Постанова 4855 № 640/19561/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/19561/21 Суддя (судді) першої інстанції: Головань О.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 01 лютого 2022 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: Головуючий суддя: Черпіцька Л.Т. Пилипенко О.Є. судді:Собків Я.М. за участю секретаря: Ворона Д.О. за участю: представника скаржника: Лук`янчук М.Р. представника позивача: Самарець Я.Ю. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Національного банку України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.21 у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Юнівес" до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії , В С Т А Н О В И Л А: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ЮНІВЕС" звернулося до суду з позовом, в якому просило скасувати накладення штрафу за порушення ПАТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС" нормативно-правових актів, що регулюють діяльність із надання небанківських фінансових послуг. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що Національним банком України безпідставно проведено безвиїзний нагляд на ринку небанківських фінансових послуг згідно з Положенням про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринку небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 28.12.2020 №169. Зазначає, що необхідність у внесенні коригувань до поданої звітності 19.03.2021 виникла, оскільки попередньо подана звітність від 11.03.3021 була прийнята, проте, з зауваженнями, які пов`язані з формуванням файлу IR11 при подачі файлу IR10. Водночас інформація, яка потребувала уточнення, була ідентична інформації, виправленій при формуванні файлу IR10. Зазначає, що днем подачі відкоригованої звітності є 11.03.2021, і ним не допущено порушення строків подання звітності. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 жовтня 2021 року позов задоволено. Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що нагляд проведено відповідачем з підстав, що не передбачені чинним законодавством, а висновок про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованим. Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та постановити нову постанову, яким у задоволенні позовних вимог відмовити. Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначив, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність у Законі № 2664-ІІІ підстав проведення безвиїзного нагляду, оскільки нагляд здійснюється на постійній основі та не потребує окремо визначених Законом підстав. Також скаржник вказав, що позивач мав право упродовж 10 днів (з дати кінцевого терміну подання звітності) подати контролюючому органу виправлену звітність, однак подав виправлену звітність поза межами цього строку, що призвело до застосування штрафних санкцій. Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на таке. Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ "Страхова компанія "ЮНІВЕС" (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 72, код 32638319) зареєстровано в якості юридичної особи 09.09.2003; 65.12 Інші види страхування, крім страхування життя (основний). Товариством на виконання вимог п. 2 р. ІІ Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.02.2004 № 39, п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року №419, 28.02.2021, здійснено завантаження звітності страховика за 6 місяців 2020 р., 9 місяців 2020 р. та 2020 р. У зв`язку з виявленням технічних помилок та відповідність встановленим контролям Товариство листом від 09.03.2021 №21/03/09-02 звернулося до НБУ про надання дозволу на внесення змін до наданих звітних даних згідно з переліком, який отримано листом НБУ від 10.03.2021 №31-0005/19788. У зв`язку з виявленням технічних помилок Товариство листом від 12.03.2021 №21/03/12-02 звернулося до НБУ про надання дозволу на внесення змін до наданих звітних даних згідно з переліком, який отримано листом НБУ від 12.03.2021 р. №31-0005/21003. 19.03.2021 Товариство подало звітність (завантажено з помилками). 01.06.2021 Національний банк України склав акт про правопорушення №В/21-0007/43342 відповідно до Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління НБУ від 28.12.2020 р. №169, згідно з яким встановлено порушення товариством вимог Порядку №39. Так, відповідно до Журналу завантаження звітних файлів страхових компаній за 2020 р. (звітна дата 01.01.2021) встановлено, що ПрАТ "СК "ЮНІВЕС" подано до Національного банку України коригуючі файли з показниками звітності за 2020 р. з порушенням строків, встановлених законодавством, а саме: 19.03.2021, тоді як останнім днем подання коригуючої звітності за 2020 р. є 11.03.2021. 