Ухвала КЦС ВС № 369/4065/19

У Х В А Л А 31 січня 2022 року м. Київ справа № 369/4065/19 провадження № 61-21243ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Коротуна В. М. розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа - Вишнева міська державна нотаріальна контора Київської області, про встановлення факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем та визнання спадкоємцем четвертої черги за законом, ВСТАНОВИВ: 28 грудня 2021 року через систему «Електронний суд»представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року з пропуском строку на касаційне оскарження судових рішень. Заявник порушує питання про поновлення строку на касаційне оскарження з посиланням на те, що постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року отримано ним лише 24 листопада 2021 року, на підтвердження викладених обставин до касаційної скарги додано копію відомостей з електронної пошти про дату отримання оскаржуваного судового рішення. Згідно з частинами першою, другою статті 390 ЦПК України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення. Згідно з частиною першою статті 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Враховуючи те, що наведені підстави пропущення строку на касаційне оскарження є поважними, процесуальний строк підлягає поновленню. Разом з цим, подана касаційна скарга не може бути прийнята касаційним судом до розгляду та вирішено питання про відкриття касаційного провадження, оскільки заявником на порушення вимог пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України не додано документ, що підтверджує сплату судового збору, або документів, які б свідчили про наявність пільг щодо сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір». Разом з тим, до касаційної скарги додано заяву про відстрочення сплати судового збору. Вирішуючи клопотання, суд виходить з наступного. Статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом. Відповідно до змісту статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод судові процедури повинні бути справедливими для всіх учасників процесу. Згідно з частинами першою та третьою статті 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав, зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, або звільнити від їх сплати. Спеціальним законом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України «Про судовий збір». Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» суд може своєю ухвалою за його клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. Таким чином, для вирішення клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати суд має встановити майновий стан сторони. Враховуючи те, що заявником не надано доказів на підтвердження розміру його річного доходу за попередній календарний рік, з урахуванням якого суд може відстрочити сплату судового збору, а також доказів відсутності іншого доходу, заявлене клопотання задоволенню не підлягає. Таким чином, заявнику необхідно сплатити судовий збір у розмірі визначеному Законом України «Про судовий збір». Відповідно до частини першої статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено, що з 01 січня 2019 року розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 1 921,00 грн. Згідно з підпунктом 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставка судового збору за подання до суду фізичною особою позовної заяви немайнового характеру становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. У частині третій статті 6 Закону України «Про судовий збір» зазначено, що у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру. Відповідно до підпункту сьомого пункту 1 частини другої статті 4 Закону України Закону України «Про судовий збір» судовий збір за подання касаційної скарги на рішення суду, заяви про приєднання до касаційної скарги на рішення суду справляється у розмірі, що становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми. У поданій касаційній скарзі заявник оскаржує судові рішення, якими відмовлено у задоволенні двох вимог немайнового характеру. Таким чином, розмір судового збору за подання касаційної скарги на оскаржувані судові рішення складає 3 073,60 грн (((1 921,00 грн ? 0,4) ? 2) ? 200%). Судовий збір має бути перераховано або внесено за такими реквізитами: отримувач коштів - ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); рахунок отримувача - UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету - 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)». Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно суду надати документ, що підтверджує його сплату. Окрім цього, згідно з частиною сьомою статті 43 ЦПК України у разі подання до суду документів в електронній формі учасник справи зобов`язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів. Касаційна скарга сформована представником ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , у системі «Електронний суд», проте доказів надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій цієї касаційної скарги заявником не надано. Отже, заявнику необхідно надати докази надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій касаційної скарги. За правилами частини другої статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Ураховуючи наведене, касаційна скарга підлягає залишенню без руху з наданням заявнику строку для усунення вказаного недоліку. Керуючись статтями 185, 390, 392, 393 ЦПК України, У Х В А Л И В: Поновити представнику ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , строк на касаційне оскарження рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанови Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року. У задоволенні клопотання представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги відмовити. Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 30 листопада 2020 року та постанову Київського апеляційного суду від 21 вересня 2021 року залишити без руху та надати для усунення зазначених вище недоліків строк до 04 березня 2022 року, але який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали. У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали настануть наслідки, передбачені законом. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя В. М. Коротун