Ухвала КЦС ВС № 127/3821/21

Ухвала 09 лютого 2022 року м. Київ справа № 127/3821/21 провадження № 61-1356ск22 Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О., Ступак О. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири, ВСТАНОВИВ: У лютому 2021 року ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 звернулись до суду з позовом до ОСОБА_1 про відшкодування майнової та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири. Позов обґрунтовано тим, що 14 січня 2021 року було здійснено залиття квартири АДРЕСА_1 , яка належить на праві спільної часткової власності ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_7 по ј частці кожному. Вказані обставини зафіксовано фотозйомкою та комісією, про що складено акт про залиття від 16 січня 2021 року, де вказано, що причиною затоплення став порив гнучкого з`єднання (шлангу) холодного водопостачання під`єднання бачка унітазу в квартирі АДРЕСА_2 , яка знаходиться поверхом вище. 19 січня 2021 року ОСОБА_3 звертався з приводу залиття квартири до поліції, на що був поінформований, що це цивільно-правові відносини, які можуть вирішитись в результаті переговорів між сторонами, або виключно в порядку приватного звернення потерпілого до суду. 22 січня 2021 року на адресу ОСОБА_1 направлено претензію з пропозицією добровільно вирішити питання сплати вартості ремонтних робіт, однак ОСОБА_1 в добровільному порядку шкоду не відшкодував. Згідно звіту про оцінку збитків, що спричинені залиттям квартири, виконаної суб`єктом оціночної діяльності ФОП ОСОБА_8 , вартість збитків становить 19 382,00 грн, яку позивачі просили стягнути з відповідача. Крім того, просили стягнути з ОСОБА_1 на свою користь компенсацію моральної шкоди в розмірі 20 000,00 грн. Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2021 року в задоволені позову відмовлено. Постановою Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 задоволено частково. Рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 10 листопада 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення, яким позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 4 845,50 грн, витрати за проведення звіту про оцінку збитків у розмірі 3 000,00 грн, витрати за поштові відправлення в розмірі 37,00 грн, витрати за проведення обстеження квартири АДРЕСА_3 проведеного ТОВ «ЖЕО» в розмірі 138,00 грн, судові витрати за надання професійної правничої допомоги адвоката в розмірі 10 000 грн, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 4 845,50 грн, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_5 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 4 845,50 грн, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_6 у відшкодування майнової шкоди, завданої внаслідок залиття квартири в розмірі 4 845,50 грн, а також сплачений судовий збір за подання позовної заяви в розмірі 908,00 грн та за подання апеляційної скарги в розмірі 1 362,00 грн. Представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 у січні 2022 року засобами поштового зв`язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 рокуу вищевказаній справі, в якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Верховний Суд дійшов висновку, що відсутні підстави для відкриття касаційного провадження з огляду на таке. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково. Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову в яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев`ята статті 19 ЦПК України). Відповідно до статті 7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2022 року становить 2 481,00 грн. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 176 ЦПК України ціна позову у позовах про стягнення грошових коштів визначається сумою, яка стягується, чи оспорюваною сумою за виконавчим чи іншим документом, за яким стягнення провадиться у безспірному (безакцептному) порядку. Таким чином, ціна позову у цій справі (19 382,00 грн + 20 000,00 грн = 39 382,00 грн) не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 481,00 грн х 100 = 248 100,00 грн). Касаційна скарга містить посилання на підпункти «а», «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України. Посилаючись на наявність обставин, передбачених підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, заявником не обґрунтовано у чому саме полягає фундаментальне значення саме даної справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовно не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб`єктів правовідносин, а сама по собі вказівка про це в касаційній скарзі не свідчить про те, що є підстави для розгляду справи по суті в суді касаційної інстанції. У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 зазначає, що його довіритель є пенсіонером, його син є інвалідом ІІ групи, потерпілим від злочину, з огляду на що ОСОБА_1 змушений надавати матеріальну допомогу синові. Відтак, стягнуті з нього оскаржуваною постановою кошти ставлять його у важке майнове становище, тому справа має для нього виняткове значення. Зазначені доводи фактично підтверджують незгоду особи, яка подала касаційну скаргу, з оскарженим судовим рішенням, відповідно, не свідчать, що справа має для нього виняткове значення, оскільки це може бути оцінкою сторони щодо кожної конкретної справи, учасником якої вона є. Посилання на інші випадки, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України за наявності яких судове рішення у малозначній справі підлягає касаційному оскарженню, касаційна скарга та додані до неї матеріали не містять. Верховний Суд урахував, що застосування критерію малозначності справи у цій справі було передбачуваним, справа була розглянута судами двох інстанцій, які мали повну юрисдикцію, заявник не продемонстрував наявності виключних обставин, які за положеннями кодексу могли вимагати касаційного розгляду справи. Наведене повністю узгоджується з правовою позицією, сформованою Європейським судом з прав людини у справі «Azyukovska v. Ukraine» (рішення від 09 жовтня 2018 року «Азюковська проти України»). Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню. З урахуванням наведеного, оскільки заявник подав касаційну скаргу на судові рішення у малозначній справі, що не підлягають касаційному оскарженню, а обставини, передбачені пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не підтвердились, то відсутні підстави для відкриття касаційного провадження у справі. Керуючись статтями 19, 389, 394 ЦПК України,

УХВАЛИВ: У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на постанову Вінницького апеляційного суду від 22 грудня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок залиття квартири відмовити. Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити особі, яка подала касаційну скаргу. Ухвала оскарженню не підлягає. Судді:І. Ю. Гулейков С. О. Погрібний О. В. Ступак