Постанова 4852 № 160/16480/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 160/16480/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач), суддів: Білак С.В., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 ( суддя першої інстанції Озерянська С.І.) в адміністративній справі №160/16480/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області , Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: 09.12.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ", в якій позивач просить визнати протиправними та скасувати наступні рішення комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області: № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.11.2019 року; № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 13.12.2019 року; № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.10.2019 року; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 21.11.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 9 від 13.12.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних; зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати податкову накладну № 3 від 01.10.2019 року, складену Товариством з обмеженою відповідальністю "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" в Єдиному державному реєстрі податкових накладних. В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що через електронний кабінет платника податків позивачем отримано оскаржувані рішення комісії ГУ ДПС у Дніпропетровській області (акти індивідуальної дії), яка приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій: № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.11.2019 року; № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 13.12.2019 року; № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.10.2019 року. Позивач вважає, оскаржувані рішення протиправними та необґрунтованими, у зв`язку з чим звернувся до суду з даною позовною заявою. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 позовні вимоги задоволено. З апеляційною скаргою звернувся відповідач, в якій зазначив, що Головне управління ДПС у Дніпропетровській області проти позову заперечує та зазначає, що підставами для прийняття оскаржуваних рішень комісії слугувало надання платником податку ТОВ " ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ " копій документів, не в повному обсязі. Згідно наданих первинних документів встановлено, що ТОВ ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ до податкової накладної від 01.10.2019 №3 не в повному обсязі надані документи, а саме: до повідомлення прикріплено 10 документів (договір, рахунки, видаткова накладна, контракт з нерезидентом, ВМД, інвойс, платіжні документи та інші). Згідно наданих документів податкова накладна виписана по передплаті на підставі платіжного доручення від 01.10.2019. Товар було отримано від нерезидента відповідно до наданої ВМД від 01.10.2019 №UA 110180/2019/416667. Фактична реалізація на користь ТОВ "МЕТАЛУРГІЙНИЙ ЗАВОД "ДНІПРОСТАЛЬ" здійснена 09.10.2019. Документи щодо оренди (власності) складських приміщень, або інших місць зберігання товарів та транспортування СГ не надані. Згідно наданих первинних документів встановлено, що ТОВ ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ до податкової накладної від 21.11.2020 №3 не в повному обсязі надані документи, а саме: до повідомлення прикріплено по 9 документів (видаткові накладні, рахунки, квитанція та інші). Відповідно до наданих документів придбання ротаційного з`єднання NDD050HGY6GS відбулось у ТОВ ФЛАЙБАЙТ, основний вид діяльності якого 46.90-неспеціалізована оптова торгівля, у СГ анульовано свідоцтво платника ПДВ 10.12.2019, СГ не звітує до податкових органів з січня 2020 року. Крім того, у ТОВ ФЛАЙБАЙТ не прослідковується ланцюг придбання даного товару. Жодні документи щодо оренди (власності) складських приміщень або інших місць зберігання товарів, договори, товарно-транспортні накладні щодо поставки товару від ТОВ ФЛАЙБАЙТ платником не надані. Згідно наданих первинних документів встановлено, що ТОВ ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ до податкової накладної від 13.12.2019 №9 не в повному обсязі надані документи, а саме: до повідомлення прикріплено 11 документів ( договір, рахунки, видаткова накладна, контракт з нерезидентом, CMR, акт, квитанція та інші). Згідно наданих документів податкова накладна виписана по передплаті на підставі платіжного доручення від 13.12.2019. Ремкомплект було отримано від нерезидента відповідно до наданої CMR від 18.12.2019. Фактична реалізація на користь ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" здійснена 23.12.2019. Крім того, СГ надано акт від 23.12.2019 №10066964 про прийняття виконаних робіт (послуг) з ТОВ ТНТ Україна, який не підписаний жодною стороною угоди. Документи щодо оренди (власності) складських приміщень, або інших місць зберігання товарів, ВМД, інвойс та інше СГ не надані. Також, СГ подало відомості про об`єкти оподаткування за формою 20-ОПП до податкових органів лише 10.04.2020 року (відображено 20 об`єктів: офіс та склад). Окремо було зазначено, що підприємство не подавало скарги до Комісії ДПС України. ГУ ДПС у Дніпропетровській області вважає, що рішення Комісії є правомірними та обґрунтованими, оскільки були