LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852340/1426/21

від 27.01.2022 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» - задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 340/1426/21 - скасувати та ухв…

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 27 січня 2022 року м.Дніпросправа № 340/1426/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П., суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 340/1426/21 (суддя Пасічник Ю.П., справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження) за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) (правонаступником є Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486), в якому просило визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 19.03.2021 року №00008100706. Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено. Із рішенням суду першої інстанції не погодився позивач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, позивач просить рішення суду скасувати та прийняти нове про задоволення позовних вимог. На обґрунтування своїх доводів позивач зазначає, що перевірку проведено під час дії мораторію на проведення документальних та фактичних перевірок. При цьому, посилання відповідача та суду першої інстанції на постанову КМУ від 03.02.2021р. №89, якою скорочено строки обмежень, встановлені нормами ПК України в частині дії мораторію та проведення деяких видів перевірок, є безпідставними, оскільки норми ПК України мають вищу юридичну силу порівняно з нормами постанови КМУ, а тому останні не повинні застосовуватись. Вважає, що податкове повідомлення-рішення, прийняте за наслідками незаконної перевірки, підлягає скасуванню як протиправне. Відповідач не скористався своїм правом на подачу відзиву на апеляційну скаргу позивача. Апеляційний розгляд справи здійснено за правилами ст. 311 КАС України в порядку письмового провадження. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи встановлено, що на адресу відповідача від Державної податкової служби України 07.02.2020р. та 21.05.2020р. надійшли повідомлення про необхідність проведення контрольно-перевірочної роботи відносно позивача, згідно статей 77 та 78 ПК України, стосовно фактів ненадходження в установленні Національним банком України граничні строки грошових коштів та товарів за зовнішньоекономічними операціями (а.с.42 звор., 43 звор.). 12.02.2021р. відповідачем видано наказ №189-п Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» на підставі п.п. 20.1.4. п. 20.1. ст. 20, п.п. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75, п.п. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78, п. 82.2 ст. 82 ПК України (а.с.47). На підставі наказу видано направлення на проведення перевірки №323, 324 від 12.02.2021р. (а.с. 46 звор.). Наказ та направлення були вручені керівнику товариства, що підтверджується особистим підписом останнього. В період з 15.02.2021р. по 19.02.2021р. уповноваженими особами відповідача було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС», за результатами якої складено акт №555/11-28-07-06/33423315 від 26.02.2021р. (а.с.48-52). Під час перевірки встановлено порушення вимог статті 13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018р. №2473-VIII по імпортному контракту №05/07-18 від 05.07.2018р., укладеному з Kowalska 7 sp.z.o.o (Польща) та імпортному контракту №26/03-19 від 26.03.2019р., укладеному з TALOTS Sp.z.o.o (Польща). На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення (форма С) від 19.03.2021р. №00008100706, яким позивачу нараховано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, яка згідно розрахунку склала 170 925,22 грн. (а.с.61,63). Вважаючи податкове повідомлення-рішення протиправним, позивач звернувся до суду з позовом про його скасування. При цьому, не погоджуючись із нарахуванням пені, позивач вказує на процедурні порушення, допущені відповідачем під час проведення перевірки. Суд першої інстанції, відмовляючи у задоволенні позовних вимог, зазначив, що відповідач мав право на призначення та проведення документальної позапланової виїзної перевірки позивача, оскільки вона стосувалась саме порушення платником податків валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями. Позивачем, в свою чергу, не надано належних та достатніх доказів на спростування висновків відповідача щодо порушення вимог законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності. Колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції та вбачає підстави для задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Так, позивач фактично не спростовує виявлене порушення, а, оскаржуючи рішення податкового органу, зазначає про протиправність такого, оскільки проведення перевірки здійснено без додержання норм п.п. 52-1, 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України. Відповідач, зазначаючи про правомірність проведення документальної позапланової виїзної перевірки, посилається на Закон України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» від 17.09.2020 р. № 909-IX та Постанову Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 року № 89 «Про скорочення строку дії обмеження в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок». В даному випадку податковим органом призначена та проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань дотримання позивачем вимог валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи. Згідно з п.75.1 ст.75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи. Відповідно до вимог пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка. Відповідно до пп. 78.1.1. п. 78.1 ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником податків валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов`язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються порушення цим платником податків відповідно валютного, податкового та іншого не врегульованого цим Кодексом законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем отримання запиту. Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)" від 30 березня 2020 року № 540-IX внесено зміни до Податкового кодексу України, зокрема підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнено пунктом 52-2, яким встановлено мораторій на проведення документальних та фактичних перевірок на період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), крім: документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.7 та 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу; фактичних перевірок в частині порушення вимог законодавства в частині: обліку, ліцензування, виробництва, зберігання, транспортування та обігу пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального та спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального, з підстав, визначених підпунктами 80.2.2,80.2.3 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 цього Кодексу. Документальні та фактичні перевірки, що були розпочаті до 18 березня 2020 року та не були завершеними, тимчасово зупиняються на період по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19). Таке зупинення перериває термін проведення перевірки та не потребує прийняття будь-яких додаткових рішень контролюючим органом. На період з 18 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), зупиняється перебіг строків давності, передбачених статтею 102 цього Кодексу. Дію карантину введено постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2". Водночас, постановою Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" продовження дію карантину з 19 грудня 2020 р. до 28 лютого 2021р.. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.02.2021 № 104 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.04.2021 року (період в який було прийнято оскаржуваний наказ). Постановою Кабінету Міністрів України від 21.04.2021 № 405 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 30.06.2021 року. Постановою Кабінету Міністрів України від 16.06.2021 № 611 "Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України" продовжено дію карантину до 31.08.2021. 11 серпня 2021 року Кабінетом Міністрів України прийнято рішення про продовження адаптивного карантину, а також продовження режиму надзвичайної ситуації до 1 жовтня 2021 року. Отже, цією нормою запроваджено загальне правило, в силу якого протягом дії карантину не призначаються та не проводяться документальні та фактичні перевірки, за окремими винятками. Відповідно до п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р.№909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби. COVID-19, надано право Кабінету Міністрів України скорочувати строк дії обмежень, заборон, пільг та гарантій, встановлених відповідними законами України, прийнятими з метою запобігання виникненню і поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, крім випадків, коли зазначене може призвести до обмеження конституційних прав чи свобод особи. Із посиланням на п.4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-ІХ "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" Кабінетом Міністрів України видано Постанову від 03.02.2021 №89, якою скорочено строк дії обмежень, встановлених пунктом 52-2 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, в частині дії мораторію на проведення деяких видів перевірок, дозволивши проведення таких видів перевірок юридичних осіб: тимчасово зупинених документальних та фактичних Перевірок, що були розпочаті до 18 березня 2020 р. та не були завершеними; документальних перевірок, право на проведення яких надається з дотриманням вимог пункту 77.4 статті 77 Кодексу; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.1 та/або 78.1.4 пункту 78.1 статті 78 Кодексу, суб`єктів господарювання реального сектору економіки, які сформували податковий кредит за рахунок оформлення ризикових операцій з придбання товарів/послуг (із переліку ризикових платників податків, визначених у межах роботи Тимчасової слідчої комісії Верховної Ради України з питань розслідування оприлюднених у засобах масової інформації фактів можливих корупційних дій посадових осіб органів державної влади, які призвели до значних втрат дохідної частини Державного бюджету України, утвореної відповідно до Постанови Верховної Ради України від 24 квітня 2020 р. № 568-ІХ); документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями; документальних позапланових перевірок з підстав, визначених підпунктами 78.1.12, 78.1.14, 78.1.15,78.1.16 пункту 78.1 статті Кодексу. В даному випадку має місце правова колізія між положеннями абз. 1 п. 52-2 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України у редакції Закону України від 17.03.2020р. №533-ІХ та положеннями Закону України від 13.05.2020р. №591-ІХ (до яких змін не вносилось та якими запроваджено мораторій на проведення документальних податкових перевірок) з одного боку та між положеннями п. 4 розділу II "Прикінцеві положення" Закону України від 17.09.2020р. №909-IX "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" і постановою Кабінету Міністрів України від 03.02.2021 №89 (якими відновлено проведення документальних податкових перевірок) з іншого боку. Вирішуючи спір, суд апеляційної інстанції враховує наступне. Відповідно до п.2.1 ст.2 ПК України, зміна положень цього Кодексу може здійснюватися виключно шляхом внесення змін до цього Кодексу. Так, згідно з п.п. 5.1, 5.2 ст. 5 ПК України, поняття, правила та положення, установлені цим Кодексом та законами з питань митної справи, застосовуються виключно для регулювання відносин, передбачених статтею 1 цього Кодексу. У разі якщо поняття, терміни, правила та положення інших актів суперечать поняттям, термінам, правилам та положенням цього Кодексу, для регулювання відносин оподаткування застосовуються поняття, терміни, правила та положення цього Кодексу. Відповідно до п.7.3. ст.7 ПК України, будь-які питання щодо оподаткування регулюються цим Кодексом і не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів, що містять виключно положення щодо внесення змін до цього Кодексу та/або положення, які встановлюють відповідальність за порушення норм податкового законодавства. Норма п.52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України в частині обмежень на проведення позапланових перевірок є діючою та не скасованою. Жодних змін до неї законодавцем не вносилось. Карантин на час проведення перевірки позивача також був діючим. Пункт 52-2 підрозділу 10 розділу XX Перехідних положень ПК України є нормою вищої юридичної сили ніж Постанова Кабінету Міністрів України №89 від 03.02.2021 року і суперечить останній, тому, у відповідності до п.5.2 ПК України, саме норми ПК України підлягають застосуванню у спірних правовідносинах. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що в спірному випадку призначення та проведення перевірки позивача здійснено з порушенням норм ПК України, під час дії мораторію, а тому, прийняте за результатами такої перевірки податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню протиправним та скасуванню. Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, зробив помилкові висновки. Оскільки рішення судом першої інстанції прийнято з помилковим застосуванням норм матеріального права, воно підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позовних вимог. Розподіл судового збору здійснюється у відповідності до норм ст.139 КАС України. Позивачем сплачено судовий збір за подання позову в сумі 2 563,88грн., а за подання апеляційної скарги 3 845,82 грн. (2 563,88 + 3 845,82 = 6 409,70), усього 6 409,70 грн.. Вказана сума підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст.ст. 311, 317, 322, 325, 328 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» - задовольнити. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 04 серпня 2021 року у справі № 340/1426/21 - скасувати та ухвалити нове судове рішення. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» - задовольнити. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 19.03.2021 року № 00008100706. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОДАР-УКРАЇНА ПЛЮС» (код ЄДРПОУ 33423315) витрати за сплату судового збору за подання позову та апеляційної скарги в розмірі 6 409,70 грн. (шість тисяч чотириста дев`ять гривень сімдесят копійок). Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328,329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»