Постанова 4851 № 440/6308/21

Головуючий І інстанції: Г.В. Костенко ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2022 р. Справа № 440/6308/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Судді-доповідача Ральченка І.М., Суддів: Бершова Г.Є. , Катунова В.В. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 по справі № 440/6308/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: - визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років з 90% до 60% від місячної заробітної плати; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з розрахунку 90% від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих-21. Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 задоволено позов. Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 60% від місячної заробітної плати, визначеної у довідці Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих21. Визнано протиправним та скасовано рішення від 18.05.2021 №916140118232 в частині зміни (зменшення) при перерахунку процентного розміру пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 90% до 60% від місячної заробітної плати, визначеної у довідці Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих21. Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 за вислугу років з розрахунку 90% від загальної суми складових місячної (чинної) заробітної плати, яка визначена у довідці Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих-21. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 908,00 грн. Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (далі - відповідач), не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи, просило його скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову. В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції неправильно застосував положення ст. 86 Закону № 1697-VII, ст. 50-1 Закону № 1789-XII, статті 2, у зв`язку з чим дійшов помилкового висновку щодо наявності підстав для перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати. Позивач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі -КАС України) справа розглядається в межах доводів та вимог апеляційної скарги. На підставі положень ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та підтверджено апеляційним судом, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Полтавській області та з 29.01.2002 отримує пенсію за вислугу років згідно Закону України "Про прокуратуру" в розмірі 90% від суми місячної заробітної плати, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування. З 01.10.2017 позивача переведено з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно до Закону України "Про прокуратуру", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування". 15.03.2021 Полтавською обласною прокуратурою відносно ОСОБА_1 видано довідку №21-136вих21 про розмір заробітної плати (грошового забезпечення), що враховується для перерахунку пенсій за нормами, чинними станом на 15.03.2021. 08.04.2021 позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії за вислугу років відповідно до статті 50-1 Закону України "Про прокуратуру" №1789-ХІІ на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих21 в розмірі 90 % місячної заробітної плати. З 08.04.2021 позивача переведено з пенсії за віком згідно Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" на пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про прокуратуру" та здійснено перерахунок його пенсії за вислугою років у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати (52 266,67 грн) на підставі довідки Полтавської обласної прокуратури від 15.03.2021 №21-136вих21 та застосовано законодавчо встановлене обмеження пенсії максимальним розміром, визначивши розмір пенсії з 08.04.2021 в сумі 17 690,00 грн. Позивач, не погоджуючись із визначенням йому пенсії за вислугу років лише у розмірі 60% від суми місячної заробітної плати, звернувся до суду з даним позовом. Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив того, що позивач є пенсіонером за вислугою років і пенсія була призначена до 01.01.2016, до розміру призначеної останньому пенсії не можуть застосовуватись обмеження в 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати, визначені Законом №1697-VII. Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла станом на призначення позивачу на пенсії) прокурори і слідчі зі стажем роботи не менше 20 років, у тому числі зі стажем роботи на посадах прокурорів і слідчих прокуратури не менше 10 років, мають право на пенсійне забезпечення за вислугу років незалежно від віку. Пенсія призначається в розмірі 80 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до котрої включаються всі види оплати праці, на які нараховуються страхові внески, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. За кожен повний рік роботи понад 10 років на цих посадах пенсія збільшується на 2 відсотки, але не більше 90 відсотків від суми місячного (чинного) заробітку. Відповідно до ч.ч. 12, 17 ст. 50-1 Закону України "Про прокуратуру" від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ (в редакції, що діяла станом на призначення позивачу на пенсії) обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком. Призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв`язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. 15.07.2015 набрав чинності Закон України "Про прокуратуру" № 1697-VII від 14.10.2014, відповідно до пп. 1 п. 3 розділу XII "Прикінцеві положення" якого, норми Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 №1789-ХІІ, які регулювали, зокрема, питання перерахунку пенсії, втратили чинність. Згідно ч. 2 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII (в редакції, що діяла станом на час звернення позивача з заявою про перерахунок пенсії) пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми їхньої місячної (чинної) заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, одержуваної перед місяцем звернення за призначенням пенсії. Відповідно до абз. 6 ч. 15 ст. 86 Закону України "Про прокуратуру" від 14.10.2014 №1697-VII максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, встановлених для осіб, які втратили працездатність. Колегія суддів звертає увагу, що ч. 2 ст. 86, абз. 6 ч.15 ст. 86 Закону України від 14 жовтня 2014 року №1697-VII Про прокуратуру не визнавалися Конституційним Судом України такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), отже є чинними і підлягають виконанню. Враховуючи наведене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набрання чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, оскільки застережень щодо застосування норми, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, Закон № 1697-VII не містить та не встановлює окремого порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку раніше призначеної пенсії з урахуванням норми Закону № 1789-XII, що визначала розмір місячного заробітку у відсотках та яка діяла на момент призначення пенсії, тобто одночасного застосування норм, які передбачені різними законами. Такий правовий висновок узгоджується з покладеним в основу Закону № 1697-VII принципом єдності системи прокуратури України, що забезпечується, зокрема єдиним статусом прокурорів, який передбачає однакове матеріальне та соціально-побутове забезпечення, зокрема пенсійне забезпечення прокурорів. Отже, розмір відсотків, який враховується під час перерахунку пенсії має бути співмірним із тим, який застосовується під час призначення пенсії працівникам прокуратури. Встановлення різних підходів до порядку обчислення відсоткового розміру під час перерахунку пенсії після набуття чинності Законом № 1697-VII порушує справедливий баланс між інтересами працівників прокуратури, яким пенсія призначається відповідно до цього Закону та тими, яким вона була призначена відповідно до Закону № 1789-XII, ставить у нерівне становище працівників прокуратури, які отримали право на пенсію відповідно до Закону № 1697-VII. У рішенні Конституційного Суду України від 22.05.2018 N 5-р/2018 зазначено, що положення частини першої статті 22 Конституції України необхідно розуміти так, що при ухваленні нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих конституційних прав і свобод людини, якщо таке звуження призводить до порушення їх сутності. Колегія суддів зазначає, що гарантією належного пенсійного забезпечення працівників прокуратури є право на безумовний перерахунок розміру пенсії у зв`язку з підвищенням заробітної плати прокурорським працівникам на рівні умов та складових заробітної плати відповідних категорій працівників, які проходять службу в органах і установах прокуратури на момент виникнення права на перерахунок. Таке право за своєю суттю направлене на збільшення розміру виплачуваної працівнику прокуратури пенсії, а гарантія дотримання конституційного права на соціальний захист, зокрема щодо недопущення зменшення такого розміру у випадку перерахунку пенсії, має бути забезпечена виплатою пенсії в раніше встановленому розмірі. З огляду на викладене, до правовідносин щодо визначення відсоткового значення розміру пенсії, право на перерахунок якої виникло після набранням чинності Законом № 1697-VII, повинні застосовуватись виключно норми цього Закону, зокрема ч. 2 ст. 86, якими встановлено, що пенсія призначається в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати працівників прокуратури, а не норма, що визначає розмір місячного (чинного) заробітку у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії. На час звернення позивача із заявою про перерахунок пенсії стаття 50-1 Закону № 1789-ХІІ відповідно до пункту 3 Прикінцевих положень Закону № 1697-VII у частині перерахунку пенсії втратила чинність. Таким чином, на спірні правовідносини поширюються положення ч.2 ст.86 Закону № 1697-VII, в силу вимог яких пенсія працівникам прокуратури призначається (перераховується) в розмірі 60 відсотків від суми місячної (чинної) заробітної плати. Зазначений висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду від 21.12.2021 по справі № 580/5962/20. Згідно з ч. 5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 щодо здійснення перерахунку пенсії у розмірі 90 відсотків від суми місячної заробітної плати, є необґрунтованими та задоволенню не підлягають. З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги знайшли своє обґрунтоване підтвердження в ході апеляційного розгляду справи, тому рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позову. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Згідно ч. 6 ст. 139 КАС України якщо суд апеляційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд ухвалить нове рішення, він відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що за результатами апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, позовні вимоги не підлягають задоволенню, відповідно й сплачений позивачем судовий збір не підлягає стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача. Керуючись ст. ст. 308, 311, 315, 317, 321 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - задовольнити. Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.07.2021 по справі № 440/6308/21 скасувати. Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Суддя-доповідач І.М. Ральченко Судді Г.Є. Бершов В.В. Катунов