Постанова 4852 № 280/7153/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/7153/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Юрко І.В., суддів: Чумака С.Ю., Шальєвої В.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в адміністративній справі №280/7153/21 (головуючий суддя першої інстанції Стрельнікова Н.В.) за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних, - В С Т А Н О В И В : Позивач 06.08.2021року (згідно штампу на поштовому конверті) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району, в якому просив стягнути з відповідача нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 18.09.2012 року по 14.11.2020 року на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Жовтневого районного суду м.Запоріжжя від 30.06.2011 року у справі №2а-3888/11, у загальній сумі 11564,27 гривень. В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року зобов`язано Управління праці та соціального захисту населення Запорізької міської ради по Жовтневому району здійснити перерахунок та виплату йому щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше здійснених виплат. На виконання рішення суду відповідач нарахував компенсацію у розмірі 5265,00 грн., яка була виплачена 31.07.2020 року. Відповідач прострочив виконання зобов`язань за вищезазначеним судовим рішенням, а тому відповідно до положень статті 625 Цивільного кодексу України позивач має право на отримання заборгованості з урахуванням індексу інфляції та 3% річних, що складає в загальній сумі 11564,27 грн. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі з підстав, зазначених в позові. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив вимоги скарги залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження). Рішення суду першої інстанції ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження, в суді апеляційної інстанції справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів в порядку письмового провадження. Відповідно до частин першої та другої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Колегія суддів, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на скаргу, встановила наступне. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.09.2012 року у справі №2а-3888/11 позов ОСОБА_1 задоволено частково: визнано протиправною бездіяльність УПСЗН Запорізької міської ради по Жовтневому району щодо нездійснення перерахунку та виплати ОСОБА_1 , щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов`язано відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік в розмірі п`яти мінімальних заробітних плат відповідно до ст.48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахуванням раніше здійснених виплат; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено (а.с.8-9). На виконання рішення суду відповідач провів перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2011 рік, та виплатив позивачу 31.07.2020 року доплату у розмірі 5265,00 грн. (а.с.10). Позивач вважаючи, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, а тому повинен сплатити йому інфляційні витрати та 3 проценти річних, у зв`язку із чим звернувся до суду з даним позовом. Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району не є боржником, що прострочив виконання грошового зобов`язання, у розумінні статті 625 ЦК України, тому положення статті 625 ЦК України не підлягають застосуванню до спірних правовідносин.. Апеляційний суд, переглядаючи рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, зазначає про таке. Відповідно до частини 1 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. З матеріалів справи вбачається, що відповідач на виконання рішення суду зробив перерахунок допомоги на оздоровлення, доплату в розмірі 5265,00 грн. сплатив позивачу 31.07.2020 року, а відтак перебіг шестимісячного строку звернення до суду для ОСОБА_1 почався з 31.07.2020 року. З даним адміністративним позовом ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду 06.08.2021 року (згідно штампу на поштовому конверті), тобто, з пропуском шестимісячного строку. Відповідно до частини 1 статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані ті обставини, які є об`єктивно непереробними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами. Скаржником клопотання (заяви) про поновлення строку звернення до адміністративного суду до позову та протягом розгляду справи судом першої інстанції не подавалось, та в матеріалах справи таке клопотання відсутнє. Апеляційним судом не встановлено поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з даним позовом. Отже, оскільки позивачем пропущений шестимісячний строк для звернення до адміністративного суду, передбачений частиною 2 статті 122 КАС України, жодних причин і обставин, які об`єктивно ускладнювали або унеможливлювали реалізацію позивачем прав у встановлений строк, останнім не наведено і таких судом не встановлено, то заявлений позов у вказаній частині підлягає залишенню без розгляду. Відповідно до ч.ч.3,4 ст.123 КАС України, якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Згідно ч.1 ст.319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно п.8 ч.1 ст.240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду, з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Керуючись ст.ст.122, 123, 311, 315, 319, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в адміністративній справі №280/7153/21 залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2021 року в адміністративній справі № 280/7153/21 скасувати. Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних залишити без розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Головуючий - суддя І.В. Юрко суддя С.Ю. Чумак суддя В.А. Шальєва