LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855320/8286/20

від 09.02.2022 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 320/8286/20 Суддя (судді) першої інстанції: Лиска І.Г. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача: Кузьмишиної О.М., суддів: Костюк Л.О., Пилипенко О.Є., розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Київській області на рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Ерідон» до Головного управління Державної податкової служби у Київській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішення, В С Т А Н О В И В : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фірма Ерідон" звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Київській області (далі - відповідач 1, ГУ ДПС у Київській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач 2, ДПС України) в якому просить: - скасувати рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригувань в ЄРПН № 1694811/43106699 від 03.07.2020; - зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних поданий ТОВ «Фірма Ерідон» розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників №39620 від 21.05.2020р. до податкової накладної від 10.01.2020 року №183 за датою фактичного отримання - 31.05.2020. В обгрунтування позовних вимог позивач зазначає, що відмовляючи в реєстрації розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників контролюючий орган в оскаржуваному рішенні не зазначив конкретних обставин, які б виключали можливість реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, стверджує, що складений ним розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників не підпадає під визначенні у законі критерії оцінки ризиків, у зв`язку з чим підстави для зупинення їх реєстрації відсутні. Одночасно з цим позивач наголосив на тому, що отримавши повідомлення про зупинення реєстрації податкових накладних контролюючому органу направлено вичерпні пояснення та документи, що підтверджують реальність фінансово-господарських операцій, за наслідками яких складено відповідний розрахунок коригувань кількісних і вартісних показників. Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року позов задоволено повністю. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Київській області подано апеляційну скаргу, в якій останнє просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції прийнято рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права та недотриманням норм процесуального права. Зокрема, в апеляційній скарзі зазначається, що суд першої інстанції не врахував обгрнутувань ГУ ДПС у Київській області, при тому, що у контролюючих органах наявна інформація, яка стала відомою у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених завдань та функцій, що вказує на ризиковість здійснення господарських операцій, зазначених у поданих для реєстрації податкових накладних. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 13 грудня 2021 року відкрито апеляційне провадження у справі №320/8286/20, встановлено строк до 31 грудня 2021 року для подання відзиву на апеляційну скаргу. Іншою ухвалою від 13 грудня 2021 року призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження з 31 грудня 2021 року. Від ТОВ «Фірми Ерідон» письмового відзиву на апеляційну скаргу не надходило, проте зазначене не перешкоджає розгляду справи за наявними у ній матеріалами в порядку письмового провадження. Також апелянтом в апеляційній скарзі заявлено клопотання про заміну відповідача правонаступником - ГУ ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ код ЄДРПОУ 44096797). Розглянувши зазначене клопотання, колегія суддів задовольняє його з огляду на зміни у структурі податкових органів та здійснює заміну відповідача у справі - Головне управління ДПС у Київській області (юридична особа, ідентифікаційний код 43141377) на його правонаступника - Головне управління ДПС у Київській області (відокремлений підрозділ ДПС України, ідентифікаційний код 44096797; місцезнаходження: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 5-а). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та, перевіривши матеріали справи, колегія суддів встановила наступне. Між позивачем (Постачальником) та ПСП «Дружба» (Покупець) укладено договір поставки №1395/20/153 від 28.11 2019 р. Відповідно до п. 1.1 Договору 1395/20/153 Постачальник бере на себе зобов`язання поставити і передати у власність Покупця товари, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити Товар в строки і на умовах даного Договору. Згідно з п. 2 та п. З Договору № 1395/20/153 найменування, асортимент, кількість ціна за одиницю та загальна вартість Товару, що підлягає поставці за цим Договором узгоджується Сторонами та зазначаються в Додатку, який складає невід`ємну частину цього Договору. Згідно п.3 Додатку 1395/20/153/1-Н від 28.11.2019 р до Договору № 1395/20/153 Покупець зобов`язаний здійснити передплату за вказаний в Додатку Товар на умовах попередньої оплати 100 % від загальної вартості Товару в строк до 06.01.2020 р. На виконання умов Договору № 1395/20/153 Товариство надало ПСП «Дружба» рахунок від 08.01.2020 р № 50 на загальну суму 4 486 074,05 грн. (в т.ч. ПДВ 747 679,01грн.). Зазначений рахунок оплачений ПСП «Дружба» повністю, що підтверджується платіжним дорученням № 28 від 10.01.2020. Датою виникнення податкових зобов`язань у Товариства по взаємовідносинах з ПСП «Дружба» є дата оплати (першої події) - 10.01.2020. На виконання вимог ПК України Товариством складена податкова накладна на товар (насіння кукурудзи, соняшнику) № 183 від 10.01.2020 року на суму 4 486 074,05 грн. (в т.ч. ПДВ 747 679.01., направлена на реєстрацію та зареєстрована в ЄРПН датою 20.01.2020, реєстраційний номер - 9002804539. Товариство 15.05.2020 отримало лист № 36 від покупця, на повернення грошових коштів та 21.05.2020 повернуло грошові кошти Покупцю. Відповідно, на підставі здійсненої операції складено Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 39620 від 21.05.2020 до раніше складеної та зареєстрованої податкової накладної № 183 та направлено ЄРПН. Відповідно до Квитанції №1, надісланій автоматизованою системою «Єдине вікно подання електронних документів» ДПС України версія 2.3.4.47. Розрахунок коригування кількісних і вартісних показників № 39620 було доставлено до центрального рівня Державної податкової служби України 31.05.2020, однак реєстрація даного документа була зупинена. Позивачем подано до податкового органу письмові пояснення разом з документами які підтверджують реальність операцій: Договір оренди № 1007/4/19 від 10.07.2019 р; Договір оренди нерухомого майна № 28/10-01 від 28.10.2019 із додатковою угодою до договору оренди нерухомого майна; Договір поставки № 1395/20/153 від 06.11.2019 р; Додаток до договору №1395/20/153/1-Н від 24.01.2028.11.2019 р; Рахунок на оплату № 50 від 08.01.2020 р; Платіжне доручення вхідне № 28 від 08.01.2020 р; Податкова накладна № 183 від 10.01.2020 р із квитанцією № 1; Видаткова накладна № 29638 від 21.04.2020 р; Розрахунок коригування № 16952 від 21.04.2020 р; Платіжне доручення вихідне № 4794 від 20.05.2020 р; Договір № 202020015 від 15.11.2019 р частина 1 та частина 2 ТОВ «Сингента»; Сертифікат якості. Розглянувши подані позивачем документи і пояснення, Комісія, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, прийняла рішення від 03.07.2020 №1694811/43106699, яким відмовила у реєстрації розрахунку коригувань кількісних і вартісних показників №39620 від 21.05.2020 до податкової накладної №183 від 10.01.2020 у зв`язку з ненаданням платником податків копій документів, а саме: первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у т.ч рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні (документи, які не надано, підкреслити); розрахункових документів та / або банківських виписок з особових рахунків. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його, в порядку адміністративного оскарження, до Комісії з питань розгляду скарг, проте рішення по розгляду скарги комісією на день подання даного позову не прийнято. Такі обставини зумовили звернення позивача до суду з даним адміністративним позовом. Переглядаючи рішення суду першої інстанції від 31 серпня 2021 року та оцінюючи відповідні висновки, викладені у рішенні, колегія суддів враховує, що відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. Відповідно до вимог частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно з частинами першою та другою статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Вимогами статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). Спірні правовідносини врегульовано нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) та Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 року №1165 (що набрав чинності з 01.02.2020 року). Статтею 61 ПК України визначено порядок податкового контролю та повноваження органів державної влади щодо його здійснення. Відповідно до п.61.1ст.61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п. 61.2 ст. 61 ПК України, податковий контроль здійснюється органами, зазначеними у статті 41 цього Кодексу, в межах їх повноважень, встановлених цим Кодексом. Відповідно до п. 62.1 ст. 62 ПК України, податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин; моніторингу контрольованих операцій та опитування посадових, уповноважених осіб та/або працівників платника податків відповідно до статі 39 цього Кодексу. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податковий кодекс України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Так, згідно п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (тут і далі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.16 ст. 201 ПК України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Пунктом 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо забезпечення збалансованості бюджетних надходжень у 2018 році" від 07.12.2017 №2245-VIII, яким змінено редакцію пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, Кабінету Міністрів України доручено до 1 березня 2018 року визначити порядок зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування, прийняти нормативно-правові акти, необхідні для реалізації цього Закону, привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом та забезпечити перегляд та приведення центральними органами виконавчої влади їх нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних" від 11.12.2019 №1165 (набрала чинності 01.02.2020), якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі по тексту - Порядок №1165). Цей Порядок визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів. Відповідно до п. 2 Порядку №1165 автоматизований моніторинг відповідності податкової накладної/розрахунку коригування критеріям оцінки ступеня ризиків - сукупність заходів та методів, що застосовуються контролюючим органом для виявлення ознак наявності ризиків порушення норм податкового законодавства за результатами проведення автоматизованого аналізу наявної в інформаційних системах контролюючих органів податкової інформації. Критерій оцінки ступеня ризиків, достатній для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, - визначений показник автоматизованого моніторингу, що характеризує ризик. Ризик порушення норм податкового законодавства - ймовірність складення та надання податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації в Реєстрі з порушенням норм підпункту "а" або "б" пункту 185.1 статті 185, підпункту "а" або "б" пункту 187.1 статті 187, абзацу першого пунктів 201.1, 201.7, 201.10 статті 201 Податкового кодексу України (далі - Кодекс) за наявності об`єктивних ознак неможливості здійснення операції з постачання товарів/послуг, дані про яку зазначено в такій податковій накладній/розрахунку коригування, та/або ймовірності уникнення платником податку на додану вартість (далі - платник податку) виконання свого податкового обов`язку. Згідно з п. 5 Порядку №1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3). Пунктом 6 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється (п. 7 Порядку №1165). Додатками №1 та №3 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначені Критерії ризиковості платника податку на додану вартість та Критерії ризиковості здійснення операцій відповідно. Додатком 1 до Порядку №1165 встановлено наступні Критерії ризиковості платника податку на додану вартість:

1. Платника податку на додану вартість (далі - платник податку) зареєстровано (перереєстровано) на підставі недійсних (втрачених, загублених) та підроблених документів згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

2. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління неіснуючим, померлим, безвісти зниклим особам згідно з інформацією, наявною в контролюючих органах.

3. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) в органах державної реєстрації фізичними особами, що не мали наміру провадити фінансово-господарської діяльності або здійснювати повноваження, згідно з інформацією, наданою такими особами.

4. Платника податку зареєстровано (перереєстровано) та ним проваджено фінансово-господарську діяльність без відома і згоди його засновників і призначених у законному порядку керівників згідно з інформацією, наданою такими засновниками та/або керівниками.

5. Платник податку - юридична особа не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Казначейства (крім бюджетних установ).

6. Платником податку не подано контролюючому органу податкової звітності з податку на додану вартість за два останніх звітних (податкових) періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України.

7. Платником податку на прибуток підприємств не подано контролюючому органу фінансової звітності за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України.

8. У контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пунктом 6 Порядку №1165 також передбачено, що питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Додатком №4 до Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних затверджено бланк рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надані пояснення та копії документів, що складені під час здійснення відповідних господарських операцій. В свою чергу, контролюючий орган, після отримання від позивача письмових пояснень з доданими документами, на адресу позивача жодних запитів щодо недостатності документів, або їх невідповідності чинному законодавству України для прийняття рішення в рамках розглядуваних пояснень не надав. Разом з тим, оскаржувані рішення не містять відомостей про те, яка саме податкова інформація слугувала підставою для віднесення товариства до переліку ризикових платників податку, відсутні будь-які докази на підтвердження наявності податкової інформації, яка стала підставою для прийняття оскаржуваних рішень. Відповідно до п. 25 Порядку №1165 Комісія центрального рівня приймає рішення про неврахування таблиці даних платника податку, розглядає скарги на рішення комісій регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі. Комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Згідно з пунктами 44-46 Порядку №1165 Комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні). Отже, упродовж розгляду справи відповідач не надав доказів правомірності прийняття оскаржуваного рішення, яке не містить жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до Критеріїв ризиковості платників податку, як і не містять доказів наявності податкової інформація, що свідчить про наявність ознак здійснення ризикових операцій платником з посиланнями на відповідні документи. Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про не доведеність правомірності оскаржуваного рішення від 03.07.2020 №1694811/43106699 про відповідність ТОВ "Фірма Ерідон" критеріям ризиковості платника. Приписами Порядку №1165 передбачено зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку, у разі віднесення платника податків хоча б одному критерію ризиковості платника податку, то на переконання суду, віднесення платника податків хоча б до одного критерію ризиковості платника податку створює перешкоди у здійсненні платником податків його господарської діяльності. Включення позивача до переліку ризикових платників податку на додану вартість тягне за собою правові наслідки у вигляді зупинення реєстрації усіх без виключень податкових накладних/розрахунків коригувань, поданих платником. При цьому, такі наслідки носять для позивача виключно негативний характер з огляду на те, що строк реєстрації кожної податкової накладної значно збільшується, а на позивача покладається додатковий обов`язок щодо надання пояснень та документів, при цьому, остаточне рішення про реєстрацію податкової накладної чи про відмову в реєстрації буде прийнято лише після надання таких пояснень та документів. Негативні наслідки від необґрунтованого прийняття зазначеного рішення полягають також у тому, що контрагенти позивача не мають можливості сформувати податковий кредит за податковою накладною, реєстрація якої зупинена, що у подальшому несе ризики припинення господарських відносин між позивачем та його контрагентами. У даному випадку внаслідок прийняття рішення (про включення платника до переліку ризикових платників податків) позивач потрапляє у стан правової невизначеності, позаяк контролюючий орган не повідомив, які саме документи необхідно подати для виключення платника податків з переліку ризикових. Відтак, матеріали справи підтверджують безпідставність прийняття відповідачем оскаржуваних рішень, у зв`язку з чим останні є протиправними та підлягають скасуванню. Відповідно до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії). З огляду на наведене вище, колегія суддів суд погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача у заявлений ним спосіб. Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам. Доводи та аргументи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до статті 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки суд залишає рішення суду першої інстанції без змін, підстави для перерозподілу судових витрат відсутні. Керуючись статтями 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у Київській області (відокремлений підрозділ) залишити без задоволення. Рішення Київського окружного адміністративного суду від 31 серпня 2021 року у справі №320/8286/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді Л.О. Костюк О.Є. Пилипенко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»