Постанова Львівський апеляційний суд № 449/1489/21

Справа № 449/1489/21 Головуючий у 1 інстанції: Гуняк О.Я. Провадження № 33/811/95/22 Доповідач: Партика І. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 09 лютого 2022 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Партики І.В., за участі представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Гринчишина Ігоря Ярославовича, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові, апеляційну скаргу адвоката Гринчишина Ігоря Ярославовича, подану в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 листопада 2021 року, встановив: цією постановою, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього стягнення у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 454 грн. Згідно постанови, ОСОБА_1 , 23 жовтня 2021 року близько 18 год. 00 хв. в с. Подусільна, по вул. Центральна, 2, керував саморобним мотоблоком у стані алкогольного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, у встановленому законом порядку, проводився із застосуванням приладу «Драгер». Не погоджуючись з даною постановою, адвокат Гринчишин І.Я., в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати дану постанову та закрити провадження у справі у зв`язку із відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Подану апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зазначає, що дії працівників поліції є незаконними, грубо порушують конституційні права ОСОБА_1 , та встановлений порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення, під час складання протоколу не було дотримано вимог ст. 245, 254, 256, 276, 280 КУпАП, а протокол не відповідає фактичним обставинам справи. ОСОБА_1 не було роз`яснено його права та обов`язки працівниками поліції, водія зупинено незаконно, не зазначено ознак алкогольного сп`яніння які були виявлені у водія, не запропоновано пройти огляд на стан сп`яніння в медичному закладі. Письмові пояснення свідків не можуть бути визнані допустимими доказами, оскільки такі свідки не допитувалися в судовому засіданні, а відеозапис є недопустимим доказом, відсутні докази керування ОСОБА_1 мотоблоком, не вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення. ОСОБА_1 в судове засідання апеляційної інстанції не прибув, його представник адвокат Гринчишин І.Я. просив проводити розгляд справи у його відсутність. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожна особа має право на справедливий суд. Європейський суд з права людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Відповідно до положень ст. 268 КУпАП, неявка особи, щодо якої складено протокол не перешкоджає розгляду справи. З метою забезпечення розумних строків розгляду справи, з урахуванням належного повідомлення про судове засідання та клопотання адвоката, апеляційний суд вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у відсутності ОСОБА_1 .. Крім того, участь у судовому засіданні з розгляду питання щодо притягнення особи до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП є правом, а не обов`язком особи, що притягується до адміністративної відповідальності. Заслухавши виступ представника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності - адвоката Гринчишина І.Я. на підтримку апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи із наступного. Згідно з вимогами ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності. Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Статтею 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При цьому, з урахуванням вимог ст. 252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності. Відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, так і за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пунктом 2.9 а ПДР України встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Тобто об`єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп`яніння (алкогольного чи наркотичного) або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, при розгляді даної справи, дотримався зазначених вимог закону, повно й всебічно з`ясував усі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Висновок суду першої інстанції про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи. Такий висновок підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, яким суд першої інстанції дав належну правову оцінку і навів у постанові, зокрема даними, що містяться у: - протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ № № 174551 від 23 жовтня 2021 року (а.с. 6), відповідно до якого ОСОБА_1 керував саморобним мотоблоком в стані алкогольного сп`яніння, огляд на стан сп`яніння, зі згоди водія, проведено у встановленому законом порядку за допомогою приладу «Драгер» в присутності двох свідків, окрім того, в поясненнях він зазначив, що випив 100 грам горілки перед поїздкою; - акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 4), з якого вбачається, що огляд було проведено за допомогою приладу «Драгер алкотестер» 6810, №ARBL-0945 результат огляду 3,54 проміле, окрім того ОСОБА_1 з результатом огляду погодився; - результаті приладу «Драгер» (а.с. 3), з якого вбачається, що ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп`яніння (результат огляду 3,54 проміле); - направленні на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (а.с. 5), з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі; - відеозаписі, з нагрудної камери працівників поліції, з якого вбачається, що ОСОБА_1 було запропоновано пройти огляд на приладі «Драгер», із результатами якого незгоди він не висловлював. Доводи апелянта, що дії працівників поліції є незаконними та грубо порушують конституційні права ОСОБА_1 , та встановлений порядок провадження в справах про адміністративне правопорушення не беруться до уваги апеляційного суду. Статтею 68 Конституції України передбачено, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Відповідно до ст. 7 КУпАП провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Статтею 248 КУпАП передбачено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обстави. Статтею 130 КУпАП України встановлено відповідальність як за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Як вбачається з відеозапису ОСОБА_1 не заперечував факту керування мотоблоком, зазначав, що знає, що керувати транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння заборонено, окрім того на вимогу працівників поліції пройти огляд на стан сп`яніння, в присутності двох свідків, погодився та не заперечував результат огляду; з протоколу про адміністративне правопорушення серії ААБ №174551 від 23 жовтня 2021 року (а.с. 6), вбачається, що водієві було роз`яснено його права та обов`язки. Отже, на переконання апеляційного суду, працівниками поліції не було порушено прав ОСОБА_1 та дотримано встановлений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення. Аргументи сторони захисту, що протокол не відповідає фактичним обставинам справи, не знайшли свого підтвердження в апеляційному суді, оскільки викладені дані у протоколі про адміністративне правопорушення, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові апеляційного суду. Доводи апелянта, що ОСОБА_1 не було направлено на огляд в медичний заклад не заслуговують на увагу апеляційного суду. Відповідно до ч. 2, 3 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Як вбачається з відеозапису, долученого до матеріалів справи, огляд на стан сп`яніння було проведено з дотриманням зазначених норм закону, окрім того ОСОБА_1 не виявляв незгоди з результатом проведеного огляду. Твердження адвоката, що ОСОБА_1 не було вручено копію постанови про адміністративне правопорушення не беруться до уваги апеляційного суду, оскільки у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААБ №174551 від 23 жовтня 2021 року(а.с. 6) наявний підпис водія про те, що він ознайомився зі змістом протоколу та отримав його копію. Покликання апелянта на те, що представлений працівниками поліції відеозапис є неналежним доказом не знайшло свого підтвердження, оскільки відповідно до вимог ч. 1 ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками. Доводи адвоката, що пояснення свідків є недопустимими, не заслуговують на увагу, оскільки відповідно до ст. 252 КУпАП оцінка доказів здійснюється суддею за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції. При апеляційному перегляді, не встановлено порушень судом першої інстанції вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність, відповідно до ст. 252 КУпАП, а усі обставини, що мають значення для вирішення справи, суддею встановлено та правильно кваліфіковано дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Накладаючи адміністративне стягнення на ОСОБА_1 суд першої інстанції дотримався вимог ст.ст. 30, 33 КУпАП, і призначив таке в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, з урахуванням даних про особу, й інших обставин справи, а також того, що вчинене ним правопорушення є одним із найнебезпечніших правопорушень в сфері безпеки дорожнього руху і найгрубішим порушенням порядку користування правом керування транспортними засобами та становить велику суспільну небезпеку. Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови, апеляційним переглядом не встановлено. Отже, доводи апеляційної скарги адвоката Гринчишина І.Я. є необґрунтованими, у зв`язку з чим його апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, як безпідставну, а постанову суду першої інстанції без змін. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, - постановив: постанову Перемишлянського районного суду Львівської області від 29 листопада 2021 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Гринчишина Ігоря Ярославовича, подану в інтересах ОСОБА_1 - без задоволення. Постанова є остаточна й оскарженню не підлягає. Суддя Партика І.В.