Постанова 4851 № 440/9612/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 січня 2022 р.Справа № 440/9612/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Калиновського В.А., Суддів: Макаренко Я.М. , Мінаєвої О.М. , за участю секретаря судового засідання Лисенко К.В. представник відповідача Васюк П.С. розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021, головуючий суддя І інстанції: А.О. Чеснокова, м. Полтава, повний текст складено 13.10.21 року по справі № 440/9612/21 за позовом Фермерського господарства "Фаворит-Агро Полюс" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: Позивач, Фермерське господарство "Фаворит-Агро Полюс", звернувся до суду з позовом, в якому просив суд: - визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи - Фермерське господарство "Фаворит-Агро Плюс" та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 січня 2021 року; - зобов`язати Головне управління ДПС у Полтавській області відновити відомості про реєстрацію Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" в Реєстрі платників єдиного податку ДПС України, як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 задоволено позов. Визнано протиправними дії Головного управління ДПС у Полтавській області щодо анулювання реєстрації платника єдиного податку 4 групи - Фермерське господарство "Фаворит-Агро Плюс" та виключення з реєстру платників єдиного податку з 01 січня 2021 року. Зобов`язано Головне управління ДПС у Полтавській області відновити відомості про реєстрацію Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" (код ЄДРПОУ 37137530) в Реєстрі платників єдиного податку ДПС України, як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Полтавській області на користь Фермерського господарства "Фаворит-Агро Плюс" витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 270 грн. 00 коп. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, в якій він просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити. В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Зазначив, що відповідно до п. 291.5-1 ст. 291 ПК України не можуть бути платниками четвертої групи, зокрема, суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Згідно з п. 299.10 ст. 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу. Таким чином, ПК України не визначає обов`язкове проведення перевірки для відмови у підтвердженні статусу платника єдиного податку 4 групи. Враховуючи, що в інтегрованій картці платника податків ФГ «Фаворит-Агро Плюс» (п.н. 37137530) станом на 01.01.2021 року рахувався податковий борг в сумі 14182,23 гривень (код платежу 14010100 - податок на додану вартість із вироблених в України товарів (робіт, послуг)) ГУ ДПС у Полтавській області правомірно прийнято рішення про відмову у підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи на 2021 рік (№5398/6/16-31-18-10-19 від 24.02.2021 року, вручене 26.02.2021). Вважає, що задоволення позовних вимог в частині щодо зобов`язання ГУ ДПС у Полтавській області відновити відомості про реєстрацію ФГ «Фаворит-Агро Плюс» в Реєстрі платників єдиного податку ДПС України, як платника єдиного податку четвертої групи з 01 січня 2021 року, є передчасною. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник відповідача, наполягаючи на порушенні судом першої інстанції, при прийнятті рішення, норм матеріального та процесуального права, просив скасувати оскаржуване рішення та прийняти постанову, якою в задоволенні позову відмовити, з обставин і обґрунтувань, викладених в апеляційній скарзі. Представником позивача подано клопотання про розгляд справи без участі позивача та його представника. Відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України, справа розглядається за відсутності представника позивача. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що Фермерське господарство "Фаворит-Агро Полюс" є юридичною особою приватного права. У лютому 2021 року позивачем отримано лист відповідача № 5398/6/16-31-18-10-19 від 24 лютого 2021 року про відмову в підтвердженні статусу платника єдиного податку четвертої групи (а.с. 7, 8). Позивач, не погодившись з прийнятим рішенням, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оформлене листом № 5398/6/16-31-18-10-19 від 24 лютого 2021 року рішення про не підтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи прийнято відповідачем за відсутності достатніх на те правових підстав. Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне. Пунктом 291.1 ст. 291 Податкового кодексу України (далі - ПК України) передбачено, що у цій главі встановлюються правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку. Так, зміст ст. 291 ПК України надає визначення спрощеної системи оподаткування, як СГД може обрати вказану систему, розподіл на групи платників єдиного податку та визначення вимог відповідності для тієї чи іншої групи, а також перелік критеріїв, які виключають право СГД на реєстрацію платника єдиного податку. Пунктом 291.3 ст. 291 ПК України визначено, що юридична особа чи фізична особа-підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою. Тобто законодавець визначив в ст. 291 ПК України вимоги, яким повинен відповідати СГД саме для реєстрації платником єдиного податку. Пунктом 291.4 ст. 291 ПК України передбачено поділ СГД, які застосовують спрощену систему оподаткування на 4 групи платників єдиного податку, в тому числі четверту групу - сільськогосподарських виробників (пп. а. ч. 4 п. 291.4 ст. 291), а саме це юридичні особи незалежно від організаційно-правової форми, у яких частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік дорівнює або перевищує 75 відсотків. Фактично встановлено вимогу для реєстрації платником єдиного податку четвертої групи у вигляді частки сільськогосподарського товаровиробництва в розмірі 75%. В той же час, п. 291.5-1 ст. 291 ПК України встановлено критерії, за наявності яких особа не має права бути зареєстрована платником єдиного податку четвертої групи, зокрема, якщо суб`єкт господарювання, який станом на 1 січня базового (звітного) року має податковий борг, за винятком безнадійного податкового боргу, який виник внаслідок дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), оскільки сама стаття 291 передбачає саме вимоги для реєстрації. Статтею 298 ПК України встановлено порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування. Так, пункт 298.8. ст. 298 ПК України зазначає, що порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування, або відмови від спрощеної системи оподаткування платниками єдиного податку четвертої групи здійснюється відповідно до підпунктів 298.8.1-298.8.8 цієї статті. Підпунктом 298.8.1. пункту 298.8. ст. 298 ПК України визначено, що сільськогосподарські товаровиробники для переходу на спрощену систему оподаткування або щорічного підтвердження статусу платника єдиного податку (відповідність визначеним критеріям 4 групи - 75 відсотків) подають не пізніше 20 лютого поточного року: загальну податкову декларацію з податку на поточний рік щодо всієї площі земельних ділянок, з яких справляється податок (сільськогосподарських угідь (ріллі, сіножатей, пасовищ, багаторічних насаджень), та/або земель водного фонду внутрішніх водойм (озер, ставків та водосховищ), - контролюючому органу за своїм місцезнаходженням (місцем перебування на податковому обліку); звітну податкову декларацію з податку на поточний рік окремо щодо кожної земельної ділянки - контролюючому органу за місцем розташування такої земельної ділянки (юридичні особи); розрахунок частки сільськогосподарського товаровиробництва (юридичні особи) - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок за формою, затвердженою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики, за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; відомості (довідку) про наявність земельних ділянок - контролюючим органам за своїм місцезнаходженням та/або за місцем розташування земельних ділянок. Відтак, зареєстрований платник єдиного податку 4 групи зобов`язаний щорічно підтверджувати відповідність вимогам, наведеним в пункті 291.4. статті 291 ПК України, а саме, що у юридичної особи незалежно від організаційно-правової форми, наявна частка сільськогосподарського товаровиробництва за попередній податковий (звітний) рік, яка дорівнює або перевищує 75% та наявність земельних ресурсів. Відповідні висновки відповідають вимогам пункту 298.8.4. статті 298 ПК України, яким визначено, що у разі коли у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва становить менш як 75 відсотків, сільськогосподарський товаровиробник-юридична особа сплачує податки у наступному податковому (звітному) році на загальних підставах. Також пп. 298.8.7 статті 298 ПК України передбачає добровільний перехід (відмову) від спрощеної системи оподаткування платником єдиного податку. Статтею 299 ПК України визначено порядок реєстрації та анулювання реєстрації платників єдиного податку. Тобто законодавцем встановлено компетенцію контролюючого органу у вигляді двох можливих дій: 1) реєстрація, 2) анулювання реєстрації. Так, згідно п. 299.1. ст. 299 ПК України реєстрація суб`єкта господарювання як платника єдиного податку здійснюється шляхом внесення відповідних записів до реєстру платників єдиного податку. У разі відсутності визначених ПК України підстав для відмови у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку, згідно п. 299.3 ст. 299 ПК України, контролюючий орган зобов`язаний протягом двох робочих днів від дати надходження заяви щодо переходу на спрощену систему оподаткування зареєструвати таку особу платником єдиного податку. У разі відмови у реєстрації платника єдиного податку, згідно п. 299.5. ст. 299 ПК України контролюючий орган зобов`язаний надати протягом двох робочих днів з дня подання суб`єктом господарювання відповідної заяви письмову вмотивовану відмову, яка може бути оскаржена суб`єктом господарювання у встановленому порядку. Отже, у контролюючого органу, згідно вимог ст. 299 ПК України при розгляді заяви СГД про бажання зареєструватися платником єдиного податку та отримати відповідний статус, визначено алгоритмі дії у вигляді 1) реєстрації або 2) відмови у реєстрації. Як зазначено у п. 299.3 ст. 299 ПК України, у разі відсутності підстав для відмови проводиться реєстрація. Перелік підстави для прийняття контролюючим органом рішення про відмову у реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку є вичерпним та визначений в п. 299.6 ст. 299 ПК України: 1) невідповідність такого суб`єкта вимогам, встановленим статтею 291 цього Кодексу; 2) наявність у суб`єкта господарювання, який утворюється у результаті реорганізації (крім перетворення) будь-якого платника податку, непогашених податкових зобов`язань чи податкового боргу, що виникли до такої реорганізації; 3) недотримання таким суб`єктом вимог, встановлених підпунктом 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 цього Кодексу. (застосовується до ФОП). Як вже зазначалось, підстави для відмови в реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку застосовуються виключно під час розгляду питання контролюючим органом щодо реєстрації платником єдиного податку. Таким чином, застосування відповідачем положень п. 291.5-1 ст. 291 ПК України для анулювання реєстрації суб`єкта господарювання як платника єдиного податку як підстави є безпідставним. Пунктом 299.10. ст. 299 ПК України передбачено, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі: 1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв`язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву; 2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою-підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення; 3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 та підпунктом 298.8.6 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу; 4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва юридичної особи платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків; 5) якщо платником єдиного податку четвертої групи не подано податкову звітність, передбачену підпунктом 295.9.1 пункту 295.9 статті 295 та підпунктом 298.8.1 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу. Відповідно до пп. 298.2.3 п. 298.2 ст. 298 ПК України платники єдиного податку саме першої-третьої групи зобов`язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у відповідних випадках та в строки, до платників четвертої групи цей підпункт не застосовується. Згідно пп. 298.8.6 п. 298.8. ст. 298 ПК України платники єдиного податку четвертої групи (фізичні особи-підприємці), які у податковому (звітному) періоді не забезпечили дотримання сукупності умов (критеріїв), передбачених підпунктом "б" підпункту 4 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, зобов`язані сплатити у поточному році податок у розмірі, що розраховується виходячи з 25 відсотків річної суми податку за кожний квартал, протягом якого платник перебував на четвертій групі платників єдиного податку, та з наступного податкового (звітного) кварталу перейти на застосування ставки єдиного податку, визначеної для платників єдиного податку третьої групи, або відмовитися від застосування спрощеної системи оподаткування. Тобто вказана норма застосовується виключено до фізичних осіб-підприємців, а не до юридичних осіб. Натомість судом встановлено, що у спірних правовідносинах контролюючий орган застосовує положення ст. 291 ПК України, яка регулює питання щодо реєстрації платником єдиного податку, а не анулювання відповідної реєстрації. Інших підстав для анулювання (не підтвердження) реєстрації платника єдиного податку, крім п. 299.10 ст. 299 ПК України діючими нормами податкового законодавства не передбачено. Таким чином колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про те, що оформлене листом № 5398/6/16-31-18-10-19 від 24 лютого 2021 року рішення про непідтвердження статусу позивача як платника єдиного податку четвертої групи прийнято відповідачем за відсутності достатніх на те правових підстав. При цьому, колегія суддів вважає безпідставним твердження апелянта про законність оскаржуваного рішення, оскільки таке прийняте з порушенням вимог Податкового кодексу України. Враховуючи наведене вище, доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження в ході розгляду справи та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об`єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи. Колегія суддів також враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи), сформовану в рішенні у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29). Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції в повному обсязі дослідив положення нормативних актів, що регулюють спірні правовідносини та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог. Наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Згідно із ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Зважаючи на встановлені обставини справи, колегія суддів дійшла висновку, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 року по справі № 440/9612/21 прийнято з дотриманням норм чинного процесуального та матеріального права і підстав для його скасування не виявлено. Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 13.10.2021 по справі № 440/9612/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя В.А. Калиновський Судді Я.М. Макаренко О.М. Мінаєва Повний текст постанови складено 02.02.2022 року