Постанова Шостий апеляційний адміністративний суд № 640/12882/19

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/12882/19 Суддя (судді) першої інстанції: Літвінова А.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2022 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Мєзєнцева Є.І., суддів - Сорочка Є.О., Файдюка В.В., при секретарі Войтковській Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" до Київської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості, ВСТАНОВИВ : Товариство з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Київської митниці Держмитслужби в якому просило: - визнати протиправними дії відповідача по прийняттю рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2; - скасувати рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2; - зобов`язати відповідача визнати заявлену товариством з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" митну вартість товарів у розмірі 11 396,63 Євро, зазначену в Митній декларації від 02.07.2019 №1 ВМД №100010/2019/339099. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено частково, а саме визнано протиправним та скасовано рішення Київської міської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено. В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). З огляду на викладене, колегія суддів визнала за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення окружним адміністративним судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів дійшла наступного висновку. Судом першої інстанції встановлено, що як вбачається з матеріалів справи, між товариством з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" та "Biochimica Spa" (Італія) укладено Контракт від 06.04.2019 №3, на підставі якого протягом строку дії вказаного Контракту продавець здійснює поставку товару на умовах EXW зі складу "Biochimica Spa". У липні 2019 року "Biochimica Spa" (Італія) здійснив поставку товарів позивачу на умовах EXW зі складу "Biochimica Spa", що підтверджується міжнародною товарно-транспортною накладною CMR від 27.06.2019 №272406. До Київської міської митниці ДФС подано митну декларацію від 02.07.2019 №UА 100010/2019/339099 для здійснення митного оформлення товару на загальну суму 11 396,63 Євро: арт. 1PFBIMB602403 Scansafatiche Trigger "Marseille Degreaser" 750 ml (Універсальний знежирюючий засіб), всього 1440 шт.; арт. 1PFBIMB031806 Scansafatiche Trigger "Universal Degreaser" 750 ml (Універсальний знежирюючий засіб), всього 720 шт.; арт. 1PFBIAG3493S2 Soft Balm softener "Sensual Agran" 50 washes 3000 ml CLP (Пом`якшувач для прання), всього 576 шт.; арт. 1PFBIAB3301S0 Soft Cone. Fabric softener "Limone Sorrento & Brezza Marina" 750 ml (Пом`якшувач тканин), всього 432 шт.; арт. 1PFBIAB3302S0 Soft Cone. Fabric softener "Lavanda di Toscana Fiori" 750 ml (Пом`якшувач тканин), всього 432 шт.; арт. 1PFBIBC4025S4 Soft Light duty liquid detergent "Wool and Delicate Caress" 1000 ml (Рідкий засіб для прання), всього 720 шт.; арт. 1PFBIBC4005S6 Soft Heavy duty liquid detergent "Black" 1000 ml (Рідкий засіб для прання), всього 720 шт.; арт. 1PFBIBC4016S3 Soft Heavy duty liquid detergent "Mix tag1" 1000 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 720 шт.; арт. 1PFBILE0533S6 Soft Hands and washing liq. det. "Wool and Delicate " 2000 ml (Рідкий засіб для прання), всього 324 шт.; арт. 1PFBIBF2022S3 Soft Liquigel detergent "Linfa di Aloe" 2500 ml (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1PFBIBF2005S8 Soft Liquigel detergent "Blue Oxygen" 2500 ml (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1PFBIBF2027S1 Soft Liquigel detergent "Total Black" 2500 ml (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1PFBIBF2021S3 Soft Liquigel detergent "Full tag1" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт. арт. 1PFBIBF2020S7 Soft Liquigel detergent "Lavanda In tensa" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1PFBIBF2010S7 Soft Liquigel detergent "Muschio Delicato" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1PFB1BF2026S1 Soft Liquigel detergent "Sensual Argan" 2500 ml CLP (Рідкий засіб для прання), всього 384 шт.; арт. 1SFBIBH139900 Soft Heavy duty launarv pewder detergent 15 ml "Blue Oxygen" CLP (Рідкий засіб для прання), всього 686 шт.; арт. 1SFBIBX145001 Soft Heavy duty launarv pewder detergent 50 ml "Blue Oxygen" CLP (Рідкий засіб для прання), всього 252 шт.; арт. 1SFBIUT096802 Soft Bleaching Additive Gr. 600 (Добавка для відбілювання), всього 1008 шт.; арт. 1SFBIUT096901 Soft White and tag1 stain remover 600gr. CLP (Плямовивідник для білих та кольорових речей), всього 1008 шт.; арт. 1PFBIAG3501S7 Soft Balm softener "Magic Passion" 50 washes 3000 ml CLP (Пом`якшувач для прання), всього 288 шт.; арт. 1PFBIAG3502S7 Soft Balm softener "Magic Fresh" 50 washes 3000 ml CLP (Пом`якшувач для прання), всього 288 шт. Для підтвердження заявленої митної вартості товару позивачем разом з митною декларацією від 02.07.2019 №UА100010/2019/339099 подано, зокрема: контракт (код документу 4104); інвойс (код документа 3105); міжнародну товарно-транспортну накладну CMR (код товару 2730); сертифікат походження товарів (7011); сертифікат перевезення (походження) товарів форми EUR.1 (код товару 7003); документи на перевезення товарів (код товару 2950); інші некласифіковані документи (код документа 9000); платіжне доручення на оплату товарів. Крім того, представником позивача для підтвердження митної вартості товару направлено лист від 02.07.2019 №010 на адресу Київської міської митниці ДФС України щодо підтвердження митної вартості товару за №1 ВМД від 02.07.2019 №UА100010/2019/339099 разом з документами, які підтверджують митну вартість товару заявлену позивачем у митній декларації від 02.07.2019 №UА100010/2019/339099 на загальну суму 11 396,63 Євро. Відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2. На підставі прийнятого рішення про коригування митної вартості товару Київською міською митницею ДФС прийнято картку відмови в прийняті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100010/2019/00811. Товариством з обмеженою відповідальністю «Марафет Хоум» з метою випуску товарів у вільний обіг під гарантії подано Київській міській митниці ДФС нову митну декларацію типу ІМ-40 №UA100010/2019/339315 від 02.07.2019. Незгода позивача із вказаним рішенням про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2 зумовила його звернення до суду з даним адміністративним позовом. Відповідно до частини другої статті 1 Митного кодексу України відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування. Частиною першою статті 49 Митного кодексу України визначено, що митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно з частинами четвертою та п`ятою статті 58 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті. При цьому ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця. Частиною першою статті 51 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Відповідно до частини другої статті 52 Митного кодексу України декларант, який заявляє митну вартість товару, зобов`язаний подавати органу доходів і зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню. Частиною першою статті 257 Митного кодексу визначено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно з частиною першою статті 53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, згідно з частиною другою зазначеної статті є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України у разі, якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. За змістом статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний. Статтями 49, 51, 52, 53, 57, 58 Митного кодексу України встановлено, що митна вартість товарів, які ввозяться на митну територію України, відповідно до митного режиму імпорту, за загальним правилом обчислюється за першим методом визначення митної вартості товарів, тобто за ціною договору. Якщо митна вартість не може бути визначена за першим методом, проводиться процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості. У ході таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності. У разі неможливості визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну, за основу може братися ціна, за якою оцінювані ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному з продавцем покупцю. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу (частина третя статті 54 Митного кодексу України). Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина шоста статті 54 Митного кодексу України). Таким чином, митні органи мають виключну компетенцію з питань перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості. Однак, дискреційні повноваження митних органів мають законодавчі обмеження у випадках незгоди із задекларованою митною вартістю. До таких, зокрема, належать процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору підстав для визначення митної вартості та обов`язок послідовного вибору методів (від першого до шостого) визначення митної вартості товарів. У разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 Митного кодексу України). Відповідно до частин першої-третьої статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Прийняте органом доходів і зборів письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема: 1) обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; 2) наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; 3) вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, передбачених частиною третьою статті 53 цього Кодексу, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; 4) обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування. Аналіз наведених статей свідчить, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві. Але митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Про наявність обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості митниця зобов`язана доводити в суді, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Відповідач у відзиві на позов зазначив, що за митною декларацією, спрацювала система аналізу ризиків щодо здійснення перевірки правильності визначення митної вартості товарів. На момент митного оформлення декларантом не надано всіх відомостей щодо складових митної вартості, а саме документів, що підтверджують відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, та відомості щодо складових митної вартості товарів, а саме: 1) рахунок-фактура (акт виконаних робіт, наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відомості до яких встановлюється належність послуг до товарів; 2) банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; 3) документи, що можуть ідентифікувати особу, що забезпечила перевезення та на користь якої здійснюється оплата за такі перевезення (договір на перевезення, заявки за наявності, що містять відомості стосовно перевезення). Згідно з частиною першою статті 337 Митного кодексу України перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються митним органам під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом. Відповідно до пункту 2 розділу 2 Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України, затверджених наказом Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 № 689, робота посадових осіб з аналізу, виявлення та оцінки ризиків здійснюється шляхом: Вивчення характеристик товарів, які впливають на рівень їх митної вартості. Перевірка документів, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, вивчення маршруту транспортування товарів та перевірки достовірності декларування витрат на транспортування. Перевірки включення/невключення складових митної вартості, у тому числі, на підставі наявної в органу доходів і зборів інформації щодо наявності таких складових митної вартості (результати документальних перевірок, відповіді на запити для встановлення автентичності тощо). Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з наявною в органу доходів і зборів інформацією про рівень цін на такі товари або вартість прямих витрат на їх виробництво, у тому числі сировини, матеріалів та/або комплектувальних виробів, які входять до складу товарів. Порівняння рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, митне оформлення яких вже здійснено. Перевірки наявності взаємозв`язку продавця та покупця. Перевірки інформації, наданої декларантом або уповноваженою особою, при продажу товарів між пов`язаними особами щодо наближеності митної вартості товарів, визначеної основним методом до однієї з операцій, які наведені у частині вісімнадцятій статті 58 Кодексу. Перевірки особливостей формування вартості окремих видів товарів відповідно до розділу 3 Методичних рекомендацій. Перевірки рівня заявленої митної вартості товарів при наявності знижок/нарахувань з/до ціни оцінюваних товарів та їх обґрунтування і документальне підтвердження. Перевірки наявності продажу оцінюваних товарів на експорт в Україну. Перевірки наявності ознак підробки документів, які підтверджують митну вартість товарів. Перевірки наявності розбіжностей у документах, які підтверджують митну вартість товарів. Перевірки наявності прийнятих іншими митницями рішень про коригування митної вартості товарів, що ввозились на виконання того ж зовнішньоекономічного договору (контракту) або документа, який його замінює, що й оцінювані товари за результатами спрацювання критерію автоматизованої системи аналізу та управління ризиками. Відповідно до пункту 8 розділу 2 Наказу № 689, у випадках спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками за напрямом перевірки правильності визначення митної вартості товарів у зв`язку з ризиком заниження митної вартості та декларуванням митної вартості нижчої, ніж вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, здійснює перевірку відомостей, що містяться в документах, що підтверджують заявлену митну вартість, та відповідно до частин третьої - четвертої статті 53 Кодексу здійснює запит додаткових документів. У випадках, передбачених частиною шостою статті 54 Кодексу та частиною першою статті 55 Кодексу, посадова особа, що здійснює контроль за правильністю визначення митної вартості, приймає рішення про коригування митної вартості товарів. З урахуванням наведеного та враховуючи, що декларантом не надано документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів, контролюючим органом було витребувано від позивача додаткові документи на підтвердження митної вартості товарів. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем додатково надано митному органу: 1) прайс ТОВ «Марафет Хоум» від 01.04.2019; 2) рахунок ТОВ «Транс Ліль» від 26.06.2019 № СФ-110/205 про надання транспортно-експедиторських послуг; 3) прайс виробника за 2019 рік; 4) договір на транспортно-експедиційне обслуговування від 16.10.2018 № 1610/18; 5) копію митної декларації країни відправлення №ІТ01216140325; 6) заявку на транспортне обслуговування від 25.06.2019 №205/3; 8) рахунок-проформа від 14.06.2019 №59. При опрацюванні наданих документів у митного органу виникли сумніві у правильності визначення митної вартості товарів, виходячи з наступного: - декларантом надано довідку про транспортні витрати від 26.06.2019 №2606-19/1 від ТОВ «Транс Ліль», з яким укладено договір транспортного експедирування, але який не є перевізником вантажу. Проте, відповідно до інформації, зазначеної в міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR) №272406, фактичний виконавець перевезення оцінюваного товару є «P.E.BRYCH IVAN IVANOVICH». Тобто, відбулося залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснювало перевезення оцінюваного товару; - митна декларація країни відправлення (електронна копія) містить дані, що не відповідають даним у документах, наданих при митному оформленні. У митній декларації країни відправлення вказаний код товару 3402202000. При митному оформленні задекларовано за одним кодом товару згідно з УКТЗЕД - 3402209000; - рахунок ТОВ «Транс Ліль» від 26.06.2019 № СФ-110/205 про надання транспортно-експедиційних послуг містить суму без ПДВ 833,33 грн. за транспортно-експедиційні послуги, яка декларантом не додана до митної вартості. Також декларантом додатково на запит органу Державної фіскальної служби, для підтвердження заявленої митної вартості, не надано документів у повному обсязі, як передбачено електронним повідомленням: висновок про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлений спеціалізованою експертною організацією. При цьому, суд зазначає наступне. Відповідно до розділу ІІІ наказу Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 «Про затвердження Форми декларації митної вартості та Правил її заповнення» для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. До зазначених документів можуть належати: рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Якщо відсутні будь-які відомості про фактичні витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України, для розрахунку зазначених витрат використовуються тарифи, які застосовуються перевізниками для відповідного виду транспорту, що діяли на дату транспортування товару. Якщо додатковий аркуш А заповнюється на товари декількох найменувань, то витрати на транспортування їх у місце ввезення розподіляються між товарами різних найменувань пропорційно вазі брутто цих товарів. Як вбачається з матеріалів справи, між Приватним підприємством «Транс-Ліль», як експедитором (виконавцем), та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марафет Хоум», як замовником, укладено договір-доручення №1610/18 від 16.10.2018 на транспортно-експедиторське обслуговування, відповідно до якого замовник діє від власного імені, а експедитор-(виконавець) діє від власного імені або за дорученням організацій, з якими він має прямі договори і за рахунок замовника. Пунктом 1.3 договору визначено, що на кожне окреме завантаження оформлюється транспортне замовлення, що має перелік умов та особливостей конкретного перевезення або групою перевезень. Підтвердженням факту надання послуг є оригінал товарно-транспортної накладної встановленого зразку (CMR) з відмітками відправника вантажу, перевізника (експедитора), одержувача вантажу та митних органів. В подальшому, 25.06.2019 між Приватним підприємством «Транс-Ліль» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Марафет Хоум» підписано договір-заявку №205/3 на транспортно-експедиційне перевезення вантажів, відповідно до якого визначено наступний маршрут перевезення: It-40069 Zola Predosa, Bologna, (Biochimica) - м. Київ, вул. Пирогівський Шлях, 28; найменування вантажа: Biochimica - Побутова хімія - засоби для прання; ставка (ціна) фрахта: 2450 Євро (по курсу НБУ на момент загрузки). Разом з зазначеними договорами позивачем на підтвердження розміру понесених витрат на транспортування надано довідку ПП «Транс-Ліль» від 26.06.2019 №2606-19/1, відповідно до якої витрати за перевезення по маршруту ІТ-UA автомобілем з державним номером № НОМЕР_1 / НОМЕР_2 склали 73074,00 грн., в тому числі транспортно-експедиційні витрати до кордону України п/пер Чоп з місця завантаження в It-40069 Zola Predosa складає 50000,00 грн. (в тому числі разом з транспортними витратами, розвантажувально-навантажувальними роботами та експедиторськими послугами в розмірі 500 грн.) і витрати від п/п Чоп до місця розвантаження та вивантаження м. Київ, відстань складає 830 км, вартість витрат складає: 23074,00 грн. (з них транспортні витрати складають - 22074 грн., експедиторські послуги складають - 1000 грн., в тому числі з ПДВ). Наведена вартість транспортування також підтверджується рахунком-фактурою №СФ-110/205 від 26.06.2019. При цьому, суд критично ставиться до висновків відповідача, що суму без ПДВ 833,33 грн. за транспортно-експедиційні послуги декларантом не додано до митної вартості, оскільки вказана сума включена до витрат від п/п Чоп до місця розвантаження та вивантаження м. Київ. Як встановлено судом, суму витрат на транспортування позивач при визначенні митної вартості товару додав до ціни, що була ним фактично сплачена за вказаний товар, що не оспорюється відповідачем. За наведеного, позивачем подано до митниці повний пакет документів на підтвердження повноти і достовірності заявленої митної вартості товару за основним методом. Разом з тим, у процедурах контролю за митною вартістю товару предметом доказування є саме ціна товару та інші складові митної вартості товару. При цьому, митний орган повинен витребувати документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23.01.2020 у справі №804/4365/16. Разом з тим, відповідач під час розгляду справи не обґрунтував свій сумнів щодо заявленої позивачем митної вартості товару за основним методом та не довів правомірності застосування другорядного методу визначення митної вартості товару. Відповідно до частини першої статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно зі статтею 73 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 76 Кодексу адміністративного судочинства України). Згідно частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (частина друга статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України). В контексті наведеного суд зазначає, що під час розгляду справи відповідачем не доведено правомірність дій митного органу по коригуванню митної вартості товар, а тому рішення від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2 є протиправним та підлягає скасуванню. Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2, а також про зобов`язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби визнати заявлену товариством з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" митну вартість товарів у розмірі 11 396,63 Євро, зазначену в Митній декларації від 02.07.2019 №1 ВМД №100010/2019/339099, суд зазначає наступне. Дії контролюючого органу щодо застосування того чи іншого методу митної вартості товару в розумінні вимог Митного кодексу України належить до повноваженнями посадових осіб такого контролюючого органу під час митного оформлення товарів. Вказані дії отримують юридичне значення для позивача виключно у разі прийняття рішення про коригування митної вартості товарів, однак самі по собі не впливають на права та обов`язки позивача. Митний кодекс України передбачає процедуру прийняття митної декларації, зокрема, частина дванадцята статті 264 Митного кодексу України визначає, що у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Згідно за частиною першою статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів. Після скасування спірних рішень процедура прийняття митної декларації та митного контролю є незавершеною, бо відповідне рішення органом не прийняте. Тому, митний орган зобов`язаний самостійно завершити вказані процедури шляхом прийняття рішення за результатами розгляду декларації. За наведеного, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Київської міської митниці Державної фіскальної служби щодо прийняття рішення про коригування митної вартості товарів від 02.07.2019 №100010/2019/100046/2, а також про зобов`язання Київської міської митниці Державної фіскальної служби визнати заявлену товариством з обмеженою відповідальністю "Марафет Хоум" митну вартість товарів у розмірі 11 396,63 Євро, зазначену в Митній декларації від 02.07.2019 №1 ВМД №100010/2019/339099 задоволенню не підлягають. Водночас, визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості є належним та достатнім способом захисту інтересів товариства в спірних правовідносинах. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Решта тверджень та посилань сторін судовою колегією апеляційного суду не приймається до уваги через їх неналежність до предмету позову або непідтвердженість матеріалами справи. За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ : Апеляційну скаргу Київської митниці Держмитслужби залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 06 вересня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий суддя Є.І.Мєзєнцев cуддя Є.О.Сорочко суддя В.В.Файдюк