Постанова 4852 № 1140/2359/18

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2022 року м. Дніпросправа № 1140/2359/18 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Добродняк І.Ю. (доповідач), суддів: Бишевської Н.А., Семененка Я.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 1140/2359/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27.09.2018, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29.11.2018, задоволено позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання неправомірними та зобов`язання вчинити певні дії. Визнано неправомірними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо відмови у поновлені виплати раніше призначеної пенсії позивача. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 травня 2018 року у розмірі, передбаченому чинним законодавством зі змінами та доповненнями, чинними на момент нарахування та виплати пенсії. 13 серпня 2021 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача, в якій останній просив: - витребувати у Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області письмові пояснення щодо виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі №1140/2359/18 разом із наявними доказами на їх підтвердження, а у разі невиконання рішення суду - пояснення щодо причин, які зумовили таке невиконання; - встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Кіровоградській області строк для подання до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі №1140/2359/18; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області подати до Кіровоградського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі №1140/2359/18; - за наслідками розгляду звіту Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про виконання рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 вересня 2018 року у справі №1140/2359/18 або в разі неподання такого звіту встановити новий строк подання звіту та накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у розмірі, передбаченому чинним законодавством. Заява мотивована тим, що відповідач на виконання судового рішення поновив виплату пенсії позивача, проте виплачує її у розмірі, який існував на 01.05.2018 без подальших перерахунків у зв`язку зі змінами в спеціальному законодавстві. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у задоволенні заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду відмовлено. Суд виходив з того, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд наділений правом під час прийняття постанови у справі. Суд також встановив, що на виконання рішення суду від 27.09.2018 у цій справі позивачу поновлено виплату пенсії за віком за нормами законодавства з 01.05.2018, тому відповідно до змісту резолютивної частини цього рішення воно є виконаним, заявником не зазначено, що саме, на його думку, відповідно до змісту резолютивної частини рішення від 27.09.2018, він вважає невиконаним. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 25.08.2021, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу та прийняти нове рішення, яким задовольнити заяву про встановлення судового контролю за виконання судового рішення. Позивач посилається на порушення судом норм процесуального права, зазначає, що суд першої інстанції не звернув уваги на висновки Верховного Суду у справі № 295/13613/16-а, згідно яким судовий контроль за виконанням судового рішення здійснюється у порядку, передбаченому в КАС України, який не передбачає можливості подання окремого позову, предметом якого є спонукання відповідача до виконання судового рішення. Також скаржник посилається на постанову Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 340/962/19, в якій міститься висновок, що позивач не позбавлений можливості звернутися із клопотанням про встановлення судового контролю після прийняття судом рішення у справі, у разі існування ризику його невиконання. По суті поданої заяви про встановлення судового контролю позивач вказує, що невиконання рішення суду полягає в тому, що пенсія позивачу нарахована відповідачем без урахування змін та доповнень законодавства, чинних на момент нарахування та виплати пенсії. Відповідач у своєму листі від 06.07.2021 повідомив, що ним до цього часу виплачується позивачу пенсія у розмірі, який існував станом на 1 травня 2018 року без урахування змін та доповнень чинного законодавства в частині зміни (індексації, перерахунку) розміру пенсійного забезпечення. Вищевказаним обставинам суд першої інстанції не надав належної оцінки. Відповідач подав письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якій просить залишити ухвалу суду першої інстанції без змін як законну та обґрунтовану. Відповідач вважає, що відповідно до постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.03.2017 №3 є правильним висновок суду першої інстанції, що зобов`язання надати звіт та встановити строки його надання має міститися у постановах суду першої чи апеляційної інстанцій. Крім того, відповідач зазначає, що на виконання рішення суду, яке набрало законної сили, позивачу поновлено виплату пенсії за віком за нормами Закону з 01.05.2018. Відповідно до наведеного у відзиві на апеляційну скаргу розрахунку розмір пенсійної виплати позивача з 01.05.2018 обчислений відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» і складає 11203,64 грн. Дану справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст.311 КАС України. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом. Обов`язковість судового рішення не позбавляє осіб, які не брали участі у справі, можливості звернутися до суду, якщо ухваленим судовим рішенням вирішено питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки. Відповідно до ст. 