Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 480/1422/21

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2022 р.Справа № 480/1422/21 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді: Григорова А.М., Суддів: Бартош Н.С. , Подобайло З.Г. , за участю секретаря судового засідання Дуднєва М.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021, головуючий суддя І інстанції: В.О. Павлічек, м. Суми, повний текст складено 29.04.21 року по справі № 480/1422/21 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання відмови протиправною та зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі по тексту - ОСОБА_1 , позивачка) звернулася до Харківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області, в якій просила суд першої інстанції: - визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.04.2020; - зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.04.2020 та провести її виплату в повному розмірі за період з 22.04.2020 до 22.10.2020. В обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком, проте відповідачем було надано лист-відповідь від 29.05.2020 року №1800-0302- 8/21934, яким повідомлено про прийняття 25.05.2020 року рішення та відмову в призначенні пенсії за віком у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років (наявний стаж 19 років 8 місяців 7 днів). Рішенням Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною відмови Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.04.2020 року; зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком з 22.04.2020 року, провести нарахування пенсії з 22.04.2020 року та провести виплату пенсії в повному розмірі за період з 22.04.2020 року до 22.10.2020 року - відмовлено. Позивачка, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подала апеляційну скаргу, в якій просила суд апеляційної інстанції скасувати рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 року по справі №480/1422/21 повністю та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі. В обґрунтування вимог скарги посилається на те, що не погоджується з рішенням суду першої інстанції, вважаючи його незаконним та необґрунтованим, ухваленим при неповному з`ясуванні обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків, викладених в рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Посилається на приписи п.1 ч.1 ст.45 Закону України "Про загальнообов`язкове державне страхування". Вважає, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що вона звернулася до Головного управління із заявою що призначення пенсії за віком з 22.04.2020 року вчасно. Вказує, що це підтверджується отриманим нею листом - відповіддю від 29.05.2020 року №1800-0302-8/21934, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило про прийняте 25.05.2020 року рішення та відмову в призначенні їй пенсії за віком. Посилається, що з питанням встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1978 року на ім`я ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду і що розгляд справи може тривати значний час, ніхто в органах Пенсійного фонду їй не повідомив. Зазначає, що їй не повідомили і про те, що необхідно надати такі довідки або інші матеріали, що підтверджують трудовий страж протягом трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку з метою своєчасного призначення пенсії. Посилається, що вона не має юридичної освіти, не є фахівцем з цих питань, а тому змушена була звертатися за відповідною допомогою до фахівців. Вказує, що з березня 2020 року в Україні введено карантинні обмеження, а тому і звернення до Охтирського місцевого центру з надання правової вторинної безоплатної допомоги, і до Охтирського міськрайонного суду в подальшому відбувалося із значними ускладненнями. Зазначає, що суд першої інстанції не взяв до уваги поважність наведених в скарзі обґрунтувань. Відповідач не скористався правом на подання відзиву на апеляційну скаргу. Позивач та представник позивача в судовому засіданні суду апеляційної інстанції підтримали вимоги апеляційної скарги, просили її задовольнити. Відповідач, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений заздалегідь та належним чином, його представник не з`явився в судове засідання суду апеляційної інстанції. Колегія суддів зазначає, що з огляду на ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що позивачка у зв`язку з досягненням пенсійного віку, звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою, в якій просила призначити їй пенсію за віком. Листом від 29.05.2020 року №1800-0302-8/21934, Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило позивачку, що рішенням від 25.05.2020 року їй було відмовлено у призначенні пенсії за віком відповідно до ст.26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу 27 років (наявний стаж 19 років 8 місяців 7 днів). До страхового стажу не враховані періоди роботи згідно трудової книжки виданої НОМЕР_1 від 20.07.1978 за 1977-1978 та 1986-1998 роки, так як на титульній сторінці не вірно зазначено ім`я на російській мові « ОСОБА_3 », а в паспорті « ОСОБА_3 », що не відповідає Інструкції про порядок ведення трудових книжок. Також у вказаному листі ОСОБА_1 було запропоновано для зарахування вищезазначених періодів до страхового стажу надати уточнюючі довідки, які підтверджують стаж роботи або звернутися до відділу обслуговування громадян (сервісний центр) для отримання допомоги у витребуванні. ОСОБА_1 звернулася із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення, до Охтирського міськрайонного суду Сумської області. Рішенням Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2020 року у справі № 583/2555/20 заяву ОСОБА_4 було задоволено і встановлено факт належності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1978року, виданої на ім`я ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_4 (рос. мовою), 20 липня 1978року. Рішення суду набрало законної сили 01.09.2020 року. 22 жовтня 2020 року позивачка повторно звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області із заявою про призначення пенсії за віком до якої додала, зокрема, копію рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2020 у справі № 583/2555/20. На підставі зазначеної заяви та доданих документів, відповідачем було призначено ОСОБА_1 пенсія за віком з 22.10.2020. Вважаючи протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком з 22.04.2020, позивачка звернулася до суду з даним позовом. Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції, зокрема виходив з того, що рішення відповідача від 25.05.2020 про відмову у призначенні пенсії за віком, позивачкою не оскаржувалося. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Закон України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" від 9 липня 2003 року №1058-IV (далі по тексту - Закон №1058-IV) розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом. Приписами ст.45 Закону №1058-IV визначаються строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії. Згідно з п.1 ч.1 наведеної вище статті Закону №1058-IV визначено, що пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку. Відповідно до пункту 12 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01.03.2001 № 121, Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" постановою Правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1 було затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі по тексту - Порядок №22-1, в редакції чинній на час спірних правовідносин). Відповідно до п.1.1. Порядку №22-1 заява про призначення пенсії непрацюючим особам, а також членам сім`ї у зв`язку з втратою годувальника подається заявником особисто або через представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально, безпосередньо до управління Пенсійного фонду України у районі, місті, районі у місті, об`єднаного управління (далі - орган, що призначає пенсію) за місцем проживання (реєстрації). Приписами п. 1.6 Порядку №22-1 звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку. Окрім того, відповідно до п.1.7 Порядку №22-1 днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви. Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. У разі якщо до заяви про призначення пенсії додані не всі необхідні документи, орган, що призначає пенсію, письмово повідомляє заявника про те, які документи необхідно подати додатково, про що в заяві про призначення пенсії робиться відповідний запис. Якщо вони будуть подані не пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, то днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття заяви про призначення пенсії або дата, зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви. Якщо поданих документів достатньо для визначення права особи на призначення пенсії, пенсія призначається на підставі таких документів. При надходженні додаткових документів у визначений строк розмір пенсії переглядається з дати призначення. У разі надходження додаткових документів пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність їх подання пенсія перераховується зі строків, передбачених частиною четвертою статті 45 Закону. Отже, аналіз наведених вище норм вказує на те, що чинним законодавством чітко визначено дату призначення пенсії за віком та умови визначення такої дати. Так, можливість призначення пенсії за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, існує лише у випадку звернення за пенсією не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку, або у разі надання додаткових документів протягом трьох місяців з дня повідомлення про недостатність документів для призначення пенсії. Як вбачається з матеріалів даної справи, рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.05.2020 було відмовлено позивачу у призначенні пенсії за віком. Про прийняття такого рішення позивач була повідомлена листом від 29.05.2020, в якому також їй було запропоновано надати додаткові документи (а.с.12). При цьому, матеріали даної справи не місять доказів оскарження позивачкою наведеного вище рішення пенсійного органу, зокрема у судовому порядку. Так, повторно із заявою про призначення пенсії із наданням копії рішення Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2020 у справі № 583/2555/20 позивачка звернулася до відповідача 22.10.2020, що фактично не заперечується учасниками по справі. Отже, в порушення наведених вже вище норм Порядку №22-1 позивачка звернулася до пенсійного органу пізніше трьох місяців із дня повідомлення про необхідність подання додаткових документів, що відповідно не дає підстав для призначення їй пенсії з дня що настає за днем досягнення пенсійного віку. Щодо посилання скаржниці на те, що відмовляючи їй в призначенні пенсії за віком пенсійний орган не повідомив їй про те, що з питанням встановлення факту належності їй трудової книжки серії НОМЕР_1 від 20.07.1978 року на ім`я ( ОСОБА_2 ) ОСОБА_1 необхідно звернутися до суду; що розгляд справи може тривати значний час, а також не повідомили і про те, що необхідно надати довідки або інші матеріали, що підтверджують трудовий страж протягом трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку з метою своєчасного призначення пенсії, то колегія суддів відхиляє такі посилання, як необґрунтовані, оскільки в матеріалах справи відсутні докази оскарження позивачкою в уставленому законодавством порядку рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.05.2020, зокрема у судовому порядку. Позивачкою не було надано ані до суду першої, ані до суду апеляційної інстанції доказів такого оскарження, зокрема у судовому порядку. Стосовно доводів апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції не взяв до уваги, що вона звернулася до Головного управління із заявою що призначення пенсії за віком з 22.04.2020 року вчасно, зазначаючи, що це підтверджується отриманим нею листом - відповіддю від 29.05.2020 року №1800-0302-8/21934, яким Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області повідомило про прийняте 25.05.2020 року рішення та відмову в призначенні їй пенсії за віком, то колегія суддів відхиляє ці доводи, оскільки по - перше сам факт вчасного звернення до пенсійного органу ще не означає позитивного вирішення питання щодо призначення пенсії в разі документального не підтвердження певних обставин або наявністю суттєвих недоліків в документах, що вимагає надання додаткових документів у зв`язку з цим, а по - друге, як вже зазначалося відсутні докази оскарження вказаного рішення пенсійного органу. Крім того, посилання в апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції не було взято до уваги те, що пенсійним органом не було повідомлено їй про необхідність надання відповідних довідок або інших матеріалів, що підтверджують трудовий стаж протягом трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку з метою своєчасного призначення пенсії, то з огляду на вже зазначені висновки суду про відсутність доказів оскарження позивачкою рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області від 25.05.2020 року вказані посилання є необґрунтованими. Доводи апеляційної скарги про те, що судом не було взято поважність її обґрунтувань, мотивуючи це тим, з березня 2020 року в Україні введено карантинні обмеження, а тому і звернення до Охтирського місцевого центру з надання правової вторинної безоплатної допомоги, і до Охтирського міськрайонного суду в подальшому відбувалося із значними ускладненнями з огляду на зазначене вище є такими, що не впливають на вирішення даної справи. Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку щодо необґрунтованості та безпідставності заявлених позивачкою вимог, а тому погоджується з висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частиною 1 ст.9 КАС визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Частиною 2 ст.77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Будь-яке рішення чи дії суб`єкта владних повноважень мають бути законними та обґрунтованими, прийнятими чи вчиненими в межах наданих повноважень, мати під собою конкретні об`єктивні факти, на підставі яких його ухвалено або вчинено, а суд, відповідно до ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень, перевіряє чи прийнято такі рішення на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій), безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, своєчасно, тобто протягом розумного строку. Згідно зі ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Частиною 1 ст. 315 КАС України визначено, що за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Під час апеляційного провадження, колегія суддів не встановила таких порушень судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи по суті, які були предметом розгляду і заявлені в суді першої інстанції. Доводи апеляційної скарги не спростовують правильності прийнятого судом першої інстанції рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 . Таким чином, судова колегія вважає, що оскаржуване рішення суду першої інстанції є обґрунтованим, прийняте на підставі з`ясованих та встановлених обставинах справи, які підтверджуються доказами, та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а тому залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін. Підстави для розподілу судових витрат у даній справі відсутні. Відповідно до п.3 ч.6 ст.12 КАС України справами незначної складності є справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг, і дана справа відноситься до справ незначної складності, а також враховуючи те, що дана справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно вказане рішення (постанова) суду апеляційної інстанції не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п.2 ч.5 ст.328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Керуючись ст.ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу залишити без задоволення. Рішення Сумського окружного адміністративного суду від 29.04.2021 по справі № 480/1422/21 залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України відповідно до вимог ст.327, ч.1 ст.329 КАС України. Головуючий суддя (підпис)А.М. Григоров Судді(підпис) (підпис) Н.С. Бартош З.Г. Подобайло Повний текст постанови складено 31.01.2022 року