LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова Перший апеляційний адміністративний суд360/2800/21

від 31.01.2022НЕ ВЕРХОВНИЙ СУД
Резолютивна:Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення.

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 31 січня 2022 року справа №360/2800/21 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі суддів: Гайдара А.В., Гаврищук І.В., Сіваченка І.В., розглянув у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 360/2800/21 (головуючий суддя І інстанції Кисельова Є.О.), складене у повному обсязі 07 липня 2021 року у м. Сєвєродонецьк Луганської області за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії, - ВСТАНОВИВ: До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Луганській області, в якому позивач просив суд: - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не виплати доплати за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.09.2018; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області доплату за службу у нічний час за період з 07.11.2015 по 28.09.2018 в сумі 5041,04 грн.; - визнати протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не виплати грошового забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні та неробочі дні за період з 07.11.2015 по 28.09.2018; - стягнути з Головного управління Національної поліції в Луганській області грошове забезпечення за виконання службових обов`язків у вихідні та неробочі дні за період з 07.11.2015 по 28.09.2018 в сумі 12514,25 грн. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року позовні вимоги задоволено. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не виплати ОСОБА_1 доплати за службу у нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за службу у нічний час за період з 07 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Національної поліції в Луганській області щодо не виплати ОСОБА_1 доплати за вихідні та святкові дні за період з 07 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року. Зобов`язано Головне управління Національної поліції в Луганській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 доплату за вихідні та святкові дні за період з 07 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року з урахуванням висновків, наведених у рішенні суду. В задоволені решти позовних вимог відмовлено. Не погодившись з вищевказаним судовим рішенням Головне управління Національної поліції в Луганській області звернулось до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального процесуального права, просило суд скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначено, що судом першої інстанції безпідставно задоволено вимоги про виплати доплати за службу у нічний час у зв`язку з відсутність даних у управління фінансового забезпечення. Вважає, що суд протиправно використав вимоги постанови КМУ від 14.09.1991 № 197 до поліцейського. Сторони в судове засідання не викликались, про дату та місце розгляду справи повідомлялись судом належним чином. Суд апеляційної інстанції, заслухав доповідь судді-доповідача, перевірив матеріали справи і обговорив доводи апеляційної скарги, перевірив юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідив правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі залишити без задоволення, з огляду на наступне. Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий 26.09.2008 Біловодським РВ УМВС України в Луганській області, ідентифікаційний номер: НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 є учасником бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_3 від 20.04.2016 (арк.спр.13-14,15). Відповідно до витягу з наказу від 28.09.2018 № 455о/с По особовому складу звільнено зі служби в поліції старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 , старшого слідчого відділення Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області за пунктом 7 частини першої статті 77 (за власним бажанням), з 28.09.2018, з вислугою років на день звільнення у календарному обчисленні: 06 років 04 місяці 02 дні, відрахувавши з грошового забезпечення кошти 10 діб щорічної чергової основної оплачуваної відпустки (арк.спр.17). Відповідно до довідки про остаточний розрахунок від 18.06.2021 № 700/111/22-2021 старшому слідчому ОСОБА_1 нараховано: посадовий оклад 2333,33 грн., спеціальне військове звання 1493,33 грн., вислуга років 765,33 грн., премія 5234,88 грн., індексація 520,63 грн., всього 10347,50 грн. (арк.спр.45). Не погоджуючись із невиплатою компенсації за службу у нічний час та вихідні і святкові дні позивач звернулась до суду із даним позовом Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги, однак суд апеляційної інстанції не погоджується з висновком суду першої інстанції та зазначає наступне. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Спірні правовідносини врегульовані Законом України від 2 липня 2015 року №580-VIII "Про Національну поліцію" (далі - Закон №580-VIII) та іншими нормативно-правовими актами. Статтею 91 Закону № 580-VІІІ встановлено, що особливий характер служби в поліції містить такі спеціальні умови для певних категорій поліцейських: 1) службу у святкові та вихідні дні; 2) службу позмінно; 3) службу з нерівномірним графіком; 4) службу в нічний час. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Розподіл службового часу поліцейських визначається розпорядком дня, який затверджує керівник відповідного органу (закладу, установи) поліції. Для поліцейських установлюється п`ятиденний робочий тиждень з двома вихідними днями, а для курсантів (слухачів) вищих навчальних закладів із специфічними умовами навчання, які готують поліцейських, - шестиденний робочий тиждень з одним вихідним днем. Вихідні, святкові та неробочі дні є днями відпочинку для всіх поліцейських, крім залучених до виконання службових обов`язків. Поліцейським, які виконували службові обов`язки у вихідні, святкові та неробочі дні, крім поліцейських, які працюють у змінному режимі, відповідний час для відпочинку в порядку компенсації надається протягом двох наступних місяців. Згідно частин першої та другої статті 94 Закону № 580-VІІІполіцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України. Виходячи з положень пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11.11.2015 №988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» (далі - постанова №988) грошове забезпечення поліцейських складається з посадового окладу, окладу заспеціальним званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер), премії та одноразових додаткових видів грошового забезпечення. Згідно з підпунктом 3 пункту 5 постанови №988, визначено обов`язок виплачувати доплату за службу в нічний час - у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Відповідно до статті 94 Закону України «Про Національну поліцію», постанови №988, з метою впорядкування структури та умов грошового забезпечення поліцейських та курсантів вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, якіздійснюють підготовку поліцейських - наказом МВС України від 06.04.2016 №260 затверджено Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання(далі - Порядок №260). Згідно з пунктом 5 розділу І Порядку №260, грошове забезпечення поліцейських визначається залежно від посади, спеціального звання, стажу служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наукового ступеня або вченого звання. До складу грошовогозабезпечення входять: 1) посадовий оклад; 2) оклад за спеціальним званням; 3) щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, які мають постійний характер); 4) премії; 5) одноразові додаткові види грошовогозабезпечення. Пунктом 11 розділу І Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення, виплачене поліцейському несвоєчасно або в меншому розмірі, ніж належало, виплачується за весь період, протягом якого поліцейський мав на нього право, але не більше ніж за три роки, щопередували зверненню за одержанням грошового забезпечення. Відповідно до пункту 11 розділу ІІ Порядку №260, поліцейським, які виконують службові обов`язки в нічний час, виплачується доплата за службу в нічний час у розмірі 35 відсотків посадового окладу з розрахунку за кожну годину служби в нічний час. Годиннаставка обчислюється шляхом ділення місячного посадового окладу на кількість годин фактичного часу служби з урахуванням норми тривалості службового часу за відповідний місяць при 40-годинному робочому тижні. Підставами для виконання службових обов`язків у нічний час є графіки нарядів та чергувань, затверджені наказами керівників підрозділів органів поліції. Облік фактичного часу служби в нічний час для нарахування доплати здійснюється шляхом оформлення довідки обліку несення поліцейськими служби в нічний час за формою, визначеною у додатку 1 до цих Порядку та умов. Поліцейським, що залучалися до служби в нічний час, виплата доплати за службу в нічний час за минулий місяць здійснюється одночасно з виплатою грошового забезпечення за поточний місяць. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що доплата за роботу у нічний час та святкові дні не була виплачена позивачу Відповідно до довідки Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.10.2020 № 8691/111/41-2020 ОСОБА_1 несла добове чергування згідно наступних книг нарядів за 2015-2018 роки у період: з 07.11.2015 по 28.09.2018. Так, за 2015 рік згідно книги нарядів від 07.11.2015 № 16 несення служби у нічний час 36 годин. За 2016 рік згідно книги нарядів від 01.01.2016 № 47, від 08.04.2016 № 89, від 14.06.2016 № 104, від 23.09.2016 № 121 несення служби у нічний час 228 годин. За 2017 рік згідно книги нарядів від 01.01.2017 № 138, від 10.04.2017 № 213, від 20.07.2017 № 228, від 08.10.2017 № 424 несення служби у нічний час 408 годин. За 2018 рік згідно книги нарядів від 15.01.2018 № 266, від 23.04.2018 № 353, від 29.06.2018 № 376, від 03.09.2018 № 377 несення служби у нічний час 300 годин (арк. спр. 12). Згідно довідки Біловодського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Луганській області від 07.10.2020 № 8692/111/41-2020 ОСОБА_1 несла добове чергування згідно наступних книг нарядів за 2015-2018 роки у період: з 07.11.2015 по 28.09.2018. Так, за 2015 рік згідно книги нарядів від 07.11.2015 № 16 ніс службу у вихідні та святкові дні: 07.11.2015, 26.12.2015 За 2016 рік згідно книги нарядів від 01.01.2016 № 47, від 08.04.2016 № 89, від 14.06.2016 № 104, від 23.09.2016 № 121 несла службу у вихідні та святкові дні: 10.01.2016, 06.02.2016, 28.02.2016, 19.03.2016, 03.04.2016, 17.04.2016, 01.05.2016, 07.05.2016, 19.06.2016, 25.06.2016, 09.07.2016, 23.07.2016, 27.08.2016, 01.10.2016, 18.12.2016, 31.12.2016. За 2017 рік згідно книги нарядів від 01.01.2017 № 138, від 20.07.2017 № 228, від 08.10.2017 № 424 несення служби у вихідні та святкові дні: 15.01.2017, 05.03.2017, 25.03.2017, 01.05.2017, 07.05.2017, 21.05.2017, 10.06.2017, 24.06.2017, 09.07.2017, 23.07.2017, 29.07.2017, 28.09.2017, 09.09.2017, 24.09.2017, 14.10.2017, 29.10.2017, 12.11.2017, 18.11.2017, 26.11.2017, 16.12.2017, 31.12.2017. За 2018 рік згідно книги нарядів від 15.01.2018 № 266, від 23.04.2018 № 353, від 29.06.2018 № 376, від 03.09.2018 № 377 несла службу у вихідні та святкові дні: 21.01.2018, 25.02.2018, 10.03.2018, 18.03.2018, 01.04.2018, 14.04.2018, 22.04.2018, 28.04.2018, 09.05.2018, 09.06.2018, 17.07.2018, 05.08.2018, 02.09.2018, 08.09.2018, 15.09.2018 (арк.спр.21). Грошова компенсація (доплата) за час служби в нічний час доби, вихідні та святкові дні за період з 07.11.2015 по 28.09.2018 ОСОБА_1 не нараховувалась та не сплачувалась у зв`язку із відсутністю в УФЗБО ГУНП підстав для здійснення вказаної виплати, про що свідчить довідка від 18.06.2021 № 699/111/22-2021 (арк.спр.41) Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач у період: з 07.11.2015 по 28.09.2018 виконувала службові обов`язки у нічний час та у вихідні і святкові дні. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції, щодо обґрунтованості вимог позивача на отримання доплати за службу в нічний час та за вихідні та святкові дні за період з 07 листопада 2015 року по 28 вересня 2018 року . Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 16 липня 2020 року по справі № 2140/1763/18. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції погоджує висновок суду першої інстанції щодо необхідності задоволення позовних вимог. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Відповідно до положень ч.1 ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Враховуючи вищевикладене, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, оскільки суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції. Керуючись статтями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Луганській області залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 07 липня 2021 року у справі № 360/2800/21 залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України, протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 31 січня 2022 року. Судді А.В. Гайдар Т.Г. Гаврищук І.В.Сіваченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»