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. В абз. 1 пп. 3.2 п. 3 рішення Конституційного Суду України № 16-рп/2009 від 30.06.2009 зазначено, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина. Виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової. Європейський суд з прав людини в пункті 40 рішення у справі «Горнсбі проти Греції» вказав, що право на суд було б ілюзорним, якби національна правова система Договірної держави допускала невиконання остаточного та обов`язкового судового рішення на шкоду одній зі сторін. Якщо адміністративний (виконавчий) орган відмовляється виконувати, не виконує чи затягує виконання судового рішення, то передбачені статтею 6 гарантії, які забезпечуються стороні на етапі судового розгляду справи, фактично втрачають свій сенс (рішення у справі «Піалопулос та інші проти Греції», пункт 68). Конституційний Суд України бере до уваги практику Європейського суду з прав людини, який, зокрема, в рішенні у справі «Шмалько проти України» від 20.07.2004 вказав, що право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (п. 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист. Отже, з моменту набрання законної сили судовим рішенням виникає безумовний обов`язок його виконання. У разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством. Положенням статей 382, 383 КАС України встановлено такі види судового контролю за виконанням судового рішення, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (стаття 382 КАС України) та визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання рішення суду (стаття 383 КАС України ). Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 року у справі № 806/2143/15 (адміністративне провадження № К/9901/5159/18) звертав увагу, що зазначені правові норми КАС України мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Відповідно до статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення. При цьому, згідно з вказаною статтею судовий контроль за виконанням судового рішення передбачає: зобов`язання подати звіт про виконання судового рішення; можливість накладення штрафу на керівника суб`єкта владних повноважень за наслідками розгляду звіту. Якщо ж позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, він має право звернутись до суду в порядку ст. 383 КАС України із заявою про визнання протиправним рішення дій чи бездіяльності відповідача, вчинених на виконання такого рішення суду, або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду. Отже, стаття 382 КАС України чітко визначає, що судовий контроль за виконанням судових рішень в адміністративних справах покладено на суд, який може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а в разі неподання такого звіту, ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб`єкта владних повноважень, відповідального за виконання постанови, штраф. З огляду на наведені правові норми, висновок суду першої інстанції, що встановити судовий контроль за виконанням рішення суб`єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд може лише під час прийняття такого судового рішення, є помилковим, оскільки не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Стаття 382 КАС України не передбачає можливості застосування заходів судового контролю виключно при ухваленні судового рішення по суті заявлених позовних вимог, оскільки цільове призначення даного процесуального інституту спрямовано саме на забезпечення реального виконання вже прийнятого рішення, яке фактично не виконується (є обґрунтований сумнів про це). Також жодні інші діючі процесуальні норми не обмежують право особи, на користь якої якого ухвалене судове рішення, ставити перед судом, що ухвалив таке рішення, питання про встановлення судового контролю після розгляду справи по суті. Відповідно, суд після розгляду справи по суті не позбавлений процесуальної можливості встановити судовий контроль за виконанням судового рішення. Разом з тим, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції, що встановлення контролю за виконанням судового рішення є правом, а не обов`язком суду (яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами). Суд, вбачаючи обґрунтований сумнів заявника у невиконанні/неповному виконанні рішення суду, має прийняти до провадження відповідну заяву, адже це є заходом для забезпечення конституційного права особи на судовий захист. В даному випадку спір між сторонами в межах цієї справи виник з приводу припинення виплати позивачу пенсії за віком у зв`язку з виїздом за межі України на постійне місце проживання. При цьому питання щодо розміру пенсії, виплата якої мала бути поновлена відповідно до визначених позовних вимог з 01.05.2018, спірним не було. За результатами розгляду справи суд зобов`язав Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії з 1 травня 2018 року у розмірі, передбаченому чинним законодавством зі змінами та доповненнями, чинними на момент нарахування та виплати пенсії. Розглядаючи заяву позивача про встановлення судового контролю, суд першої інстанції встановив факт виконання відповідачем рішення суду від 27.09.2018 у цій справі, виходячи з наявних у справі доказів (лист Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області від 06.07.2021 1100-0304-8/28367), згідно яким позивачу поновлено виплату пенсії за віком за нормами законодавства з 01.05.2018. Вказаний факт щодо поновлення нарахування та виплати пенсії з 1 травня 2018 року позивачем не заперечується. Фактично викладені в заяві про встановлення судового контролю доводи зводяться до незгоди позивача з виплатою пенсії у розмірі, який існував станом на 1 травня 2018 року, без урахування змін та доповнень чинного законодавства в частині зміни розміру пенсійного законодавства. Виходячи з наведеного, суд апеляційної інстанції погоджується з судом першої інстанції про відсутність підстав для встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку до ст. 382 КАС України. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, у зв`язку з чим відсутні підстави для скасування оскаржуваної ухвали від 25.08.2021. Керуючись ст.ст. 311, 315, 316, 321, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25 серпня 2021 року у справі № 1140/2359/18 - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст.325 КАС України, може бути оскаржена до касаційного суду в порядку та строки, встановлені ст.ст.328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя І.Ю. Добродняк суддя Н.А. Бишевська суддя Я.В. Семененко