прийняті виключно в межах діючого законодавства, як наслідок, і дії Комісії не суперечать нормам законодавства. Крім того, вважає, що позовні вимоги ТОВ ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ про зобов`язання ДПС України зареєструвати вищезазначені податкові накладні є необґрунтованим, оскільки без надання правової оцінки рішенню комісії регіонального рівня, зобов`язвання ДПС України зареєструвати податкові накладні є передчасними. За результатами апеляційного перегляду справи просив скасувати рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позову. Представник відповідача подав клопотання про заміну сторони відповідача Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на його правонаступника Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, відповідно до ст. 52 КАС України. Постановою Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 "Деякі питання територіальних органів Державної податкової служби" ліквідовано як юридичні особи публічного права територіальні органи Державної податкової служби за переліком згідно з додатком. Поряд із цим установлено, що територіальні органи Державної податкової служби, що ліквідуються, продовжують здійснювати свої повноваження та функції до утворення Державною податковою службою територіальних органів та прийняття рішення про можливість забезпечення здійснення такими органами повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються. Таке рішення приймається Державною податковою службою після здійснення заходів, пов`язаних із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань даних про територіальні органи Державної податкової служби, що будуть утворені згідно з абзацом четвертим пункту 3 цієї постанови, як відокремлені підрозділи юридичної особи публічного права, затвердженням положень про них, структур, штатних розписів, кошторисів та заповненням 30 відсотків вакансій. Права та обов`язки територіальних органів Державної податкової служби, що ліквідуються, переходять Державній податковій службі та її територіальним органам у межах, визначених положеннями про Державну податкову службу та її територіальні органи (ч.2 постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 № 893). Наказом Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби" утворено як відокремлені підрозділи Державної податкової служби територіальні органи за переліком згідно з додатком. Наказом Державної податкової служби України від 12.11.2020 №643 "Про затвердження положень про територіальні органи ДПС" зазначено, що кожен територіальний орган ДПС, утворений як її відокремлений підрозділ, є правонаступником прав та обов`язків відповідного територіального органу ДПС, що ліквідується. Наказом Державної податкової служби України від 24.12.2020 №755 "Про початок забезпечення здійснення територіальними органами ДПС повноважень та функцій" розпочато з 01.01.2021 забезпечення здійснення територіальними органами ДПС, утвореними як її відокремлені підрозділи згідно з наказом ДПС від 30.09.2020 №529 "Про утворення територіальних органів Державної податкової служби", повноважень та функцій територіальних органів, що ліквідуються, відповідно до пункту 1 постанови №893. Відповідно до ст. 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. За таких обставин, суд апеляційної інстанції вважає необхідним клопотання відповідача задовольнити та замінити Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 43145015) на правонаступника - Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ ВП 44118658). Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Переглядаючи справу за наявними у ній доказами, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає про таке. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного перегляду, що Товариство з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ зареєстроване в Єдиному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 12.09.2013 року, є платником податку на додану вартість (ЄДРПОУ 38903458). Основним видом економічної діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ є діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії, надання послуг технічного консультування в цих сферах (код 71.12 за КВЕД 2010). Між позивачем та ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА було укладено договір поставки № 13092017 від 13.09.2017p, на підставі якого позивач зобов`язався передати на користь ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА товар на умовах визначених в договорі. Відповідно до пункту 1.1. договору, кількість, номенклатура, ціна, сума на товар вказуються в специфікаціях до договору, які являються невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 4.2 договору, розрахунки по даному договору за поставлений товар здійснюються на умовах визначених в специфікаціях. На виконання вимог договору позивачем направлялись ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА відповідні рахунки для отримання передплати за поставку товару. В свою чергу ТОВ МОДУЛЬ-УКРАЇНА за вказаними рахунками здійснило на користь ТОВ "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" відповідні платежі. 21.11.2019 року позивачем на адресу ТОВ МОДУЛЬ УКРАЇНА було складено податкову накладну №3 на поставку ротаційного зєднання обсягом постачання 20 760 грн. (17 300 грн. без врахування ПДВ та 3 460 грн. сума ПДВ). Між позивачем та ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" було укладено договір поставки, на підставі якого позивач зобов`язався передати на користь ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" товар на умовах визначених в договорі. На виконання вимог вищевказаного договору позивачем направлялись ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" відповідні рахунки для отримання передплати за поставку товару. В свою чергу ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" за вказаними рахунками здійснило на користь TOB "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" відповідні платежі. 13.12.2019 року позивачем на адресу ТОВ "КРИВООЗЕРСЬКИЙ КОМБІКОРМОВИЙ ЗАВОД" було складено податкову накладну №9 на постачання ремкомплекту обсягом постачання 16 800 грн. (14 000 грн. без врахування ПДВ, 2800 грн. сума ПДВ). Між позивачем та ТОВ "МЗ "ДНІПРОСТАЛЬ" було укладено договір поставки №ПМ08150507 від 27.08.2015 р. на підставі якого позивач зобов`язався передати на користь продукцію матеріально технічного характеру на умовах визначених в договорі. Відповідно до пункту 1.1. кількість, номенклатура, ціна, сума на товар вказуються в специфікаціях до договору, які являються невід`ємною частиною договору. Відповідно до пункту 4.3 розрахунки по даному договору за поставлений товар можуть здійснюватись на умовах передоплати, у разі надання постачальником до моменту оплати оригіналів рахунку та податкової накладної. На виконання вимог вищевказаного договору позивачем направлялись ТОВ "МЗ "ДНІПРОСТАЛЬ" відповідні рахунки для отримання передоплати за поставку товару. В свою чергу ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ за вказаними рахунками здійснило на користь TOB "ІНВЕСТ-М ІНЖИНІРИНГ" відповідні платежі. 01.10.2019 позивачем на адресу ТОВ МЗ ДНІПРОСТАЛЬ було складено податкову накладну №3 на постачання тримачів обсягом постачання 256 135,56 грн. Відповідно до п.201.10. ст.201 Податкового кодексу України, позивачем за наслідками здійснення вищевказаних товарних операцій, було складено та подано для проведення реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних податкові накладні № 3 від 21.11.2019 року, № 9 від 13.12.19 року, № 3 від 01.10.2019 року. Реєстрацію податкових накладних було зупинено, про що на адресу позивача надійшли електроні квитанції: від 10.12.2019 р., до податкової накладної № 3 від 21.11.2019 року, від 28.12.19 р., до податкової накладної № 9 від 13.12.19 року, від 29.10.19 р., ., до податкової накладної № 3 від 01.10.2019 року. Відповідно до змісту таких квитанцій за результатами обробки: Документ прийнято. Реєстрація зупинена. Реєстрацію податкових накладних № 3 від 21.11.2019 року, № 9 від 13.12.19 року, № 3 від 01.10.2019 року зупинено з тих підстав, що вони відповідають вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивачу було запропоновано надати пояснення та/або копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. Позивачем направлено до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області повідомлення про надання пояснень та копії документів щодо податкових накладних № 3 від 21.11.2019 року, № 9 від 13.12.19 року, № 3 від 01.10.2019 року, реєстрацію яких зупинено. Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Дніпропетровській області прийняті рішення № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.11.2019 року; № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 13.12.2019 року; № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.10.2019 року в ЄРПН, через ненаданням платником податку копій документів, складених із порушенням законодавства (щодо рішення № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 21.11.2019 року та рішення № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 9 від 13.12.2019 року) , а також через ненадання платником податків копій документів, а саме: договорів, зокрема зонішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортвання, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів(робіт, послуг) з урахунням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних (рішення № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року, яким було відмовлено у реєстрації податкової накладної № 3 від 01.10.2019 року). Не погодившись з вищевказаним рішенням Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, позивач звернувся до суду з цим позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем надані пояснення та копії документів, складених під час здійснення відповідних господарських операцій, що підтверджено матеріалами справи. Оскаржувані рішення повинні містити чітку підставу для відмови в реєстрації податкової накладної із зазначенням, зокрема, які саме документи не надані платником податків, які були б достатніми для прийняття комісією ДПС рішення про реєстрацію податкової накладної, зокрема, щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування тощо. Посилання на вказану підставу в обґрунтування прийняття рішень про відмову в реєстрації податкових накладних, за відсутності конкретної пропозиції про необхідність надання певних документів, та за умови ненаведення комісією доказів того, що документи, подані є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, свідчить про протиправність таких рішень. Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав. Згідно підпунктів а, б п.185.1 ст.185 Податкового кодексу України об`єктом оподаткування податком на додану вартість є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України та постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України. Датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг згідно приписів норми п.187.1 ст.187 Податкового кодексу України вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню; б) дата відвантаження товарів. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань, а також центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, для формування та реалізації єдиної державної податкової та митної політики (п.74.3 ст. 74 Податкового кодексу України). Відповідно до п. 2 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29 грудня 2010 року (далі Порядок № 1246), податкова накладна - електронний документ, який складається платником податку на додану вартість відповідно до вимог Податкового кодексу України в електронній формі у затвердженому в установленому порядку форматі (стандарті) та надсилається для реєстрації. Згідно з п. 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДФС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, в тому числі, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування. Відповідно до п. 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Аналогічні приписи містить п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України (в редакції на момент зупинення спірних податкових накладних, тобто станом на 21 серпня 2019 року), а саме вказано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України. Так, на виконання вказаної норми, 21.02.2018 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 117 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, якою, зокрема, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок № 117). Вказаний Порядок № 117 був чинний на момент зупинення реєстрації податкових накладних № 3 від 21.11.2019 року, № 9 від 13.12.2019 року, № 3 від 01.10.2019 року. Вказана постанова втратила чинність 1 лютого 2020 року на підставі постанови Кабінету Міністрів від 11 грудня 2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Зі змісту квитанцій судом встановлено, що контролюючим органом сформульовано висновок про виявлення помилок, що призвели до зупинки реєстрації податкових накладних, оскільки ПН/РК відповідає вимогам пп.1.6 п.1 Критеріїв ризиковості платника податку, у зв`язку з чим платнику запропоновано надати пояснення та/або додаткові документи. Позивачем вказані вимоги виконано та надано письмові пояснення з копіями первинних документів та інших документів на підтвердження здійснення господарської операції. Як передбачено п. 5 Порядку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року №117, податкова накладна/розрахунок коригування, які підлягають моніторингу, перевіряються на відповідність критеріям ризиковості платника податку, критеріям ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку. Відповідно до п. 6 зазначеного Порядку у разі, коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Згідно з п. 7 цього ж Порядку у разі, коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. Критерії ризиковості платника податку, критерії ризиковості здійснення операцій, перелік показників, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку, визначає ДФС та надсилає на погодження Мінфіну в електронній формі через систему електронної взаємодії органів виконавчої влади (п. 10 Порядку). Підпункт 1.6 п. 1 Критеріїв (лист ДФС від 21 березня 2018 року №959/99-99-07-18 Критерії ризиковості платника податку, в подальшому ДФС затверджені нові Критерії ризиковості платника податку за № 1962/99-99-29-01-01 від 7 серпня 2019 року та введені в дію 8 серпня 2019 року) містить у собі визначення різних обставин встановлення ризиковості платника податків: платник податків відповідає критеріям ризиковості, якщо: комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС можуть розглядати питання щодо встановлення ризиковості платника податків, а саме: керівник платника податку та/або головний бухгалтер, та/або особа, що має право підпису, згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, зареєстровані (перереєстровані) за адресою, що знаходиться на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях і тимчасово окупованій території, в розумінні Закону України Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України; платник податку юридична особа, який не має відкритих рахунків у банківських установах, крім рахунків в органах Державної казначейської служби України (крім бюджетних установ); платник податку, посадова особа та/або засновник якого був посадовою особою та/або засновником суб`єкта господарювання, якого ліквідовано за процедурою банкрутства протягом останніх трьох років; платником податку не подано контролюючому органу податкову звітність з податку на додану вартість за два останні звітні періоди всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та абзацу першого