Постанова Харківський апеляційний суд № 639/3071/19

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А іменем України 10 лютого 2022 року м. Харків справа № 639/3071/19 провадження № 22-ц/818/632/22 Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: головуючого Котелевець А.В., суддів Бурлака І.В., Пилипчук Н.П., учасники справи: позивач - ОСОБА_1 , відповідачі - Комунальне підприємство «Жилкомсервіс», Харківська міська рада, Виконавчий комітет Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 червня 2021 року в складі судді Труханович В.В., у с т а н о в и в : У травні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (далі - КП «Жилкомсервіс»), Харківської міської ради (далі ХМР), Виконавчого комітету ХМР, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна ХМР про відшкодування шкоди. Позовна заява, з урахуванням уточнень, мотивована тим, що він є власником автомобіля Hyundai Elantra, реєстраційний номер НОМЕР_1 . 29 травня 2016 року по вулиці Шота Руставелі, 49 в місті Харкові на вказаний автомобіль впало дерево у зв`язку з чим транспортний засіб було пошкоджено. За вказаним фактом працівниками поліції було складено протокол огляду місця події та в подальшому Висновком тимчасового виконуючого обов`язки начальника Червонозаводського відділення Комінтернівського відділу поліції Головного управління Національної поліції України в Харківській області (далі- ВП ГУНП) від 01 червня 2016 року подальший розгляд матеріалів за його заявою припинено. Відповідно до звіту дослідження спеціаліста автотоварознавця № 285/2016 від 15 липня 2016 року вартість матеріального збитку, завданого власнику транспортного засобу Hyundai Elantra, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті його пошкодження становить 43170,33 грн. Вартість складання зазначеного висновку становить 800 грн. Зазначав, що земельна ділянка на якій знаходилось дерево, що впало на його автомобіль, належить до земель комунальної власності та відповідно до адміністративно-територіального поділу м. Харкова відноситься до Основ`янського району. Дерево, яке впало на автомобіль позивача, перебуває на балансі КП «Жилкомсервіс», який є виконавцем та обслуговувачем вказаної ділянки. Пошкодженням автомобіля в результаті падіння дерева йому завдано душевних страждань, було порушено звичайний хід його життя, оскільки автомобіль був фактично знищений і він не мав можливості використовувати його за призначенням. Розмір моральної шкоди оцінює в 30000 грн. Посилаючись на вказані обставини, позивач просив суд стягнути солідарно з відповідачів на його користь матеріальну шкоду у розмірі 43170,33 грн, моральну шкоду у розмірі 30 000,00 грн, судовий збір та витрати на проведення експертного дослідження. 18 лютого 2020 року ОСОБА_2 представник ХМР засобами поштового зв`язку надав відзив на позовну заяву, в якому просив позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що матеріали справи не містять даних щодо об`єкту, який завдав шкоди автомобілю, а саме що дерево не було спиляно, зрубано, пошкоджено за допомогою третіх осіб. При визначенні розміру матеріального збитку позивачем не було вирахувано фізичний знос транспортного засобу та його автозапчастин. 16 травня 2016 року мали місце погіршення погодних умов, що і стало причиною утворення численних механічних ушкоджень на автомобілі позивача. Вказує на наявність непереборної сили під час падіння дерева, яка не залежала від волевиявлення відповідача і є підставою для звільнення ХМР від відповідальності за дане недоговірне зобов`язання. 12 березня 2020 року Жиляк Тетяна Олександрівна - представник КП «Жилкомсервіс» подала відзив на позовну заяву, в якому просила позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Відзив мотивовано тим, що позивачем не надано даних щодо особи, яка є балансоутримувачем зелених насаджень на місці заподіяння шкоди позивачу. Вважала вимоги позивача недоведеними. Рішенням Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 червня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 залишено без задоволення. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позивачем не надано належних та допустимих доказів перебування дерева, яке впало на автомобіль позивача, саме на балансі у відповідачів, а тому підстави для стягнення шкоди відсутні. 23 липня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права, неправильне застосування норм матеріального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано правової позиції, яка міститься в постанові Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 200/22129/16-ц, згідно якою відсутність даних про перебування дерева на балансовому обліку виконавчого комітету чи будь-якої організації обумовлює відповідальність саме органу місцевого самоврядування за його падіння. Відповідно до Розпорядження Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету ХМР від 28 лютого 2007 року № 187 житловий будинок АДРЕСА_1 перебуває у господарському віданні КП «Жилкомсервіс». Висновки суду першої інстанції про те, що будинок АДРЕСА_2 належить на праві власності Товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гранит», а тому наявні суперечності щодо особи, яка має відповідати за завдану шкоду, є помилковим, оскільки подія мала місце біля будинку АДРЕСА_1 . 13 жовтня 2021 року ОСОБА_2 представник ХМР подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що підстави для стягнення матеріальної шкоди з ХМР відсутні, оскільки балансоутримувачем житлового будинку АДРЕСА_1 є КП «Жилкомсервіс», а тому вказана юридична особа є відповідальною за утримання прибудинкових територій. 28 жовтня 2021 року ОСОБА_3 представник КП «Жилкомсервіс» подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила рішення суду першої інстанції залишити без змін. Відзив мотивовано тим, що дерево, яке, на думку позивача, спричинило шкоду його транспортному засобу не передавалось на баланс КП «Жилкомсервіс». Позивачем не надано належних та допустимих доказів розміру спричиненої шкоди, оскільки 15 червня 2016 року спеціалістом- автотоварознавцем у звіті № 285/2016 було визначено матеріальний збиток, завданий ОСОБА_1 в результаті його пошкодження при ДТП. Крім того, докази, які свідчили про неналежний стан дерева, падінням якого, за твердженням позивача, було спричинено йому шкоду, відсутні. Частиною третьою статті 3 ЦПК України встановлено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Суд апеляційної інстанції розглядає апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 червня 2021 року в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними в ній матеріалами на підставі частини першої статті 369 ЦПК України. Відповідно до пункту другого частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення. Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини першої статті 367 ЦПК України - в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав. Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Вказаним вимогам закону оскаржуване судове рішення не відповідає. Матеріали справи свідчать, що 29 травня 2016 року на належний ОСОБА_1 на праві приватної власності автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , який знаходився біля будинку № 49 за адресою: місто Харків, вулиця Шота Руставелі, впала частина дерева, у зв`язку чим автомобіль пошкоджено. 29 травня 2016 року Червонозаводським відділенням Комінтернівського ВП ГУНП зареєстровано заяву ОСОБА_1 , в якій він просив вжити заходів до працівників комунальних служб, які не слідкують за деревами, внаслідок чого на належний йому автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , впало дерево, автомобіль було пошкоджено (т.1, а.с. 62). Відповідно до Протоколу огляду від 29 травня 2016 року встановлено, що об`єктом огляду є ділянка місцевості, де припаркований автомобіль Hyundai Elantra, державний номерний знак НОМЕР_1 , чорного кольору. На момент огляду автомобіль припаркований поблизу вулиці Шота Руставелі, будинок № 49 у місті Харкові на узбіччі дороги. Зверху на кузові автомобіля вбачається частина дерева, приблизно розміром близько 8 метрів із зеленою листвою. Частина дерева звисає на задній частині автомобіля. Верхня частина кузову автомобіля прогнута у місці, де частина дерева лягла на дах авто. На передній частині автомобіля вбачається пошкодження лобового скла, а саме частина дерева пробила лобове скло та проникає у середину автомобіля. Бокові агрегати кузову автомобіля, шини та диски без видимих ознак пошкоджень, освітлювальні прилади автомобіля, а саме скло освітлювальних приладів без пошкоджень. Ліворуч від автомобіля вбачається металевий паркан, за другою секцією якого вбачається дерево, на стовбурі якого є частина відірваного дерева. У зв`язку з тим, що на момент огляду дерево обмежує доступ до усіх частин автомобіля, біля моторного відсіку, провести огляд багажника неможливо (т. 1, а. с. 64-65). Згідно з Висновком оперуповноваженого Червонозаводського відділення поліції Комінтернівського відділу поліції (м. Харків) ГУ НП в Харківській області ст. лейтенанта поліції Зубенко О.О. за результатами розгляду матеріалів ЖЄО № 7646 від 29 травня 2016 року встановлено, що суму заподіяного заявникові матеріального збитку з`ясувати не виявлялося можливим, у зв`язку з тим, що під час розгляду матеріалу заявник не надав жодних документів, які б відображали суму нанесених йому збитків. Факт кримінального правопорушення не підтверджується (т. 1, а. с. 60-61). Вартість матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу Hyundai Elantra, номерний знак НОМЕР_1 , в результаті пошкодження автомобіля при ДТП становить 43 170, 33 грн, що підтверджується Звітом № 285/2016 дослідження спеціаліста автотоварознавця, складеного 15 липня 2016 року (т. 1, а. с. 69-93). За проведення вказаного дослідження позивачем було сплачено 800, 00 грн (т. 1, а. с. 94). Листом Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Виконавчого комітету ХМР від 28 травня 2019 року повідомлено, що відповідно до розпорядження від 30 листопада 2011 року № 2253 в договір передачі майна в господарське відання № 1288 від 28 лютого 2007 року з КП «Жилкомсервіс» зараховані основні засоби 17 850 одиниць зелених насаджень (дерева) Основ`янського району без адреси їх знаходження; надати інформацію щодо балансоутримувача дерев у суміжних дворах № 49 по вулиці Шота Руставелі та № 32 по вулиці Богдана Хмельницького неможливо (т. 1, а .с. 68). Розпорядженням від 30 листопада 2011 року № 2253 внесено зміни в договір передачі майна в господарське відання № 760 від 30 травня 1996 року з комунальним виробничим житловим ремонтно-експлуатаційним підприємством Дзержинського району м. Харкова, а саме: вилучено основі засоби зелені насадження у кількості 97 150 одиниць загальною первісною вартістю 719 724, 62 грн, сумою зносу 605 628, 61 грн та залишковою вартістю 114 096, 01 грн станом на 01 листопада 2011 року, згідно з актом приймання-передачі; в договір передачі майна в господарське відання № 1288 від 28 лютого 2007 року з КП «Жилкомсервіс» зараховано на баланс основні засоби - зелені насадження у кількості 97 150 одиниць загальною первісною вартістю 719 724, 62 грн, сумою зносу 605 628, 61 грн та залишковою вартістю 114 096, 01 грн станом на 01 листопада 2011 року згідно з актом приймання-передачі (т. 1, а. с. 182-183). Відповідно до актів приймання-передачі в господарське відання КП «Жилкомсервіс» було передано 17 850 шт. дерев Червонозаводського району міста Харкова (т. 1, а. с. 184, 185). Листом КП «Жилкомсервіс» від 26 лютого 2020 року повідомлено, що розпорядженням Управління комунального майна та приватизації № 187 від 28 лютого 2007 року на баланс підприємства зараховано будинок АДРЕСА_1 ; житловий будинок АДРЕСА_2 згідно з розпорядженням Управління комунального майна та приватизації № 889 від 20.07.2006 року передано у власність товариству з обмеженою відповідальністю «Виробничо-комерційна фірма «Гранит» (т. 1, а. с. 186). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За змістом частин першої та другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Відповідно до статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини. Пунктом 7 частини першої статті 17 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що громадяни у сфері благоустрою населених пунктів мають право звертатись до суду з позовом про відшкодування шкоди, заподіяної майну чи здоров`ю громадян унаслідок дій чи бездіяльності балансоутримувачів об`єктів благоустрою. Згідно зі статтею 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» утримання та благоустрій прибудинкової території багатоквартирного житлового будинку, належних до нього будівель, споруд проводиться балансоутримувачем цього будинку або підприємством, установою, організацією, з якими балансоутримувачем укладено відповідний договір на утримання та благоустрій прибудинкової території. Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» посадові особи підприємств, установ, організацій несуть відповідальність за невиконання заходів з благоустрою, а також за дії чи бездіяльність, що призвели до завдання шкоди майну та/або здоров`ю громадян, на власних та закріплених за підприємствами, установами, організаціями територіях відповідно до закону. Частиною четвертою статті 28 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що негайне видалення пошкоджених дерев або кущів (їх частин) може здійснюватися підприємствами, установами, організаціями або громадянами в разі, якщо стан таких пошкоджених зелених насаджень загрожує життю, здоров`ю громадян, а також майну громадян та/або юридичних осіб. Аналіз наведених норм, з урахуванням визначених цивільно-процесуальним законодавством принципів змагальності і диспозитивності цивільного судочинства, дає підстави для висновку, що законодавством не покладається на позивача обов`язок доказування вини відповідача у заподіянні шкоди. Разом з тим потерпілий має довести належними доказами факт завдання шкоди за участю відповідача, розмір завданої шкоди, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою. Виходячи з визначених цивільним процесуальним законом принципів змагальності й диспозитивності цивільного судочинства, саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди позивачеві. Пунктом 3.2 Правил утримання зелених насаджень у населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 10 квітня 2006 року № 105 (далі - Правила), передбачено, що елементами благоустрою є: покриття доріжок відповідно до норм стандартів; зелені насадження (у тому числі снігозахисні, протиерозійні) уздовж вулиць і доріг, у парках, скверах і алеях, бульварах, садах, інших об`єктах благоустрою загального користування, санітарно-захисних зонах, на прибудинкових територіях; будівлі та споруди системи збирання і вивезення відходів; засоби та обладнання зовнішнього освітлення та зовнішньої реклами; комплекси та об`єкти монументального мистецтва; обладнання дитячих, спортивних та інших майданчиків; малі архітектурні форми; інші елементи благоустрою. Відповідно до пункту 5.5. Правил відповідальними за збереження зелених насаджень, належний догляд за ними є: на об`єктах благоустрою державної чи комунальної власності - балансоутримувачі цих об`єктів; на територіях установ, підприємств, організацій та прилеглих територіях - установи, організації, підприємства; на територіях земельних ділянок, які відведені під будівництво, - забудовники чи власники цих територій; на безхазяйних територіях, пустирях - місцеві органи самоврядування; на приватних садибах і прилеглих ділянках - їх власники або користувачі. Отже, балансоутримувачем зелених насаджень є уповноважене органами місцевого самоврядування підприємство, яке відповідає за утримання та збереження зелених насаджень. Підпунктом 7 пункту «а» частини першої статті 30 Закону України «Про місцеве самоврядування» передбачено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать організація благоустрою населених пунктів, залучення на договірних засадах з цією метою коштів, трудових і матеріально-технічних ресурсів підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, а також населення; здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян. Згідно з розділом 12 Правил з метою контролю за станом міських зелених насаджень здійснюють їх загальні, часткові та позачергові огляди. Загальні огляди проводяться двічі на рік навесні та восени. При загальному огляді обстежують усі елементи об`єктів благоустрою, а при частковому лише окремі елементи. Позачергові огляди проводять після злив, ураганів, сильних вітрів, снігопадів, паводків тощо. Огляд проводять: балансоутримувач об`єкта, власник чи користувач земельної ділянки, а за даними обстежень складають відповідні акти. Відповідно до пункту 9.1.11 Правил, під час проведення щорічних обстежень зелених насаджень потрібно виявляти аварійні дерева (дерева, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, пошкодити лінії електропередач, будівлі і споруди або перебувають у пошкодженому стані внаслідок снігопадів, вітролому, урагану та інших стихійних природних явищ чи за наявності гнилої серцевини стовбура, значної суховершинності, досягнення вікової межі). Отже, до відання виконавчого органу міської ради належить організація благоустрою населених пунктів, визначення балансоутримувача та контроль за станом зелених насаджень, а обов`язок з відшкодування заподіяної позивачу майнової шкоди внаслідок падіння дерева покладається саме на балансоутримувача, визначеного органом місцевого самоврядування, як відповідальну особу за стан зелених насаджень за адресою: АДРЕСА_1 , тобто, на КП «Жилкомсервіс». За таких обставин суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для відшкодування шкоди, а тому з КП «Жилкомсервіс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню матеріальні збитки у розмірі 43970,33 грн. Щодо відшкодування моральної шкоди. За змістом статей 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями, відшкодовується особою, яка її завдала. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору. В деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов`язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяною шкодою. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Згідно із роз`ясненнями, які містяться у пункті 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 травня 2001 року № 5 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв`язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв`язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Виходячи з обставин справи, характеру та обсяг страждань, яких зазнав ОСОБА_1 , характеру майнових втрат, зокрема, враховуючи тяжкість вимушених змін у його житті, неможливість позивача користуватися належним йому майном, необхідність організації інших способів пересування, судова колегія вважає, що стягнення з КП «Жилкомсервіс» на користь позивача 5000 грн моральної шкоди відповідатиме засадам розумності, виваженості та справедливості. Підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права (частина 1 статті 376 ЦПК України). Враховуючи викладене, рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню з ухваленням нової постанови про часткове задоволення позовних вимог та стягнення з КП «Жилкомсерів» на користь ОСОБА_1 43170,33 грн матеріальної шкоди, 800 грн витрат на проведення експертного дослідження, 5000 грн моральної шкоди . Посилання відповідачів на те, що шкода, завдана у результаті дії непереборної сили, що виключає наявність вини падіння дерев є безпідставними, оскільки до повноважень КП «Жилкомсервіс» відноситься виявлення аварійних дерев, зокрема таких, які можуть становити загрозу для життя і здоров`я пішоходів, транспортних засобів, відтак, наявність несприятливих погодних умов не може бути підставою для звільнення від відповідальності за шкоду, завдану падінням дерева. Доводи відповідачів, що позивачем не обґрунтовано розмір збитків, не заслуговують на увагу, оскільки висновки, викладені у Звіті дослідження спеціаліста автотоварознавця від 15 липня 2016 року відповідачами не спростовано, що є їх процесуальним обов`язком. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними, залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (рішення у справі «Проніна проти України», № 63566/00, параграф 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до частини 1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат (частина 13 статті 141 ЦПК України). Судові витрати, понесені позивачем, документально підтверджуються: за подачу позовної заяви 768,40 грн, за подання апеляційних скарги на ухвалу та рішення суду першої інстанції - 384,20 грн та 1152,60 відповідно (т. 1, а. с. 25, 54а, т. 2, а. с. 182) Враховуючи, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено на 60,12 %, з КП «Жилкомсервіс» на його користь підлягає стягненню судовий збір в загальному розмірі 1385,89 грн. Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п. 2, 376, 382, 384 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково. Рішення Жовтневого районного суду міста Харкова від 16 червня 2021 року скасувати та ухвалити нову постанову. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з Комунального підприємства «Жилкомсервіс» (місто Харків, вулиця Конторська, будинок 35, ідентифікаційний код юридичної особи 34467793) на користь ОСОБА_1 (паспорт НОМЕР_2 , виданий Червонозаводським РВ ХМУ УМВС України в Харківській області 16 травня 2003 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_3 ) 43170,33 грн (сорок три тисячі сто сімдесят грн 33 коп.) матеріальної шкоди, 800,00 грн (вісімсот грн) витрат на проведення експертного дослідження, 5000,00 грн (п`ять тисяч грн) моральної шкоди та 1385,89 грн (одна тисяча триста вісімдесят п`ять грн 89 коп.) судового збору. В іншій частині позов ОСОБА_1 залишити без задоволення. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду. Повне судове рішення складено 10 лютого 2022 року. Головуючий А.В. Котелевець Судді І.В. Бурлака Н.П. Пилипчук