Постанова 4824 № 757/17877/21-ц

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 10 лютого 2022 року м. Київ Унікальний номер справи № 757/17877/21-ц Апеляційне провадження № 22-ц/824/3436/2022 Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Левенця Б.Б., суддів - Борисової О.В., Ратнікової В.М., за участю секретаря судового засідання - Гаврюшенко К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року, ухвалене під головуванням судді Бусик О.Л., у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, - в с т а н о в и в : У квітні 2021 року позивач звернувся до суду із зазначеним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що йому на праві приватної власності належить квартира АДРЕСА_1 . 04 січня 2021 року в квартирі сталося залиття, внаслідок чого було пошкоджено стелю, стіни та підлогу коридору квартири, у зв`язку з чим позивач звернувся до обслуговуючої компанії - ТОВ «РАДА 5». 12 січня 2021 року комісією у складі головного інженера ТОВ «РАДА 5» Яцини П.В., інженера Ситниченка О.В. та інженера з експлуатації Коротенка О.О. складено акт про залиття, аварію, що трапилася на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання). Причиною залиття зазначено, що власниками квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 16 поверсі було самовільно замуровано отвір у лицьовій панелі комунікативної шахти, передбачені проектом будинку, що призвело до неможливості обслуговування внутрішньої каналізаційної мережі та призвело до зміщення з`єднання вертикального трубопроводу системи з подальшим протіканням води по шахті та затіканням у квартиру АДРЕСА_3 , розташовану на 11 поверсі, що було виявлено після прорізання отвору в стіні санвузла квартири АДРЕСА_4 . Оскільки залиття квартири відбулось у зв`язку із пошкодженням внутрішньо-будинкових комунікацій, позивач звернувся до відповідача із заявою про відшкодування шкоди, завданої залиттям квартири. Натомість відповідач надав відповідь про відмову у розгляді питання про відшкодування шкоди. З метою визначення розміру шкоди, позивач звернувся до ТОВ «Екфард», яке та за результатами проведеного огляду склало висновок про вартість проведення відновлювального ремонту у квартирі позивача, яка становить 207 000 грн. Вважає, що у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх обов`язків щодо надання житлово-комунальних послуг та обов`язку з обслуговування внутрішньо будинкових систем, а саме: водопостачання, водовідведення, теплопостачання, гарячого постачання, зливної каналізації відбулось залиття квартири позивача. Тому позивачу довелось вживати зусиль по вирішенню питання щодо відшкодування завданої шкоди, а відповідач відмовився добровільно відшкодувати завдану шкоду, що призвело до необхідності звертатись за отриманням правничої допомоги, тощо, що завдало позивачу моральних страждань, які позивач оцінив в 10 000 грн. Враховуючи вказане, позивач просив стягнути з відповідача майнову шкоду в сумі 207 000 грн. та моральну шкоду в сумі 10 000 грн., а також судові витрати й витрати на складення висновку про вартість відновлювального ремонту (а.с. 1-7). У травні 2021 року директор ТОВ «РАДА 5» Гіневська-Гайдай М.О. подала відзив на позовну заяву, в якому вказувала на те, що залиття квартири сталося не з вини відповідача, оскільки згідно з актом причиною залиття стало самовільне замурування власниками квартири АДРЕСА_5 поверсі отвору у лицьовій панелі комунікативної шахти, передбачені проектом будинку, що призвело до неможливості обслуговування внутрішньої каналізаційної мережі та призвело до зміщення з`єднання вертикального трубопроводу системи з подальшим протіканням води по шахті та затіканням у квартиру АДРЕСА_3 , розташовану на 11 поверсі, що було виявлено після прорізання отвору в стіні санвузла квартири АДРЕСА_4 . Після отримання заявки від позивача про залиття його квартири відповідачем було здійснено ряд дій для виявлення причин залиття квартири позивача та перевірено квартири АДРЕСА_6 , АДРЕСА_7 , АДРЕСА_8 , АДРЕСА_9 , АДРЕСА_10 , АДРЕСА_11 , які знаходяться в зоні доступу та могли бути джерелом протікання. У подальшому представниками ТОВ «РАДА 5» було встановлено, що джерелом протікання є квартира АДРЕСА_4 , однак власниця квартири проживає в м. Одесі і доступ до цієї квартири отримати було неможливо і тільки 24 грудня 2020 року з`явився представник власниці і надав доступ до квартири й тільки 11 січня 2021 року було надано дозвіл власником квартири на здійснення отвору в стіні та усунення пошкоджень. Ураховуючи те, що причиною залиття є той факт, що власником квартири АДРЕСА_4 стало самовільне замурування отвору у лицьовій панелі комунікаційної шахти передбачені проектом будинку, що призвело до неможливості обслуговування внутрішньої каналізаційної мережі. Ураховуючи те, що винуватцем у залитті квартири позивача є власник квартири АДРЕСА_4 , то належним відповідачем у цій справі є саме власник квартири АДРЕСА_4 . Що стосується вимог позивача про відшкодування моральної шкоди, то вони є необґрунтованими оскільки позивач не надав належних та допустимих доказів завдання йому моральної шкоди (а.с. 70-71). 17 травня 2021 року від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій вказано, що доводи відповідача про те, що він є неналежним відповідачем є безпідставними та необґрунтованими, оскільки в тому числі послуги з утримання будинку споруд та прибудинкових територій, технічне обслуговування внутрішньо будинкових систем гарячого водопостачання, холодного водопостачання, водовідведення, теплопостачання, зливної каналізації, дератизації тощо здійснює відповідач. Отже, обов`язок по належному утриманню будинку, у тому чисті комунікаційних мереж покладено саме на відповідача. При цьому, відповідач в разі виникнення необхідності має право для усунення аварійних ситуацій, у тому числі на «несанкціонований доступ» до квартири для вчинення всіх необхідних дій для усунення аварійної ситуації. З урахуванням того, що відповідач не вчинив дій по усуненню аварійної ситуації протягом майже місяця, аварійна ситуація була виявлена саме у стояку водовідведення, відповідальність за належний стан і роботу якого несе відповідач, тому саме ТОВ «РАДА 5» є належним відповідачем за даним позовом (а.с. 87-92). У липні 2021 року директор ТОВ «РАДА 5» Гіневська-Гайдай М.О. подала заперечення на відповідь на відзив, де вказано, що відповідно до норм чинного законодавства, власник житлового приміщення несе відповідальність за утримання майна та комунікацій в належному стані, в межах житлового або нежитлового приміщення. Це означає, що власник має тримати житло у відповідному стані, вчасно обслуговувати комунікації, не допускати їх до небезпечно зношеного стану. В свою чергу, відповідач постійно здійснює обслуговування внутрішньобудинкових систем належним чином, що включає комплекс робіт з технічного обслуговування та проведення поточного ремонту внутрішньобудинкових систем від зовнішньої поверхні стіни будинку до точки приєднання житлового (нежитлового) приміщення протягом усього періоду їх експлуатації. Вважає, що в квартирі позивача зафіксовано незначні пошкодження, тобто майнова відповідальність є завищеною (а.с. 109-110). Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «РАДА 5» про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої залиттям квартири, відмовлено (а.с. 119, 122-126). Не погодившись з рішенням районного суду, 09 листопада 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокат Кізік А.М. звернулась до суду з апеляційною скаргою, у якій просила скасувати оскаржуване рішення та ухвалити нове, яким позовну заяву задовольнити у повному обсязі (а.с. 129-145). Апеляційну скаргу мотивувала тим, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права, оскільки застосовані норми права є недіючими, як станом на момент виникнення спірних правовідносин, так і станом на момент винесення рішення по справі. Зазначала, що причиною затоплення стало пошкодження стояка внутрішньої каналізаційної мережі. Вертикальний каналізаційний трубопровід належить до внутрішньо будинкових систем і його технічне обслуговування та поточний ремонт належить до обов`язків виконавця житлово-комунальних послуг ТОВ «РАДА 5». Вважає, що дії власника квартири АДРЕСА_4 (самовільне замурування отвору в лицьовій панелі) призвели до неможливості здійснення ТОВ «РАДА 5» своїх обов`язків, як виконавця житлово-комунальних послуг, що відображається у неможливості проводити технічне обслуговування житлового будинку і відповідно призводить до погіршення технічного стану інженерних мереж та обладнання, через неможливість виявлення несправностей. Відповідно, у урахуванням місця виникнення причини затоплення, що відносяться до відповідальності надавача послуг, а саме відповідача. Отже, фактично з боку відповідача не було належним чином виконано обов`язки по утриманню внутрішньо будинкових мереж у належному стані. У відзиві на апеляційну скаргу директор ТОВ «РАДА 5» Гіневська-Гайдай М.О. просила у задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю (а.с. 158-159). У судовому засіданні представник ОСОБА_1 - адвокат Кізік А.М. підтримала скаргу і просила її задовольнити. Інші особи, які беруть участь у справі до суду не прибули, про час та місце розгляду справи були сповіщені повідомленнями на зазначену ними адресу та телефонограмами із забезпеченням технічної фіксації таких повідомлень, тобто належним чином, про що у справі є докази. Відповідач ТОВ «Рада 5» був повідомлений врученням повістки під особистий підпис про що свідчить відмітка працівників пошти про вручення поштового відправлення. Факт належного сповіщення позивача ОСОБА_1 його представник - адвокат Кізік А.М. в суді не заперечувала про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 154-157, 162-163). Виходячи з положень ст. 13 ЦПК України кожна сторона розпоряджається своїми правами на власний розсуд, у т.ч. правом визначити свою участь в судовому засіданні. Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). Зважаючи на вимоги ч. 9 ст. 128, ч. 5 ст. 130, ч. 2 ст. 372 ЦПК України колегія суддів визнала повідомлення належним, а неявку такою, що не перешкоджає апеляційному розгляду справи. Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, обговоривши доводи скарги, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду, судова колегія дійшла висновку, що скарга підлягає задоволенню за таких підстав. Судом встановлено, що ОСОБА_1 є власником квартири АДРЕСА_1 (а.с. 8-9). Згідно з актом про залиття, аварію, що трапилась на системі центрального опалення, гарячого водопостачання (або холодного водопостачання) від 12 січня 2021 року, що складений працівниками ТОВ «РАДА 5» (голова комісії Яцина П.В., члени комісії Ситниченко О.В. , Коротенко О.О. ) було встановлено, що під час обстеження квартири АДРЕСА_12 поверсі виявлено наслідки залиття: пошкодження стелі коридору, що внаслідок замокання призвело до руйнування пофарбованих поверхонь, пошкодження стін коридору, що призвело до руйнування декоративного покриття, пошкодження підлогових плінтусів приміщень, що призвело до деформації та відклеювання виробів на довжині 14,3 м, пошкодження підлогового покриття коридору, що призвело до часткової деформації паркету та утворення цвілі у між підлоговому просторі, пошкодження стін, що внаслідок намокання призвело до руйнування декоративного покриття у вигляді тріщини та здуття на площинах (а.с. 10). Причиною затікання в акті зазначено, що власником квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 16 поверсі було самовільно замуровано отвір у лицьовій панелі комунікативної шахти, передбачені проектом будинку, що призвело до неможливості обслуговування внутрішньої каналізаційної мережі та призвело до зміщення з`єднання вертикального трубопроводу системи з подальшим протіканням води по шахті та затіканням у квартиру АДРЕСА_3 , розташовану на 11-му поверсі, що було виявлено після прорізання отвору в стіні санвузла квартири АДРЕСА_4 . Зі службових записок сантехніка Кравчука В.В. від 22 лютого 2020 року, 13 травня 2020 року, 09 вересня 2020 року, 18 грудня 2020 року, вбачається, що під час планового огляду внутрішньо будинкових комунікацій не було доступу до квартири АДРЕСА_4 через відсутність власників. За змістом службової записки сантехніка Кравчука В.В. від 22 грудня 2020 року представник квартири АДРЕСА_4 надав доступ до квартири і під час огляду було виявлено відсутність оглядового вікна, що унеможливило виявлення можливої аварії. Зі службової записки сантехніка Кравчука В.В. від 11 січня 2021 року вбачається, що після отримання заявки про затоплення квартири АДРЕСА_3 неодноразово намагався потрапити до квартири АДРЕСА_4 . Встановлено, що передбаченого згідно проектної документації ревізійного вікна для огляду стояка не було, власник квартири надав дозвіл на демонтаж частини стіни, де було виявлено аварію та усунуто її причини (а.с. 81-86). 15 лютого 2021 року ТОВ «РАДА 5» надіслало ОСОБА_5 вимогу про демонтування отвору у лицьовій панелі комунікативної шахти та відшкодування власнику квартири АДРЕСА_3 , завданої шкоди її неправомірними діями (а.с. 79-80). Згідно з висновком від 23 лютого 2021 року про вартість проведення відновлювального ремонту квартири АДРЕСА_1 після її залиття ринкова вартість проведення відновлювального ремонту (з ПДВ) становить 207 000 грн. (а.с. 12-40). Статтею 22 ЦК України передбачено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, які особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. За змістом ст. 1166 ЦК України обов`язок відшкодувати заподіяну шкоду покладається на особу, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи. Особливістю деліктної відповідальності за завдану шкоду є презумпція вини. Отже, відсутність вини у завданні шкоди повинен доводити сам заподіювач шкоди. Згідно з п. 14 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» (тут і надалі - в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) управитель багатоквартирного будинку - фізична особа - підприємець або юридична особа - суб`єкт підприємницької діяльності, яка за договором із співвласниками забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб. Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» до житлово-комунальних послуг належать житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку. За змістом пунктів 1, 3-5, 7 частини четвертої ст. 8 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» управитель багатоквартирного будинку зобов`язаний: забезпечувати належне утримання спільного майна багатоквартирного будинку та прибудинкової території відповідно до нормативних вимог і договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, від власного імені укладати з підрядниками необхідні договори про виконання окремих робіт та послуг; вести і зберігати технічну та іншу встановлену законом та/або договором документацію багатоквартирного будинку; інформувати співвласників багатоквартирного будинку про необхідність капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку; у разі прийняття співвласниками багатоквартирного будинку відповідного рішення від імені, в інтересах та за рахунок співвласників укладати з виконавцями комунальних послуг договори про надання таких послуг, забезпечувати виконання умов договорів та контроль якості цих послуг; за рішенням співвласників багатоквартирного будинку та в межах виділених ними коштів організовувати виконання та виступати замовником робіт з капітального ремонту (заміни) спільного майна багатоквартирного будинку. Згідно з ч. 1, 5, 6, 7 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом. На підтвердження факту залиття належної на праві власності квартири і розміру завданої шкоди, позивач надав до суду: Свідоцтво про право власності, витяг з Реєстру речових прав на нерухоме майно, Акт залиття від 12 січня 2021 року, висновок товарознавчого дослідження ТОВ «ЕКФАРД» про вартість проведення відновлювального ремонту на суму 207 000 грн. (а.с. 8-43). Судом встановлено і сторони цього не заперечували, що відповідач ТОВ «РАДА 5» є управителем будинку по АДРЕСА_13 , укладає договори про надання житлово-комунальних послуг і надає співвласникам даного будинку послуги по утриманню будинку та прибудинкової території і, відповідно до вимог ст. 24 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», як утримувач будинку зобов`язаний забезпечити умови для своєчасного проведення капітального та поточного ремонтів, відповідно до встановлених стандартів, нормативів, норм та правил, забезпечити належні експлуатацію та утримання майна, що перебуває на його утриманні. Заперечуючи проти позову відповідач посилався на те, що належним відповідачем у справі має бути власник квартири АДРЕСА_2 , що розташована на 16 поверсі - ОСОБА_5 та посилався на укладений між ними договір від 14 жовтня 2014 року про надання житлово-комунальних послуг (а.с. 73-74). Поряд з цим, згідно з п. 3.4.3., п. 3.4.8 договору про надання житлово-комунальних послуг, укладеного між ТОВ «РАДА 5» та ОСОБА_5 , підприємство (ТОВ «РАДА 5») зобов`язане утримувати внутрішньо-будинкові мережі в належному технічному стані, здійснювати їх технічне обслуговування та ремонт, вживати своєчасних заходів до ліквідації аварійних ситуацій, усунення порушень у наданні послуг у строки, встановлені законодавством в межах та на умовах передбачених законодавством України; відшкодовувати споживачеві збитки, заподіяні його майну та/або приміщенню внаслідок ненадання послуг з утримання будинків, споруд та прибудинкових територій. За пунктом 3.3.2 цього Договору, ТОВ «РАДА 5» має право доступу, зокрема несанкціонованого, у квартиру Споживача для ліквідації аварії відповідно до встановленого законом порядку, усунення неполадок санітарно-технічного та інженерного обладнання, його встановлення і заміни, проведення технічного і профілактичного огляду (а.с. 73). Відповідно до наданих відповідачем доказів, у т.ч. фотофіксації, залиття квартири позивача відбулось внаслідок зміщення з`єднання вертикального трубопроводу системи водовідведення будинку (роз`єднання двох складових каналізаційної труби) з подальшим протікання води по шахті та затіканням в належну позивачеві квартиру (а.с. 70-71,75). Враховуючи вищевказані вимоги законодавства та встановлені судом обставини справи, належним відповідачем у цій справі має бути ТОВ «РАДА 5», оскільки зобов`язання щодо підтримання у належному стані вертикального трубопроводу системи водовідведення будинку АДРЕСА_13 покладено саме на управителя будинку - відповідача по справі ТОВ «РАДА 5». Колегія суддів перевірила та відхилила посилання відповідача ТОВ «РАДА 5» на незаконні дії власника квартири АДРЕСА_2 ОСОБА_5 та положення пункту 8.3 Договору укладеного між ТОВ «РАДА 5» та ОСОБА_5 , з огляду на наступне. Сам по собі факт можливого утруднення доступу до стояку каналізаційного трубопроводу водовідведення будинку, який проходить вертикально через квартири будинку, як і можливе виконання ОСОБА_5 оздоблювальних робіт із закриттям лицьової панелі комунікативної шахти укладенням плитки, не перебувають у причинно-наслідковому зв`язку із залиттям квартири позивача, оскільки не звільняють відповідача від обов`язку періодичного огляду будинкових мереж водопостачання та водовідведення будинку та своєчасного виявлення аварійного стану цих мереж. При цьому, як вбачається з матеріалів справи виявлений відповідачем факт зміщення з`єднання вертикального трубопроводу системи водовідведення будинку (роз`єднання двох складових каналізаційної труби) не утворився раптово. Згідно з п. 8.3. вищевказаного Договору, при аваріях, спричинених зміною конструкцій квартири або будинку, систем енергозабезпечення, опалення, водозабезпечення і водовідведення, які були проведені споживачем самостійно, відповідальність за всю шкоду спричинену споживачу, власнику, підприємству, третім особам покладається на споживача. Проте відповідачем не надано до суду об`єктивних доказів вчинення власником квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 зміни конструкцій належної їй квартири або будинку, та(або) систем енергозабезпечення, опалення, водозабезпечення і водовідведення, у т.ч. проведені споживачем самостійно, які б давали підстави для висновку про можливість покладення відповідальності не на відповідача ТОВ «РАДА 5», а на іншу особу. Посилання відповідача ТОВ «РАДА 5» на журнал планових перевірок і вимогу до власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 , суд апеляційної інстанції відхилив, врахувавши наступне. Так, аварійний стан вертикального трубопроводу системи водовідведення будинку, як і утруднення доступу до нього був виявлений відповідачем ТОВ «РАДА 5» лише після звернення позивача ОСОБА_1 із заявою про залиття належної йому квартири у грудні 2020 року, причина залиття за твердженням відповідача була встановлена лише 11 січня 2021 року із складанням відповідного Акту від 12 січня 2021 року. При цьому, відповідна вимога ТОВ «Рада 5» до власника квартири АДРЕСА_4 ОСОБА_5 датована лише 15 лютого 2021 року (а.с. 76-86). Заперечуючи проти позову відповідач будь-яких належних та допустимих доказів того, що залиття квартири відбулось не з його вини не надав. При цьому будь-яких доказів того, що відповідач ТОВ «РАДА 5» належним чином виконував покладені на нього обов`язки Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Правилами надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 630 від 21.07.2005 року, Правилами утримання жилих будинків та прибудинкових територій, затверджені Наказом № 76 Держжитлокомунгоспу України від 17.05.2005 року, які були чинним на час виникнення спірних правовідносин, щодо перевірки стану внутрішньобудинкових систем багатоквартирного будинку із складенням відповідного акта та утримування внутрішньобудинкових мережі у належному технічному стані, здійснення їх технічного обслуговування та ремонту, відповідачем також не надано. Наданих позивачем доказів розміру заподіяної шкоди завданої залиттям квартири відповідач не спростував, висновків товарознавчого дослідження із зазначенням іншого розміру заподіяної шкоди до суду не надав, про призначення судової товарознавчої експертизи до апеляційного суду не заявив. Належних та допустимих доказів на підтвердження відсутності у відповідача вини у завданні позивачу шкоди, у передбаченому ст.ст. 12, 81 ЦПК України порядку суду не надано, тому суд апеляційної інстанції дійшов висновку про покладення на відповідача ТОВ «РАДА 5» обов`язку щодо відшкодування позивачу шкоди, завданої залиттям на підставі ст. 1166 ЦК України. Враховуючи встановлені по справі обставини і докази та вищенаведені вимоги законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що вартість матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири позивача підтверджена Актом про залиття від 12 січня 2021 року та висновком товарознавчого дослідження ТОВ «ЕКФАРД» від 10 березня 2021 року, складає 207 000 грн. та 4 500 грн. витрат позивача на проведення товарознавчої оцінки, оплата яких підтверджується квитанціями. (а.