОДОВІТ» понесені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань кожного з відповідачів. Зокрема, по 1135 грн. судового збору та по 2000 грн. витрат на правову допомогу. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач - ГУ ДПС у Хмельницькій області, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою відмовити в задоволенні позову. Апеляційну скаргу відповідач обґрунтовує тим, що рішення суду першої інстанції постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права. Разом з тим, апелянт зазначає, що судом першої інстанції не в повній мірі надано оцінку матеріалам справи та доводам відповідачів. У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечив доводи податкового органу та просив відмовити в задоволенні апеляційної скарги і залишити в силі рішення суду першої інстанції. Розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження. Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке. Судом встановлено наступні обставини справи. Фермерське господарство "Родовіт" є юридичною особою, створеною та зареєстрованою в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань - ідентифікаційний код юридичної особи №39953894. Основним видом діяльності позивача є вирощування зернових культур, бобових культур і насіння олійних культур. У своїй господарській діяльності позивачем використовується сільськогосподарська техніка, яка належить господарству як на праві приватної власності, так і на праві оренди . 21 квітня 2021 року між позивачем (Виконавець) та ТОВ "Летичів Агро Інвест" (Замовник) було укладено договір по надання послуг №23/04-1, відповідно до умов якого Виконавець зобов`язується надати Замовнику послуги з оброблення сільськогосподарських культур на земельних угіддях Замовника, які виконуються технікою Виконавця. На виконання даного договору позивачем було надано послуги з оприскування сільськогосподарських культур, зокрема, 23.04.2021 року - на площі 40 га на загальну суму 43010,70 грн., що засвідчується Актом надання послуг №11 від 23.04.2021 року, а 26.04.2021 року - на площі 53 га на загальну суму 56989,30 грн., що засвідчується Актом надання послуг №12 від 26.04.2021 року. Факт здійснення розрахунків між сторонами договору підтверджується рахунком на оплату №3 від 23.04.2021 року, платіжним дорученням №613 від 23. 04.2021 року, заключною банківською випискою АТ "Альфа-Банк" та оборотно-сальдовою відомістю №361, копіями облікових листів тракториста-машиніста . За результатами виконання господарських зобов`язань була складена податкова накладна № 10 від 23.04.2021 року та направлеа для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. До вказаної податкової накладної № 10 від 23 квітня 2021 року позивачем було отримано квитанцію від 13 травня 2021 року (в ЄРПН зареєстровано за № 9122743282), згідно якої зупинено реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки коди УКТЗЕД/ДКПП товару/послуг 01.61. відсутні в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товари/послуги, що на постійній основі постачаються (виготовляються), та їх обсяг постачання дорівнює або перевищує величину залишку обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій. Водночас, позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в податковій накладній № 10 від 23 квітня 2021 року для розгляду питання про прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної в ЄРПН. Позивачем на адресу контролюючого органу було надіслано Повідомлення про подання пояснень та копій документів №1 від 02 червня 2021 року, яким надано пояснення з приводу зупинення реєстрації податкової накладної № 10 від 23 квітня 2021 року. Разом із зазначеним поясненням, до контролюючого органу було надано копії первинних документів, що підтверджують здійснену господарську операцію. Натомість, рішенням комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі за текстом - Комісія) від 07 червня 2021 року № 2738805/39953894 було відмовлено у реєстрації податкової накладної №10 від 23 квітня 2021 року. Позивач, вважаючи рішення № 2738805/39953894 від 07 червня 2021 протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду з даним позовом. Ухвалюючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду доказів на підтвердження правомірності рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, оскільки обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної №10 від 23 квітня 2021 в реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування датою її подання на реєстрацію, не встановлено Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті спору, виходячи з наступного. Податковий кодекс України є спеціальним законом з питань оподаткування та установлює порядок погашення зобов`язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов`язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Згідно підпунктів "а", "б" п. 185.1 ст. 185 ПК України, об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів та послуг місце постачання яких розташоване на митній території України. Пунктом 201.7 ст. 201 ПК України визначено, що податкова накладна складається на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс). Згідно з п.201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 01 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Податкові накладні, які не надаються покупцю, а також податкові накладні, складені за операціями з постачання товарів/послуг, які звільнені від оподаткування, підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених п. 201.1 цієї ст. та/або п. 192.1 ст. 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до п. 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Згідно з приписами п. 4 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Порядок №1165) у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у п. 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Відповідно до вимог п. 6 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165). У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації (пункт 11 Порядку №1165). Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку (п. 25 Порядку № 1165). З матеріалів справи вбачається, що згідно квитанції №9122743282 від 13.05.2021 про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, податкова накладна № 10 від 23.04.2021 року була прийнята, але реєстрація зупинена з причин того, що податкова накладна відповідає вимогам п. І «Критеріїв ризиковості здійснення операцій». Крім того даною квитанцією було запропоновано надати пояснення та копії документів, щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПК/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних. Отже, реєстрацію поданої позивачем податкової накладної зупинено через встановлення ризиковості здійснення операцій з посиланням на пункт 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. На момент формування квитанції, якою зупинено реєстрацію податкової накладної №10 від 23.04.2021 року Критерії ризиковості здійснення операцій визначені додатком 3 до Порядку №1165. Так, пункт 8 додатку 3 до Порядку № 1165 відносить до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: «У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування». Як встановлено судом, у частині зазначення критерію ризиковості відповідач зіслався лише на номер пункту додатку 3 до Порядку № 1165 та чітко не конкретизував, про який саме ризик платника податку йдеться, чим фактично поставив платника податку у стан невизначеності стосовно питання документального спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків. Зі змісту вищевикладеного вбачається, що позивачу запропоновано надати пояснення та копії документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. В даному випадку, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про застосування відповідачем під час зупинення реєстрації спірної податкової накладної критеріїв ризиковості здійснення операцій до податкової накладної, що не відповідає наведеним вище приписам пунктів 6, 7 Порядку №1165 та свідчить про відсутність обґрунтованих підстав для зупинення реєстрації податкової накладної. Втім, позивачем подано до контролюючого органу пояснення та копії документів на підтвердження реальності здійсненої господарської операції з контрагентами, які платником податку самостійно та на власний розсуд визначені такими, що є достатніми для спростування існуючих, на думку відповідача, ризиків. Однак, Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, незважаючи на надання відповідних документів, прийняла оскаржуване рішення, яким відмовила в реєстрації податкової накладної. При цьому, як свідчить зміст оскаржуваного рішення, позивачем не надано копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних. Надаючи оцінку рішенню відповідача, судова колегія зазначає, що контролюючим органом не було сформовано конкретних вимог щодо необхідності подання вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної №10 від 23 квітня 2021, не зазначено яких саме документів не надано та яких саме документів не вистачає для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного критерію оцінки ступеня ризиків, а також зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів, чого зроблено не було. Більше того, як свідчать матеріали справи, позивачем було надано ті документи, про які згадується в оскаржуваному рішенні. А відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями первинних та інших документів повністю відображають зміст господарської діяльності позивача та були достатніми для прийняття податковим органом рішення про реєстрацію податкової накладної. У цьому контексті суд зазначає, що факт зупинення реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не спростовує факту здійснення платником податків господарської операції, що підтверджується первинними документами, на підставі яких складається податкова накладна/розрахунок коригування. Одночасно, в межах даної спірної ситуації, суд звертає особливу увагу на той факт, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарської операції позивача на предмет її реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України. У свою чергу, при реєстрації податкових накладних фактично проводиться моніторинг операції чи платника податків лише за зовнішніми (формальними) критеріями. Тому і суд, за результатами розгляду цієї справи не робить висновків щодо реальності господарських операцій за участю позивача, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для реєстрації податкової накладної. Отже, зважаючи на наявність достатніх документів для спростування сумнівів щодо ризиковості здійснення операцій, та на те, що наданих контролюючому органу документів та письмових пояснень було достатньо для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної №10 від 23 квітня 2021, останній не мав правових підстав для відмови позивачу у її реєстрації. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про обґрунтованість та наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області №2738805/39953894 від 07 червня 2021 року про відмову у реєстрації податкової накладної №10 від 23 квітня 2021 року в Єдиному реєстрі податкових накладних. Стосовно позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України зареєструвати подану податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних, то судова колегія оцінку відзначає наступне. Згідно з п.19-20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. №1246 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 р. №3341) податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Отже, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про належність та обгрунтованість обраного способу захисту порушеного права позивача у спірних правовідносинах шляхом зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в ЄРПН. Стосовно витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія відзначає наступне. Положеннями пункту 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи належать витрати на професійну правничу допомогу. Відповідно до частин 1-3 статті 134 Кодексу адміністративного судочинства України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат належить: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини 4 статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Згідно з частинами 5, 6 статті 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини 5 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. На підтвердження витрат на правову допомогу позивач надав копію Договору про надання правової допомоги № 06/2021 від 30.06.2021 року; копію акту прийняття-передачі наданих послуг від 04.10.2021 року; копію рахунку - фактури на оплату від 04.10.2021 року; заключну виписку за період з 01.07.2021 по 01.07.2021. Так, між позивачем (Клієнт) та Адвокатським бюро "Андрія Талалая "А.Т.ЛЕКС" (Виконавець) укладено договір про надання правової допомоги №06/2021 від 30.06.2021, відповідно до умов якого, Клієнт доручає, а виконавець зобов`язується надати йому комплексну юридичну допомогу з усіх питань, які потребують спеціальних правових знань при вирішення майнових та немайнових спорів шляхом представництва інтересів Клієнта в усіх судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного, кримінального чи іншого судочинства. Сторони досягли згоди, що оплата послуг за цим Договором буде здійснюватись таким чином: отримання винагороди Адвокатським бюро відбуватиметься з гонорару, розмір якого визначається Додатком №1 до Договору на основі погодинної вартості з можливим попереднім авансуванням, розмір якого погоджується Сторонами. Водночас, п. 4.1.2. Договору передбачено, що по мірі виконання окремих завдань Клієнта та досягнення визначених ним позитивних результатів Клієнт може виплачувати Адвокатському бюро додатковий гонорар розмір якого погоджується Сторонами цього договору за домовленістю шляхом укладення додаткової угоди. Як вбачається з Акту прийому-передачі наданих послуг №01-06/2021 від 04.10.2021 року Адвокатським бюро надано Клієнтові послуги стосовно юридичного супроводу в Хмельницькому окружному адміністративному суді щодо розгляду справи №560/8211/21 на суму 10510 грн. Цей акт є підставою для оплати наданих послуг на підставі виставленого Виконавцем рахунку. У відповідності до платіжного доручення №1178 від 01.07.2021 року позивач здійснив сплату авансування гонорару за надання правової допомоги у справі про відмову в реєстрації ПН №10 від 23.04.2021 року, відповідно до умов договору №06/2021 від 30.06.2021 в сумі 10000 грн. При цьому, суд першої інстанції, надаючи оцінку документам, поданим на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, враховуючи доводи відповідача, дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сумі 10000 грн. не відповідає критерію реальності адвокатських витрат, співмірності та розумності їх розміру з часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, з урахуванням складності справи. З урахуванням зазначених обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необхідність відшкодування зі сторони відповідача - апелянта по справі, витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 2000,00 грн. При цьому, доводи апелянта стосовно відсутності доказів надання адвокатом послуг позивачу саме в межах даної справи до уваги судом апеляційної інстанції не приймаються, оскільки спростовуються наявними в матеріалах справи доказами. Таким чином, на підставі викладеного та приймаючи до уваги, що суд першої інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, висновки суду відповідають обставинам справи, а тому підстав для його скасування не вбачається. При цьому, судова колегія враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. В аспекті оцінки аргументів сторін в апеляційному провадженні суд також враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану, зокрема у справах «Салов проти України» (заява №65518/01; пункт 89), «Проніна проти України» (заява № 63566/00; пункт 23) та «Серявін та інші проти України» (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «РуїсТоріха проти Іспанії» (RuizTorija v.Spain) серія A. 303-A; пункт 29). З огляду на викладене, апеляційний суд вважає, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об`єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315, 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 06 жовтня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. 325 КАС України. Головуючий Біла Л.М. Судді Матохнюк Д.Б. Гонтарук В. М.