Постанова 4855 № 640/25956/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/25956/20 Суддя першої інстанції: Качур І.А. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Горяйнова А.М., суддів - Файдюка В.В. та Черпіцької Л.Т., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» до Державної податкової служби України та Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИЛА: У жовтні 2020 року ТОВ «Прімекс-Клінінг» звернулося до суду з адміністративним позовом, у якому просило: - визнати протиправними та скасувати рішення Комісії, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації при Головному управлінні ДПС у м. Києві від 10 липня 2020 року № 1721402/30002060, № 1721401/30002060, № 1721403/30002060, № 1721404/30002060, від 31 липня 2020 року № 1788102/30002060, № 1788101/30002060 про відмову у реєстрації податкових накладних від 12 травня 2020 року № 1, № 2, № 3, від 21 травня 2020 року № 6, від 30 березня 2020 року № 12, від 30 квітня 2020 року № 12; - зобов`язати ДПС України зареєструвати податкові накладні від 12 травня 2020 року № 1, № 2, № 3, від 21 травня 2020 року № 6, від 30 березня 2020 року № 12, від 30 квітня 2020 року № 12, складені ТОВ «Прімекс-Клінінг», в Єдиному реєстрі податкових накладних датами їх отримання. Також позивач просив стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ДПС України та Головного управління ДПС у м. Києві судові витрати, пов`язані з розглядом справи. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року вказаний адміністративний позов було задоволено у повному обсязі. Додатковим рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року було відмовлено у задоволенні заяви ТОВ «Прімекс-Клінінг» про ухвалення додаткового судового рішення щодо розподілу судових витрат. Не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, Головне управління ДПС у м. Києві подало апеляційну скаргу на рішення суду від 30 вересня 2021 року, а ТОВ «Прімекс-Клінінг» - на додаткове рішення суду від 15 листопада 2021 року. Ухвалою суду від 17 листопада 2021 року апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві було залишено без руху з підстав несплати судового збору, а ухвалою суду від 07 грудня 2021 року - повернуто скаржнику. Апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ «Прімекс-Клінінг» було відкрите ухвалою суду від 13 грудня 2021 року. Позивач просить скасувати додаткове рішення від 15 листопада 2021 року та прийняти нову постанову про задоволення заяви про ухвалення додаткового судового рішення. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про розподіл судових витрат. Скаржник вказує на те, що витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх вже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено. Відзив на апеляційну скаргу ТОВ «Прімекс-Клінінг» від інших учасників справи не надходив, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Прімекс-Клінінг» задовольнити, додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви, виходячи з такого. Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими. Приймаючи оскаржуване додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що представником позивача не надано документів, які свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, зокрема, квитанції до прибуткового касового ордера, платіжного доручення з відміткою банку або іншого банківського документа. У зв`язку з цим суд першої інстанції відмовив у задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Колегія суддів не погоджується із висновками суду першої інстанції, зробленими за результатами розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення, оскільки вони не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Першочергово колегія суддів звертає увагу на те, що суд першої інстанції за результатами розгляду заяви ТОВ «Прімекс-Клінінг» ухвалив додаткове судове рішення. Згідно з мотивувальною частиною такого судового рішення суд першої інстанції погодився з тим, що питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу не було вирішене при ухваленні рішення, однак визнав, що факт понесення таких витрат не знайшов свого підтвердження. Відповідно до п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Про відмову в ухваленні додаткового рішення суд постановляє ухвалу. За вказаних обставин суду першої інстанції належало ухвалити додаткове рішення про відмову в задоволенні заяви про розподіл судових витрат. Натомість суд першої інстанції постановив додаткове рішення, яким відмовив у задоволенні заяви про ухвалення додаткового судового рішення, що не узгоджується з п. 3 ч. 1, ч. 4 ст. 252 КАС України. Також колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відсутність доказів оплати послуг адвоката є перешкодою для розподілу судових витрат за правилами ст. 139 КАС України. Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За правилами ч.ч. 1, 3 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі. Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Згідно з ч. 7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду. Позивач у мотивувальній частині позовної заяви зазначив попередній (орієнтований) розрахунок суми судових витрат, зокрема, на професійну правничу допомогу, які він очікує понести у зв`язку із розглядом справи в суді, а також повідомив, що докази, які підтверджують такі витрати будуть подані до суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. В межах встановленого ч. 7 ст. 139 КАС України строку представник позивача подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення та стягнення з ДПС України та Головного управління ДПС у м. Києві витрат на правничу допомогу в розмірі 18000 грн 00 коп разом з відповідними доказами. Правила розподілу судових витрат визначені у ст. 139 КАС України. За правилами абз. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Зазначена норма права вказує на те, що розподіл судових витрат залежить від результатів розгляду справи, а позивач набуває право на відшкодування чи оплату відповідних витрат за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - суб`єкта владних повноважень у разі задоволення позову. Як раніше зазначалося, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 30 вересня 2021 року, яке набрало законної сили, було задоволено адміністративний позов ТОВ «Прімекс-Клінінг». Особливості підтвердження та розподілу між сторонами судових витрат на професійну правничу допомогу визначені у ст. 134 КАС України. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Згідно з ч. 4 ст. 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. За правилами ч. 5 ст. 134 КАС України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Одночасно ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України передбачено, що у разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції ТОВ «Прімекс-Клінінг» користувалося послугами Адвокатського бюро «Сайко та партнери», зокрема, правничої допомогою адвоката Сайка Ю.В. Для підтвердження витрат на професійну правничу допомогу позивач надав копію договору про надання правової допомоги № 18 від 04 вересня 2020 року, додаткової угоди № 1 від 04 вересня 2020 року, акту про надання правничої допомоги № 2 від 25 жовтня 2021 року. Серед наданих представником позивача документів дійсно відсутні платіжні документи, які б підтверджували фактичну оплату ТОВ «Прімекс-Клінінг» послуг Адвокатського бюро «Сайко та партнери», зазначених в акті про надання правничої допомоги № 2 від 25 жовтня 2021 року. Разом з тим надання таких документів не є обов`язковою умовою для розподілу судових витрат. За правилами п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Отже, для цілей розподілу судових витрат на правничу допомогу мають бути підтверджені саме обсяг наданих послуг та їх вартість. В той час фактична оплата таких послуг може бути здійснена вже після вирішення питання щодо розподілу судових витрат. Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, що викладена, зокрема, в постановах від 18 серпня 2021 року у справі № 640/11204/19 та від 02 грудня 2021 року у справі № 420/2381/21. Як раніше зазначалося, обсяг та вартість наданих послуг визначені в акті про надання правничої допомоги № 2 від 25 жовтня 2021 року, що підписаний сторонами договору про надання правової допомоги № 18 від 04 вересня 2020 року. Згідно з вказаним актом зміст наданої правової допомоги полягав у ознайомленні з матеріалами та опрацюванні нормативної бази і судової практики, а також у підготовці проекту позовної заяви. Загальна кількість часу, витраченого адвокатом, становить 12 год 00 хв, а загальна вартість наданих послуг - 18000 грн 00 коп. Відповідно до правової позиції Верховного Суду, що викладена в постанові від 15 липня 2021 року у справі № 420/7028/20, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, проаналізувавши положення ч.ч. 6, 7 ст. 134 КАС України, Верховний Суд прийшов до висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог. Верховний Суд зауважив, що із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до Кодексу адміністративного судочинства України законодавцем принципово по новому визначено роль суду при вирішенні питання розподілу судових витрат, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами, та не може діяти на користь будь-якої із сторін. Принцип співмірності розміру витрат на професійну правничу допомогу повинен застосовуватися відповідно до вимог ч. 6 ст. 134 КАС України за наявності клопотання іншої сторони. Це означає, що відповідач як особа, яка заперечує зазначений позивачем розмір витрат на оплату правничої допомоги, зобов`язаний навести обґрунтування та надати відповідні докази на підтвердження його доводів щодо неспівмірності заявлених судових витрат із заявленими позовними вимогами, подавши відповідне клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, а суд, керуючись принципом співмірності, обґрунтованості та фактичності, вирішує питання розподілу судових витрат керуючись критеріями, закріпленими у ст. 139 КАС України. Судом встановлено, що матеріали справи не містять клопотань ДПС України та Головного управління ДПС у м. Києві про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Колегія суддів враховує, що разом із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат ТОВ «Прімекс-Клінінг» надало докази направлення такої заяви лише на електронні адреси відповідачів у справі. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року було ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Водночас копії апеляційної скарги ТОВ «Прімекс-Клінінг» на додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року та ухвали про відкриття апеляційного провадження були направлені відповідачам у встановленому законом порядку та були вручені ДПС України - 20 грудня 2021 року, а Головному управлінню ДПС у м. Києві - 21 грудня 2021 року. Однак відповідачі не скористалися правом подати відзив на апеляційну скаргу, в якому викласти свої заперечення проти розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, визначених позивачем. Відповідачі також не повідомили про наявність перешкод для подачі клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу до суду першої інстанції, у тому числі не заперечили факту отримання копії заяви ТОВ «Прімекс-Клінінг» з додатками, що були направлені на адреси електронної пошти. За таких обставин, вирішуючи питання про розмір витрат на правничу допомогу, колегія суддів виходить із того, що відповідачі не заперечують його співмірність співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів належить стягнути судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 грн 00 коп, а саме - 9000 грн 00 коп з ДПС України та 9000 грн 00 коп з Головного управління ДПС у м. Києві. Отже, доводи апеляційної скарги позивача спростовують висновки, викладені в додатковому рішенні суду від 15 листопада 2021 року та є підставою для його скасування і прийняття нового судового рішення про розподіл судових витрат. Враховуючи наведене колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Прімекс-Клінінг» задовольнити, додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення заяви. Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» - задовольнити. Додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 листопада 2021 року - скасувати. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» про розподіл судових витрат - задовольнити. Стягнути на користь на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Прімекс-Клінінг» (місцезнаходження: Дарницький бульвар, 8, м. Київ, 02192; ідентифікаційний код: 30002060) судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 18000 (вісімнадцять тисяч) грн 00 коп, з яких 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (місцезнаходження: Львівська площа, 8, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код: 43005393) та 9000 (дев`ять тисяч) грн 00 коп за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (місцезнаходження: вул. Шолуденка, 33/19, м. Київ, 04116; ідентифікаційний код: 43141267). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Суддя-доповідач А.М. Горяйнов Судді В.В. Файдюк Л.Т. Черпіцька