Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/11037/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 02 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/11037/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 ( суддя першої інстанції Конєва С.О.) в адміністративній справі №160/11037/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень від 27.07.2021, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 06.07.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ" звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Державної податкової служби України, в кому просило: визнати протиправними та скасувати рішення комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації №2599062/37862381, №2599061/37862381, №2599058/37862381, №2599057/37862381, №2599060/37862381, №2599065/37862381, №2599056/37862381, №2599059/37862381, №2599063/37862381, №2599064/37862381, №2599055/37862381 від 27.04.2021р. про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних складені позивачем податкові накладні №1, №2, №3, №4 від 18.05.2020р., №1 від 16.07.2020р., №1 від 20.07.2020р., №1, №2 від 25.08.2020р., №1, №2, №3 від 18.12.2020р. датою їх фактичного направлення для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог посилалось на те, що по взаємовідносинах із ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг позивачем було складено та направлено для реєстрації у ЄРПН податкові накладні №1, №2, №3, №4 від 18.05.2020р., №1 від 16.07.2020р., №1 від 20.07.2020р., №1, №2 від 25.08.2020р., №1, №2, №3 від 18.12.2020р. Зазначені податкові накладні були прийняті контролюючим органом, однак, їх реєстрацію було зупинено у зв`язку з тим, що платник податку, яким подано для реєстрації податкові накладні, відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН. Позивачем було подано контролюючому органу пояснення та копії документів, які підтверджують реальність здійснення господарської операції по зупинених податкових накладних, проте, контролюючим органом було прийнято оскаржувані рішення №2599062/37862381, №2599061/37862381, №2599058/37862381, №2599057/37862381, №2599060/37862381, №2599065/37862381, №2599056/37862381, №2599059/37862381, №2599063/37862381, №2599064/37862381, №2599055/37862381 від 27.04.2021р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: Додаткова інформація: Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій.. Позивач вказує на те, що ним було надано всі необхідні документи, у якості первинних, які не мають жодних недоліків щодо форми, змісту, та походження для підтвердження здійснення господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Позивач вважає прийняті рішення про відмову у реєстрації податкових накладних в ЄРПН необґрунтованими, протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України, оскільки в оскаржуваних рішеннях не містяться обґрунтування щодо причин прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної всупереч наданим документам, які не враховано, а також відповідачем не було зазначено конкретного критерію чи критеріїв оцінки ступеня ризиків, достатнього для зупинення реєстрації податкових накладних. Окрім того, позивач посилається і на те, що оспорювані рішення прийняті Відповідачем поза межами його повноважень, оскільки прийняття таких рішень покладено на центральний орган за п. 20.2 ст. 20 Податкового кодексу України, Міністерством фінансів України відповідного порядку не затверджено та наведене автоматично означає протиправність оспорюваних рішень, що узгоджено і у правовому висновку Верховного Суду у постанові від 10.04.2020р. у справі №819/330/18. У відповіді на відзиви позивач посилається на ті ж обставини, що і у позові, додатково вказує на безпідставність доводів Відповідачів у відзивах щодо не можливості суду зобов`язати ДПС зареєструвати вказані податкові накладні у ЄРПН, оскільки вказане твердження спростовується п. 19 Порядку №1246 та узгоджується зі ст. 13 Конвенції як ефективний спосіб захисту порушеного права. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 позовні вимоги задоволено. З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій зазначив, що рішення про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН прийняті з причин: наявності в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій та не надано копії дозвільних документів на право здійснення діяльності; документи щодо кваліфікації найманих робітників; документи на придбання обладнання та матеріалів; документи щодо офісних та складських приміщень, на підставі чого відповідно до пункту 10 та пункту 11 Наказу Міністерства фінансів України від 12.12.2019 року №520 Про затвердження Порядку прийняття рішень про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/ розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 13.12.2019р. за №1245/34216 за результатами розгляду вищевказаних документів Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення №2599062/37862381, №2599061/37862381, №2599058/37862381, №2599057/37862381, №2599060/37862381, №2599065/37862381, №2599056/37862381, №2599059/37862381, №2599063/37862381, №2599064/37862381, №2599055/37862381 від 27.04.2021р. щодо відмови у реєстрації податкових накладних №1, №2, №3, №4 від 18.05.2020р., №1 від 16.07.2020р., №1 від 20.07.2020р., №1, №2 від 25.08.2020р., №1, №2, №3 від 18.12.2020р. Крім того, на момент надання відповіді ТОВ НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ перебуває в переліку ризикових платників податків. Зобов`язавши податковий орган зареєструвати податкові накладні, суд фактично перебирає на себе повноваження суб`єкта владних повноважень до компетенції якого у даному випадку віднесено розгляд пояснень, що є дискреційними повноваженнями відповідача, а тому такий спосіб є неналежним та з урахуванням наведеного, належним способом слід обрати зобов`язання Відповідача повторно розглянути подані документи з урахуванням висновків суду, що визначено п. 4 ч. 2 ст. 245 Кодексу адміністративного судочинства України та виходячи з того, що у регіональних комісіях діють комісії двох рівнів (центрального та регіонального), що підтверджується і чинними правовими висновками Верховного Суду. За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що Товариство з обмеженою відповідальністю "НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ" з 08.12.2011р. є платником єдиного податку та податку на додану вартість, основним видом діяльності господарства є ремонт і технічне обслуговування машин і устатковання промислового призначення, що підтверджується змістом копії витягу з ЄДРПОУ (а.с. 23-24 том 1). Між Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ" та ПАТ АрселорМіттал Кривий Ріг було укладено договори підряду №406 від 17.03.2020р., №558 від 24.03.2020р., №712 від 30.04.2020р., за якими позивач зобов`язався на власний ризик за дорученням замовника виконати ремонтні та/або відновлювальні роботи обладнання,що підтверджується копіями відповідних договорів, наявними в матеріалах справи (а.с. 114-148, 189-217 том 1, 1-38 том 2). На виконання вимог вищевказаних договорів позивач виконав зобов`язання з ремонту обладнання, що підтверджується доданими до позову копіями актів виконаних робіт, товаро-транспортних накладних, рахунків на оплату та платіжних доручень, наявних у матеріалах справи (а.с. 149, 155, 156, 162, 163, 169, 170, 176, 177 183, 184, 185, 186, 187, 188, 218, 219, 225, 226, 232, 233, 239, 240, 241, 242, 243, 244 том 1, 39, 40, 46, 47, 53, 54, 60, 61, 62, 63, 64, 65, 66, 67, 68, 83,84, 85, 86, 87, 88, 89, 94, 95, 96, 97, 102, 103, 104, 105, 106, 107, 108, 109, 110, 111, 112, 113, 114, 119, 120, 121, 122, 123, 124, 125, 126, 135, 136, 137, 138, 139, 140, 141, 142, 143, 144 том 2). Згідно до вимог п.201.10 ст.201 ПК України, у зв`язку із здійсненням наведених господарських операцій позивачем були оформлені податкові накладні №1, №2, №3, №4 від 18.05.2020р., №1 від 16.07.2020р., №1 від 20.07.2020р., №1, №2 від 25.08.2020р., №1, №2, №3 від 18.12.2020р., що підтверджується їх копіями (а.с. 150-151, 157-158, 164-165, 171-172, 178-179, 220-221, 227-228, 234-235 том 41-42, 48-49, 55-56). Вказані вище податкові накладні були надіслані позивачем для реєстрації у встановленому законодавством порядку у ЄРПН та згідно копій Квитанцій відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України реєстрацію вказаних податкових накладних було зупинено з підстав того, що вони відповідають п. 8 Критеріїв ризиковості здійснення операцій та підприємству було запропоновано надати пояснення та/або копії документів достатніх для прийняття рішень про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН, що підтверджується копіями відповідних квитанцій (а.с. 152, 159, 166, 173, 180, 222, 229, 236 том 1, 43, 50, 57 том 2). З метою проведення реєстрації вищевказаних податкових накладних, позивачем було надіслано контролюючому органу повідомлення №1 від 21.04.2021р. з відповідними поясненнями, що підтверджується копіями відповідного повідомлення, пояснень та Квитанцією №2 про їх прийняття, наявними в матеріалах справи (а.с. 69-70, 71-74, 167-173 том 2). Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області були прийняті рішення №2599062/37862381, №2599061/37862381, №2599058/37862381, №2599057/37862381, №2599060/37862381, №2599065/37862381, №2599056/37862381, №2599059/37862381, №2599063/37862381, №2599064/37862381, №2599055/37862381 від 27.04.2021р. з підстав ненадання платником податку копій документів, а саме: Додаткова інформація: Наявність в органах державної податкової служби України податкової інформації, що свідчить про здійснення платником податків ризикових операцій., що підтверджується копіями відповідних рішень (а.с. 153-154, 160-161, 174-175, 181-182, 223-224, 230-231, 237-238, 167-168 том 1, 44-45, 51-52, 58-59 том 2). Не погодившись з вищевказаним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що зі змісту оспорюваних рішень вбачається, що вказані оспорювані рішення контролюючого органу є необґрунтованими, оскільки вони не містять чітких посилань на підстави, які слугували причинами для прийняття оспорюваних рішень про відмову контролюючого органу ДПС зареєструвати податкові накладні у ЄРПН з урахуванням наданих позивачем письмових пояснень та документів наданих на підтвердження реальності господарських операцій за вказаними податковими накладними, а також наведені рішення і не містять доводів та обґрунтувань відносно того, які саме документи не були надані позивачем з урахуванням того, що форма рішення передбачає конкретне визначення контролюючим органом, які саме документи не надані платником податків та не зазначено з яких підстав подані позивачем пояснення та додані до нього додаткові документи за наслідками зупинення реєстрації податкових накладних не були враховані контролюючим органом. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно із п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції. Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин. Квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування надсилається одночасно продавцю та покупцю платнику податку. Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних. При цьому, відповідно до пункту 74.2 статті 74 Податкового кодексу України, в Єдиному реєстрі податкових накладних забезпечується проведення постійного автоматизованого моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації таких податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Критерії оцінки ступеня ризиків, достатніх для зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Пунктом 74.3 статті 74 Податкового кодексу України встановлено, що зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних" № 1246 від 29.12.2010 (далі Порядок № 1246), податкова накладна електронний документ, який складається платником податку на додану вартість (далі платник податку) відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно із пунктом 12 Порядку № 1246, після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, щодо наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція). Водночас, пунктом 201.16 статті 201 Податкового кодексу України, встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. На виконання цієї норми Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 11.12.2019 року № 1165, якою затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок №1165). Згідно із пунктом 4 Порядку № 1165, у разі коли за результатами перевірки податкової накладної/розрахунку коригування визначено, що податкова накладна/розрахунок коригування відповідають одній з ознак безумовної реєстрації, визначених у пункті 3 цього Порядку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування не зупиняється в Реєстрі. Пунктом 5 Порядку № 1165 передбачено, що платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку, показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку. Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій. Відповідно до вимог пункту 6 Порядку № 1165, у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня. У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Пунктом 7 Порядку №1165 передбачено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно із п. 10 Порядку №1165, у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації. Відповідно до п. 11 Порядку № 1165, у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації. Пунктом 25 Порядку № 1165 встановлено, що комісії регіонального рівня приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації, врахування або неврахування таблиці даних платника податку, відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку. Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений наказом Міністерства фінансів України 12.12.2019 № 520 (далі - Порядок № 520). Відповідно до пунктів 2, 3, 4, 5, 6, 7, 9, 11 Порядку № 520, прийняття рішень про реєстрацію / відмову в реєстрації податкових накладних / розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (далі - комісія регіонального рівня). Комісія регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу. У разі зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі. Перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію / відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством. Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов`язання, відображеного в податковій накладній / розрахунку коригування. Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних / розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні / розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних / розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП)). Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України «Про електронні документи та електронний документообіг», «Про електронні довірчі послуги» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку. Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. Комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі; та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. При цьому, можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкових накладних прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. В даній справі контролюючим органом не визначено, які конкретно документи позивачу слід подати та/або пояснення для усунення сумнівів щодо реальності задекларованих позивачем операцій. Суд апеляційної інстанції, погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки матеріалами справи підтверджено факт надання позивачем контролюючому органу копій усіх необхідних документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкових накладних в ЄРПН та зважаючи на наявність документів, які свідчать про проведення господарських операцій між ним та його контрагентом та на те, що відповідні документи були надані контролюючому органу, останній не мав правових підстав для відмови позивачу в реєстрації податкової накладної, а оскаржуване рішення контролюючого органу про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних є протиправним, так як платником податків надано всі необхідні документи, які засвідчують факт здійснення господарських операцій за податковою накладною, у реєстрації якої відмовлено. Стосовно доводів апелянта про зобов`язання Державної податкової служби України здійснити реєстрацію податкової накладної, суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до пунктів 19, 20 Порядку № 1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструються у день: 1) прийняття комісією рішення про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування; 2) набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення суду). У разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Аналіз вищевказаних норм законодавства вказує, що реєстрація податкових накладних належить до компетенції контролюючого органу. Із урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що в спірних правовідносинах задоволення позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати подані Товариством з обмеженою відповідальністю "НВО ВЕКТОР ПРОГРЕСУ" податкові накладні, є дотриманням судом гарантій, що спір між сторонами буде остаточно вирішений. Згідно із ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права. Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно-правовим обґрунтуванням. Відповідно до п.

30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Hirvisaari v. Finland від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя. Однак, згідно із п. 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain від 9 грудня 1994 р., статтю 6 п. 1 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи. Пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень визначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.09.2021 в адміністративній справі №160/11037/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 04 лютого 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва