Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 199/2894/21 (2-а/199/47/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 12 січня 2022 року м. Дніпросправа № 199/2894/21 (2-а/199/47/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Кругового О.О. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Шлай А.В., за участю секретаря судового засідання Іотової А.О. за участю: представника відповідача: Прокопенка О.Л. позивача: ОСОБА_1 розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2021 року в адміністративній справі №199/2894/21 (2-а/199/47/21) за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення,-,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання незаконною постанови про накладення адміністративного стягнення серії РАП №290752502 до повідомлення серія ІД №00315625 від 24.03.2021 року про адміністративне правопорушення. В обґрунтування адміністративного позову позивач зазначив, що наведена постанова є незаконною та такою, що не відображає дійсних обставин справи, оскільки жодного правопорушення останній не вчиняв, оскаржувана постанова не містить відомості про те, які саме дії були вчинені позивачем, що заборонені адміністративним правом, відсутній опис обставин встановлених під час розгляду справи. Рішенням Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено. Скасовано постанову про накладення адміністративного стягнення серії РАП № 290752502 до повідомлення серія ІД №00315625 від 24.03.2021 року про адміністративне правопорушення, винесену головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядьком Денисом Сергійовичем, якою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст.122 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510,00 гривень, та закрито провадження по справі про адміністративне правопорушення. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради на користь ОСОБА_1 судові витрати по справі в розмірі 3420.40 грн., які складаються з: 420,40 грн. витрати по сплаті судового збору; 3000,00 грн. витрати на професійну правничу допомогу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Інспекція з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради, звернулась з апеляційною скаргою, в якій просила скасувати вищезазначене рішення як таке, що прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги заявник зазначив, що спірна постанова була прийнята відповідачем у відповідності з приписами чинного законодавства, що свідчить про відсутність правових підстав для її скасування. Від позивача на адресу суду надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній посилаючись на необґрунтованість доводів апеляційної скарги, просить оскаржуване рішення суду залишити без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останньої, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного. Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено матеріалами справи, 24 березня 2021 року головним спеціалістом інспектором з паркування відділу контролю за стоянкою і зупинкою інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради Нарядьком Денисом Сергійовичем винесено постанову серії РАП № 290752502 від 24.03.2021 р. по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.122 КУпАП про притягнення позивача до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу в розмірі 510,00 грн., в якій зазначено, що 16 лютого 2021 року 10 год. 17 хв. транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, р.н. НОМЕР_1 здійснено і в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Половицька, 1, чим порушено вимоги підпункту и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій. На підставі вказаного, позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі ч. 3 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510.00 грн. Не погодившись з обґрунтованістю прийняття вказаної постанови, позивач звернувся до суду з метою захисту порушених прав. Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова була прийнята відповідачем з порушенням приписів чинного законодавства, оскільки останнім не було надано до суду належних доказів, які б підтверджували факт вчинення позивачем адміністративного правопорушення, що свідчить про необхідність її скасування. Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеними висновками, з огляду на наступні обставини. Приписами ст. 14 Закону України Про дорожній рух визначено, що учасники дорожнього руху зобов`язані, зокрема знати і неухильно дотримуватись вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, створювати безпечні умови для дорожнього руху, не завдавати своїми діями або бездіяльністю шкоди підприємствам, установам, організаціям і громадянам. Відповідно до п.п. «и» п. 15.9 Правил Дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.01.2001 року № 1306 (далі ПДР України) зупинка забороняється ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій і безпосередньо в місці виїзду. Відповідно до ч. 1ст. 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Режим фотозйомки (відеозапису) передбачає здійснення уповноваженою посадовою особою фото/відеофіксації обставин порушення правил зупинки, стоянки або паркування транспортних засобів, а саме: дати, часу (моменту), місця розташування транспортного засобу по відношенню до нерухомих об`єктів та/або географічних координат, інших ознак наявності складу адміністративного правопорушення, передбаченого відповідною статтею Особливої частини цього Кодексу. При здійсненні фотозйомки обов`язковою є наявність не менше двох зображень транспортного засобу, отриманих з різних або протилежних ракурсів, а в разі фіксації порушення, що полягає у неоплаті вартості послуг з користування майданчиком для платного паркування в межах населеного пункту, в якому не впроваджена автоматизована система контролю оплати паркування, обов`язковою є наявність додаткового зображення (зображень), що фіксує відсутність документа про оплату послуг з користування майданчиком для платного паркування під лобовим склом транспортного засобу (примітка до ст. 14-2 КУпАП). Згідно зі ст. 279-1 КУпАП у разі якщо адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксовано в автоматичному режимі або якщо порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування за даними Єдиного державного реєстру транспортних засобів, а також у разі необхідності - за даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, встановлює відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу. Якщо адміністративне правопорушення, передбачене частинами першою, третьою статті 122 (в частині порушення правил зупинки, стоянки), частинами першою, другою статті 152-1 цього Кодексу, зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), посадова особа уповноваженого підрозділу Національної поліції або інспектор з паркування зобов`язані розмістити на лобовому склі транспортного засобу копію постанови про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення) або повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності (якщо технічні можливості не дозволяють встановити відповідальну особу, зазначену у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, на місці вчинення правопорушення). Постанова про накладення адміністративного стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), може виноситися без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст. 277 КУпАП, справи про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, третьою та сьомою статті 122 цього Кодексу, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), розглядаються уповноваженою особою невідкладно після виявлення правопорушення та отримання відомостей про суб`єкта цього правопорушення. Приписами ч. 3 ст. 122 КУпАП встановлено, що перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на п`ятдесят кілометрів на годину, ненадання переваги в русі транспортним засобам аварійно-рятувальних служб, швидкої медичної допомоги, пожежної охорони, поліції, що рухаються з увімкненими спеціальними світловими або звуковими сигнальними пристроями, ненадання переваги маршрутним транспортним засобам, у тому числі порушення правил руху і зупинки на смузі для маршрутних транспортних засобів, а так само порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Аналіз вказаних правових норм вказує на те, що інспектор з паркування уповноважений притягувати учасників дорожнього руху до адміністративної відповідальності за вчинення ними визначених законом адміністративних правопорушень у сфері безпеки дорожнього руху, зокрема за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху. Як вбачається зі змісту спірної постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, підставою для її прийняття було те, що 16 лютого 2021 року 10 год. 17 хв. транспортним засобом MITSUBISHI LANCER, р.н. НОМЕР_1 здійснено і в районі будинку, що знаходиться за адресою: м. Дніпро, вул. Половицька, 1, чим порушено вимоги підпункту и) пункту 15.9 розділу 15 Правил дорожнього руху, затверджених постановою КМУ від 10.10.2001 № 1306, в частині заборони зупинки транспортного засобу ближче 10 м від виїздів з прилеглих територій. Відтак, зі змісту наведеної постанови вбачається, що в останній не наведено опису обставин інкримінованого позивачу адміністративного правопорушення. Суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ст.283 Кодексу України про адміністративні правопорушення, постанова серед іншого повинна містити таку обов`язкову інформацію: як опис обставин, встановлених під час розгляду справи; дату, час і місце вчинення адміністративного правопорушення. Відтак, оскільки відповідачем в постанові по справі про адміністративне правопорушення не наведено суть адміністративного правопорушення, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про недотримання відповідачем порядку встановленого ст. 280 КУпАП щодо розгляду справи та як наслідок допущено прийняття останнім незаконної та необґрунтованої постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справи у сукупності, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції відносно правомірності визнання протиправною та скасування спірної постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Щодо витрат на правничу суд апеляційної інстанції зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 134 КАС України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. За змістом частини третьої статті 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Відповідно до частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Позивачем до матеріалів спарви надано належним чином складені документи на підтвердження факту виконання на його користь послуг з правничої допомоги, зокрема, надано: копії договору, акту про виконання, документу про оплату послуг. Перевіривши зміст наведених документів, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу за вказані послуги вартістю 3000.00 грн. є співмірними зі складністю справи та обсягом наданих адвокатом послуг позивачу, з урахуванням реального часу, необхідного для виконання відповідних робіт (послуг), а тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про стягнення їх з відповідача. З огляду на вищевикладене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим із дотриманням вимог норм матеріального та процесуального права, підстави для його зміни або скасування відсутні. Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради залишити без задоволення. Рішення Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 04.08.2021 року в адміністративній справі №199/2894/21 (2-а/199/47/21) залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає. Головуючий - суддя О.О. Круговий суддя Т.С. Прокопчук суддя А.В. Шлай