Постанова 4852 № 340/2431/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 24 грудня 2021 року м. Дніпросправа № 340/2431/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач), суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року (головуючий суддя Кравчук О.В.) в адміністративній справі №340/2431/21 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Комунального некомерційного підприємства "Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради" про визнання протиправним та скасування висновку,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 14.12.2020 року до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до відповідача КНП Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради, в якому просив: - визнати протиправним та скасувати висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений лікарем КНП «Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру Кіровоградської обласної ради», ОСОБА_2 як акта індивідуальної дії суб`єкта владних повноважень. Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі № 340/2431/21. Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що медичний висновок неможливо вважати рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні права чи обов`язки, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, відтак такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції і не може вирішуватись у порядку адміністративного судочинства. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року про відмову у відкритті провадження, а справу4 направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Вказує, що позов підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Від відповідача відзив на апеляційну скаргу не надходив. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції ухвали від 25.05.2021 року про відмову у відкритті провадження, колегія суддів апеляційної інстанції виходить з наступного. Частиною 1 статті 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист, зокрема, шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень. У свою чергу, відповідно до частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, серед яких зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. В силу пункту 9 частини 1 статті 1 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах щодо оскарження рішень атестаційних, конкурсних, медико-соціальних експертних комісій та інших подібних органів, рішення яких є обов`язковими для органів державної влади, органів місцевого самоврядування, інших осіб. За визначеннями пунктів 1, 5, 7 статті 4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом; суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг. У розумінні пункту 2 частини 1 статті 4 КАС України публічно - правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи. Індивідуальним актом є акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк (пункт 19 частини першої статті 4 КАС України). Предметом цього спору є висновок медичного огляду, складений лікарем КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» стосовно позивача. Так, позивач наголошує, що 25 квітня 2021 року працівниками патрульної поліції його було зупинено за керуванням транспортним засобом ВАЗ 2108 КОМБІ-В, державний номерний знак НОМЕР_1 , нібито в стані алкогольного сп`яніння. Службовою особою патрульної поліції о 02 год. 33 хв. 25.04.2021 позивача було доставлено до КНП «Кіровоградський обласний наркологічний диспансер Кіровоградської обласної ради» для отримання висновку про результати медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного й іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, які знижують увагу й швидкість реакції. За результатами огляду на стан сп`яніння 25 квітня 2021 року було складено Висновок щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затверджений лікарем КНП «Кіровоградського обласного наркологічного диспансеру Кіровоградської обласної ради», ОСОБА_2 , яким встановлено, що позивач перебував у стані алкогольного сп`яніння. На підставі цього Висновку щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП. Вважаючи, що Висновок був складений з численними порушеннями, позивач просить його визнати протиправним та скасувати. Колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що зазначений медичний висновок складений лікарем підставі статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення та Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я від 09.11.2015 №1452/735. За змістом частини 1 статті 260, частин 1 та 2 статті 266 КУпАП особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, та оглядові на стан сп`яніння. Огляд водіїв на стан сп`яніння є заходом забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, що проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Частиною 3 статті 266 КУпАП передбачено, що в разі незгоди водія на проведення огляду поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Згідно з частиною 1 статті 267 КУпАП застосування заходів забезпечення провадження у справах про адміністративні правопорушення, у тому числі огляд на стан сп`яніння, може бути оскаржено заінтересованою особою у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) відносно органу (посадової особи), який застосував ці заходи, або до суду. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що за правилами адміністративного судочинства підлягають розгляду публічно-правові спори, що виникають з приводу проведення огляду водіїв на стан сп`яніння суб`єктом владних повноважень, визначеним у статті 266 КУпАП, а саме: поліцейським. У свою чергу, висновок щодо результатів медичного огляду особи на стан сп`яніння складається лікарем, що проводив у закладі охорони здоров`я огляд водія транспортного засобу, відповідно до вимог Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року №1103, та вищевказаної Інструкції. Відтак, сам по собі висновок медичного огляду не породжує для позивача настання будь-яких прав та обов`язків. Він лише фіксує обставини та факти виявлених порушень законодавства. Таким чином, вказаний медичний висновок неможливо вважати рішенням суб`єкта владних повноважень, яке породжує для позивача певні права чи обов`язки, тобто не є актом індивідуальної дії в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України, як правильно вказав і суд першої інстанції . Крім того слід зазначити, що публічно-правовим спором є не будь - який публічно - правовий спір, а лише той, який випливає із здійснення суб`єктом владних повноважень владних управлінських функцій. Відповідач здійснює комплекс профілактичних, діагностичних, лікувальних заходів, та у спірних правовідносинах не наділений владною управлінською функцією стосовно позивача, що є визначальною ознакою для публічно-правового спору, а отже - не є суб`єктом владних повноважень у розумінні частини першої статті 4 КАС України. Спірне рішення за своєю суттю є висновком, який зроблено на підставі застосування спеціальних знань з метою встановлення певних обставин та фактів. Відтак такий спір не є спором у сфері публічно-правових відносин та не підпадає під визначення справи адміністративної юрисдикції і не може вирішуватись у порядку адміністративного судочинства. Аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11 серпня 2020 року у справі № 120/4189/19-а (адміністративне провадження № К/9901/5314/20). Згідно з вимогами п.1 ч. 1 ст. 170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства, як правильно вказав і суд першої інстанції. Водночас, частиною 6 статті 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження в адміністративній справі з підстави, встановленої пунктом 1 частини 1 цієї статті, суд повинен роз`яснити заявнику, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи. Оскільки зазначений у позовній заяві відповідач не є суб`єктом владних повноважень у розумінні пункту 7 частини 1 статті 4 КАС України, а медичний висновок, складений ним із застосуванням спеціальних знань з метою встановлення певних обставин і фактів, не є рішенням суб`єкта владних повноважень, що підлягає оскарженню за правилами КАС України, то вказаний висновок медичного огляду безпосередньо не породжує для позивача будь-яких прав чи обов`язків. Водночас такий висновок може бути доказом на підтвердження перебування особи у стані сп`яніння та підлягає оцінці судом у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Отже, як доказ у справі, цей висновок підлягає спростуванню або підтвердженню саме у справі про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Таким чином, суд першої інстанції правильно вказав, що оскаржений позивачем висновок медичного огляду на стан сп`яніння не може бути самостійним предметом судового розгляду за правилами будь-якого судочинства, що водночас не свідчить про позбавлення особи права на його спростування (або підтвердження) у судовому порядку під час вирішення питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності за керування транспортним засобом у стані сп`яніння. Отже, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у відкритті провадження у справі. Доводи апеляційної скарги не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу ухвали суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для її скасування. Керуючись ст. 241-245, 250, 311, 312, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 25.05.2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 24.12.2021 та може бути оскаржена до Верховного Суду в силу ст. 238 КАС України протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня її прийняття шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. В повному обсязі постанова виготовлена 30.12.2021. Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова