Постанова Одеський апеляційний суд № 493/1210/21

Номер провадження: 33/813/352/22 Номер справи місцевого суду: 493/1210/21 Головуючий у першій інстанції Мясківська І.М. Доповідач Колесніков Г. Я. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.02.2022 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі: головуючого - судді Колеснікова Г.Я., за участю секретаря - Кузьмук А.В., учасники справи: особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2021 року, ухвалену під головуванням судді Мясківської І.М., ВСТАНОВИВ: Короткий зміст судового рішення Постановою Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2021 року ОСОБА_1 притягнуто за ч.1 ст.130 КУпАП до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 17000грн з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк один рік. ОСОБА_1 визнано винним у порушенні вимог п.2.5 ПДР «Правил дорожнього руху», затверджених Постановою КМУ від 10 січня 2001 року №1306 (далі-ПДР), які полягали в тому, що 04 вересня 2021 року о 01год. 50хвил. в м.Балта Одеської області по вул.Ломоносова він керував автомобілем «Mazda 626», р.н.з НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю, порушення координації рухів, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці). Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою технічного приладу «Драгер», а також пройти огляд лікарем закладу охорони здоров`я відмовився в присутності двох свідків (а.с.14-16). Короткий зміст доводів апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить постанову суду першої інстанції скасувати та закрити провадження у справі на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (а.с.23-25). Зокрема, доводи апеляційної скарги зводяться до того, що він не керував транспортним засобом. Також посилається на те, що: - його не було відсторонено від керування транспортним засобом, - посилання у протоколі на порушення вимог п.2.5 ПДР не ґрунтується на законі, адже цей пункт передбачає відмову проходження огляду на стан сп`яніння працівника міліції, у той час сам протокол склав поліцейський. До апеляційного суду ОСОБА_1 не з`явився, від нього надійшла заява про відкладення розгляду справи. Заява обґрунтована тим, що він проходить військову службу за контрактом та не має фізичної можливості бути присутнім в судовому засіданні 11 лютого 2022 року (а.с.37-40). Апеляційний суд вважає, що сам по собі факт проходження військової служби за контрактом без наявності інших поважних причин, не є належною підставою для відкладення розгляду справи з огляду на скорочені терміну розгляду справи апеляційним судом, встановлені ч.4 ст.294 КУпАП Крім того, з протоколу про адміністративне правопорушення вбачається, що ОСОБА_1 були роз`яснені права, передбачені ст.268 КУпАП, зокрема право на захист. Із змісту апеляційної скарги вбачається, що вона складена захисником або фахівцем у галузі права. При цьому, своїм правом на надання юридичної допомоги адвокатом або іншим фахівцем у галузі права, та/або представництва його інтересів в суді, під час розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 не скористався. За таких підстав, з урахуванням вимог ст.ст.245, 268 КУпАП, апеляційний суд дійшов до висновку про необхідність провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, на підставі наявних в справі доказів, оскільки затягування справи нівелює завдання КУпАП. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги Перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали даної справи, апеляційний суд приходить до висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з таких підстав. Визнаючи ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, суд першої інстанції виходив з того, що в діях останнього вбачається порушення вимог п.2.5 ПДР у вигляді відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Вказані обставини підтверджені належними та допустимими доказами, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ№098486 від 04 вересня 2021 року (а.с.2); - письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (а.с.3,4), - копією постанови серії БАБ №939959 від 04 вересня 2021 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. Дану постанову останній підписав, отримав її копію та в установленому законом порядку не оскаржував (а.с.5). Суд апеляційної інстанції погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають обставинам справи, наявним доказам та ст.ст.245, 252, 280 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 про те, що він автомобілем не керував, апеляційний суд не приймає. Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови. За змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. При цьому, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами (ст.251 КУпАП). У виконання вищевказаних вимог ч.2 ст.266 КУпАП та Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом МВС України 18 грудня 2018 року № 1026, до матеріалів справи додані відеозаписи з нагрудної камери інспекторів поліції щодо обставин складання адміністративного протоколу відносно ОСОБА_1 , які повністю дозволяють встановити обставини справи. Дані відеозаписи ретельно досліджені апеляційним судом, з яких вбачається, що: - за кермом транспортного засобу, який зупинили інспектори поліції, був саме ОСОБА_1 (відеозапис 0000000_00000020210904015023_0385 від 04.09.2021 року 01год.50хвил.), - під час спілкування з поліцейським ОСОБА_1 підтвердив факт перебування його за кермом автомобіля (відеозапис 0000000_00000020210904034045_0388 від 04.09.2021 року 02год.09хвил.). На підставі викладених обставин, суд апеляційної інстанції вважає, що версія апелянта про те, що транспортним засобом він не керував, є неспроможною та такою, що направлена на спотворення дійсним обставин справи задля уникнення відповідальності. Таким чином, факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом 04 вересня 2021 року о 01год. 50хвил. в м.Балта Одеської області по вул.Ломоносова, апеляційний суд вважає доведеним. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Отже, ОСОБА_1 , реалізуючи своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Правила дорожнього рухуУкраїни відповідно до Закону України «Про дорожній рух»встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України (п.1.1). Учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими (п.1.3). За змістом п.2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Проте вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було. Крім того, під час спілкування з інспекторами поліції ОСОБА_1 відмовився надати посвідчення водія та/або документи, які підтверджують особу, поводив себе агресивно, виражався нецензурною лексикою в бік поліцейських. У зв`язку з чим інспектори поліції вимушені були доставили його до відділення поліції для встановлення особистості. І вже у відділенні поліції за участі двох свідків був складений відносно ОСОБА_1 протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП, а також постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КУпАП. З вищевикладених підстав посилання в апеляційній скарзі про те, що зазначення у протоколі на порушення вимог п.2.5 ПДР не ґрунтується на законі, є голослівним та суперечить чинному законодавству України. Крім того, твердження апелянта про те, що відповідно до вимог п.2.5 ПДР протокол про адміністративне правопорушення складається працівниками міліції, а не патрульної поліції, є безпідставними, оскільки апелянт посилається на редакцію п.2.5 ПДР станом на 2016 рік. Хоча останні зміни до вказаного пункту ПДР були внесені ще 22 березня 2017 року, з того часу редакція п.2.5 ПДР не змінювалася. Доводи ОСОБА_1 про невідповідність дій поліцейського з процедурою оформлення матеріалів за ст.130 КУпАП, оскільки його не відсторонили від керування транспортним засобом, є безпідставними, оскільки законом не передбачено, що в разі складання протоколу про адміністративне правопорушення є обов`язковим відсторонення від керування транспортним засобом. Також не відсторонення від керування транспортним засобом не звільняє водія від адміністративної відповідальності за ст.130 КУпАП та не є свідченням того, що водій не мав ознаки наркотичного сп`яніння. Апеляційний суд також вважає, що в ході складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, інспекторами поліції дотримані вимоги ст.266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, та не допущено порушень, які б вказували на їх незаконність і були підставою для закриття провадження у цій справі. Зі скаргою на дії інспекторів поліції в установленому законом порядку ОСОБА_1 також не звертався.А тому доводи апеляційної скарги в цій частині є необґрунтованими. Апеляційна скарга не містить правових підстав для скасування постанови суду першої інстанції. Проаналізувавши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, апеляційний суд вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у порушенні вимог п.2.5 ПДР та вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, а саме, відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння З огляду на викладене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає. Таким чином, апеляційна скарга підлягає відхиленню, а постанова суду першої інстанції залишенню без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанову Балтського районного суду Одеської області від 06 грудня 2021 року залишити без змін. Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Г.Я.Колесніков