с. 57-58) Внаслідок залиття квартири позивач зазнав моральних переживань, необхідність звернення до відповідача і суду за захистом порушених прав примушували його порушити звичайний порядок організації свого життя та докладати додаткових зусиль для захисту своїх прав, як власника квартири і відновлення попереднього стану, тому колегія суддів вбачає наявність причинного зв`язку між винними діями (бездіяльністю) відповідача ТОВ «РАДА 5» і наслідками про які зазначав позивач, тому погодилась із визначеним позивачем розміром - 10 000 грн. грошової компенсації спричиненої моральної шкоди. Відповідно до ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Оскаржуване рішення районного суду не може бути визнано законним і обґрунтованим, підлягає скасуванню із ухваленням нового судового рішення про задоволення позову. На підставі ст. 141 ЦПК України слід стягнути із відповідача на користь позивача 2170 грн. судового збору за розгляд справи районним судом та 3255 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом, сплата якого підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 64-65, 143). Проте колегія суддів не погодилась із заявленим позивачем розміром витрат на правничу допомогу в сумі 21 500 грн. з наступних підстав. За змістом ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Згідно з ч. 3. ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Частинами 1, 2 ст. 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (ч. 1 ст. 137 ЦПК України). З огляду на положення п. 1 ч. 2 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою. Таким чином, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 137 та ч. 8 ст. 141 ЦПК України). Аналогічна позиція висловлена Об`єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі № 925/1137/19, Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постановах від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19 (провадження № 61-21442св19), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц (провадження № 61-21197св19), від 17 лютого 2021 року у справі № 753/1203/18 (провадження № 61-44217св18). Згідно з ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Крім того, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19). До районного суду та в апеляційній скарзі до апеляційного суду позивачем надані заяви із попередніми (орієнтовними) розрахунками суми судових витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 21 500 грн. На підтвердження своїх повноважень представник ОСОБА_1 - адвокат Кізік А.М. надала договір про надання правової допомоги, рахунок, платіжне доручення оплати рахунку та звіт про витрачений час на надання правової допомоги та супутніх витрат (а.с. 53-61). Відповідач ТОВ «Рада 5» не подавав до районного суду заперечень щодо обґрунтованості заявлених позивачем витрат на правничу допомогу не зазначено таких заперечень і у відзиві на апеляційну скаргу (а.с. 70-71, 109-110, 158-159). Поряд з цим, включення до звіту витрат на правничу допомогу 4500 грн. сплачених за проведення товарознавчого дослідження, суд апеляційної інстанції визнав безпідставним, оскільки такі ж вимоги позивачем заявлені у стягненні завданої шкоди і понесених витрат. З огляду на наведе витрати на правничу допомогу підлягають відшкодуванню частково в сумі 17 000 грн. З огляду на положення п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України, судові рішення у малозначних справах касаційному оскарженню не підлягають, крім випадків, передбачених цією статтею. Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-382, 384 ЦПК України, суд - п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Рішення Печерського районного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року скасувати і ухвалити нове судове рішення. Позовні вимоги ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) задовольнити і стягнути на його користь із Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32070545) - 207 000 (двісті сім тисяч) грн. матеріальної шкоди, завданої залиттям квартири, 4500 (чотири тисячі п`ятсот) грн. витрат на проведення товарознавчого дослідження та 10 000 грн. грошової компенсації моральної шкоди. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «РАДА 5» (ідентифікаційний код юридичної особи - 32070545) на користь ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) - 2 170 грн. судового збору за розгляд справи судом першої інстанції, 3 255 грн. судового збору за розгляд справи апеляційним судом та 17 000 грн. витрат на правничу допомогу адвоката. Постанова набирає законної сили негайно з моменту прийняття і оскарженню в касаційному порядку до Верховного Суду не підлягає, крім випадків, передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України. Дата складання повного судового рішення - 11 лютого 2022 року. Судді Київського апеляційного суду: Б.Б. Левенець О.В. Борисова В.М. Ратнікова