Постанова Київський апеляційний суд № 761/40279/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Справа 761/40279/17 Головуючий у І-й інстанції - Юзькова О.Л.. апеляційне провадження № 22-ц/824/732/2022 Доповідач Заришняк Г.М ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2022 року Київський апеляційний суд в складі суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого - Заришняк Г.М. Суддів - Кулікової С.В., Рубан С.М. при секретарі - Діденку А.С. розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Андрушка Ігоря Петровича , діючого в інтересах ОСОБА_3 , на рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , треті особи: ОСОБА_4 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Житло-Сервіс», Державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Привалова Євгенія Євгенівна про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності,- В С Т А Н О В И В : В листопаді 2017 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 , треті особи ОСОБА_4 , ТОВ "Житло-Сервіс", державний реєстратор Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у м. Києві Привалова Є.Є. про визнання незаконним свідоцтва про право власності на квартиру, запису у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна та зобов`язання приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхневих планів. В обґрунтування позову зазначав, що з 01.03.2004 року ОСОБА_1 є власником 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 , а відповідачка ОСОБА_3 з 14.04.04 р. є власницею квартири НОМЕР_1 у цьому ж будинку. Після набуття права власності на квартиру АДРЕСА_3 відповідачка, не маючи відповідних дозволів і погоджень, на даху будинку побудувала підсобні приміщення, альтанку, камін, облаштувала клумби і газони, звела цегляний паркан, що призвело до порушення гідроізоляції та систематичного залиття і руйнування його квартири. За рішеннями судів з відповідачки стягнуто на його користь матеріальну шкоду, завдану залиттям квартири та зобов`язано її провести належну гідроізоляцію покрівлі та відновити її первісний стан, очистити дах від забудов та інших приміщень, в тому числі клумб, газонів та іншого. Однак, відповідачка не припинила свої дії щодо розширення розмірів належної їй квартири та незаконно присвоїла ще 143,9 кв.м місць загального користування співвласників будинку, у зв`язку з чим він змушений здійснювати прохід до своєї квартири через коридор, який на підставі свідоцтва, є власністю відповідачки. Так, із договору купівлі-продажу квартири відповідачки вбачається, що її квартира складається з п`яти кімнат, загальною площею 638,80 кв.м, житловою 240,90 кв.м, але у свідоцтві про право власності, виданому державним реєстратором 21 травня 2015 року зазначено, що квартира складається вже з одинадцяти кімнат, загальною площею 782,7 кв.м та житловою - 319,9 кв.м. Посилаючись на викладене, позивач просив визнати незаконним та скасувати свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , видане 21.05.2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є., визнати незаконним запис у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна № 640788280000 на зазначену квартиру та зобов`язати ОСОБА_3 поновити становище, яке існувало до видачі 21.05.15 року свідоцтва, шляхом приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхневих планів. Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано незаконним та скасовано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , видане на ім`я ОСОБА_3 21.05.15р. державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є., індексний номер: 37840689. Скасовано також запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна №640788280000, яким зареєстровано право власності на квартиру, загальною площею 782.7 кв. м. житловою площею 319.9 кв. в АДРЕСА_3 власником якої є ОСОБА_3 . Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1409 грн. 60 коп. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення його вимог в повному обсязі в цій частині. На обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, зокрема, що відмовляючи йому в позові в частині поновлення становища, яке існувало до видачі відповідачу оскаржуваного свідоцтва, суд безпідставно послався на те, що ці вимоги ним не підтверджені та є припущенням. В той час, як рішеннями судів встановлені преюдиційні факти стосовно того, що відповідачка без будь-яких дозволів та погоджень на даху будинку, що є прибудинковою територію і знаходиться на його ( ОСОБА_1 ) квартирою, самовільно перепланувала належне їй житло. На підтвердження своїх доводів про збільшення відповідачкою площі квартири за рахунок місць загального користування всіх співвласників, він (позивач) надав достатньо доказів, проте суд не надав їм належної правової оцінки. В апеляційній скарзі Андрушко І.П. , діючий в інтересах ОСОБА_3 посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення суду першої інстанції скасувати, провадження у справі закрити, оскільки спір не є приватноправовим, рішення суду в частині задоволених позовних вимог скасувати, а в частині незадоволених позовних вимог залишити без змін. У задоволені позовних вимог про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності та скасування державної реєстрації права власності - відмовити в повному обсязі. Стягнути понесені судові витрати. У поданому відзиві адвокат Андрушко І.П., діючий в інтересах ОСОБА_3 , просив апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог про зобов`язання ОСОБА_3 за власний рахунок поновити становище, що існувало до видачі 21 травня 2015 року державним реєстратором свідоцтва про право власності шляхом приведення приміщень житлового будинку по АДРЕСА_6 у відповідність до поверхневих планів 11,12 та 13 поверху із проекту стадії «РП» - закрити провадження. У поданому відзиві позивач ОСОБА_1 просив апеляційну скаргу представника ОСОБА_3 залишити без задоволення, а рішення Шевченківського районного суду від 19.07.2019 р. в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 - залишити без змін. Постановою Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилено, апеляційну скаргу ОСОБА_3 , подану її представником Андрушком І.П. , задоволено. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволені позову ОСОБА_1 - відмовлено в повному обсязі. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір у розмірі 2 880 грн. Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 06 жовтня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про скасування свідоцтва про право власності та запису про державну реєстрацію права власності на квартиру змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови. Постанову Київського апеляційного суду від 15 січня 2020 року в частині відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхових планів скасовано, справу в цій частині направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_5 підтримали подану позивачем апеляційну скаргу на судове рішення в частині відмови в задоволенні позову про відновлення становища, яке існувало до порушення права, проти апеляційної скарги представника відповідачки заперечили. Представник відповідачки підтримав подану апеляційну скаргу на рішення суду в частині вимог про відновлення становища, яке існувало до порушення права,проти апеляційної скарги позивача заперечував. Розглянувши справу в межах доводів апеляційних скарг, перевіривши законність й обґрунтованість постановленого рішення суду в частинівідмови в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхових планів, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню з таких підстав. Статтею 41 Конституції України передбачено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Право власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожна сторона має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути зокрема визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, відповідно до положень ст. 16 ЦК України. Згідно зі ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. Як вбачається з матеріалів справи і це було встановлено судом, що з 01.03.2004 року ОСОБА_1 є власником Ѕ частини квартири АДРЕСА_1 на підставі договору дарування, укладеного з ОСОБА_4 , який посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Петровою С.М. Судом також встановлено, що 14.04.2004 р. між ТОВ «Житло-Буд» та ОСОБА_3 (станом на день розгляду справи Гольдберг (Левчук) було укладено договір купівлі - продажу квартири, за умови якого відповідачка придбала у власність квартиру АДРЕСА_3 , яка складається з пя`ти житлових кімнат загальною площею 638,80 кв. м., жилою площею 240,90 кв. м. На підставі заяви відповідачки ОСОБА_3 та Декларації про готовність об`єкта до експлуатації «Реконструкції власної квартири АДРЕСА_3 », виданої Департаментом Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві 20.05.2015 р. №КВ 143151100108, 21.05.2015 р. державним реєстратором прав на нерухоме майно реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Приваловою Є.Є. проведено державну реєстрацію за ОСОБА_3 права власності та видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_3 , загальною площею 782,7 кв. м., житловою площею 319,9 кв. м. - запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо об`єкту нерухомого майна №640788280000, яким зареєстровано право власності на квартиру загальною площею 782,7 кв. м., житловою площею 319,9 кв. в АДРЕСА_3 , власником якої є ОСОБА_3 . Згідно технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_3 , виготовленого станом на 05.03.2015 р., спірна квартира розташована на ХІ-ХІІІ поверсі ХІІІ поверхового будинку та складається з 11 кімнат житловою площею 319,9 кв.м. 19 березня 2015 року за результатами позапланової перевірки дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил власниками квартири АДРЕСА_3 головним державним інспектором Інспекційного відділу № 4 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві складено акт, за змістом якого в квартирі НОМЕР_1 виявлено ознаки проведених будівельних робіт із приєднання місць загального користування до вказаної квартири, а саме: - на 12-му поверсі (2-й рівень квартири НОМЕР_1 ) виявлено ознаки захоплення місць загального користування: коридорів (на кресленні - приміщення № 3, № 9), електрощитової (на кресленні - приміщення № 4), машинного відділення ліфтів (на кресленні - приміщення № 6), припливно-витяжної венткамери (на кресленні - приміщення № 5) з приєднанням їх до квартири НОМЕР_1 . На рівні 12-го поверху виявлено прибудову до захоплених приміщень коридору № 3 та електрощитової № 4 і влаштовані виходи із квартири НОМЕР_1 на дах будинку по осі 14-15. По осі 14 замурований дверний проріз, який з`єднав сходову клітину і коридор №

9. Дах переобладнано під терасу для квартири НОМЕР_1 з розташуванням на ній навісів та барбекю; - на 13-му поверсі (3-й рівень квартири НОМЕР_1 ), який за документами є технічним поверхом, виявлено ознаки захоплення технічного приміщення № 2 та приміщення ТС №5 і приєднання їх до квартири НОМЕР_1 . На рівні 13-го поверху дах будинку переобладнаний під терасу для квартири НОМЕР_1 з розміщенням на ній цегляних квітників, цегляних перегородок, басейну, столу та лавок для відпочинку; - технічне приміщення № 6 , яке також знаходиться на даху будинку на рівні 13-го поверху, переобладнано під приміщення для масажу. Згідно з висновком № 81 судово-експертного будівельно-технічного дослідження від 12 березня 2015 року, складеного фахівцями НТЦ «Будівельна експертиза» за заявою позивача, в результаті візуального обстеження на рівні 13-го поверху встановлено факти порушень в перебудові квартири, а площа приєднаних приміщень та частин покрівлі при перебудові квартири НОМЕР_1 , що відноситься до місць загального користування, становить 234,22 м?. Перебудова квартири НОМЕР_1 з розширенням та надбудовами має негативний вплив на конструкції житлового будинку та умови експлуатації. Рішенням Конституційного Суду України у справі № 4-рп/2004 від 02.03.2004 року визначено, що: допоміжні приміщення (підвали, сараї, кладовки, горища, колясочні і т.ін.) передаються безоплатно у спільну власність громадян одночасно з приватизацією ними квартир (кімнат у квартирах) багатоквартирних будинків. Підтвердження права власності на допоміжні приміщення не потребує здійснення додаткових дій, зокрема створення об`єднання багатоквартирного будинку, вступу до нього. Питання щодо згоди співвласників допоміжних приміщень на надбудову поверхів, улаштування мансард у багатоквартирних будинках, на вчинення інших дій стосовно допоміжних приміщень (оренда тощо) вирішується відповідно до законів України, які визначають правовий режим власності. Відповідно ст. 382 ЦК України квартирою є ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання. Усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несучі, огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташовані на прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав. Частиною 2 статті 383 ЦК України встановлено, що власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку. Згідно зі статтею 152 Житлового кодексу України переобладнання і перепланування житлових і підсобних приміщень, балконів і лоджій за відповідними проектами без обмеження інтересів інших громадян, які проживають у будинку, провадиться з дозволу власника будинку (квартири) та органу місцевого самоврядування, виданого в установленому порядку. Відповідно до вимог ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. За правилами ч.2 ст.12, ч.1 ст.81 ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом (ч.2 ст. 13 ЦПК України). З позовної заяви слідує, що позивач ставив питання про поновлення становища, що існувало до видачі 21.05.2015 року свідоцтва про право власності на квартиру відповідачки шляхом приведення приміщень житлового будинку по АДРЕСА_6 у відповідність до поверхневих планів 11,12 та 13 поверху із проекту стадії «РП», а саме: на 12-му поверсі (2-й рівень квартири НОМЕР_1 ) звільнити захоплені місця загального користування: коридори (на кресленні - приміщення № 3, № 9), електрощитову (на кресленні - приміщення № 4, машинне відділення ліфтів (на кресленні - приміщення № 6), припливну витяжну венткамеру (на кресленні - приміщення № 5); демонтувати прибудову до приміщень коридору № 3 та електрощитової № 4 та влаштовані виходи із квартири НОМЕР_1 на дах будинку по осі 14-15; демонтувати по осі 14 замурований дверний проріз, який з`єднав сходову клітину і коридор № 9; привести у відповідність дах шляхом демонтажу тераси, навісів та барбекю; на 