Постанова 4818 № 619/2780/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 лютого 2022 року м. Харків справа № 619/2780/19 Провадження № 22-з/818/46/22 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П., сторони справи: позивач ОСОБА_1 , відповідач ОСОБА_2 , розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи питання про ухвалення додаткового судового рішення у цивільній справі № 619/2780/19 до постанови Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року, УСТАНОВИВ: Дев`ятнадцятого липня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив стягнути з ОСОБА_2 149 315 грн 80 коп. в порядку поділу майна подружжя (т.1 а.с. 1-3). Позов мотивований тим, що ОСОБА_1 і ОСОБА_2 перебували у зареєстрованому шлюбі з 13.09.1997 по 06.11.2015. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 06.11.2015 шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 розірваний. У рішенні суду встановлено, що шлюбно - сімейні відносини між сторонами припинені з серпня 2015 року. За час перебування у шлюбі ОСОБА_2 набула у власність автомобіль УАЗ 3741, кузов (шасі) № НОМЕР_1 , дата реєстрації 29.01.1999; автомобіль ВАЗ 21214, кузов (шасі) № НОМЕР_2 , дата реєстрації 04.07.2006; автомобіль ВАЗ 21103, кузов (шасі) № НОМЕР_3 , дата реєстрації 02.11.2001; автомобіль MAZDA 3, кузов НОМЕР_4 , 2007 року випуску. Автомобіль MAZDA 3, кузов НОМЕР_4 , ОСОБА_2 16.09.2015 продала третій особі за 149000 гривень без згоди ОСОБА_1 , тому на його користь стягненню підлягає половина його вартості 74500 гривень. Автомобілі УАЗ 3741, кузов (шасі) № НОМЕР_1 ; ВАЗ 21214, кузов (шасі) № НОМЕР_2 ; ВАЗ 21103, кузов (шасі) № НОМЕР_3 , коштують 149631,60 гривень, тому з ОСОБА_1 на користь позивача належить стягнути Ѕ частину їх вартості - 74815,80 грн. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2021 року позов ОСОБА_1 задоволений. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 149 315 грн 80 коп. в порядку поділу майна. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 1493 грн 15 коп. судового збору (т.2 а.с. 55-58). Рішення суду мотивоване тим, що наявними у справі доказами доведене набуття ОСОБА_2 автомобілів УАЗ 3741, кузов (шасі) № НОМЕР_1 ; ВАЗ 21214, кузов (шасі) № НОМЕР_2 ; ВАЗ 21103, кузов (шасі) № НОМЕР_3 ; MAZDA 3, кузов НОМЕР_4 , 2007 року випуску у період шлюбних відносин з ОСОБА_2 . Тому він має право на Ѕ їх частину. Автомобіль MAZDA 3, кузов НОМЕР_4 , був відчужений відповідачем без згоди позивача, інші автомобілі залишилися у її власності, тому з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 належить стягнути Ѕ вартості вказаних автомобілів. Додатково заявляти позовні вимоги про визнання права власності на автомобілі за ОСОБА_1 немає необхідності, оскільки діє презумпція належності автомобілів до спільної сумісної власності подружжя. Строк позовної давності для звернення до суду з цим позовом ОСОБА_1 не пропустив, оскільки вважає датою порушення своїх прав на поділ спільно набутого майна за час шлюбу - 29.05.2019, тобто дату набуття чинності заочного рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 15.03.2018, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного суду від 28.11.2018 та постановою Верховного Суду від 29.05.2019. Посилання ОСОБА_2 на те, що автомобілі перебувають у розшуку і не можуть бути предметом поділу майна, не є підставою для відмови в задоволенні позову ОСОБА_1 , бо фактична відсутність автомобіля автоматично не позбавляє власника права власності на нього. На час розгляду справи право власності на автомобілі належить відповідачу, жодних юридичних дій на припинення свого права власності на вказані автомобілі відповідач не вчинила. Щодо розшуку автомобілів здійснюється лише досудове розслідування, судового розгляду справи не відбувається і, як наслідок, відсутнє судове рішення по справі (вирок), а тому відповідач не може посилатися на обставини, які не були встановлені судом.Постановою Харківського апеляційного суду від 22 жовтня 2021 року частково задоволена апеляційна скарга ОСОБА_1 : рішення Комінтернівського районного судуміста Харковавід 15березня 2021року змінене. Розмір аліментів, стягнутий із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 , на утримання сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , збільшений з 2800 гривень до 6000 гривень щомісячно. В іншій частині рішення суду залишене без змін. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави 438 гривень 65 копійок судового збору. Установлено строк п`ять з дня ухвалення цієї постанови для подачі ОСОБА_1 доказів понесених нею судових витрат. Постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2021 року скасоване, ухвалене нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку поділу майна подружжя залишити без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2239 гривень 74 копійки судового збору. В постанові суду від 21.12.2021 також указано, що в додатку до апеляційної скарги та апеляційній скарзі ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , заявляла, що орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу при апеляційному розгляді справи складає 8600 грн (т.2 а.с. 71-81, 97). Тому суд, керуючись п.5 ч.7 ст. 265 ЦПК України установив ОСОБА_2 строк п`ять днів з дати ухвалення дійсної постанови для надання доказів про понесені нею при розгляді справи в суді апеляційної інстанції судові витрати з отримання професійної правничої допомоги. Двадцять четвертого грудня 2021 року ОСОБА_3 , діючи в інтересах ОСОБА_2 , звернулася до суду з заявою про остаточний розрахунок суми судових витрат, вказавши, що судові витрати ОСОБА_2 при розгляді цивільної справи № 619/2780/19 Харківським апеляційним судом склали 7239 грн 73 коп., з яких 2239 грн 73 коп. судовий збір за подачу апеляційної скарги, 5000 грн правнича допомога для подачі апеляційної скарги. Колегія суддів, заслухавши доповідь головуючого судді, дослідивши матеріали справи, дійшла висновку, що у цивільній справі № 619/2780/19 належить ухвалити додаткове судове рішення з таких підстав. Як убачається з матеріалів справи, постановою Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , яка діяла в інтересах ОСОБА_2 , задоволено. Рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 13 квітня 2021 року скасоване, ухвалене нове судове рішення. Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення коштів у порядку поділу майна подружжя залишити без задоволення. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2239 гривень 74 копійки судового збору (т.2 а.с. 191-195). Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст. 133 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача (ч.1, п.2 ч.2 ст. 141 ЦПК України). Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України). Постановрю Харківського апеляційного суду від 21 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено в повному обсязі, стягнуто у зв`язку з цим з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 сплачений при подачі апеляційної скарги судовий збір (т.2 а.с. 191-195). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (п. 268). У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Пунктом 9 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI встановлено, що представництво вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного відповідача у кримінальному провадженні. Інші види правової допомоги види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення (пункт 6 частини першої статті 1 Закону № 5076-VI). Відповідно до статті 19 Закону № 5076-VI видами адвокатської діяльності, зокрема, є: - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; - складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; - представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону № 5076-VI). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини. Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. На підтвердження понесення ОСОБА_2 витрат на професійну правничу допомогу при розгляді цивільної справи № 619/2780/19 представник відповідача надала: копію додаткової угоди № 1 до договору № 25 від 7 травня 2021 року № АД-25/2021, у якій вказано, що за збір доказів, аналіз документів, підготовку апеляційної скарги на рішення від 13 квітня 2021 року у цивільній справі № 619/2780/19 ОСОБА_2 зобов`язалася сплатити 5000 грн; акт приймання-передачі правничої допомоги від 23 грудня 2021 про успішне виконання адвокатським об`єднанням послуги з надання правничої допомоги у вигляді збору доказів, аналізу документів, підготовки апеляційної скарги. Також представником відповідача подані копії квитанцій про оплату Адвокатському об`єднанню «Ястребова і партнери» 5000 грн на користь адвокатського об`єднання. Зазначеними доказами підтверджено понесення відповідачем судових витрат при розгляді справи № 617/2780/19 у Харківському апеляційному суді. Доданими до остаточного розрахунку суми судових витрат квитанціями та описом поштового вкладення підтверджується, що цей остаточний розрахунок надсилався позивачу. Заперечень щодо співрозмірності заявлених до стягнення витрат позивач не надав. Тому Харківський апеляційний суд уважає, що з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 належить стягнути 5000 грн на відшкодування витрат на правничу допомогу. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено (ч.ч. 3, 5 ст. 270 ЦПК України). Керуючись статтями 270, 382, 383 ЦПК України, суд ПОСТАНОВИВ: Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 5000 (п`ять тисяч) гривень витрат на професійну правничу допомогу. Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст додаткової постанови складений 11 лютого 2022 року. Головуючий О.Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук