Постанова 4852 № 804/11314/15

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 18 січня 2022 року м. Дніпросправа № 804/11314/15 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Головко О.В. (доповідач), суддів: Ясенової Т.І., Суховарова А.В., за участю секретаря судового засідання Замкової А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року (суддя Голобутовський Р.З.) в адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, - в с т а н о в и в : Товариство з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» 25.08.2015 звернулося до суду з позовом, в якому просив визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Лівобережної об`єднаної державної податкової інспекції міста Дніпропетровська Головного управління ДФС у Дніпропетровській області: № 0001582202 від 19.05.2015, № 0002482202 від 18.08.2015, № 0002462202 від 18.08.2015. Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.09.2015, залишеною без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 19.04.2016, позов задоволено. Постановою Верховного Суду від 05.08.2021 вищенаведені судові рішення скасовані, справу направлено до Дніпропетровського окружного адміністративного суду на новий розгляд. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.10.2021 матеріали адміністративної справи № 804/11314/15 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень передано на розгляд Господарського суду Дніпропетровської області, в провадженні якого перебуває справа № 904/5743/20 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009». Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Апеляційна скарга ґрунтується на тому, що судом першої інстанції не надано належної оцінки нормам чинного законодавства, його висновки не відповідають обставинам справи, що призвело до прийняття невірного рішення. Зазначає про невірне посилання суду першої інстанції на правові позиції Верховного Суду, які є неоднозначними та такими, що викладені з окремими думками суддів, а також у правовідносинах, які не є подібними до спірних. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд апеляційної інстанції дійшов таких висновків. Суд першої інстанції, передаючи матеріали справи для розгляду до господарського суду, виходив з того, що адміністративна справа, предметом якої є оскарження податкового повідомлення-рішення, після відкриття провадження у справі про банкрутство підлягає переданню на розгляд до господарського суду. Вказаний висновок викладений судом першої інстанції з посиланням на правові висновки Великої Палати Верховного Суду від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19. Проте суд апеляційної інстанції вважає висновок суду першої інстанції помилковим. Так, відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими Господарським процесуальним кодексом України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. Разом з тим суд звертає увагу, що Кодекс України з процедур банкрутства набрав чинності 21.04.2019. Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи. Аналіз наведеної норми права дає можливість дійти висновку, що принцип незворотності дії закону у часі, треба розуміти так, що дія закону починається з моменту набрання відповідним актом чинності і припиняється з втратою чинності останнім, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце. Правовідносини, які розглядається в адміністративній справі № 804/11314/15, виникли у 2015 році, тобто до прийняття та набрання чинності Кодексу України з процедур банкрутства, а тому приписи названого Кодексу не можуть бути застосовані до спірних правовідносин. Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що у постанові від 21.09.2021 у справі № 905/2030/19 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що з прийняттям КУзПБ законодавець змінив правила визначення юрисдикції таких спорів, сконцентрувавши розгляд усіх майнових та ряду немайнових вимог в межах однієї судової процедури банкрутства в судах господарської юрисдикції, задля повного та комплексного вирішення усіх правових проблем неплатоспроможної особи (як фізичної, так і юридичної), яка може бути визнана банкрутом (ліквідована) за наслідком такої процедури, що матиме наслідком закриття (припинення) провадження з розгляду спорів у всіх інших юрисдикційних органах з вимогами до неї. Отже, вимога особи, щодо якої порушено справу про банкрутство, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення як майновий спір боржника, підлягає розгляду в межах провадження у справі про банкрутство з визначенням юрисдикційності розгляду такого спору господарському суду. Ініціювання поза справою про банкрутство, у межах якої суд розглядає спори про розмір грошових вимог до боржника, ще однієї справи в суді іншої юрисдикції стосовно наявності (відсутності) податкового боргу, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, є неефективним як для захисту прав кредитора, так і для захисту прав боржника. Відтак у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу з 21 жовтня 2019 року підлягають застосуванню положення статті 7 КУзПБ, які визначають юрисдикцію розгляду таких спорів у межах провадження у справі про банкрутство у господарському судочинстві. Таким чином Велика Палата Верховного Суду у справі № 905/2030/19 чітко заначила, що положення статті 7 КУзПБ у правовідносинах щодо визначення розміру податкових зобов`язань боржника у справі про банкрутство шляхом оскарження рішення податкового органу підлягають застосуванню з 21 жовтня 2019 року. Спір у названій справі виник у зв`язку з оскарженням позивачем у червні 2020 року податкового повідомлення-рішення від 14 лютого 2020 року, позовні вимоги заявлено після відкриття ухвалою Господарського суду Донецької області від 18 листопада 2019 року відносно позивача провадження у справі про банкрутство. З огляду на обставини здійснення щодо позивача - платника податків провадження у справі про банкрутство підвідомчість цього спору, який виник після 21 жовтня 2019 року, ВП ВС визначила розгляд справи із застосуванням положень статті 7 КУзПБ. Натомість правовідносини в адміністративній справі № 804/11314/15 є відмінними від вищенаведеної, оскільки ТОВ «Продекспорт-2009» визнано банкрутом відповідно до постанови Господарського суду Дніпропетровської області від 19.01.2021 у справі № 904/5743/20, тоді як з позовом про скасування податкових повідомлень-рішень Товариство звернулося до адміністративного суду у 2015 році. У спірних правовідносинах адміністративним судом провадження у справі було відкрито у 2015 році, тоді як відповідно до приписів статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено принцип незмінності складу суду. Більш того статтею 29 КАС України передбачено можливість передачі адміністративної справи виключно з одного адміністративного суду до іншого. Таким чином, правові підстави, з урахуванням встановлених обставин справи, для передачі справи на розгляд до господарського суду, відсутні. Ухвала суду першої інстанції постановлена з неправильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, що тягне за собою її скасування із направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст.ст. 243, 320, 322 Кодексу адміністративного судочинства України суд, - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Продекспорт-2009» задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2021 року в адміністративній справі № 804/11314/15 скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова суду набирає законної сили з 18 січня 2022 року та оскарженню не підлягає. Повна постанова складена 18 січня 2022 року. Головуючий - суддя О.В. Головко суддя Т.І. Ясенова суддя А.В. Суховаров