15.06.2021 товариство подало пояснення (заперечення) на акт перевірки. 30.06.2021 за результатами розгляду акту про правопорушення від 01.06.2021 № В/21-0007/43342, керуючись п.3 ч. 1 ст. 40, п. 2 ч. 1 ст. 41, ч. 1 та 6 ст. 42 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", пп. 1 п. 6 р. ІІ, пп. 2 п. 11 р. ІІІ, п. 47-49 р. VI Положення про застосування Національним банком України заходів впливу у сфері державного регулювання діяльності на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 01.02.2021 №12, постановою Національного банку України від 30.06.2021 №В/21-0007/52435 на Товариство накладено штраф у розмірі 1 700 грн за порушення ст. 14 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг", ст. 33 Закону України "Про страхування", аб. 1 п. 9 р. ІІ Порядку №39 в частині несвоєчасного подання файлів з показниками коригуючої звітності за 2020 р. Не погоджуючись з такою постановою, позивач звернуся до суду з позовом. Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке. Згідно з ч. 1 ст. 28 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664-III Національний банк України у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг у межах компетенції, визначеної частиною першою статті 21 цього Закону: 10) у разі порушення законодавства про фінансові послуги (крім законодавства, що регулює діяльність на ринках цінних паперів та похідних (деривативів), професійну діяльність на фондовому ринку та діяльність у системі накопичувального пенсійного забезпечення), нормативно-правових актів Національного банку України має право застосовувати заходи впливу та накладати адміністративні стягнення; 18) встановлює порядок розкриття інформації та складання звітності учасниками ринків фінансових послуг відповідно до законодавства України. Згідно з ч. 2 ст. 29 Закону № 2664-III Національний банк України в межах своїх повноважень здійснює нагляд за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг у формі безвиїзного нагляду та інспекційних перевірок відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України. Згідно з ч. 1, 3 ст. 30 Закону № 2664-III Національний банк України в межах своїх повноважень у сфері державного регулювання ринків небанківських фінансових послуг має право проводити планові та позапланові інспекційні перевірки діяльності учасників ринків фінансових послуг (крім споживачів фінансових послуг), їх афілійованих та споріднених осіб. Підставами для проведення позапланової інспекційної перевірки є: 3) неподання у встановлений строк учасником ринку небанківських фінансових послуг звітності, інших документів та інформації, подання яких вимагається відповідно до законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, та/або на вимогу Національного банку України. Отже, згідно з вказаними положеннями законодавства, а саме: ч. 2 ст. 29 Закону № 2664-III, такий вид нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг як безвиїзний нагляд, передбачено Законом, проте, підстави для його застосування Законом не визначено, натомість визначено підстави для застосування такого нагляду за діяльністю на ринках небанківських фінансових послуг як позапланові інспекційні перевірки, і однією з таких підстав визначено неподання у встановлений строк учасником ринку небанківських фінансових послуг звітності. З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно зазначив, що встановлення порушення учасником ринку небанківських фінансових послуг строків подання звітності є підставою для проведення позапланової інспекційної перевірки, тоді як встановлення цих обставин як наслідок безвиїзного нагляду Законом № 2664-III не передбачено і, відповідно, не може бути визначено на рівні підзаконних нормативно-правових актів. Крім того, згідно зі змістом Положення про здійснення Національним банком України безвиїзного нагляду на ринках небанківських фінансових послуг, затвердженим постановою Правління Національного банку України від 28.12.2020 р. № 169, у ньому відсутній перелік підстав для проведення такого заходу нагляду. Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки встановлення порушення учасником ринку небанківських фінансових послуг строків подання звітності визначено прямою нормою Закону № 2664-III, то підставою для проведення позапланової інспекційної перевірки, тобто, іншого виду нагляду, встановлювати таке порушення внаслідок безвиїзного нагляду є порушенням ст. 30 Закону № 2664-III, тому у відповідача були відсутні підстави проводити безвиїзний нагляд щодо позивача. Що стосується виявленого порушення щодо невчасного подання звітності за 2020 рік, то колегія суддів зазначає таке. Згідно з п. 2 р. ІІ Порядку складання звітних даних страховиків, затвердженого розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03.02.2004 р. № 39, за термінами складання звітність страховика поділяється на проміжну та річну. Проміжна та річна звітність страховика подаються до Нацкомфінпослуг у терміни, визначені пунктами 5, 11 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2000 року №