пункту 49.2 і пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України; платником податку на прибуток не подано контролюючому органу фінансову звітність за останній звітний період всупереч нормам підпункту 16.1.3 пункту 16.1 статті 16 та пункту 46.2 статті 46 Податкового кодексу України (далі Кодекс); в органах ДФС наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі поточної діяльності при реалізації покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданій на реєстрацію податковій накладній/розрахунку коригування. Головні управління ДФС в областях, м. Києві та Офіс великих платників податків ДФС постійно обраховують та проводять моніторинг показників, визначених у пунктах 1.1 - 1.6 цих Критеріїв. Якщо виявлено, що платник податків має ознаки ризиковості згідно з пунктом 1.6 цих Критеріїв, то такий платник податків виноситься на розгляд Комісії в той самий день і вноситься до переліку ризикових платників у день проведення засідання Комісії, на якому прийнято відповідне рішення. Таким чином, податковий орган був зобов`язаний у квитанціях чітко вказати не тільки на конкретний вид критерію, який встановлений пп. 1.6 п. 1 Критеріїв, а і на відповідне рішення, відповідно до якого позивача внесено до переліку ризикових платників. Крім того, відповідачем не надано ані самого протоколу засідання Комісії, ані переліку платників податків, щодо яких виявлено ознаки ризиковості, ані матеріалів, на підставі яких платника податків віднесено до такого переліку. При цьому, пунктами 6 та 7 Порядку № 117 визначено, що у разі коли за результатами моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає критеріям ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. У разі коли за результатами моніторингу податкова накладна/розрахунок коригування відповідають критеріям ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який має позитивну податкову історію платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється. З аналізу змісту вказаних норм вбачається, що підставами для зупинення реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування є наступна відповідність: 1) платника податку - критеріям ризиковості платника податку; 2) податкової накладної/розрахунку коригування - критеріям ризиковості здійснення операції. Отже, положення зазначених пунктів Порядку №117 є чіткими і не припускають неоднозначне (множинне) трактування обов`язків контролюючих органів. Разом з тим, реєстрація поданих позивачем податкових накладних зупинена, як зазначено в Квитанціях, через те, що ПН/РК відповідає вимогам пп. 1.6 п. 1 Критеріїв ризиковості платника податку. Тобто, відповідачем застосовано критерії ризиковості платника податку до податкових накладних, а не до платника податку - позивача, що свідчить про те, що контролюючим органом реєстрацію податкових накладних зупинено з підстав, які не передбачені законодавством, що діяло на момент прийняття суб`єктом владних повноважень спірних рішень - Порядком №

117. Відповідно до п. 14 цього Порядку перелік документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, включає в себе: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлені повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачена договором та/або законодавством. Дослідивши та проаналізувавши надані позивачем копії документів, суд встановив, що надіслані позивачем письмові пояснення з копіями документів, відображають зміст господарських операцій між позивачем та його контрагентами. Вказані документи складені у повній відповідності до вимог законодавства і саме такими документами супроводжувалось оформлення господарської операції, в рамках якої виписані податкові накладні, які оформлені позивачем до реєстрації в ЄРПН. Незважаючи на виконання позивачем вказаних вимог законодавства, відповідачем прийнято оскаржувані рішення № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року; № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року з підстав ненадання платником податку копій документів: договорів, зокрема зонішньоекономічних контрактів, з додатками до них; первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортвання, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів(робіт, послуг) з урахунням наявності певних типових форм та галузевої специфіки. При цьому, в рішенні не вказано (тобто не підкреслено), яких саме документів не було подано платником податку. Згідно з пунктами 18, 19, 20 Порядку № 117, письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 15 цього Порядку, розглядаються комісіями контролюючих органів. Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (комісії головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). Зазначені комісії приймають рішення про: реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі; відмову у реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі. Пунктом 21 Порядку визначено, що підставами для прийняття комісіями контролюючих органів рішення про відмову в реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування є: ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено; ненадання платником податку копій документів відповідно до підпункту 4 пункту 13 цього Порядку; надання платником податку копій документів, які складені з порушенням законодавства. Згідно з п. 23 Порядку Комісією регіонального рівня протягом п`яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 15 цього Порядку: щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, менше 30 млн. гривень, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних/розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається платнику податку у порядку, встановленому статтею 42 Кодексу; щодо платників податку, у яких обсяг постачання, зазначений в податкових накладних / розрахунках коригування, зареєстрованих в поточному місяці у Реєстрі, з урахуванням поданої податкової накладної/розрахунку коригування на реєстрацію в Реєстрі, більше 30 млн. гривень включно, приймається рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яке попередньо реєструється в окремому Реєстрі податкових накладних / розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, та надсилається до комісії центрального рівня. Згідно п. 2 Порядку роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 117, Комісії контролюючих органів складаються з комісій регіонального рівня (головних управлінь ДФС в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДФС) та комісії центрального рівня (ДФС). З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що оскаржувані рішення є необґрунтованими, оскільки платником податків надано необхідні документи, які підтверджують здійснення господарських операцій за податковими накладними у реєстрації яких було відмовлено. Таким чином, надані позивачем документи та пояснення були цілком достатніми для прийняття Комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області рішення про реєстрацію спірних податкових накладних в ЄРПН. Відтак, оскаржувані рішення № 1499975/38903458 від 26.03.2020 року, № 1499972/38903458 від 26.03.2020 року, № 1322982/38903458 від 05.11.2019 року про відмову в реєстрації вищевказаних ПН в ЄРПН є протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державної податкової служби України зареєструвати вказані податкові накладні в ЄРПН, суд зазначає наступне. Відповідно до пункту 20 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 року № 1246 (далі - Порядок № 1246), у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду. Відповідно до абзацу 22 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, відсутність факту реєстрації платником податку продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов`язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов`язань за відповідний звітний період. 01 лютого 2020 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 року № 1165 Про затвердження порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних. Відповідно до пп.14.1.60 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України єдиний реєстр податкових накладних - реєстр відомостей щодо податкових накладних та розрахунків коригування, який ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, в електронному вигляді згідно з наданими платниками податку на додану вартість електронними документами. Згідно з п.1 Положення про Державну податкову службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.03.2019 № 227, Державна податкова служба України (ДПС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра фінансів і який реалізує державну податкову політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок). Відповідно до пп.9 п.4 Положення № 227, ДПС відповідно до покладених на неї завдань забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, формування та ведення Державного реєстру фізичних осіб - платників податків, інших реєстрів, банків і баз даних, ведення яких покладено законодавством на ДПС, а також реєстру страхувальників Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування. Таким чином, Єдиний реєстр податкових накладних формується та ведеться центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, тобто саме Державною податковою службою України. З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що належним способом захисту порушеного прав позивача є зобов`язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну датою її фактичного надходження. Колегія суддів також зазначає, що обраний спосіб захисту, щодо зобов`язання ДПС України вчинити відповідні дії узгоджується зі статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту), відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження. Згідно з частинами першою та другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на Відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 цієї статті). Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог, з чим погоджується і колегія суддів. Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів зазначає, що доводи апеляційної скарги не спростовують правомірності висновків суду першої інстанції. Положеннями ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Розглянувши доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування не вбачається, а тому апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 02.06.2021 в адміністративній справі №160/16480/20 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 07 лютого 2022 року. Головуючий - суддя Н.А. Олефіренко суддя С.В. Білак суддя В.А. Шальєва