Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/5300/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/5300/21 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 02 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді - Єгорової Н.М., суддів - Федотова І.В., Чаку Є.В., при секретарі - Поляновській О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві про стягнення грошових коштів, - ВСТАНОВИЛА: У лютому 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві, Головного управління ДПС у м. Києві, яким просило стягнути з Державного бюджету України через Головне управління казначейської служби України у м. Києві на користь ТОВ "Аскоп-Україна" заборгованість бюджету з відшкодуванням податку на додану вартість у розмірі 1 219 569,00 грн. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Не погодившись з таким рішенням, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначив, що судом першої інстанції не враховано, що Головне управління ДФС у м. Києві не вносить інформацію до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість та Єдиного реєстру заяв про повернення суми бюджетного податку на додану вартість, та не є розпорядником зазначених реєстрів. Також апелянт зазначив, що чинним законодавством не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування суми ПДВ, внесених до тимчасового реєстру та структуру такого реєстру. Позивач подав до суду відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскільки з урахуванням висновків Верховного Суду ефективним способом захисту порушеного права є стягнення з Державного бюджету України на користь платника податків заборгованості із відшкодування ПДВ, а також суми пені. Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві подало відзив на апеляційну скаргу, відповідно до якого просить задовольнити апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки відповідно до реєстру заяв, що містяться на інформаційному ресурсі Міністерства фінансів України, по позивачу згідно декларацій за квітень 2014 року в розмірі 1 219 569,00 грн. інформація про узгодженість заявленої до бюджетного відшкодування на рахунок платника у банку суми - відсутні. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Як встановлено судом першої інстанції, 20 травня 2014 року ТОВ "Аскоп-Україна" подало до ДПІ у Дніпровському районі ГУ Міндоходів у м. Києві в електронній формі податкову декларацію з податку на додану вартість за квітень 2014 року (від 20 травня 2014 року № 9028727602), в рядку 23.1 якої заявило суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 1 219 569,00 грн. Разом з податковою декларацією ТОВ "Аскоп-Україна" відповідно до вимог п.п. 200.7 та 200.8 ст. 200 ПК України подано заяву про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4) та розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3). Державною податковою інспекцією у Дніпровському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві в період з 23 червня 2014 року по 05 липня 2014 року проведена документальна позапланова виїзна перевірка ТОВ "Аскоп-Україна" правомірності бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку за квітень 2014 року, за результатами якої складений акт від 04 липня 2014 року № 3799/26-53-15-01/30579869. На підставі вказаного акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення (форма "В1") № 0000431530 від 22 липня 2014 року № 0000431530 про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість в розмірі 101 132,00 грн, заявленої в декларації з ПДВ за квітень 2014 року. Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року у справі № 826/11379/14, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, позов задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність ДПІ у Дніпровському районі щодо неподання до органу ДКС України висновку із зазначенням суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь ТОВ "Аскоп-Україна"; визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.07.2014 №0000431530; у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Постановою Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2015 року касаційну скаргу ТОВ "Аскоп-Україна" задоволено частково: - постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 826/11379/14 скасовано в частині відмови в задоволенні адміністративного позову про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ "Аскоп-Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 118 437,00 грн.; - у відповідній частині прийнято нову постанову, якою адміністративний позов про стягнення з Державного бюджету на користь ТОВ "Аскоп-Україна" суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 118 437,00 грн. задоволено; - стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп - Україна" суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 118 437,00 грн.; - у решті постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року у справі № 826/11379/14 - залишено без змін. Постановою Верховного Суду України від 31 травня 2016 року у справі № 826/11379/14 заяву ДПІ у Дніпровському районі задоволено частково: скасовано постанову Вищого адміністративного суду України від 28 жовтня 2015 року в частині стягнення з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві бюджетної заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 118 437,00 грн. та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким зобов`язано ДПІ у Дніпровському районі прийняти висновок із зазначенням суми бюджетної заборгованості з податку на додану вартість та подати його Головного управління ДКС у м. Києві. У іншій частині рішення суду касаційної інстанції залишено без змін. 20 липня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Управління ДВС Головного територіального управління юстиції у м. Києві Бочковським Т.О. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №51679549 з виконання виконавчого листа № 826/11379/14, виданого 14 липня 2016 року Окружним адміністративним судом міста Києва на виконання постанови Верховного Суду України від 31 травня 2016 року. Постановою держаного виконавця ВПВР УДВС ГТУЮ у м. Києві від 08 вересня 2016 року накладено на Державну податкову інспекцію у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві штраф в розмірі 680 грн. 31 жовтня 2018 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/11379/14, залишеною без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 січня 2019 року, здійснено заміну сторони виконавчого провадження - боржника - Державної податкової інспекції у Дніпровському районі Головного управління ДФС у м. Києві на Головне управління ДФС у м. Києві. 13 травня 2020 року ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва у справі № 826/11379/14 замінено сторону виконавчого провадження - боржника - Головне управління ДФС у м. Києві на його правонаступника - Головне управління ДПС у м. Києві. У зв`язку із повторним невиконанням судового рішення головний держаний виконавець ВПВР УЗПВР у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Бочковський Т.О. постановою від 12 серпня 2020 року наклав на Головне управління ДПС у м. Києві штраф в розмірі 10200 грн. У зв`язку з невиконанням рішення суду ТОВ "Аском-Україна" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом про стягнення з Державного бюджету України через Головне управління казначейської служби України у м. Києві заборгованості з відшкодування податку на додану вартість у розмірі 1 219 569,00 грн. Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції дійшов висновку, що до 01 квітня 2017 року ГУ ДФС у м. Києві мало скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, водночас після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01 квітня 2017 року, ГУ ДФС у м. Києві мало внести до Реєстру і Тимчасового реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання. Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з наступного. Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права та обов`язки платників податків, компетенція контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (з наступними змінами та доповненнями в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин, далі - ПК України). Відповідно до ст. 200 ПК України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню), до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов`язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду (п. 200.1). При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом. Для перерахування податку до бюджету центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, надсилає центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, реєстр платників, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника, звітний період та сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, не пізніше останнього дня строку, встановленого цим Кодексом для самостійної сплати податкових зобов`язань, перераховує суми податку до бюджету (п. 200.2). Згідно з п. 200.4 ст. 200 ПК України передбачено, що при від`ємному значенні суми, розрахованої згідно з п.200.1 цієї статті, така сума: а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу; б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до п.200-1.3 ст.200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; в) та/або зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду. Згідно з п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Як визначено п.п. 200.8, 200.10 ст. 200 ПК України, до податкової декларації платником податків додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування та оригінали митних декларацій. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних. Платники податку, які мають право на бюджетне відшкодування відповідно до цієї статті та подали заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, отримують таке бюджетне відшкодування у разі узгодження контролюючим органом заявленої суми бюджетного відшкодування за результатами камеральної перевірки, а у випадках, визначених п. 200.11 цієї статті, - за результатами перевірки, зазначеної у такому пункті, що проводяться відповідно до цього Кодексу. Згідно з п. 200.11 ст. 200 ПК України, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, контролюючий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки. Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Відповідно до ст. 200 ПК України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п`яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу (п. 200.13). Пунктом 200.14 ст. 200 ПК України визначено, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки сум бюджетного відшкодування, визначених у пункті 200.11 цієї статті, контролюючий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган: а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування у звітному (податковому) періоді, та зараховує таку суму заниження до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду; б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною контролюючим органом за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування; в) у разі з`ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування. Відповідно до п. 200.15 ст. 200 ПК України, у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов`язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням. Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п`яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов`язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету. У разі неузгодження контролюючим органом суми податку, заявленої до відшкодування, або її частини зобов`язання з бюджетного відшкодування податку в частині неузгодженої суми виникає з дня закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, за результатами якої прийнято рішення на користь платника податків. Згідно з п. 200.17 ст. 200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у т.ч. заборгованості бюджету) є доходи бюджету, до якого сплачується податок. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України. Станом на час виникнення спірних правовідносин, механізм взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість визначався Порядком взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року № 39 (далі - Порядок № 39) Відповідно до п. 6 Порядку № 39, у разі коли за результатами проведення перевірок платника податку з урахуванням вимог ст. ст. 73, 83 Податкового кодексу України підтверджено достовірність нарахованої суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, орган державної податкової служби складає висновок про суми відшкодування податку на додану вартість, в якому зазначає суму, що підлягає відшкодуванню з державного бюджету. Згідно із п. 7 Порядку № 39, орган державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку зобов`язаний подати органові державної казначейської служби висновок протягом: 3-х робочих днів після закінчення камеральної перевірки податкової декларації платника податку, який має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти робочих днів після закінчення перевірки платника податку, який не має права на автоматичне відшкодування ПДВ. Пунктом 8 Порядку № 39 визначено, що державна податкова служба надсилає на постійній основі до Державної казначейської служби узагальнену інформацію про обсяги сум бюджетного відшкодування ДВ, визначені у висновках. Порядок та строки надсилання такої інформації визначаються Державною податковою службою. Відповідно до п. 9 Порядку № 39, на підставі висновку та узагальненої інформації про обсяги сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначені у висновках, орган державної казначейської служби перераховує платникові податку зазначену у висновку суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку, відкритий в обслуговуючому банку, протягом: 3-х операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку має право на автоматичне бюджетне відшкодування податку на додану вартість; 5-ти операційних днів після отримання висновку в разі, коли платник податку не має права на автоматичне відшкодування податку на додану вартість. Отже згідно з Порядком № 39, у разі підтвердження контролюючим органом достовірності нарахування платником податку суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, контролюючий орган зобов`язаний скласти та надіслати органу державної казначейської служби висновок про суму відшкодування податку на додану вартість. Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в України" від 21 грудня 2016 року №1797-VIII (набрав чинності з 01 січня 2017 року) змінено порядок бюджетного відшкодування ПДВ платникам цього податку, який не передбачає надання контролюючим органом відповідного висновку та його направлення до органу державного казначейства. Відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Згідно з пп. 200.7.1, 200.7.2 п. 200.7 ст. 200 ПК України (в редакції з 01 січня 2017 року), формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів. Заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження. Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Пунктом 200.12 ст. 200 ПК України визначено, що зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зокрема, з: ґ) дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення. У випадках, передбачених підпунктами "а", "г" і "ґ" цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України. Відповідно до п. 200.13 ст. 200 ПК України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п`яти операційних днів. Пунктами 52 та 56 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, якими цей підрозділ був доповнений Законом №1797-VІІІ, визначено, що до 10 січня 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов`язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01 січня 2017 року, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження. До 01 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету (п. 56). Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу. Постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 затверджено Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок № 26) (набирав чинності з 01 квітня 2017 року). Також постановою Кабінету Міністрів України від 25 січня 2017 року № 26 встановлено, що до набрання чинності цим Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з п. 52 підрозділу 2 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 01 січня 2017 року. Відповідно до п. 4 Порядку № 26 орган ДФС вносить до Реєстру, зокрема, такі дані: дату подання заяви про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника податку у банку, поданої у складі податкової декларації з податку на додану вартість, або уточнюючого розрахунку з податку на додану вартість (в разі їх подання); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, зазначену в кожній заяві, поданій у складі податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), у тому числі окремо, яка підлягає перерахуванню на рахунок платника податку у банку та/або в рахунок сплати грошових зобов`язань, та/або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету; дату початку та закінчення проведення перевірки даних податкової декларації або уточнюючого розрахунку (в разі їх подання), в складі яких подана заява, з обов`язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); суму податку, заявленого до бюджетного відшкодування, та дату поданої до органу ДФС заяви у разі виникнення у платника податку необхідності змінити напрям узгодженого бюджетного відшкодування; дату складення та вручення платнику податку акта перевірки; суму узгодженого органом ДФС бюджетного відшкодування за кожною заявою та дату її узгодження. Згідно з пунктом 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку. Пунктом 12 Порядку № 26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов`язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету. При цьому органу Казначейства стають доступними для виконання узгоджені суми бюджетного відшкодування, зазначені в Реєстрі, які підлягають поверненню. У зв`язку з набранням чинності Порядком № 26, з 01 квітня 2017 року втратив чинність Порядок № 68, який передбачав, що реєстри формуються ДФС за даними: прийнятих територіальними органами ДФС податкових декларацій з податку на додану вартість або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість, передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Податкового кодексу України, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Податкового кодексу України. Пунктом 10 Порядку № 68 встановлено, що друга частина реєстрів містить інформацію, зокрема, про: зазначену у заяві суму податку, заявлену до бюджетного відшкодування на рахунок платника податку в банку; дату узгодження територіальним органом ДФС зазначеної у заяві суми податку, що підлягає бюджетному відшкодуванню. Таким чином, реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01 квітня 2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення, зокрема, внесення інформації про узгоджену суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику ПДВ, контролюючим органом щодо цього платника. При цьому, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, який діяв до 01 квітня 2017 року, відповідна інформація мала бути включена у сформований до 10 січня 2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01 лютого 2016 року, за якими станом на 01 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету. Бюджетне відшкодування за такими заявами до 01 квітня 2017 року мало здійснюватися зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України. Водночас, починаючи з 01 квітня 2017 року передумовою для отримання платником ПДВ належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження. Аналогічна правова позиція неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 09 липня 2020 року у справі №821/852/17, від 10 червня 2020 року у справі №640/1032/19, від 15 січня 2020 року у справі №360/746/19, від 19 лютого 2019 року у справі №810/2980/17, від 27 лютого 2018 року у справі №822/1877/16. Як встановлено судом першої інстанції постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2014 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2014 року, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22 липня 2014 року № 0000431530, та підтверджено право ТОВ "Аскоп-Україна" на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку рахунок за квітень 2014 року в сумі 1 219 569 грн. (1 118 437 грн. за декларацією з податку на додану вартість та 101 132 грн. внаслідок скасування податкового-повідомлення рішення від 22 липня 2014 року № 0000431530). Наявність у ТОВ "Аскоп-Україна" права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку рахунок за квітень 2014 року в сумі 1 219 569 грн. не заперечується відповідачами. Враховуючи вище викладене обґрунтованими є висновки суду першої інстанції, що до 01 квітня 2017 ГУ ДФС у м. Києві мало скласти та подати до територіального органу Державної казначейської служби висновок із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, водночас після набрання чинності Порядком №26, тобто з 01 квітня 2017 року, ГУ ДФС у м. Києві мало внести до Реєстру і Тимчасового реєстру дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для виконання. Податковим органом не надано доказів складення та подання до територіального органу Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, як і доказів внесення до Реєстру і Тимчасового реєстру даних щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника податку, задля забезпечення доступу органу Казначейства для його виконання. Водночас колегія суддів вважає необґрунтованими доводи апелянта, що чинним законодавством не передбачено порядок ведення, механізм відшкодування сум ПДВ, внесених до тимчасового реєстру та структуру такого реєстру, оскільки вони не спростовують викладеного вище. Крім того Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15, розглядаючи питання щодо належного способу захисту права платника податків на отримання сум бюджетного відшкодування з ПДВ за податковими деклараціями за вересень - жовтень 2014 року, вказала, що, враховуючи відсутність механізму реального відшкодування платнику ПДВ узгодженої суми бюджетного відшкодування цього податку, такі способи захисту порушеного права, як зобов`язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування або внести заяву Товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, не призведуть до ефективного відновлення права платника податку. Враховуючи тривале зволікання (з серпня 2014 року) щодо виконання податковим органом свого обов`язку та з метою остаточного вирішення справи наявні підстави для стягнення на користь позивача із Державного бюджету України заборгованості з відшкодування ПДВ за квітень 2014 року у розмірі 1 219 569 грн. Крім іншого, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Оскільки судове рішення ухвалене судом першої інстанції з додержанням норм матеріального і процесуального права, на підставі правильно встановлених обставин справи, а доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, то суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2021 року - без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. Головуючий суддя Н.М. Єгорова Судді І.В. Федотов Є.В. Чаку Повний текст постанови складено "07" лютого 2022 року.