Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/13855/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 09 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/13855/21 Головуючий в 1 інстанції: Завальнюк І.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Джабурія О.В. суддів - Вербицької Н.В. - Кравченка К.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, - ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ Позивач звернувся до Одеського окружного адміністративного суду із вказаним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати рішення Великодальницької сільської раду Біляївського району Одеської області від 08 липня 2021 року №246-VIII "Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради (за межами населеного пункту), що відноситься до Великодальницької сільської ради"; зобов`язати Великодальницької сільську раду Біляївського району Одеської області, що діє від імені та від особи Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області на найближчому пленарному засіданні сесії затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,00 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), що відноситься до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що указом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 06.01.2021 року №15- 92/13-21-СГ було вирішено надати ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки, 20.05.2021 року даний проект було погоджено кадастровим реєстратором та надано відповідний висновок. Земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 5123783400:01:002:0498. 27 травня 2021 року набув чинності Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28 квітня 2021 року за №1423-IX. Вказаним законом внесено зміни до ЗК України. Відповідно до вимог ст.ст.15, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12 червня 2020 року, Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року, Указу Президента України №449 від 15.10.2020 року, Постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 року, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020 року, передано Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області (що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області, до складу якої входила колишня Петродолинська сільська рада) у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані на території Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області. 24.06.2021 року позивачем було направлено до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області клопотання, де він просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га,, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), що відноситься до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. До клопотання додавались: копія паспорта та ідентифікаційного номеру; зшитий та пронумерований проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, що має кадастровий номер 5123783400:01:002:0498. 21.07.2021 року позивачем було повторно направлено до відповідача запит про доступ до публічної інформації щодо результатів розгляду його клопотання від 24.06.2021 року. Листом відповідача було повідомлено, що клопотання позивача було розглянуто на сесії сільської ради 08 липня 2021 року, на якій було прийнято рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 липня 2021 року №246-VIII "Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради (за межами населеного пункту), що відноситься до Великодальницької сільської ради". Підставою відмови зазначалось те, дана земельна ділянка відносилась до земель державної власності і не передана у комунальну власність згідно чинного законодавства, керуючись ст.12, п.7, ст.118, 121 Земельного кодексу України. Позивач вважає, що така відмова надана відповідачем є незаконною та характеризує лише небажання відповідача надавати оспорювану земельну ділянку позивачу у власність, а отже, позивач звертається з метою захисту та ефективного відновлення свої порушених прав до суду. 23.09.2021 року до суду засобами системи Електронний суд від Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зазначивши, що ст.117 Земельного кодексу України та Постановою Кабінету Міністрів України від 16 листопада 2020 року №1113 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" передбачено єдиний шлях отримання права розпорядження земельними ділянками - передача сформованих ділянок за актом приймання-передачі з державної до комунальної форми власності, інвентаризація ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, що підлягають передачі покладається на Державну службу з питань геодезії, картографії та кадастру. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру від 25.05.2020 року про надання інформації, земельна ділянка, яка визначена на доданому графічному матеріалі, розташована на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) та відноситься до земель запасу сільскогосподарського призначення державної форми власності, розпорядником вищевказаної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області. На час розгляду клопотання позивача масив земель, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим №5123783400:01:002:0494, не проінвентаризований та не переданий в комунальну власність, земельна ділянка з кадастровим № 5123783400:01:002:0494 з державної у комунальну власність Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області теж не передана. За таких обставин Великодальницька сільська рада Біляївського району Одеської області не має правових підстав на погодження проекту землеустрою вказаної земельної ділянки. Крім того, поданий на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має істотні недоліки, а саме Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (сторінка 65-67 Проекту землеустрою) та Акт погодження меж земельної ділянки не погоджені сільською радою. При цьому в проекті землеустрою відсутні документи про належне повідомлення суміжного землекористувача-сільської ради. 27.09.2021 року до суду від представника позивача надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої представником позивача висловлено зауваження до форми, змісту, строку подання відповідачем відзиву на позовну заяву. По суті спору зазначено, що законом України оспорювану земельну ділянку було передано до ОТГ, що в свою чергу відповідно до закону України вже є розпорядником оспорюваної земельної ділянки. ГУ Держгеокадастру на момент подачі відповідачу клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки вже не є розпорядником оспорюваної земельної ділянки. Стосовно посилання представника відповідача на те, що поданий на затвердження проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки має істотні недоліки, а саме Акт прийомки-передачі межових знаків на зберігання (сторінка 67 Проекту землеустрою) та Акт погодження меж земельної ділянки не погоджені сільською радою, зазначено, що позивач двічі особисто звертався до відповідача під час прийому громадян з метою погодження меж земельної ділянки, зазначених у проекті землеустрою, однак землевпорядником відповідача ОСОБА_2 та сільським головою було відмовлено у погодженні та зазначено, щоб позивач подав проект на затвердження - тоді вони розглянуть його та погодять межі. При тому, межі земельної ділянки були погодженні ОСОБА_3 , що претендує на сусідню земельну ділянку та також оскаржує неправомірні відмови відповідача по справі №420/13853/21 за позовом ОСОБА_3 до Великодальницької сільської ради про протиправним та скасування рішення про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та зобов`язати вчинити дії. Підписання акта погодження меж самостійного значення не має, воно не призводить до виникнення, зміни або припинення прав на земельну ділянку, як і будь-яких інших прав у процедурі приватизації. Непогодження меж земельної ділянки із власником та/або землекористувачем не може слугувати підставою для відмови відповідної місцевої ради в затвердженні технічної документації, за умови правомірних дій кожного із землекористувачів чи землевласників. Не надання особою своєї згоди на погодження меж земельної ділянки суміжного землекористувача та/або власника не може бути перешкодою для розгляду місцевою радою питання про передачу земельної ділянки у власність відповідачу за обставин виготовлення відповідної технічної документації. Непідписання суміжним власником та/або землекористувачем акту узгодження меж земельної ділянки саме по собі не є підставою для визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку. Також, відповідач зазначає, що в проекті землеустрою відсутні документи про належне повідомлення суміжного землекористувача-сільської ради. У відповідь представником позивача зазначено, що такі відомості не мають бути зазначені у проекті землеустрою щодо відведення земельної ділянки, проте позивачем таке повідомлення здійснювалось листом позивача від 04.06.2021 року. Заперечення представника Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області на відповідь представника позивача до суду не надійшли. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області (про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії - відмовлено. Не погоджуючись з вищезазначеним судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій апелянт просить скасувати рішення Одеської окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити и позовні вимоги по справі №420/13855/21. Апелянт вважає, що судом першої інстанції при вирішенні справи неправильно застосовані норми матеріального права, а тому, на думку апелянта, є всі підстави для скасування рішення. Згідно до вимог ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА Як вірно встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, 15.05.2020 року ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області з окремими клопотаннями про надання дозволу на розробку документації із землеустрою щодо відведення земельної ділянки (проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки) сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123783400:01:002:0450, 5123783400:01:002:0446, 5123783400:01:002:0404 (для визначення місцезнаходження земельної ділянки), з метою подальшої передачі безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) або мотивовану відмову в наданні вказаного дозволу. Того ж дня (15.05.2020 року) було направлено запит про доступ до публічної інформації стосовно бажаної позивачем земельної ділянки, що була виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123783400:01:002:0450, 5123783400:01:002:044. Того ж дня, 15.05.2020 року, було направлено запит про доступ до публічної інформації стосовно бажаної позивачем земельної ділянки, що була виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123783400:01:002:0450, 5123783400:01:002:0446, 5123783400:01:002:0404 з такими питаннями: "1. Повідомити цільове призначення вказаної земельної ділянки, її місцезнаходження, площу.

2. Повідомити хто є розпорядником вказаної земельної ділянки. 3.Чи використовуються за цільовим призначенням?

4. Чи використовується за договорами оренди? Якщо так, то надати копії відповідних договорів з додатками? 5.Повідомити чи на вказану земельну ділянку видавалися дозволи? Якщо так то надати відповідні копії наказів. 6.Чи затверджувалася документація із землеустрою та надавалися земельні ділянки у власність? Якщо так надати відповідні копії наказів із вищевказаної земельної ділянки. 7.Чи сформована вказана земельна ділянка? Що стало підставою для формування вищевказаної земельної ділянки? Чи відкриті поземельні книги на вищевказану земельну ділянку? Надати витяг з поземельної книги?". У відповідь позивачу надійшов лист ГУ Держгеокадастру від 25.05.2020 року про надання інформації, де повідомлялось, що за інформацією, наданою Міськрайонним управлінням в Овідіопольському районі та м. Чорноморську Головного управління Держгеокадастру в Одеській області земельна ділянка, яка визначена на доданому графічному матеріалі розташована на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) та відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності. Оскільки земельна ділянка не сформована, надати відомості про її площу не є можливим. Стосовно питань 2 та 5 проінформовано, що відповідно до вимог ст.122 Земельного кодексу України розпорядником вищезгаданої земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області. Накази про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки Головним управління Держгеокадастру в Одеській області не надавалися. Інформація на питання 3,4,6 зазначених у Вашому запиті в Головному управлінні Держгеокадастру в Одеській області відсутня. 15.06.2020 року стороною позивача було подано запит про доступ до публічної інформації стосовно результатів розгляду клопотання позивача від 15.05.2020 року, на що отримано листи про надання інформації від 17.06.2020 року, наказ "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою" від 11.06.2020 року за №15-10680/13-20-СГ. Підставою вищезазначеної відмови було те, що на визначену земельну ділянку, вже надано дозвіл іншій особі. Постановою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2020 року по справі №420/6331/20 зобов`язано Головне управління Держгеокадастру в Одеській області надати ОСОБА_3 , ОСОБА_1 дозволи на розробку документації із землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки сільськогосподарського призначення, державної власності, орієнтовною площею 2 га, що виділена на викопіюванні та знаходиться в районі поруч з земельними ділянками з кадастровими номерами: 5123783400:01:002:0450, 5123783400:01:002:0446, 5123783400:01:002:0404 для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів). В подальшому наказом ГУ Держгеокадастру в Одеській області від 06.01.2021 року №15- 92/13-21-СГ ОСОБА_1 надано дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населеного пункту), орієнтовний розмір земельної ділянки 2,00 га, із цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства. Позивачем було замовлено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та 20.05.2021 року даний проект було погоджено кадастровим реєстратором; земельній ділянці було присвоєно кадастровий номер: 5123783400:01:002:0498. 24.06.2021 року позивачем було направлено до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області клопотання, де він просив затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передати безоплатно у власність земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства загальною площею 2,0000 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, комунальної власності на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів), що відноситься до Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області. Дане клопотання було одержане 06.07.2021 року відповідно до трек номеру 6500907083211. До клопотання додано: копія паспорта та ідентифікаційного номеру; зшитий та пронумерований проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки; витяг з державного земельного кадастру про земельну ділянку, що має кадастровий номер 5123783400:01:002:0498. 21.07.2021 року позивачем було повторно направлено до відповідача запит про доступ до публічної інформації щодо результатів розгляду його клопотання від 24.06.2021 року. Листом Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 21.07.2021 року позивачу повідомлено, що його клопотання було розглянуто на сесії сільської ради 08 липня 2021 року, на якій було прийнято рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 липня 2021 року №246-VIII "Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради (за межами населеного пункту), що відноситься до Великодальницької сільської ради". Зважаючи на те, що така відмова надана відповідачем є незаконною та характеризує лише небажання відповідача надавати оспорювану земельну ділянку у власність, позивач звернувся за судовим захистом із даним позовом. Не погоджуючись із зазначеною відмовою відповідача, позивач звернувся до суду з даним позовом. ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку. Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень. Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне. Відповідно до вимог ч.1 ст.123 ЗК України, надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування. Відповідно до пункту 107 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №1051 від 17 жовтня 2012 року, державна реєстрація земельної ділянки здійснюється під час її формування за результатами складення документації із землеустрою після її погодження у встановленому порядку та до прийняття рішення про її затвердження органом державної влади або органом місцевого самоврядування (у разі, коли згідно із законом така документація підлягає затвердженню таким органом) шляхом відкриття Поземельної книги на таку земельну ділянку відповідно до пунктів 49-54 цього Порядку. Згідно із частинами 9 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, що передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, у двотижневий строк з дня отримання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки приймає рішення про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надання її у власність. Відповідно до частини 10 статті 118 Земельного кодексу України зазначено, що відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду. Згідно пункту 6 частини 3 статті 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок затверджуються Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. Відповідно до вимог ч.8 ст.186 Земельного кодексу України, підставою для відмови у погодженні та затвердженні документації із землеустрою може бути лише невідповідність її положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівної документації. Згідно з вимогами ч.13 ст.123 ЗК України підставою для відмови у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки може бути лише його невідповідність вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів. Згідно з частиною першою статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 21.05.1997 року №280/97-ВР (далі - Закон №280/97-ВР), сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами. Повноваження відповідних органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або користування та порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування встановлені статтями 118, 122, 123 Земельного кодексу України, статтями 26, 33, 59 Закону №280/97-ВР. Пунктом 34 частини першої статті 26 Закону №280/97-ВР передбачено, що виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання, як вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Відповідно до статті 59 Закону №280/97-ВР рішення місцевої ради приймаються у формі відповідних рішень, прийнятих на сесії місцевої ради та рішень виконавчого комітету. Відповідно до частини п`ятої статті 46 Закону №280/97-ВР сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал, а з питань відведення земельних ділянок та надання документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності - не рідше ніж один раз на місяць. Аналіз викладених норм дає підстави для висновку, що підставою для відмови у погодженні та затвердженні проекту землеустрою та, відповідно, у передачі земельної ділянки у власність може бути лише невідповідність його положень вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою або містобудівній документації. Розробка проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та його затвердження хоча й здійснюється заявником з метою отримання земельної ділянки, однак вчиняється саме в інтересах територіальної громади чи держави з метою формування такої земельної ділянки. Тому в разі неотримання в користування такої земельної ділянки особа, яка понесла витрати на розробку та погодження проекту землеустрою, за умови формування земельної ділянки, може претендувати на відшкодування здійснених витрат. Отже, рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Звернення особи до органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування з метою отримання земельної ділянки у власність чи користування зумовлене інтересом особи на отримання цієї земельної ділянки, за відсутності для цього законних перешкод. Зазначений інтерес, у випадку формування земельної ділянки за заявою такої особи та поданими документами, підлягає правовому захисту. Відповідно до вимог ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" від 27.05.1997 року №280/97-ВР, сільські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання. Згідно з вимогами пп."а", "б" ч.1 ст.12 ЗК України, до повноважень міських рад у галузі земельних відносин на території міст належить: розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу. Згідно з положеннями статті 83 ЗК України землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають: а) усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності; б) земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування; в) землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону. Територіальні громади набувають землю у комунальну власність у разі: а) передачі їм земель державної власності; б) відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону; в) прийняття спадщини або переходу в їхню власність земельних ділянок, визнаних судом відумерлою спадщиною; г) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; ґ) виникнення інших підстав, передбачених законом. ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН Як вбачається з матеріалів справи, підставою для прийняття рішення Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області від 08 липня 2021 року №246-VIII "Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради (за межами населеного пункту), що відноситься до Великодальницької сільської ради" зазначено те, що на момент подання клопотання від 24.06.2021 року дана земельна ділянка відносилась до земель державної власності і не передана у комунальну власність згідно чинного законодавства. В якості правової підстави в спірному рішення наведено посилання на вимоги ст.12, п.7, ст.118, 121 Земельного кодексу України. З огляду на наведене, колегія суддів зазначає наступне. Відповідно до листа ГУ Держгеокадастру від 25.05.2020 року про надання інформації щодо земельної ділянки, яка визначена на доданому графічному матеріалі розташована на території Петродолинської сільської ради Овідіопольського району Одеської області (за межами населених пунктів) та відноситься до земель запасу сільськогосподарського призначення державної форми власності, розпорядником вищевказаної земельної ділянки є Головне управління Держгеокадастру в Одеській області (а.с.19 (оберт.)). На час розгляду клопотання позивача, масив земель, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим № 5123783400:01:002:0498, не проінвентаризований та не переданий в комунальну власність. При цьому земельна ділянка з кадастровим №5123783400:01:002:0498, як на момент розгляду відповідачем клопотання позивача, так і на момент розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, з державної у комунальну власність Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області не передана. За таких обставин, Великодальницька сільська рада Біляївського району Одеської області, відповідно до положень ст.25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", ст.12 ЗК України неправомочна погоджувати проект землеустрою земельної ділянки, зазначеної у клопотанні позивача, оскільки остання не перебуває у комунальній власності. Разом з цим, колегія суддів вважає неспроможними доводи апеляційної скарги стосовно того, що відповідно до ст.ст.15, 117, 122 Земельного кодексу України, розпорядження Кабінету Міністрів України №707-р від 12 червня 2020 року, Постанови Верховної Ради України №807-ІХ від 17 липня 2020 року, Указу Президента України №449 від 15.10.2020 року, Постанови Кабінету Міністрів України №1113 від 16.11.2020 року, наказу Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020 року, бажана земельна ділянка передана Великодальницькій сільській раді Біляївського району Одеської області (що діє від лиця Великодальницької сільської об`єднаної територіальної громади Біляївського району Одеської області, до складу якої входила колишня Петродолинська сільська рада) у комунальну власність. Так, постановою Верховної Ради України від 17 липня 2020 року №807-IX "Про утворення та ліквідацію районів" в Одеській області утворено, серед інших, Одеський район (з адміністративним центром у місті Одеса) у складі територій, до яких увійшла Великодальницька сільська територіальна громада. З метою забезпечення виконання Указу Президента України від 15 жовтня 2020 року №449 "Про деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову "Деякі заходи щодо прискорення реформ у сфері земельних відносин" від 16 листопада 2020 року №1113. Відповідно до вимог п.1 постанови КМУ №1113 Державній службі з питань геодезії, картографії та кадастру забезпечити: 1) прискорення проведення інвентаризації земель сільськогосподарського призначення державної власності; 2) передачу з 17 листопада 2020 року земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 3) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, включених до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 4) передачу у комунальну власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, коли до 15 грудня 2020 р. документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 5) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 цього пункту, вжиття заходів до включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахуванням вимог Земельного кодексу України. Згідно з вимогами п.4 постанови КМУ №1113 рекомендовано органам місцевого самоврядування зареєструвати право комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом. Відповідно до вимог ч.1 ст.117 ЗК України передача земельних ділянок державної власності у комунальну власність чи навпаки здійснюється за рішеннями відповідних органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування, які здійснюють розпорядження землями державної чи комунальної власності відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом. У рішенні органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність зазначаються кадастровий номер земельної ділянки, її місце розташування, площа, цільове призначення, відомості про обтяження речових прав на земельну ділянку, обмеження у її використанні. На підставі рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність складається акт приймання-передачі такої земельної ділянки. Рішення органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування про передачу земельної ділянки у державну чи комунальну власність разом з актом приймання-передачі такої земельної ділянки є підставою для державної реєстрації права власності держави, територіальної громади на неї. Відповідно до наказу Державної служби з питань геодезії, картографії та кадастру №485 від 17.11.2020 року керівникам головних управлінь Держгеокадастру в областях наказано: 1) передати земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність відповідно до статті 117 Земельного кодексу України з 17 листопада 2020 року; 2) передати у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, включені до переліків земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги, після оприлюднення результатів земельних торгів та укладення договорів оренди (емфітевзису) таких земельних ділянок відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 3) передати у комунальну власність земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, щодо яких надано дозволи на розроблення документації із землеустрою, у разі, якщо до 15 грудня 2020 року документацію із землеустрою не подано на затвердження до територіальних органів Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру відповідно до статті 117 Земельного кодексу України; 4) у разі відмови органів місцевого самоврядування від підписання акта приймання-передачі земельних ділянок, зазначених у підпункті 1 пункту 1 цього наказу, вжити заходів щодо включення відповідних земельних ділянок до переліку земельних ділянок, права на які виставляються на земельні торги з урахування вимог Земельного кодексу України; 5) в одноденний строк після передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність органам місцевого самоврядування оприлюднювати на сайті територіального органу Держгеокадастру вказаний перелік земельних ділянок; 6) щовівторка інформувати Департамент землеустрою, використання та охорони земель про хід виконання підпунктів 1 3 пункту 1 цього наказу. Отже, за вищенаведеним правовим унормуванням, ГУ Держгеокадастру приймає наказ про передачу земельних ділянок сільськогосподарського призначення з державної до комунальної власності, а після прийняття відповідного наказу ГУ Держгеокадастру відповідної області орган місцевого самоврядування приймає рішення про прийняття таких земель у комунальну власність міських, селищних, сільських рад, що представляють об`єднані територіальні громади та ГУ Держгеокадастру відповідної області підписують акт приймання передачі земельних ділянок. Надалі, орган місцевого самоврядування реєструє право власності територіальної громади на такі земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідного рішення та акту приймання-передачі земельної ділянки. Після передачі земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності у комунальну власність орган місцевого самоврядування оприлюднює на сайті територіального органу Держгеокадастру вказаний перелік земельних ділянок. Тобто, результатом передачі земель державної власності у комунальну є відповідна реєстрація права власності на земельні ділянки в реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі відповідного рішення та акту приймання-передачі земельної ділянки, після чого відповідний орган місцевого самоврядування правомочний розглядати і вирішувати питання щодо розпорядження землями територіальних громад, передачі земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до ЗК України. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки, на час розгляду клопотання позивача, масив земель, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим №5123783400:01:002:0498, не проінвентаризований та не переданий в комунальну власність, відповідач не був правомочний вирішувати питання відносно вказаної земельної ділянки. Доводи апеляційної скарги щодо передачі земельної ділянки у комунальну власність в силу приписів нормативно-правових актів є хибними, оскільки перелічені представником позивача акти лише регламентують порядок та алгоритм децентралізації у сфері земельних відносин та забезпечення територіальних громад земельними ресурсами, та не мають автоматичної реалізації у вигляді набуття права власності на земельні ділянки державної власності. Натомість, такому результату передує низка дій органів державної влади та органів місцевого самоврядування, яких, на час розгляду відповідачем клопотання позивача здійснено не було. Однак, колегія суддів зауважує, що бездіяльність Великодальницької сільської ради Біляївського району Одеської області щодо реєстрації права комунальної власності на отримані земельні ділянки сільськогосподарського призначення у порядку, встановленому законом, не є предметом даного спору, а тому, судом не надана оцінка з цього приводу. Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідач при прийнятті рішення від 08 липня 2021 року №246-VIII "Про відмову гр. ОСОБА_1 у затвердженні проекту землеустрою, щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність для ведення особистого селянського господарства на території Петродолинської сільської ради (за межами населеного пункту), що відноситься до Великодальницької сільської ради" діяв у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено), а тому оскаржуване рішення відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України. Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Відтак, беручи до уваги вищевикладене, та оцінюючи наявні в матеріалах справи письмові докази в сукупності, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню. Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб`єкта владних повноважень обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає. Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2021 року без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення з підстав, передбачених статтею 328 КАС України. Головуючий суддя Джабурія О.В. Судді Кравченко К.В. Вербицька Н.В.