Постанова 4854 № 420/14045/21

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 08 лютого 2022 р.м.ОдесаСправа № 420/14045/21 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А.В. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Шляхтицького О.І. суддів: Домусчі С.Д. , Семенюка Г.В. розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційні скарги ОСОБА_1 , Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) на додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 по справі № 420/14045/21 за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) , за участю третьої особи Публічного акціонерного товариства "КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК "СОЦКОМ БАНК" про визнання протиправною та скасування постанови, В С Т А Н О В И В: У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернулась з вищевказаним адміністративним позовом, у якому просила: - визнати протиправною та скасувати постанову від 22.07.2021 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. про арешт коштів боржника, яка прийнята у зведеному виконавчому провадженні ВП №59159599. Одеський окружний адміністративний суд рішенням від 25 листопада 2021 року позов ОСОБА_1 задовольнив. Визнав протиправною та скасовано постанову від 22.07.2021 року головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Щеглової Є.В. про арешт коштів боржника, яка прийнята у зведеному виконавчому провадженні ВП №59159599. 24.11.2021за вх. № 32912/21 до суду першої інстанції від представника позивача надійшла заява, в якій представник просить ухвалити додаткове рішення по справі №420/14045/21 про стягнення з Відділу примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса)на користь ОСОБА_1 витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 25 000,00 грн. Одеський окружний адміністративний суд додатковим рішення від 29 листопада 2021 року заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення по справі № 420/14045/21 задовольнив частково. Стягнув на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) витрати на правову допомогу в сумі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 коп. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції, Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) звернувся до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просив додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу. Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції невірно встановленні фактичні обставини справи, а саме : - сума витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 5 000,00 грн є завищеною, необгрунтованою, безпідставною і не є співмірною зі складністю справи, витраченим адвокатом часом на виконання відповідних робіт (наданих послуг), та обсягом наданих адвокатом послуг і виконаних робіт. Не погоджуючись з додатковим рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні, позивачка звернулась до П`ятого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просила додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заяви ОСОБА_1 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі. Апеляційна скарга вмотивована тим, що судом першої інстанції невірно встановленні фактичні обставини справи, а саме : - метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалено рішення, витрачених коштів, але і в певному сенсі спонукання суб`єкта владних повноважень утримуватися від подачі безпідставних заяв, скарг і своєчасно вчиняти дії, необхідні для поновлення порушених прав та інтересів фізичних і юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин; - обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які полягають розподілу між сторонами, але жодних заперечень щодо розміру витрат на професійну правничу допомогу від відповідача не надходило; - відповідно до висновків Верховного суду по справі № 823/2638/18, оскільки складення акту виконаних робіт не передбачено умовами договору, то виставлення рахунку клієнту та його оплата свідчить про їх прийняття. Ухвалюючи додаткове рішення, суд першої інстанції виходив з того, що мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постанові Верховного Суду від 07.05.2020 року у справі № 320/3271/19. Верховний Суд в постанові від 05.06.2018 у справі № 904/8308/17 зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційних скарг, колегія суддів зазначає наступне. Частиною 1 статті 132 КАС України передбачено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. За приписами частини третьої статті 132 КАС України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать:1) витрати на професійну правничу допомогу; 2) витрати сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; 3) витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) витрати, пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5). пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи. Згідно із статтею 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Відповідно до ст.134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. Судом першої інстанції встановлено, що 31.03.2021 між адвокатським об`єднанням «ПАВЕРЛЕКС», в особі голови Об`єднання Оксюти Вадима Васильовича та фізичною особою ОСОБА_1 укладено Договір про надання правової (правничої) допомоги (надалі Договір). Відповідно до п.5.2. Договору, розмір гонорару та порядок його сплати визначаються в окремому додатку до Договору. Згідно з Додатковим договором від 27.07.2021 до Договору про надання правової допомоги від 31.03.2021, розділ 5 Договору доповнено п.5.6 наступного змісту: «Розмір гонорару за надання правничої допомоги за цим договором складає 25 000,00 грн, які клієнт сплачує Об`єднанню протягом одного місяця після набрання рішенням суду першої інстанції законної сили.». Так, відповідно до наданого звіту про обсяг наданих послуг та використання адвокатом робочого часу на надання правничої допомоги від 23.11.2021, адвокатом надано наступні послуги: - зустріч з клієнтом, правовий аналіз та вивчення документів, вироблення правової позиції по справі, підготовка та підписання додаткового договору до договору від 31.03.2021 про надання правової (правничої) допомоги 2 год.20 хв.; - робота з документами, аналіз судової практики, складення позовної заяви, формування додатків до позовної заяви, подання позовної заяви до суду 09 год.40 хв.; - підготовка та складання заяви на виконання ухвали суду від 04.11.2021 року по справі №420/14045/21 та формування додатків до неї, подання заяви до Одеського окружного адміністративного суду 01 год.00хв.; - робота з документами та складання доповнення до позовної заяви, їх направлення на адреси сторін по справі та до Одеського окружного адміністративного суду 01 год.20хв.; - робота з документами та складання заяви про обґрунтування та стягнення судових витрат та додатків до неї по справі №420/14045/21, її направлення на адреси сторін по справі та до Одеського окружного адміністративного суду 02 год.10хв. Таким чином, адвокатом Фомічовим В.О. витрачено 16 год. 30 хв. робочого часу на надання правничої допомоги ОСОБА_1 згідно з Договором від 31.03.2021. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. При цьому, під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України», заява № 19336/04). Вказані положення кореспондуються із приписами ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI, згідно яких гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Разом з цим, колегія суддів враховує, що відповідно до п.п. 2, 5, 6, 9 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» від 05.07.2012 року №5076-VI адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; захист - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні захисту прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення; інші види правової допомоги - види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Згідно із статтею 19 Закону України від 05.07.2012 року №5076-VI видами адвокатської діяльності є, у тому числі: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом. Колегія суддів враховує, що на момент звернення до суду між позивачем та адвокатом визначений розрахунок витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 25 000,00 грн. Колегія суддів вважає ґрунтованими доводи апелянта про те, що обов`язок доведення неспівмірності витрат, понесених позивачем у зв`язку із правовою допомогою, відповідно до положень частини 7 статті 134 КАС України покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката. Водночас, принциповим під час вирішення цього питання є перевірка судом доведеності стороною відповідності таких витрат критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), розумності та їх співмірності зі складністю справи; часом, витраченим адвокатом; обсягом наданих послуг та ціною позову. На переконання апеляційного суду, витрати позивача на правову допомогу є документально підтвердженими, представлений адвокатом на розгляд суду обсяг матеріалів був достатнім для вирішення судом справи. Разом з цим, виходячи із характеру спірних правовідносин, що склались між сторонами, а також часу, витраченого адвокатом у зв`язку професійною правничою допомогою, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що заявлений до відшкодування розмір витрат є завищеним. Натомість, на думку апеляційного суду, справедливим і обґрунтованим до відшкодування на користь позивача витрат, пов`язаних із професійною правничою допомогою, є розмір цих витрат в межах половини суми авансового платежу, а саме 12 500,00 грн. Посилання апелянта на правові позиції Верховного Суду колегія суддів враховує, виходячи з конкретних обставин, що склались у відповідних спірних правовідносинах. З огляду на те, що висновки суду першої інстанції під час здійснення розподілу судових витрат не у повній відповідають нормам процесуального законодавства та обставинам справи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до статті 317 КАС України підлягає зміні у відповідній частині. Відповідно до приписів частини 5 статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень в Одеській області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Додаткове рішення Одеського окружного адміністративного суду від 29.11.2021 змінити, виклавши абз. 2 резолютивної частини рішення наступного змісту: «Стягнути користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) (код ЄДРПОУ 43315529) витрати на правову допомогу в сумі 12 500,00 (дванадцять тисяч п`ятсот) гривень 00 коп.». Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків, передбачених підпунктами а), б), в), г) пункту 2 частини 5 статті 328 КАС України. Головуючий суддя Шляхтицький О.І. Судді Домусчі С.Д. Семенюк Г.В.