419. Згідно з п. 5 Порядку подання фінансової звітності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2000 року № 419, проміжна фінансова звітність (I квартал, перше півріччя, дев`ять місяців), крім консолідованої, подається підприємствами органам, зазначеним у пункті 2 (крім органів Казначейства), не пізніше 25 числа місяця, що настає за звітним кварталом, а річна - не пізніше 28 лютого наступного за звітним року. Як вбачається з матеріалів справи, 28.02.2021 позивач завантажив звітність страховика за 6 місяців 2020 р., 9 місяців 2020 р. та 2020 р. Згідно з п. 9 р. ІІ Порядку №39 у разі самостійного виявлення страховиком помилок, що містяться в раніше поданій ним до Нацкомфінпослуг проміжній або річній звітності, він має право подати виправлену звітність у формі коригуючого звіту з долученням до нього пояснень із зазначенням причин допущення помилок та інформації щодо граф та/або рядків форм звітності, у яких було допущено помилки, протягом десяти календарних днів з дати кінцевого терміну подання такої звітності. Виправлену звітність у формі коригуючого звіту страховик подає до Нацкомфінпослуг із дотриманням вимог пункту 1 цього розділу. Оскільки позивачем з`ясовано наявність технічних помилок та відповідність встановленим контролям, 11.03.2021ним подано відкориговану звітність. Відповідно до Журналу завантаження звітних файлів страхових компаній за 2020 р. (звітна дата 01.01.2021) позивач подав до Національного банку України коригуючі файли з показниками звітності за 2020 р. 11.03.2021 (завантажено з помилками), результат подання файлу - подано. У подальшому, позивач 19.03.2021 повторно подав відкориговану звітність, проте, згідно з вказаним Журналом результат повторного завантаження той самий - завантажено з помилками, результат подання файлу - подано. З акту правопорушення вбачається, що відповідач встановив порушення позивачем строків подання відкоригованої звітності саме з огляду на факт повторного завантаження відкоригованого файлу 19.03.2021, натомість первісне коригування 11.03.2021 проведено вчасно. З цього приводу колегія суддів зазначає, що згідно з п. 14 р. ІІ Порядку №39 поданням звітності страховика є відправлення страховиком пакета звітності з накладеними кваліфікованими електронними підписами керівника та головного бухгалтера страховика відповідно до вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг з доданням кваліфікованої електронної позначки часу в автоматичному режимі у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, за допомогою якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність страховика. Датою подання звітності страховика до Нацкомфінпослуг є остання з дат: дата відправлення пакета звітності страховика, зафіксована у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення, за допомогою якого складається та подається до Нацкомфінпослуг звітність страховика; кваліфікована електронна позначка часу, додана до останнього кваліфікованого електронного підпису керівника або головного бухгалтера страховика. Тобто, відкоригована 11.03.2021 звітність є поданою у встановленому порядку, що зафіксовано в автоматичному режимі у базі даних спеціалізованого програмного забезпечення. Проте при подачі звітності 19.03.2021 інформація, яка потребувала уточнення, була ідентична інформації, виправленій при формуванні файлу IR10, тобто, фактично коригування попередньо поданої інформації не було. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач, стверджуючи про те, що внесення змін до файлів звітності не може мати "технічну" природу, оскільки стосується саме показників, не надав на підтвердження вказаного висновку жодних доказів, якими можуть бути саме змінені при подачі 19.03.2021 показники порівняно з 11.03.2021, тому висновок про порушення позивачем вимог законодавства є необґрунтованим. Доводи апеляційної скарги колегія суддів не приймає з підстав, наведених вище. Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід. Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим підстав для скасування оскаржуваного рішення суду не вбачається. Керуючись ст.ст.241,242,310,316,321,322,325,329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Національного банку України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 28.10.21 - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий суддя: Л.Т. Черпіцька судді:О.Є. Пилипенко Я.М. Собків