Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 280/10262/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 січня 2022 року м. Дніпросправа № 280/10262/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 року у справі №280/10262/21 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора третя особа Рівненська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу ВСТАНОВИВ: 28.10.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України з позовом до Генерального прокурора, третя особа Рівненська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу / а.с. 1-5/. З наданої суду ксерокопії вищезазначеного позову вбачається, що позивач посилаючись на те, що під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020р. у справі №280/2109/15 відповідачем видано наказ №348 від 12.10.2021р. щодо скасування наказу про його звільнення та поновлено його на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24.03.2015р., а не з 28.03.2015р. як це передбачено рішенням суду, протягом тривалого невиконання відповідачем рішення суду відбулась реорганізація органів прокуратури тому відповідач поновив його на посаді якої зараз не існує, тому позивач вважає цей наказ відповідача необґрунтованим та безпідставним, таким що порушує його права та інтереси, і просив суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №348к від 12.10.2021р. в частині поновлення його на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24.03.2015р. та зобов`язати відповідача у подальшому під час виконання рішення суду діяти відповідно до правової оцінки наданої судом під час розгляду цієї справи. Також разом із цим адміністративним позовом позивачем було подано заяву про забезпечення позову / а.с. 6-11/ Ухвалою Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 р. у справі №280/10262/21 відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі №280/10262/21 за позовом ОСОБА_1 до Генерального прокурора, третя особа Рівненська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування наказу, заяву про забезпечення позову залишено без розгляду / а.с. 15-16/. 16.11.2021р. Третім апеляційним адміністративним судом зареєстровано апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу суду першої інстанції від 01.11.2021р. у цій справі, яка була надіслана ним за допомогою засобів поштового зв`язку 10.11. 2021р. / а.с. 20-24,27/. З метою забезпечення розгляду вищезазначеної апеляційної скарги ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 16.11.2021р. з суду першої інстанції витребувано матеріали адміністративного справи №280/10262/21 /а.с.19,29/, які надійшли до суду 23.11.2021р. / а.с.31/. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 24.11.2021р. у справі №280/10262/21 апеляційну скаргу позивача на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 р. у справі №280/10262/21 залишено без руху та позивача надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги / а.с. 32/. У межах встановленого судом строку позивачем недоліки апеляційної скарги було усунуто /а.с. 35,36/ та ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 29.12.2021р. у справі №280/10262/21 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 р. у справі №280/10262/21 / а.с. 38 / та апеляційний розгляд справи призначено в письмовому провадженні з18.01.2022р. / а.с. 39/, про що судом апеляційної інстанції було повідомлено учасників справи / а.с. 40-44/. Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі / а.с. 20-24/ на те, судом першої інстанції ухвалу від 01.11.2021 р. прийнято з порушенням норм Конституції України та норм процесуального законодавства, зроблені судом висновки суперечать фактичним обставинам, які не були у повному обсязі з`ясовані судом, оскільки заявлені ним позовні вимоги стосуються не тільки виконання рішення суду, таке рішення суду першої інстанції позбавляє його права на судовий захист від свавілля відповідача, який протягом тривалого часу не виконував набравше законної сили рішення суду та виконав його із порушенням норм чинного законодавства, тому просив суд скасувати ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 р. у справі №280/10262/21, повернути справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Третя особа Рівненська обласна прокуратура, у письмовому відзиві на апеляційну скаргу / а.с. 45-52 /, заперечував проти доводів апеляційної скарги та зазначив, що ухвала суду першої інстанції від 01.11.2021 р. постановлена без порушень норм чинного законодавства, оскільки позивачем обрано у даному випадку не вірний спосіб захисту порушеного права, з огляду на те, що положеннями процесуального законодавства встановлено певний порядок оскарження дій вчинених під час виконання рішення суду, тому просив суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, ухвалу суду першої інстанції від 01.11.2021 р. у цій справі залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 309 КАС України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції має бути розглянута протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження, а положеннями ч. 5 ст. 250 КАС України передбачено, що датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали адміністративної справи, законність і обґрунтованість ухвали суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду цієї справи встановлено, що 28.10.2021р. ОСОБА_1 звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду в порядку адміністративного судочинства за правилами встановленими КАС України з позовом до Генерального прокурора, третя особа Рівненська обласна прокуратура про визнання протиправним та скасування наказу / а.с. 1-5/, у якому позивач посилаючись на те, що під час виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020р. у справі №280/2109/15 відповідачем видано наказ №348 від 12.10.2021р. щодо скасування наказу про його звільнення та поновлено його на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24.03.2015р., а не з 28.03.2015р. як це передбачено рішенням суду, крім цього протягом затримки виконанням відповідачем рішення суду відбулась реорганізація органів прокуратури, що призвело до того, що відповідач поновив його на посаді якої зараз не існує, тому позивач вважає цей наказ відповідача необґрунтованим та безпідставним, таким що порушує його права та інтереси, і просив суд визнати протиправним та скасувати наказ відповідача №348к від 12.10.2021р. в частині поновлення його на посаді першого заступника прокурора Рівненської області з 24.03.2015р. та зобов`язати відповідача у подальшому під час виконання рішення суду діяти відповідно до правової оцінки наданої судом під час розгляду цієї справи. Аналіз заявлених позивачем у справі позовних вимог та наведених ним у адміністративному позові обґрунтувань дає можливість зробити висновок про те, що у вищезазначеному позові позивачем ОСОБА_1 фактично оскаржується виконання відповідачем у справі рішення суду рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2020р. у справі №808/2109/15, яке стосується скасування наказу про звільнення позивача, поновлення позивача на посаді і стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу при звільненні, яке набрало законної сили та відповідно до положень ст.ст. 14, 370,372 КАС України є обов`язковими для виконання, і відповідно до положень ст.373 КАС України примусове виконання судових рішень в адміністративних справах здійснюється на підставі виконавчого листа, який видається судом першої інстанції, який ухвалив рішення у справі, та здійснюється в порядку, встановленому Законом України «Про виконавче провадження», відповідно до положень ч. 1 ст. 1 якого виконавче провадження, як завершальна стадія судового провадження, та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що норми чинного процесуального законодавства містять норми, які спрямовані на забезпечення виконання рішення суду, яке набрало законної сили, і мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення, підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача, та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі. Так положення ст. 382 КАС України надають суду, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, можливість зобов`язати суб`єкта владних повноважень, на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення, а положення ст. 383 КАС України встановлюють право позивача на користь якого ухвалено рішення суду, подати до суду першої інстанції заяву про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності, вчинених суб`єктом владних повноважень - відповідачем на виконання такого рішення суду або порушення прав позивача, підтверджених таким рішенням суду, що фактично свідчить про те, що процесуальним законом встановлено порядок виконання судових рішень в адміністративних справах та визначено певну послідовність дій, які необхідно вчинити для того, щоб зобов`язати відповідача належним чином виконати рішення суду, яке відповідно до ст. 129-1 Конституції України є обов`язковим до виконання, і саме держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку, а контроль за виконанням судового рішення здійснює суд. Враховуючи зміст заявлених позивачем позовних вимог , зміст судових рішень, які постановлені у межах справи №808/2109/15, які набрали законної сили, колегія суддів вважає, що заявлені позивачем позовні вимоги у цьому адміністративному позові пов`язані із виконанням рішення суду у адміністративній справі №808/2109/15, що з огляду на наявність у КАС України спеціальних норм ст.ст. 382,383 КАС України, які спрямовані на забезпечення належного виконання рішення суду і встановлюють певний порядок розгляду питань пов`язаних із виконання рішення суду в адміністративній справі у якому позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, які передбачені Законом України «Про виконавче провадження», що свідчить про те, що невиконання рішення суду не може бути предметом окремого самостійного судового провадження. При цьому необхідно зазначити, що аналогічний висновок зроблено Верховним Судом у постанові від 20.02.2019р. у справі № 806/2143/15. З огляду на вищенаведене колегія суддів вважає, що судове рішення виконується безпосередньо і для його виконання не вимагається ухвалення будь-яких інших, додаткових судових рішень, тому обраний позивачем у даному випадку спосіб захисту не усуває юридичного конфлікту та не відповідає об`єкту порушеного права, а тому в такий спосіб неможливо захистити чи відновити право у разі визнання його судом порушеним. Отже колегія суддів вважає, що у даному випадку позивачем обрано не вірний спосіб захисту порушеного права з огляду на те, що фактично спірні правовідносини між сторонами вже вирішені судом (постанова від 15.06.2020р. у справі №808/2109/15) та перейшли до стадії виконання судового рішення і якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача на виконання вищевказаного судового рішення порушувалися його права, свободи чи інтереси, то він повинен був звертатися до суду в порядку статті 383 КАС України із заявою про визнання протиправними рішень, дій чи бездіяльності відповідача (тобто в порядку судового контролю за виконанням рішення), а не подавати новий адміністративний позов, тому суд першої інстанції, з огляду на наявність судового рішення, що набрало законної сили з того самого фактичного предмету спору і між тими самим сторонами, зробив правильний висновок про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі за цим позовом, та обґрунтовано без порушень норм чинного законодавства на підставі п. 2 ст. 170 КАС України відмовив у відкритті провадження в адміністративній справі №280/10262/21 за позовом ОСОБА_1 до Генеральної прокуратури, третя особа Рівненська обласна прокуратура, про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії За таких обставин колегія суддів вважає необхідним ухвалу суду першої інстанції від 01.11.2021 р. залишити без змін, а апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, оскільки доводи апеляційної скарги суперечать фактичним обставинам справи та зводяться до помилкового тлумачення заявником апеляційної скарги норм чинного процесуального законодавства. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 311, 312, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Ухвалу Запорізького окружного адміністративного суду від 01.11.2021 р. у справі №280/10262/21 залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України. Постанова виготовлена та підписана 25.01.2022р Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя В.Є. Чередниченко суддя О.М. Панченко