13-му поверсі (3-й рівень квартири НОМЕР_1 ), звільнити технічне приміщення № 2 та приміщення ТС № 5; привести у відповідність дах 13-го поверху будинку шляхом демонтажу тераси, цегляних квітників, цегляних перегородок, басейну, столу та лавок для відпочинку; привести у відповідність технічне приміщення № 6, яке знаходиться на даху будинку на рівні 13-го поверху, та було переобладнано під приміщення для масажу. Разом з тим, звертаючись з даним позовом в суд, позивачем були надані документи в обґрунтування позовних вимог, які не можуть бути прийняті до уваги, оскільки є нечитабельними, з них не можливо зрозуміти стан об`єкту будинку, що є предметом даного позову, зокрема додаток №4 викопіювання з проекту «Жилой дом с объектами социальной инфраструктуры согласно с нормативами по АДРЕСА_6 », технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 . Витребувані судом оригінали зазначених документів позивачем надані не були. Також, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів того, яке розміщення місць загального користування в будинку існувало до видачі відповідачці 21 травня 2015 року державним реєстратором Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Києві Привалою Є.Є. свідоцтва про право власності на квартиру. Також, позивачем не було надано поверхневого плану 11,12,13 поверхів будинку, з яких вбачався б дійсний характер перебудови квартири НОМЕР_1 та обсяг приєднаних місць загального користування до вказаної квартири, що позбавляє можливості визначити конкретні захоплені відповідачкою місця загального користування, які підлягають звільненню шляхом приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхневих планів 11,12 та 13 поверху із проекту стадії «РП». Посилання позивача на акт Головного державного інспектора Інспекційного відділу № 4 Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у місті Києві від 19 березня 2015 року та Висновок судово-експертного будівельно-технічного дослідження № 81 від 12 березня 2015 року, не є достатніми доказами для задоволення позовних вимог, оскільки вони виконані станом на березень 2015 року, в той час як доказів про те, що і на час розгляду справи продовжують існувати перешкоди позивачу в користуванні приміщеннями загального користування, позивачем надано не було. Окрім того, вказаний Висновок складений на замовлення позивача та без попередження експертів про кримінальну відповідальність. За таких обставин, посилання позивача в апеляційній скарзі на дані обставини, не заслуговують на увагу. З матеріалів справи слідує, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2012 року в справі №2-10146/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 ), третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, зобов`язано ОСОБА_3 , власними силами та за власні кошти відновити первісний стан даху і покрівлі будинку АДРЕСА_6 , очистивши дах від забудови, паркану, альтанки та інших будівель і приміщень, в тому числі клумб, газонів, сміття та іншого забруднення, і здійснити належну гідроізоляцію покрівлі. Рішенням Апеляційного суду м. Києва від 05 червня 2014 року рішення Шевченківського районного суду від 13 липня 2012 року в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 259161,25 грн. скасовано та ухвалено в цій частині нове, яким стягнуто ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду в сумі 109 018 грн., моральну шкоду в сумі 1000 грн., витрати на правову допомогу в сумі 330,75 грн., судовий збір в розмірі 1090,18 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120 грн. та витрати, пов`язані з оплатою послуг експерта в розмірі 4000 грн., а всього на загальну суму 115 558,93 грн. В іншій частині рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 13 липня 2012 року залишено без змін. Стороною позивача в суді апеляційної інстанції була надана постанова головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції в м. Києві про поновлення виконавчого провадження від 15 вересня 2014 року. З вказаної постанови слідує, що 07 травня 2013 року була винесена постанова про зупинення виконавчого провадження. Постановою від 15 вересня 2014 року було поновлено виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-10146/11, виданого 26 листопада 2012 року Шевченківським районним судом. З матеріалів справи слідує, що рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13.12.2017 р. в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , 3-тя особа: ОСОБА_4 в частині відшкодування шкоди, є виконаним про що головним державним виконавцем ВДВС Лисенко О.В. було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження від 04.11.2014 року, відповідно якої виконавче провадження №44492294 про примусове виконання виконавчого листа №-10146/11 від 18.08.2014 року закінчено, у зв`язку з тим, що кошти перераховано стягувачу з платіжним дорученням №14116 від 30.10.2014 року. Відповідно постанови про закриття кримінального провадження від 01.12.2015 року, головний державний виконавець ВДВС Лисенко О.В. звертався до Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві з приводу невиконання виконавчого листа №-10146/11 від 26.11.2012 року Шевченківського районного суду районного суду м. Києва з приводу виконання зобов`язань ОСОБА_3 , проте, кримінальне провадження, внесене до ЄДРСР за №12015100100002547 від 06.03.2015 року закрито у зв`язку з встановленням відсутності в діянні складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 382 КК України. 05.04.2016 року прокурором Київської місцевої прокуратури №10 винесено постанову про скасування постанови про закриття кримінального провадження. На підтвердження виконання відповідачкою рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2012 року в частині зобов`язання ОСОБА_3 власними силами та за власні кошти відновити первісний стан даху і покрівлі будинку АДРЕСА_6 , очистивши дах від забудови, паркану, альтанки та інших будівель і приміщень, в тому числі клумб, газонів, сміття та іншого забруднення, і здійснити належну гідроізоляцію покрівлі, відповідачкою були надані докази - 16 фотографій відновленого стану даху і покрівлі будинку АДРЕСА_6 , які також містяться в електронному вигляді на компакт-диску. Вказані докази долучені до матеріалів даної цивільної справи (а.с. 129-136 т. 2), й позивачем не спростовано, не було заявлено клопотання про призначення відповідної експертизи, не надано акту-огляду експлуатуючої організації будинку, тощо. Таким чином, під час розгляду даної справи позивачем не доведено належними та допустимими доказами того, що станом на день розгляду справи існують всі вказані у прохальній частині заяви прибудови, тераси, навіси тощо, й на даний час існують перешкоди позивачу в користуванні приміщеннями загального користування. Суд першої інстанції повно та всебічно з`ясував обставини справив частині позовних вимог ОСОБА_1 до відповідачки про відновлення становища, яке існувало до порушення права, шляхом приведення приміщень житлового будинку у відповідність до поверхових планів,та прийшов до правильного висновку про відсутність підстав для задоволення даних позовних вимог. Постановлене судом рішення в цій частині відповідає вимогам норм матеріального та процесуального закону й не може бути скасованим з підстав, приведених в апеляційних скаргах. Доводи апеляційної скарги представника відповідачки про необхідність закриття провадження у справі за вказаними позовними вимогами не заслуговують на увагу. Відповідно до п.3 ч.1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав, або є судовий наказ, що набрав законної сили за тими самими вимогами; З матеріалів справи вбачається, що рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2012 року в справі №2-10146/11 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа: ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, зобов`язано ОСОБА_3 , власними силами та за власні кошти відновити первісний стан даху і покрівлі будинку АДРЕСА_6 , очистивши дах від забудови, паркану, альтанки та інших будівель і приміщень, в тому числі клумб, газонів, сміття та іншого забруднення, і здійснити належну гідроізоляцію покрівлі. З даної справи слідує, що позивач ставив питання про поновлення становища, що існувало до видачі 21.05.2015 року свідоцтва про право власності на квартиру відповідачки шляхом приведення приміщень житлового будинку по АДРЕСА_6 у відповідність до поверхневих планів 11,12 та 13 поверху із проекту стадії «РП», у зв`язку з розширенням відповідачкою розмірів належної їй квартири за рахунок місць загального користування співвласників будинку. Хоча обсяг спірних приміщень загального користування, які підлягають звільненню відповідачкою, за обома позовами частково співпадають, проте заявлені підстави позовних вимог носять різний характер, тому доводи апеляційної скарги представника відповідачки про необхідність закриття провадження у справі в частині позову про поновлення становища, яке існувало до видачі свідоцтва про право власності, шляхом приведення приміщень у відповідність до поверхових планів, не заслуговують на увагу. Інші доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують та не є підставами для скасування судового рішення в зазначеній частині позовних вимог. Керуючись ст.ст.367, 374,375, 382 ЦПК України, апеляційний суд, - П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Апеляційну скаргу Андрушка Ігоря Петровича , діючого в інтересах ОСОБА_3 , - залишити без задоволення. Рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 19 липня 2019 року -залишити без змін Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом 30 днів з дня виготовлення повного тексту. Повний текст постанови виготовлений 07 лютого 2022 року. Головуючий Судді: