Постанова 4852 № 340/5179/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 31 січня 2022 року м. Дніпросправа № 340/5179/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 340/5179/20 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 340/5179/20, яке набрало законної сили 18.02.2021, задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 . Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо перерахунку пенсії позивача за період з 01.04.2019; зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію позивача за період з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.09.2020 №61/17/87, та виплатити додаткові кошти. 30.08.2021 державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Крикун О.М. подав до суду заяву про зміну способу і порядку виконання рішення від 12.01.2021, в якій просив змінити спосіб і порядок виконання рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист №340/5179/20 від 09.06.2021 Кіровоградським окружним адміністративним судом про зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 за період з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.09.2020 №61/17/87, та виплатити додаткові кошти шляхом стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати в сумі 84124,93 грн. Державний виконавець зазначав, що судове рішення виконано в частині проведення перерахунку пенсії, зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов`язання здійснити виплати на стягнення цих виплат, оскільки виконати рішення суду, на підставі якого видано виконавчий лист, способом, встановленим у ньому, неможливо і це підтверджено копіями наданих документів та обставинами, вказаними у заяві. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 змінено спосіб і порядок виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 про зобов`язання перерахувати пенсію і доплатити кошти на стягнення коштів у сумі 84124,93 грн. за період з 01 травня 2019 року по 31 березня 2021 року. Суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» державний виконавець наділений повноваженнями звертатися до суду з заявою про зміну способу і порядку виконання судового рішення за умови, якщо через два місяці з дня відкриття виконавчого провадження рішення не виконане, а стягувач не чинить перешкоди провадженню виконавчих дій. Суд зазначив, що зобов`язання виплатити кошти і стягнення коштів є способами захисту одного і того ж порушеного права, цим правом є право особи на отримання коштів, що не є виходом за межі позовних вимог у тому обсязі, котрий дозволено робити суду відповідно до ч. ст.9 КАС України. Більш того, до зміни способу порядку виконання рішення суду зобов`язують приписи статті 7 Закону. В даному випадку, правовий висновок суду першої інстанції у цій справі, як ним зазначено, не узгоджується з правовим висновком Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у подібній справі, який міститься у постанові від 10 липня 2018 року (справа №490/9519/16-а), оскільки Верховний Суд, приймаючи згадану постанову, не аналізував приписи статті 7 Закону, яка встановлює особливості виконання рішення зобов`язального характеру, боржниками в яких є держава або її орган. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 21.09.2021, Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подало апеляційну скаргу, в якій просило скасувати ухвалу суду та відмовити у задоволенні заяви про зміну способу та порядку виконання судового рішення. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що змінивши спосіб виконання рішення суду з зобов`язання вчинити певні дії на стягнення грошових коштів, суд першої інстанції фактично змінив вирішені позовні вимоги, що не відповідає приписам ст. 378 КАС України. Невиконання ГУ ПФУ в Кіровоградській області судового зобов`язання в частині виплати коштів через відсутність у нього відповідних бюджетних призначень в розумінні ч.3 ст.378 КАС України не свідчить про неможливість виконання судового рішення та не може бути вагомою причиною для зміни способу і порядку його виконання, оскільки ця виплата буде виконана при надходженні коштів з Державного бюджету України. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Відповідно до ч.3 ст.33 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 р. №1404-VIII за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його неможливим, сторони, а також виконавець за заявою сторін або державний виконавець з власної ініціативи у випадку, передбаченому Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання рішення. Наведеними вище правовими нормами законодавцем не визначено конкретного переліку обставин для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, а лише встановлено критерії для їх визначення, надаючи суду можливість в кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи, і такими підставами є обставини, що перешкоджають належному його виконанню: ускладнюють його виконання або роблять неможливим. Таким чином, під зміною способу і порядку виконання рішення суду слід розуміти прийняття судом для реалізації рішення у разі неможливості його виконання у раніше встановлений спосіб та порядок. Тобто змінюючи спосіб і порядок виконання судового рішення, суд не може змінювати саме рішення по суті. Як свідчать встановлені обставини справи, рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у справі № 340/5179/20, яке набрало законної сили 18.02.2021, зокрема, зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області перерахувати пенсію позивача за період з 01.04.2019 на підставі довідки Управління Служби безпеки України в Кіровоградській області про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії від 10.09.2020 №61/17/87, та виплатити додаткові кошти. На виконання вказаного судового рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області (боржник) перерахувало пенсію, обчисливши борг в сумі 84124,93 грн., починаючи з 01 травня 2019 року по 31 березня 2021 року. За квітень 2019 року сплачено 3004,46 грн. Подана суду першої інстанції заява державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу і порядку виконання рішення суду шляхом стягнення з ГУ ПФУ в Кіровоградській області фактично стосується заміни та розширення резолютивної частини рішення, тобто зміни суті рішення суду та встановлення способу захисту, що суперечить інституту зміни способу і порядку виконання рішення суду. Задовольняючи заяву державного виконавця, суд першої інстанції виходив, в тому числі, з приписів ст.7 Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», відповідно до якої виконання рішень суду про зобов`язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за якими є державний орган, державне підприємство, юридична особа, здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом. У разі якщо рішення суду, зазначені в частині першій цієї статті, не виконано протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, крім випадків, коли стягувач перешкоджає провадженню виконавчих дій, державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення. Втім, вказана норма не містить підстав для зміни способу і порядку виконання судового рішення, а лише визначає умови, за яких державний виконавець зобов`язаний звернутися до суду із відповідною заявою. В спірному випадку встановлені у справі обставини не дають підстав для висновку про неможливість виконання судового рішення, що відповідно до статті 378 КАС було б підставою для зміни способу чи порядку його виконання, тому суд вважає висновок суду першої інстанції помилковим. Також, суд першої інстанції, змінивши спосіб виконання цього рішення із зобов`язання виплатити відповідні кошти на конкретний розмір їх стягнення, фактично змінив рішення суду по суті, з виходом при цьому за межі позовних вимог та вирішенням питання, що не було предметом дослідження судом при розгляді справи по суті та, як наслідок, останнє не відповідає приписам ст. 378 КАС України. Згідно із ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю. Відповідно до частин 2, 3 ст.9 КАС України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, а саме: зобов`язання відповідача перерахувати пенсію за період з 01.04.2019 року на підставі оновленої довідки, на свій розсуд розпорядився позовними вимогами і зміна їх, що фактично здійснив суд першої інстанції на стадії виконання судового рішення, суперечить вище вказаному процесуальному законодавству. З тексту рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 12.01.2021 у цій справі вбачається, що судом не розглядалися позовні вимоги про стягнення з ГУ ПФУ в Кіровоградській області на користь ОСОБА_1 нарахованої доплати в сумі 84124,93 грн. Розрахунок суми заборгованості у перерахованому розмірі, що належить ОСОБА_1 , судом при ухваленні рішення по суті позовних вимог не здійснювався, тому зміна способу виконання такого рішення із зобов`язання виплатити перераховані сум на стягнення конкретної суми тягне за собою зміну рішення по суті, вихід за межі позовних вимог та вирішивши питання, що не були предметом дослідження судом при розгляді справи. За таких обставин зміна способу чи порядку виконання рішення суду є безпідставною, що свідчить про необґрунтованість висновку суду першої інстанції про задоволення заяви. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволені заяви про зміну способу і порядку виконання рішення відповідно до ст. 317 КАС України, Керуючись ст.ст. 311, 315, 317, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області задовольнити. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 340/5179/20 скасувати. У задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Кіровоградській області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про зміну способу та порядку виконання рішення - відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко