Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/3101/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/3101/19 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Костенко Д.А. П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Костюк Л.О.; суддів: Бужак Н.П., Кобаля М.І.; за участю секретаря: Несін К.В., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргуГоловного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року (розглянута за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, м. Київ, дата складання повного тексту рішення - відсутня) у справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Бакалея» до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, В С Т А Н О В И Л А: У лютому 2019 року, Приватне підприємство «Бакалея» (далі - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної податкової служби України (далі - відповідач 1), Головного управління ДПС у м. Києві (далі - відповідач 2), в якому просить: - визнати протиправним і скасувати рішення Комісії Головного управління ДФС у м. Києві від 05.02.2019 №1068683/39030383 про відмову у реєстрації податкової накладної від 19.11.2018 №17 в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН); - зобов`язати Державну фіскальну службу України зареєструвати в ЄРПН податкову накладну від 19.11.2018 №17 датою її фактичного отримання. Підстави позову: надання контролюючому органу необхідних для реєстрації податкової накладної документів та відсутність підстав для прийняття оскаржуваного рішення. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року задоволено позов повністю. Визнано протиправними і скасовано рішення Комісії управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації від 05.02.2019 №1068683/39030383. Зобов`язано Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Приватного підприємства «Бакалея» від 19.11.2018 №17 днем їх фактичного подання. Не погоджуючись з вказаною постановою, Головним управлінням ДПС у м. Києві, як відокремленим підрозділом ДПС подано апеляційну скаргу, в якій просить суд скасувати рішення з мотивів неповного з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідності висновків суду першої інстанції обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, як це передбачено ст. 311 КАС України. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку, що апеляційні скарги не підлягає задоволенню та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Як встановлено судом першої інстанції, що позивач склав і 06.12.2019 надіслав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну від 19.11.2018 №17 на суму 1080000 грн. (з ПДВ), виписану на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Алмаз СК». Згідно з копією квитанції від 07.12.2018 вказана податкова накладна була прийнята, але реєстрація зупинена, у зв`язку з її відповідністю пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу запропоновано подати пояснення та/або копії документів, достатні для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН. У січні 2019р. позивач подав контролюючому органу пояснення і документи для реєстрації податкової накладної. Комісією Головного управління ДФС у м. Києві, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийнято рішення від 05.02.2019 №1068683/39030383 про відмову у реєстрації податкової накладної. Надаючи правову оцінку обставинам та матеріалам справи, а також наданим додатковим поясненням та запереченням сторін, колегія суддів зазначає наступне. Спірні правовідносини виникли у сфері справляння податків і зборів та стосуються правомірності відмови відповідача у здійсненні реєстрації податкових накладних у ЄРПН. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Підпунктом 4 п. 13 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №117 (далі - Порядок №117), визначено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначається пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Згідно з п. 14 Порядку №117 перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: - договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; - договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повнова-ження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; - первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспорту-вання, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; - розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; - документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Згідно з п. 15 Порядку №117 письмові пояснення та копії документів, зазначених у п. 14 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відобра-женого у податковій накладній/розрахунку коригування. Згідно з п. 21 Порядку №117 підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування є: - ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; - ненадання платником податку копій документів відповідно до пп. 4 п. 13 цього Порядку; - надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Як вказано в рішенні, підставою його прийняття є ненадання копій документів: - первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентари-заційні описи), у т.ч. рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано підкреслити); - розрахункових документів, банківських виписок з особових рахунків. Відповідачем не підкреслено, яких саме документів позивачем не надано. Водночас у позовній заяві зазначено і до неї додано копії документів, які подавались позивачем контролюючому органу для реєстрації податкових накладних. Відповідачі цих обставин у відзивах не спростовували, заперечень проти наданих позивачем доказів не навели. Дослідивши надані позивачем докази (копії письмових пояснень від 31.01.2019 №31/01-01, договору субпідряду від 03.10.2018 №03/10-18-1Б, акта №1 приймання виконаних підрядних робіт за листопад 2018р. від 19.11.2018 (форма КБ-2в) і довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за листопад 2018р. від 19.11.2018 (форма КБ-3), штатного розписку позивача від 01.09.2018, банківських виписок по рахунку позивача за 11.12.2018, 20.12.2018 і 27.12.2018), суд зазначає, що вони підтверджують факти проведення господарських операцій між позивачем (Постачальник, Субпідрядник) і Товариством з обмеженою відповідальністю «Алмаз СК» (Підрядник, Отримувач) з поставки робіт, їх зміст і обсяг, кількісні і вартісні показники та інші відомості, та підтверджують належність цієї операції до об`єктів оподаткування ПДВ згідно із п. 185.1 ст. 185 ПК України, виникнення у позивача податкових зобов`язань з ПДВ згідно з п. 187.1 ст. 187 ПК України по факту прийняття 19.11.2018 робіт та, у зв`язку з цим, наявність у позивача визначених у п. 201.1 ст. 201 цього Кодексу підстав для складення на дату прийняття робіт податкової накладної і реєстрації її в ЄРПН. Також у поясненнях зазначено про зміну у вересні 2018р. основного виду діяльності на 41.20 «Будівництво житлових і нежитлових будівель», придбання у Приватного підприємства «Богуславпаливо» в оренду 2-х будівельних машин (бетононасосів) та виконання своїми силами робіт з влаштування підлоги на об`єкті будівництва Підрядника, на підтвердження чого надав копії договору оренди обладнання від 03.09.2018 №03/09-18/О з додатком №1 до нього, акта прийому-передачі обладнання від 03.09.2018, акта здачі-прийняття робіт від 30.11.2018 №ОУ-0000527 і виписки по рахунку позивача про оплату оренди обладнання. Відповідач отриманих документів не врахував, внаслідок чого безпідставно відмовив у реєстрації податкової накладної. Відзиви відповідачів містять лише цитування окремих нормативно-правових положень щодо зупинення реєстрації податкових накладних і не містять жодних заперечень щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, тому відзиви не спростовують доводів позивача і наданих ним доказів. Підсумовуючи викладене, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про наявність підстав для визнання протиправним і скасування оскаржуваного рішення, тому дана вимога підлягає задоволенню. Згідно з п. 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (в чинній редакції), податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій: прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення); неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Згідно з п. 20 цього Порядку внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. З урахуванням вказаних положень, а також беручи до уваги встановлену судом протиправність оскаржуваних рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, вимоги про зобов`язання їх зареєструвати в ЄРПН підлягають задоволенню. Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції в повній мірі досліджено всі обставини справи у зв`язку із чим прийшов до правильного висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі. Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Згідно з ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин. Відповідач по справі, як суб`єкт владних повноважень, не виконав покладений на нього обов`язок щодо доказування правомірності вчинених ним дій та прийняття оскаржуваного рішення. Натомість, позивачем надано достатньо доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовує позовні вимоги. Зі змісту частин 1-4 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Згідно з п.1 ч.1 ст.315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається, апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 241, 242, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу ДПС - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 жовтня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та не підлягає касаційному оскарженню. Головуючий суддя: Л.О. Костюк Судді: Н.П. Бужак М.І. Кобаль