Постанова 4852 № 3345вр-21/160

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 03 лютого 2022 року м. Дніпросправа № 3345вр-21/160 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Семененка Я.В. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Добродняк І.Ю., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року (суддя Букіна Л.Є.) у справі №3345вр-21/160 з питання заміни сторони виконавчого провадження, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Приватні Інвестиції» звернулося до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні по виконанню виконавчого напису №422 від 11.02.2020, виданого приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. по Кредитному договору (агентський) про надання споживчого кредиту №58258121AFCXLI103(касовий) від 09.06.2016р., про стягнення на користь АТ «Кредобанк» з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом у розмірі 57 906,35грн. Підставою звернення визначено те, що 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитним договором, у відповідності до умов якого право вимоги за кредитним договором №58258121AFCXLI103(касовий) від 09.06.2016р. перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року відмовлено у відкритті провадження за заявою ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» з підстав, передбачених п.1 ч.1 ст.170 КАС України. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що порушене ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» питання повинно розглядатися в порядку цивільного судочинства. Не погодившись з вказаною ухвалою суду, заявник подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та винести постанову, якою задовольнити заяву Товариства про заміну сторони виконавчого провадження. Обгрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, заявник посилається на те, що суд першої інстанції, без урахування правової позиції, яка неодноразово була висловлена Великою Палатою Верховного Суду, Верховним Судом, дійшов безпідставного висновку про те, що питання щодо заміни сторони виконавчого провадження повинно бути вирішено в порядку цивільного судочинства. Заявник вказує на те, що положення Закону України «Про виконавче провадження», Кодексу адміністративного судочинства України та стала

позиція Верховного Суду свідчать про те, що заява про заміну сторони виконавчого провадження подана щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, повинна вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Справу розглянуто в порядку письмового провадження з підстав, передбачених п.2 ч.1 ст.311 КАС України. Перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 01.02.2020 приватним нотаріусом Івано-Франківського міського нотаріального округу Івано-Франківської області Личук Т.В. вчинено виконавчий напис за реєстровим номером №422 по Кредитному договору (агентський) про надання споживчого кредиту №58258121AFCXLI103(касовий) від 09.06.2016р., про стягнення на користь АТ «Кредобанк» з ОСОБА_1 суми заборгованості за кредитом у розмірі 57 906,35грн. 04.05.2020 приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Шевцовим Ігорем Вікторовичем відкрито виконавче провадження №61973264 про стягнення заборгованості на підставі вищезазначеного виконавчого напису. Стягувачем у виконавчому провадженні є АТ «Кредобанк». 25.06.2021 між АТ «Кредобанк» та ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» було укладено Договір факторингу із відступленням прав грошової вимоги за кредитним договором, у відповідності до умов якого право вимоги за кредитним договором №58258121AFCXLI103(касовий) від 09.06.2016р. перейшло до нового кредитора - ТОВ «ФК «Приватні інвестиції». Отже, на підставі укладеного Договору факторингу ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» набуло статусу нового кредитора, що обумовило звернення ТОВ «ФК «Приватні інвестиції» із заявою до суду про заміну сторони виконавчого провадження. Спірним у цій справі є питання порядку розгляду звернення про заміну сторони виконавчого провадження, а саме в порядку якого судочинства питання про заміну сторони виконавчого провадження щодо виконавчого провадження відкритого на виконання виконавчого напису приватного нотаріуса, повинно бути розглянуто. Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що таке питання повинно бути розглянуто за правилами цивільного судочинства, з огляду на положення ч.2 ст.446 ЦПК України якою передбачено те, що процесуальні питання, пов`язані з виконанням рішень інших органів (посадових осіб), вирішуються судом за місцем виконання відповідного рішення. При цьому, суд першої інстанції не прийняв до уваги правову позицію, сформовану Великою Палатою Верховного Суду у справі №826/7941/17 (та в інших рішеннях Верховного Суду, які узгоджуються з визначеною правовою позицією) щодо підсудності таких справ, пославшись на те, що така правова позиція сформована без надання оцінки положенням ч.2 ст.446 ЦПК України. З такими висновками суду першої інстанції суд апеляційної інстанції не погоджується з огляду на таке. Відповідно до пункту третього частини першої статті 3 Закону України «Про виконавче провадження» від 2 червня 2016 року №1404-VIII, підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема - виконавчих написів нотаріусів. Відповідно до частини п`ятої статті 15 цього Закону, у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Відповідно до частини першої статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Частиною другою статті 74 цього Закону передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з частиною першою статті 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Відповідно до статті 379 КАС України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд може замінити сторону виконавчого провадження її правонаступником. Суд розглядає питання про заміну сторони виконавчого провадження в десятиденний строк у судовому засіданні з повідомленням державного виконавця або заінтересованої особи, що звернулися з поданням (заявою), та осіб, які беруть участь у справі. У разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконанні рішень інших органів (зокрема, і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 287 КАС України. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Аналізуючи в сукупності норми статті 15 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 264 КАС, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі №826/7941/17 (провадження №11-1172апп18). Суд першої інстанції не прийняв до уваги таку правову позицію з посиланням на те, що правова позиція, висловлена Великою Палатою Верховного Суду, сформована без надання оцінки положенням ч.2 ст.446 ЦПК України. З такими підставами для не прийняття сформованою та на теперішній час сталої правової позиції, суд апеляційної інстанції не може погодитися, оскільки така правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду безвідносно до положень Цивільного процесуального кодексу України, а необхідність розгляду подібних питань (правонаступництва у виконавчому провадженні) за правилами адміністративного судочинства пов`язана не з наявністю чи відсутністю у процесуальних законах такої можливості, а з тим, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, у зв`язку з чим це питання повинно вирішуватися в порядку адміністративного судочинства. Ураховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає безпідставним не прийняття до уваги судом першої інстанції правової позиції, сформованої Великою Палатою Верховного Суду, у зв`язку з чим приходить до висновку про те, що оскаржувану ухвалу суду першої інстанції не можливо визнати законною та обґрунтованою, як того вимагає ст..242 КАС України, у зв`язку з чим ухвала суду підлягає скасуванню, а справа направленню до суду першої інстанції для продовження розгляду. З приводу вимог апеляційної скарги про ухвалення судом апеляційної інстанції рішення по суті заяви про заміну сторони виконавчого провадження, суд вважає за необхідне зазначити те, що такими повноваженнями наділений суд першої інстанції, у зв`язку з чим такі вимоги задоволенню не підлягають. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія «Приватні Інвестиції» - задовольнити частково. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 12 листопада 2021 року у справі №3345вр-21/160 скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки, передбачені ст..ст.328, 329 КАС України. Повний текст постанови складено 03.02.2022 Головуючий - суддя Я.В. Семененко суддя Н.А. Бишевська суддя І.Ю. Добродняк