Постанова Харківський апеляційний суд № 638/12794/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 лютого 2022 року м. Харків справа № 638/4027/20 провадження №22-ц/818/1226/22 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Тичкової О.Ю., суддів Маміної О.В., Пилипчук Н.П. сторони справи: позивач ОСОБА_1 відповідач ОСОБА_2 розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження апеляційні скарги ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 на рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року, постановлене у складі судді Щепіхіної В.В (повний текст рішення складено 20.09.2021) установив: У вересні 2020 року ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_2 вартості відновлювального ремонту автомобіля у розмірі 44 904,77 грн., моральну шкоду у розмірі 10 000, 00 грн., а також судові витрати: на професійну правничу допомогу у розмірі 18400 грн., на автотоварознавчі дослідження у розмірі 3000 грн. В обґрунтування позову зазначає, що 30.12.2019 року в м. Харкові на вул. Дерев`янка, 25, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КІА Cerato р.н. НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля CHERY Amulet р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 . Власником CHERY Amulet р.н. НОМЕР_2 є позивач. В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. Відповідно до постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.02.2020 р. по справі №638/598/20, яка набрала чинності, винною особою у зазначеній дорожньо-транспортній пригоді визнано ОСОБА_2 . Власники транспортних засобів не застрахували свою цивільно-правову відповідальність, що унеможливило отримання страхового відшкодування від страховика або Моторного (транспортного) страхового бюро України. У зв`язку з тим, що вартість відновлювального ремонту перевищує ринкову вартість автомобіля до настання ДТП, вартість відновлювального ремонту прирівняна до ринкової вартості автомобіля, яка складає 66714,50 грн. Після настання пошкоджень, ринкова вартість автомобіля CHERY Amulet р.н. НОМЕР_2 , складає 21809,73 грн. Отже, сума збитків, нанесених ОСОБА_1 , складає 44904,77 грн. ОСОБА_1 є інвалідом II групи, транспортний засіб в його житті - необхідність через стан здоров`я. Із пошкодженням автомобіля порушився звичний устрій сім`ї позивача, виникли незручності щодо пересування, що викликало фізичні та душевні страждання, у позивача з`явилось безсоння, головний біль, підвищений тиск. Розмір нанесеної позивачу моральної шкоди він оцінює у 10 000,00 грн. Просить суд позов задовольнити. Також позивач прохав стягнути з відповідача витрати на правову допомогу. Рішенням Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 , на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 44904 (сорок чотири тисячі дев`ятсот чотири) грн. 77 коп.витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн. 00 коп. витрати, пов`язані із проведенням автотоварознавчих досліджень у розмірі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. Своє рішення суд мотивує тим що, позивач на виконання свого процесуального обов`язку надав належні і неспростовні докази на підтвердження своєї позиції щодо завдання йому матеріальної шкоди. В частині вимог про відшкодування моральної шкоди, суд вважав, що вони належним чином не доведені. Суд також зменшив заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу оскільки заявлений позивачем розмір витрат та кількість годин на правову допомогу не відповідає критерію розумності, не є співмірною з фактичним обсягом виконаної роботи, її складністю та з ціною позову. Суд вважав доведеним факт понесення позивачем витрат на автотоварознавче дослідження, тому стягнув їх з відповідачки. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції частково і ухвалити у відповідній частині нове, яким у задоволенні позову відмовити. Апеляційна скарга мотивована тим що, судове рішення ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування скарги зазначає, що відповідно до постанови ВСУ від 30.06.2021 у справі №523/71151/18 висновок експерта, а саме Звіт, яким встановлено вартість матеріальної шкоди не містить відомостей про те, що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та те, що підготовлений для подання до суду. Будь-яких клопотань щодо призначення експертизи судом позивачем не заявлялось. Ураховуючи це висновок експерта не є належним та допустимим доказом, а позивачем не було доведено обставини, на які він посилається, як на підставу своїх вимог. Посилання суду першої інстанції на положення п. 4.23 Інструкції про порядок призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень є безпідставним, оскільки дослідження проводилось не за ухвалою суду. Апелянт зазначає, що розмір стягнутих витрат на правову допомогу не відповідає обставинам справи. Розмір витрат на правничу допомогу визначається на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг. Відсутність документального підтвердження розрахунку витрат на правову допомогу є підставою для відмови у задоволенні цих вимог згідно постанови ВП ВС у справі №826/1216/16. Відповідні докази щодо дій, викладених у «Детальному описі» до суду не надано. Суд першої інстанції не надав оцінку тій обставині, що послуги з врегулювання спору договором не передбачені, як і не передбачена їх вартість у розмірі 2500 грн. зазначеному у п. 3 «Детального опису наданих послуг». Крім того, врегулювання було призначено ОСОБА_4 , як особою, яка керувала транспортним засобом під час ДТП та вимагала відшкодування, переговори велись не більше 30 хвилин. Скаржник зауважив, що «організація проведення оцінки» автомобіля та його огляд протягом 6 годин є неспівмірною із сутністю послуг представника позивача. Не зазначено, що саме виконував Представник, як особа, що надає правову допомогу чи здійснює представництво, протягом 6 годин. Час досудового аналізу справи (вивчення матеріалів) та складання позовної заяви є неспівмірним з наданими послугами та їх рівнем кваліфікації. Щодо вивчення матеріалів справи, аналізу судової практики, як види правової допомоги не підтверджено реальність витраченого часу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині позовних вимог, щодо моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу і змінити рішення в цій частині, яким позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди та витрат на професійну правничу допомогу задовольнити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим що, судове рішення в частині позовних вимог, щодо моральної шкоди та витрат на правничу допомогу ухвалено з порушенням законодавства України. В обґрунтування скарги зазначає, що суд не врахував зазначені позивачем доводи та надані докази на підтвердження того, що ОСОБА_1 є інвалідом 2 групи, а тому транспортний засіб є необхідною складовою для нормального функціонування. Внаслідок пошкоджень отриманих в ДТП П автомобіль не підлягає експлуатації, що призвело до порушення звичного ритму його життя та устрій сім`ї, виникли незручності, щодо пересування, що завдало страждань та певних переживань. Втрата майна, порушення прав особи вже само по собі тягне моральні страждання і виникнення моральної шкоди. Апелянт зазначає, що відповідно до практики Європейського суду з прав людини моральна шкода не завжди може бути предметом чіткого доведення, проте ним доведені всі підстави для її стягнення: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Всі складові, як вбачається з матеріалів справи, присутні. В обґрунтування незгоди в частині стягнення витрат на правничу допомогу апелянт зазначає, що під час надання послуг з правничої допомоги, за договором АО «Мазепа та партнери» були надані консультації, організовано та проведено оцінку розміру збитків, проведено переговори з винною особою, щодо відшкодування збитків, складено позовну заяву, проведено досудовий аналіз справи, ознайомлено з матеріалами справи. В матеріалах справи міститься детальний опис наданих послуг по справі, копія договору про надання правничої допомоги, акт №1 здачі -приймання наданих послуг, рахунки фактури, звіт наданих послуг, а наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат, Не погодившись з доводами апеляційної скарги, ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити в повному обсязі. Відзив на апеляційну скаргу мотивовано тим що, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що звіт з визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля не є висновком експерта, а є письмовими доказами, що виключає застосування до нього вимог, які законодавством висунуто до висновку експерта у статті 106 ЦПК України., а твердження ОСОБА_6 , що судом неправильно застосовані норми права, через те, що суд зазначив, що суб`єкт оціночної діяльності не є експертом та не має попереджатися про кримінальну відповідальність є необґрунтованими. Щодо претензій апелянта щодо витрат на правничу допомогу, у відзиві зазначено, що адвокатським об`єднанням в особі Микитюка В.О. клієнту ОСОБА_1 було надано адвокатські послуги та замовник не має претензій стосовно повноти та якості наданих послуг. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права то достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, а не обґрунтування що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії, хоча у відзиві звернено увагу на те, що позивач не є спеціалістом в галузі права, тому щодо кожного питання яке виникало останній писав/та телефонував адвокату, який надавав йому консультації. Згідно висновку ВСУ у постанові №301/1894/17 витрати на правову допомогу стягуються не лише за участь у судовому засіданні, а й у разі вчинення інших дій за його межами, тому супровід адвокатом оцінки збитків автомобіля також є видом адвокатської діяльності. Щодо доводів апелянта про неналежно викладеною підстави позову, його юридичного обґрунтування Микитюком В.О. зазначено, що позовну заяву складено відповідно до вимог чинного законодавства. Представник також зазначив, що враховуючи мінімальні ставки адвокатського гонорару Ради адвокатів Харківської області, вартість послуг, наданих АО «Мазепа та партнери», є виправданою та такою, що відповідає принципу розумності, що спростовує доводи надані в апеляційній скарзі. Не погодившись з доводами апеляційної скарги ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції частково і ухвалити у відповідній частині нове, яким у задоволенні позову відмовити. Відзив на апеляційну скаргу щодо стягнення витрат на правову допомогу мотивовано тим, що позивачем не було надано підтвердження використаного часу на певні види послуг, що є обов`язковим для Позивача відповідно до постанови ВСУ у справах №816/2096/17, №826/7806/17. Не надано доказів реальної кількості витраченого часу, не наведено реальності адвокатських адвокатських витрат, а також розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи, яка не є складною враховуючи, що єдиними доказами по суті позовних вимог є Звіти 32 та 32/2, які з належною достовірністю не підтверджують розмір шкоди, оскільки спеціаліст не був попереджений про кримінальну відповідальність. На судових засіданнях дії адвоката здебільшого зводились до твердження про відсутність факту відшкодування шкоди, що не оспорюється, тому ці дії не можна вважати кваліфікованою та необхідною правовою допомогою, а доказування як такого здійснено не було, окрім доданих документів до позовної заяви та допиту свідків на одному судовому засіданні. Витрати на правничу допомогу повинні бути обґрунтованими, транспортні витрати не входять до витрат на правову допомогу, не визначено їх необхідність за ст. 137 ЦПК та не підтверджена їх наявність. ОСОБА_2 у відзиві наголошує на нерозумності оплати правничої допомоги в зазначених сумах. Щодо доводів апелянта з приводу стягнення моральної шкоди, у відзиві зазначено, що рішення першої інстанції в цій частині є законним. Позивачем не доведено належними та допустимими доказами наявність та ступінь вини у завданні моральних страждань. Транспортний засіб не є фізично знищеним, даних про його знищення або його непридатність до використання не зазначено у Звіті 32 та в інших доказах. Також у відзиві зазначено, що стан здоров`я позивача у зв`язку з ДТП не змінився, учасником ДТП він не був, доказів іншого не надано. Строк, протягом якого особа мала певні незручності, впливає на ступінь моральних страждань, а даних про тривалість незручностей на момент розгляду справи не було. Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_2 не підлягає задоволенню, а апеляційна скарга ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 підлягає задоволенню частково з наступних підстав. Згідно статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. У відповідності до частин 1-5 статті 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Оскаржуване рішення в повному обсязі зазначеним вимогам не відповідає. Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, 30.12.2019 у м. Харкові по вул. Дерев`янка, 25, сталась дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля КІА Cerato, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля CHERY Amulet державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_4 , у зв`язку з чим автомобілі отримали механічні пошкодження ( надалі ДТП). Відповідно до копії свідоцтва по реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 від 16.10.2007, транспортний засіб марки CHERY Amulet державний номерний знак НОМЕР_2 , належить на праві власності ОСОБА_1 (а. с. 9). Згідно постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 21.02.2020 ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП (а. с. 8). Відповідно до частини другої статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку від взаємодії. Відповідно до частини 6 статті 82 ЦПК України, вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою. Оскільки вина ОСОБА_2 у вчиненні ДТП доведена під час розгляду справи ро адміністративне правопорушення, суд дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачки на користь позивача завданої в результаті ДТП майнової шкоди. Судова колегія також погоджується з висновком суду про доведеність розміру зазначеної шкоди. Так, згідно зі звітом про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля № 32 від 27.01.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_7 , ринкова вартість автомобіля CHERY Amulet р.н. НОМЕР_2 , до настання пошкоджень складає 66714, 50 грн., а вартість його відновлювального ремонту складає 80887,75 грн. (а. с. 10 - 22). Даними звіту про визначення вартості автомобіля після настання пошкоджень №32/1 від 25.02.2020, складеного суб`єктом оціночної діяльності ФО-П ОСОБА_7 , встановлено, що ринкова вартість належного позивачу автомобілю після отримання пошкоджень складає 21809,73 грн. (а. с. 26-32). Доводи відповідачки щодо звіти про визначення вартості відновлювального ремонту автомобіля № 32 від 27.01.2020 та № 32/1 від 25.05.2020 є неналежними та недопустимими доказами з посиланням на ст. 106 ЦПК України, судова колегія не бере до уваги, оскільки вищезазначені звіти не є висновками експерта, а є письмовими доказами, що виключає застосування до них вимог, які законодавством висунуто до висновку експерта у статті 106 ЦПК України. Разом с тим, відповідачкою не заявлено клопотання про проведення експертизи, у зв`язку з незгодою зі звітами наданими позивачем по справі. Посилання відповідачки на постанови Верховного Суду від 18.12.2018 у справі № 522/1029/18, від 01.04.2020 у справі № 676/90/17-ц, від 25.05.2020 у справі № 475/793/17, від 21.10.2020 у справі № 303/2642/18, не є релевантними, оскільки в них судом досліджується в якості доказу саме висновки експертів. Відповідно до статті 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з аварійним сертифікатом (рапортом), звітом (актом) чи висновком про оцінку, виконаним аварійним комісаром, оцінювачем або експертом відповідно до законодавства, витрати на відновлювальний ремонт транспортного засобу перевищують вартість транспортного засобу до ДТП. Якщо транспортний засіб вважається знищеним, його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця ДТП. Порядок відшкодування шкоди, пов`язаної з фізичним знищенням транспортного засобу, який згідно зі статтею 8 ЦК України (аналогія закону) може застосовуватися не лише страховиком, а й іншими особами, які здійснюють діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, та відповідають за завдану шкоду. Тобто транспортний засіб вважається фізично знищеним, якщо його ремонт є технічно неможливим чи економічно необґрунтованим, а власник транспортного засобу згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним. Ремонт вважається економічно необґрунтованим, якщо передбачені згідно з експертизою, проведеною відповідно до вимог законодавства, витрати на ремонт транспортного засобу перевищують його вартість до ДТП. У разі якщо власник транспортного засобу не згоден із визнанням транспортного засобу фізично знищеним, йому відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після ДТП, а також витрати з евакуації транспортного засобу. Аналогічний висновок викладений Верховним Судом у постанові від 10.06.2020 у справі №357/12491/18. З огляду на вищевикладене, суд обґрунтовано виходив зі змісту позовних вимог та того, що фізично знищений транспортний засіб залишився у позивача, тому на користь позивача з відповідачки підлягає стягненню різниця між вартістю автомобілю до ДТП та після ДТП у розмірі 44904, 77 грн (66714, 50 грн 21809, 73 грн. Разом з тим, судова колегія не погоджується з висновком суду про недоведеність факту завдання позивачу в результаті ДТП моральної шкоди. Відповідно до частин 1-3 статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. За змістом ст. 1167 ЦК України моральна шкода відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини фізичної або юридичної особи, яка її завдала, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки. З матеріалів справи вбачається, що в результаті ДТП транспортний засіб ОСОБА_1 отримав механічні ушкодження, в результаті чого позивачу була завдана майнова шкода. Тому колегія суддів уважає, що сам факт пошкодження майна позивача свідчить про наявність у останнього стресу, щодо необхідності його відновлення, незручності щодо пересування, що свідчить понесені ним моральні страждання. Виходячи з загальних засад справедливості, добросовісності та розумності апеляційний суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2 000 грн на відшкодування моральної шкоди у розмірі. Одночасно судова колегія відхиляє доводи ОСОБА_8 про безпідставне стягнення з неї витрат на правничу допомогу та доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 про помилковий висновок суду щодо наявності підстав для зменшення заявлених ним витрат на правничу допомогу. Згідно із ч.1 ст. 13 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Відповідно до ч.1 ст. 141ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Частиною 2 ст. 141 ЦПК України, встановлено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. За змістом договору про надання правничої допомоги від 08.01.2020 адвокатське об`єднання « Мазепа та партнери» та ОСОБА_1 домовились про те, що адвокатське об`єднання « Мазепа та партнери» приймає на себе зобов`язання надавати ОСОБА_1 юридичні ( адвокатські) послуги в обсязі та на умовах, передбачених цим договором, а саме про захист прав та представництво інтересів ОСОБА_1 в кримінальних, адміністративних, цивільних, господарських справах -в судах всіх рівнів та юрисдикцій, в органах досудового слідства та прокуратурі, перед іншими органами, установами, організаціями незалежності від форм власності, з усіма правами відповідної сторони, учасника, особи, права якої зачіпається або можуть бути зачепленими, - без обмежень та застережень до повноважень ( а.с. 36-37). До договору про надання професійної правничої допомоги додається додаток № 1 з тарифами на надання юридичних ( адвокатських послуг) ( а.с. 38). Згідно копії акту № 1 здачі-прийняття наданих послуг до договору про надання професійної правничої допомоги від 18.01.2020 та додаткової угоди № 1 про погодження сторонами розміру гонорару від 29.07.2020, загальна вартість наданих адвокатським об`єднанням « Мазепа та партнери» послуг з 08.01.2020 по 29.07.2020 ОСОБА_1 складає 18 400 грн.( а.с. 44, 78-80). Також, як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: звіт наданих послуг від 29.07.2020 (а.с.81-82), ордер на надання правничої (правової) допомоги на підставі договору про надання професійної правничої допомоги б/н від 08.01.2020 року (а. с. 49), рахунок-фактуру від 29.07.2020 року на суму 15900 грн. (а. с. 42), рахунок-фактуру від 10.02.2020 року на суму 2500 грн. (а. с. 40); копію квитанції №0.0.1612175005.1 від 11.02.2020 року (АТ КБ «Приватбанк»), з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ коштів на суму 2500 грн. одержувачу платежу - Адвокатському об`єднанню «Мазепа та партнери» (а. с. 41); копію квитанції №0.0.1786221567.1 від 30.07.2020 року (АТ КБ «Приватбанк»), з якої вбачається, що ОСОБА_1 здійснив переказ коштів на суму 15900 грн. одержувачу платежу - Адвокатському об`єднанню «Мазепа та партнери» (а. с. 43). Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ЦПК України). Відповідно до статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі, гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Згідно із частиною третьою статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.Відповідно до частин четвертої та п`ятої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі, впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Суд також враховує положення частини шостої статті 137 ЦПК України, за якими обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Статтею 19 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 зазначеного Закону). При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 (провадження №11-562ас18) зазначено, що «склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат». Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату певного «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18, провадження №12-171гс19). Як вбачається з матеріалів справи, відповідач у відзиві на позов та апеляційній скарзі, зазначає, що сума витрат на правничу допомогу позивачем завищена, посилаючись на те, що обсяг послуг на надання правової допомоги, який вираховується в нормогодинах, не відповідає принципу розумності, крім того доказів необхідності затрати такої кількості часу на послуги перелічені позивачем суду не надано та позиції з нього участю за витратою годин не відповідають дійсності. Так, переговори які проводились з ним, та за якими зазначено 2 години, тривали не більше 30 хвилин. Також зазначив, що справа не є складною, отже не потребує значних витрат часу. Так, відповідно до копії детального опису робіт виконаних адвокатом, який міститься у додатковій угоді №1 від 29.07.2020 ОСОБА_1 надано з урахуванням витраченого часу, такі послуги: консультація по цивільній справі про стягнення збитків 2 години на загальну суму -1000 грн., консультації он-лайн (телефон, телеграм...) адвокатом надавались консультації в режимі он-лайн, з питань, пов`язаних з розглядом справи, відоповідаючи на питання клієнта, винної особи, представників винної особи. 2 години на загальну суму -1000 грн., участь в переговорах з винною особою в ДТП та її представником. переговори проводились 12.01.2020р., в неділю- вихідний день, досудове врегулювання спору, відповідно до норм ст.ст. 16, 141, 175 ЦПК України)- 2 години на загальну суму 5 000 грн., організація проведення оцінки збитків автомобіля CHERY Amulet р.н. НОМЕР_2 . огляд пошкодженого ТЗ проводився 14.01.2020 в м. Харкові, на вул. Танкопія, 1/2, для визначення вартості відновлювального ремонту та визначення вартості автомобіля після отримання пошкоджень-6 годин на загальну суму -3000 грн., досудовий аналіз справи вивчення матеріалів справи, аналіз судової практики у справах:№ 686/17155/15-ц, №755/7666/19, № 6-691цс15, № 754/1114/15-ц, № 587/1080/16-ц, № 370/2787/18, № 756/2632/17, № 520/8867/15-ц, №816/2096/17- 4 години, на загальну суму -2000 грн складання позовної заяви та формування пакету документів для суду та сторін по справі 6 годин на загальну суму -3000 грн, представництво у суді: складання відповіді на відзив, складання заяв та клопотань, участь в судових засіданнях 6,8 годин, на загальну суму -3400 грн. ( а.с. 79-80). Оскільки рішення суду ухвалено не на користь ОСОБА_2 з останньої на користь позивач підлягає стягненню судовий збір та інші судові витрати. Вирішуючи питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд врахував заперечення відповідачки щодо не співмірності заявленого позивачем розміру витрат з фактично витраченим адвокатом часом, обсягом виконаних робіт, складністю справи та ціною позову та дійшов до висновку про те, що достатнім та справедливим буде стягнення з відповідача на користь позивача 9 000 грн витрат на професійну правничу допомогу. Судова колегія погоджується з висновком суду про зменшення витрат на правничу допомогу і вважає, що доводи апеляційних скарг ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зазначеного висновку не спростовують. Матеріали справи свідчать, що в суді першої інстанції, у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи за участю представника позивача проведено 4 засідання, а саме 22.04.2021 тривалістю 37 хвилин ( а.с. 100-101) та 26.05.2021 тривалістю 1 год. 40 хвилин ( а.с. 100-116), 19.07.2021 тривалістю 30 хвилин ( а.с. 118-119), 15.09.2021 тривалістю 30 хвилин ( а.с. 121-122). Таким чином, представник позивача був присутній в судових засіданнях загальною тривалістю 3 год. 17 хвилин. Позиції щодо досудового аналізу справи адвокатом та складання позовної заяви у справі з великою кількістю практики Верховного Суду з правовим обґрунтуванням заявлених позовних вимог дає можливість зробити висновок, що справа є невеликою складності, отже витрата 10 годин на відповідні позиції не відповідає критеріям розумності. Також, дійсно підтверджено складання клопотань та відповіді на відзив адвокатом, однак витрати часу на це, з огляду на те, що справа не складна є мінімальними. Разом с тим, в звіті наданих послуг і в акті №1 здачі-прийняття наданих послуг вказано послугу: організація проведення оцінки збитків, огляд пошкодженого ТЗ для визначення вартості відновлювального ремонту та вартості автомобіля після отримання пошкоджень, тривалістю 6 годин, яка відсутня в договорі про надання професійної правничої допомоги б/н від 08.01.2020, додатку №1 до Договору, де зазначені види послуг та тарифи на надання юридичних ( адвокатських) послуг Адвокатським об`єднанням « Мазепа та партнери» ( а.с.36-39). Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення («Серявін та інші проти України» (Seryavin and Others v. Ukraine) від 10 лютого 2010 року, заява № 4909/04). Інші доводи апеляційних скарг не мають правового значення для правильного вирішення спору, оскільки за встановлених судом обставин інші наведені апелянтом аргументи не є суттєвими. З урахуванням вищенаведеного, відзивів наданих на апеляційні скарги, судова колегія уважає, що доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , частково знайшли підтвердження в матеріалах справи. Доводи апеляційної скарги ОСОБА_2 фактично направлені на переоцінку доказів та незгоди апелянта з висновками суду першої інстанції щодо їх оцінки. Тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 належить залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , належить задовольнити частково, а рішення Харківського районного суду Харківської області від 15.07.2021 змінити в частині стягнення моральної шкоди. Разом с тим, відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 382 ГПК України - у випадку скасування або зміни судового рішення постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Відповідно доч.ч.1,6,13 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат. Враховуючи, що вимоги апеляційної скарги ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягають частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції змінено, підлягають перерозподілу судові витрати у вигляді судового збору , витрат , пов`язаних з проведенням автотоварознавчого дослідження та витрат на правову допомогу. При ухваленні рішення суду з відповідача стягнуто судовий збір в розмірі 908 грн. 64 коп. пропорційно до задоволених позовних вимог, враховуючи зміну рішення першої інстанції та часткове задоволення вимог позивача (85 %), який звільнений від сплати судового збору, з відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 771, 8 грн. на користь держави, витрати пов`язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 2 550 грн. та витрати на надання правової допомоги в розмірі 7650 грн. Керуючись статтями 367, 368, 374, 375, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який діє в інтересах ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Дзержинського районного суду м. Харкова від 15 вересня 2021 року змінити в частині стягнення моральної шкоди та розподілу судових витрат. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , моральної шкоду у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 500 (сім тисяч п`ятсот ) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , витрати, пов`язані із проведенням автотоварознавчих досліджень у розмірі 2550 (дві тисячі п`ятсот п`ятдесят) грн. 00 коп. Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь держави витрати по сплаті судового збору у розмірі 771 (сімсот сімдесят одну) грн. 80 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку тільки в випадках передбачених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повний текст постанови складено 10 лютого 2022 року Головуючий О. Ю. Тичкова Судді О.В. Маміна Н.П. Пилипчук