Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 160/10766/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 20 січня 2022 року м. Дніпросправа № 160/10766/21 (суддя Верба І.О., м. Дніпро) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання Шелепової Ю.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі № 160/10766/21за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови, - ВСТАНОВИВ: Товариство з обмеженою відповідальністю «Сіріус-Сервіс» 02 липня 2021 року звернулось до суду з позовом до Київської митниці Держмитслужби, правонаступником якої є Київська митниця, згідно з яким просить визнати протиправними та скасувати прийняті відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів: - № UА100070/2021/000199/2 від 28.05.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00241; - № UА100070/2021/000200/2 від 28.05.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00242; - № UА100070/2021/000204/2 від 31.05.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00246; - № UА100070/2021/000205/2 від 31.05.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00247; - № UА100070/2021/000206/2 від 02.06.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00248. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 19.07.2021 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у справі №160/10766/21, роз`єднано позовні вимоги у справі №160/10766/21 та залишено у провадженні адміністративної справи № 160/10766/21 позовні вимоги про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UА100070/2021/000199/2 від 28.05.2021 та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА100070/2021/00241; В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що надані до митного оформлення товару документи належним чином підтверджували заявлену митну вартість товарів, тому відповідач протиправно прийняв рішення про визначення митної вартості товарів за другорядним (резервним) методом та видав картку відмови у митному оформленні товарів. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року адміністративний позов задоволено повністю. Рішення суду мотивовано тим, що при розгляді справи митницею не було доведено не правильність визначення митної вартості товару декларантом у поданій декларації. Матеріали справи свідчать, що у відповідача були в наявності всі документи, які давали можливість йому встановити дійсну митну вартість товару за ціною договору. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції відповідач оскаржив його до апеляційного суду з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи. Просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволені позову відмовити повністю. В апеляційній скарзі відповідач перелічує норми права, які регулюють спірні відносини, зазначає, митниця діяла відповідно до вимог законодавства, «пояснення від митного органу, суд також не взяв до уваги, ґрунтуючи свої доводи на користь позивач, що суперечить Конвенції та практики Європейського суду» та стверджує, що «судом не досліджено матеріали справи, які мають значення для вирішення справи по суті». Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечень на неї, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що 26.12.2020 між ТОВ Сіріус - Сервіс (Україна, покупець) та компанією Вега Трейд Компані Лімітед, Лтд (Китай, продавець) укладено контракт № 2612/20, відповідно до умов якого продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти та оплатити товар, на умовах та у строки, визначені контрактом. За умовами цього контракту: Найменування (асортимент), кількість і ціна товару визначається у рахунках-фактурах (інвойсах) на кожну окрему партію товару, який є невід`ємною частиною даного Контракту. Ціна контракту встановлюється в доларах США (пункт 1 контракту). Згідно із пунктом 2 контракту покупець купує товар у кількості та за ціною, вказаною в рахунку-фактурі (інвойсі). Якщо інше не передбачено інвойсом, ціна товару за цим контрактом включає вартість тари, упаковки, маркування, перевезення (завантаження, вивантаження), а також всі інші витрати, оплата передбачена яких за умовами поставки СРТ (м. Одеса, Україна) в редакції Інкотермс-2010. Сторони домовилися, що страхування вантажу за цим контрактом не здійснюється. Якщо інше окремо не погоджено сторонами, поставка товару здійснюється партіями, які узгоджуються з покупцем у рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) на кожну окрему партію товару. Умовами поставки є: СРТ-Одеса (Інкотермс 2010). Умови поставки можуть бути змінені, та вказані в рахунку-проформі та/або у рахунку-фактурі (інвойсі) (пункт 3 контракту). Відповідно до пункту 4 контракту оплата повинна здійснюватися безготівковим розрахунком на валютний рахунок продавця, шляхом оплати з розрахункового рахунку покупця з відстрочкою платежу 90 днів з дати поставки. 01.04.2021 складено інвойс № VT160847407/21 до контракту на поставку косильних головок та стартерів ручних у кількості 70300 штук на загальну суму 37127,05 дол. США. Умови поставки CPT Одеса (Україна), покупець Сіріус - Сервіс, умови оплати: відстрочення платежу на 90 днів з дати поставки. Продавцем, зокрема, складено: - пакувальний лист до рахунку-фактури № VT160847407/21 від 01.04.2021; - комерційну пропозицію від 01.04.2021. 28.05.2021 до відділу митного оформлення № 2 митного поста Столичний Київської митниці Держмитслужби ТОВ Сіріус - Сервіс була подана електронна митна декларація типу ІМ 40 ЕА № UА100700/2021/322262 для митного оформлення товару 1 (частини бензотриметра: косильна головка в асортименті кількістю 46300 штук) та товару 2 (механічні пристрої ручні стартери для пуску ДВЗ кількістю 24000 штук). У графі 22 МД заявлена загальна сума за рахунком 37127,05 дол. США, курс валюти 27,52, у графі 12 відомості про вартість товару 1021959,18 грн. Згідно з графою 44 МД декларантом надані: - 0271*: № VT160847407/21 від 01.04.2021 (пакувальний лист); - 0380*: № VT160847407/21 від 01.04.2021 (рахунок-фактура); - 0705*: ARCODS4255012 від 25.05.2021 (коносамент); - 0730*: № 16665 від 26.05.2021 (автотранспортна накладна); - 0862*: № VT160847407/21 від 01.04.2021 (декларація про походження товару); - 3016*: № ГО-836 від 28.05.2021 (висновок про вартісні характеристики товару); - 3022*: комерційна пропозиція від 01.04.2021; - m4100*: № 2612-20 від 26.12.2020 (контракт); - m4103*: № 1 від 21.05.2021 (доповнення до контракту); - 9000*: лист від 28.05.2021. 28.05.2021 Київською митницею Держмитслужби прийнято оскаржуване рішення №UA100070/2021/000199/2 про коригування митної вартості товарів, пред`явлених для митного оформлення, яким визначено митну вартість: - товару 1: графа 25: кількість 17838; графа 27: ціна товару 28215,55; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 27,52, сума у валюті 28215,55, сума у грн 776661,23; графа 29: код МВВ декларанта 1; графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 3,51; загальна сума 62611,38, кількість 17838; графа 31: код МВВ митниці 6. - товару 2: графа 25: кількість 5495; графа 27: ціна товару 8911,50; графа 28: розрахована декларантом митна вартість товару: валюта дол. США, курс 27,52, сума у валюті 8911,50, сума у грн 245297,95; графа 29: код МВВ декларанта 1; графа 30: коригування: валюта дол. США; вартість за одиницю: 2,01; загальна сума 11044,95, кількість 5495; графа 31: код МВВ митниці

6. У графі 33 рішення про коригування митної вартості товарів наведено обґрунтування його прийняття: - митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 28.05.2021 № ГО-836 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару; - у зв`язку з вищенаведеним декларанту запропоновано подання додаткових документів (за наявності). Заявою декларант повідомив, що надати інші додаткові документи не має можливості. Митним органом проведеного порівняння рівня заявленої митної вартості з рівнями митної вартості ідентичних, подібних (аналогічних) товарів та з довідковою інформацією, та встановлено заниження заявленого рівня митної вартості, що суперечить поняттю дійсної вартості товару у розумінні статті VII ГАТТ. За результатами проведеного порівняння встановлено, що у митного органу наявна інформація щодо рівня митної вартості ідентичних товарів за вищими рівнями митної вартості; - відповідно до положень статті 55 МК України здійснено коригування митної вартості товарів; - метод визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з ідентичними товарами, прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 59 Кодексу. Метод визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів не застосований у зв`язку з відсутністю вартості операції з подібними (аналогічними) товарами, які продано на експорт в Україну і час експорту яких збігається з часом експорту оцінюваних товарів або є максимально наближеним до нього, та прийнятої митним органом, з дотриманням умов, зазначених у статті 60 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не застосований у зв`язку з відсутністю ціни, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до положень статті 62 Кодексу. Метод визначення митної вартості на основі віднімання вартості не може бути використаний у зв`язку з відсутністю даних, необхідних для проведення розрахунків. Метод визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) не застосований у зв`язку з відсутністю наданої виробником товарів, що оцінюються, або від його імені інформації про їх вартість з дотриманням умов, зазначених у статті 63 Кодексу. Митна вартість визначена із застосуванням резервного методу відповідно до статті 64 Кодексу з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі, яка щонайбільшою мірою ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях; - джерело інформації митні декларації від 05.05.2021 № UА500020/2021/015171 (з розрахунку 3,51 дол. США за кг) товар № 1; від 26.05.2021 № UА500150/2021/005901 (з розрахунку 2,01 дол. США за кг) товар №

2. У зв`язку із прийняттям рішенням про коригування митної вартості, Київською митницею Держмитслужби сформовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100070/2021/00241. Товар випущено у вільний обіг за МД від 28.05.2021 № UA100070/2021/322331: - товар 1: графа 42: ціна товару 28215,55; графа 43: код МВВ 1/6; графа 45: коригування 1213400,68; сума додаткового платежу із 55 способом платежу: 5% у розмірі 47338,98 грн, 20% у розмірі 198823,72 грн; - товар 2: графа 42: ціна товару 8911,50; графа 43: код МВВ 1/6; графа 45: коригування 245297,95; сума додаткового платежу із 55 способом платежу: 20% у розмірі 11745,07 грн. З вищевказаного рішення про коригування митної вартості товарів вбачається, що причинами через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі; Правомірність та обґрунтованість вказаного рішення відповідача та картки відмови є предметом спору переданого на вирішення суду. Вирішуючи спірні відносини між сторонами та задовольняючи позов повністю, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що відповідач приймаючи спірне рішення та картку відмови діяв не на підставі, та не у межах повноважень та у спосіб, що передбачені митним законодавством України. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення, виходить з наступного. Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України (далі - МК України) митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Частиною 1 ст. 51 МК України визначено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. За змістом ч. 2 ст. 52 МК України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації. Пунктом 1 ч. 3 ст. 52 МК України передбачено, що декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, мають право надавати митному органу (за наявності) додаткові відомості у разі потреби уточнення інформації. Відповідно до ч. 1, 2 ст. 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. Згідно з ч. 3 ст. 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); виписку з бухгалтерської документації; ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; копію митної декларації країни відправлення; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, підставами для прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів слугували наступні обставини, а саме: - митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції): документи, подані для підтвердження митної вартості товару відповідно до статті 53 Кодексу, містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, а саме: 1) не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки СРТ витрат, пов`язаних з транспортуванням, завантаженням та вивантаженням товарів до названого місця призначення; 2) надана декларантом комерційна пропозиція являє собою копію інвойсу, не містить інформації щодо пропозицій для продажу оцінюваних товарів незалежним покупцям, отже не відображає дійсну вартість товару, даний документ не підтверджує дійсність цін та достовірність митної вартості; 3) висновок Дніпропетровської ТПП від 28.05.2021 № ГО-836 прийнято до уваги митницею, але не може бути підставою для підтвердження митної вартості. В наведених експертом джерелах з мережі Інтернет, зазначена продукція без врахування технічних характеристик товару. Крім того, зазначена в окремих джерелах вартість продукції вища ніж вартість оцінюваного товару. Враховуючи зазначене, за результатами опрацювання всіх поданих декларантом документів відповідачем було зазначено, що причинами через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано є: неподання декларантом всіх запрошених документів; відсутність відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості та наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, що не дає можливості митному органу перевірити декларування всіх складових митної вартості у повному обсязі. Проте, як правильно встановлено судом першої інстанції та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, згідно з домовленістю сторін, поставка товару здійснювалась на умовах СРТ, що зобов`язує продавця укласти договір та сплатити фрахт/перевезення, необхідний для доставки товару до названого місця призначення, витрати на забезпечення здійснення митного оформлення товару при експорті. Зазначене свідчить про те, що погоджуючи саме обрані умови поставки сторони виходили з того, що продажна ціна вже включає в себе вартість товару та транспортні витрати, у зв`язку з чим додаткові витрати пов`язаних з завантаженням та вивантаженням товарів при їх транспортуванні до названого місця призначення позивачем понесено не було. Крім того, суд обґрунтовано звернув увагу на те, що відповідно до поданих декларантом документів здійснення додаткових витрат на страхування чи перевезення товару позивачем матеріалами справи не підтверджується. Водночас, суд першої інстанції правильно зауважив про те, що комерційна пропозиція не входить до обов`язкового переліку документів, які підтверджують митну вартість товару у відповідності до частини другої статті 53 МК України, а є лише пропозицією щодо вартості товару. Тому, комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами, підтверджує правильність визначення митної вартості товару за ціною договору, оскільки в ній зазначена ціна, на підставі якої постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар. Крім того, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності, митним органам заборонено втручатись у підприємницьку діяльність декларантів шляхом відмови взяти до уваги комерційної пропозиції з мотивів її недопустимості у зв`язку з наявністю чи відсутністю в ній певних відомостей. Комерційна пропозиція, у сукупності з іншими доказами по справі, є додатковим доказом правильності визначення митної вартості товару за ціною Договору, так як в ній зазначена ціна, на підставі якої було Постачальником запропоновано позивачу придбати відповідний товар. Також слід зазначити про те, що надані відповідачу висновки експерта Дніпропетровської ТПП містять відомості про ринкову вартість конкретних товарів за 1 штуку. Вартість за одиницю кожного найменування товару, яку визначав експерт, відповідає вартості, зазначеній у інвойсі, наданому до митного оформлення. При цьому, митниця у разі сумніву у відповідному експертному висновку, мала право звернутися до іншого суб`єкта оціночної діяльності із письмовим запитом на рецензування (згідно із Законом України Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в України), однак таке своє право не реалізувала На думку колегії суддів, зазначені обставини свідчать про те, що подані позивачем до митного оформлення документи повністю відповідали вимогам ч.2 ст.58 Митного кодексу України і не створювали підстав для виникнення у митниці обґрунтованих сумнівів відносно не підтвердження чи невизначеності кількісно і достовірно та/або відсутності хоча б однієї із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні, або підстав вважати що вони містять розбіжності та в них наявні ознаки підробки. З викладених обставин, вбачається, що поданих позивачем документів, було цілком достатньо, для визначення митної вартості товарів і цей перелік повністю відповідає вищенаведеним правилам ч. 1 ст. 53 МК України. Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність прийнятого відповідачем рішення про коригування митної вартості товарів: № UА100070/2021/000199/2 від 28.05.2021 з карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UА100070/2021/00241 та необхідності їх скасування. Крім того, слід зазначити, що у оскарженому рішенні про коригування митної вартості товарів, відповідач посилається на те, що визначена ним митна вартість товару ґрунтується на інформації наявній у нього щодо митної вартості товарів митне оформлення яких вже здійснено. Проте суд апеляційної інстанції зауважує, що наявність у митного органу інформації про більшу вартість ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, не є підставою для не застосування основного методу для визначення митної вартості товарів, оскільки вказана обставина не перерахована у статті 58 МК України в якості підстави, що виключає застосування основного методу визначення митної вартості товарів. Відомості надані позивачем стосовно митної вартості товарів є об`єктивними, піддаються обчисленню та підтверджуються документально. Відповідач зобов`язаний навести у рішенні про коригування митної вартості товарів порівняння характеристик оцінюваного товару та характеристик товару, ціна якого взята за основу для коригування митної вартості. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним митним органом за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), відповідач повинен довести, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантажною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом. У ситуації з рішенням про коригування митної вартості товарів відповідач повинен не просто зазначити, зокрема, обставину відсутності в нього інформації щодо оформлення ідентичних та подібних товарів (як підставу незастосування методів за ціною договору щодо ідентичних товарів та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів), а навести цінову інформацію з ЄАІС про оформлення товарів, що мають ознаки, найбільш схожі на ознаки задекларованих товарів, та пояснити з урахуванням положень статей 59, 60 МКУ, чому ця інформація не може бути взята за основу для визначення митної вартості. Отже, при обґрунтуванні неможливості застосування певних другорядних методів митний орган повинен конкретизувати підстави незастосування цих методів. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що відповідач у оскаржених рішеннях про коригування митної вартості товарів не дотримався вимог, які зазначені вище, а саме: вказав лише номери та дати митних декларацій та вартість товару, тому оскаржувані рішення не можуть вважатися обґрунтованим та таким, що відповідають п.3 ч.2 ст. 2 КАС України. Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про протиправність та необхідність скасування оскарженого позивачем рішення та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення прийнятих відповідачем. У відповідності з частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Між тим відповідачем вказаного обов`язку не виконав. Щодо доводів відповідача в апеляційній скарзі, які полягають у викладені оцінки дій митниці під час контролю правильності визначення митної вартості товарів слід зазначити, що повноваження вищих судових органів стосовно перегляду мають реалізовуватись для виправлення судових помилок та недоліків судочинства, але не для здійснення нового судового розгляду. Перегляд не повинен фактично підміняти собою судовий розгляд справи. Відповідно до п.29 Рішення Європейського суду з прав людини від 09.12.1994 справа «Руїз Торіха проти Іспанії» суд наголосив на тому, що згідно з його установленою практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції і зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтованості рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Між тим, інші аргументи викладені в апеляційній скарзі, на думку колегії суддів не є доречними і важливими аргументами, та вони не спростовують доводів позивача. Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції під час розгляду цієї справи об`єктивно, повно та всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення справи, дав їм правильну юридичну оцінку і ухвалив законне, обґрунтоване рішення без порушень норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому рішення суду першої інстанції у цій справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Керуючись: статтями 241-245, 250, пунктом 1 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Київської митниці залишити без задоволення, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 вересня 2021 року у справі №160/10766/21 без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Вступну та резолютивну частини постанови проголошено 20 січня 2022 року. Повне судове рішення складено 25 січня 2022 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко