Ухвала КАС ВС № 500/1473/20

УХВАЛА 09 лютого 2022 року Київ справа №500/1473/20 адміністративне провадження №Зн/990/6/22 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Білак М.В., Губської О.А., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. у розгляді справи № №500/1473/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним скасування наказу, зобов`язання вчинити дії, УСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України (далі - МОЗ України), у якому просив: - визнати протиправним і скасувати наказ від 18 березня 2020 року №142 «Про перенесення дати голосування виборів ректора», виданий виконувачем обов`язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України А. Шульгаєм, та наказ від 09 червня 2020 року №228 «Про призначення дати проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, виданий тимчасово виконувачем обов`язків ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України І. Кліщ, яким вибори було призначено на 17 червня 2020 року, а також протокол виборчої комісії з проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України від 17 червня 2020 року № 8; - зобов`язати МОЗ України відповідно до пунктів 6, 8 та пункту 23 постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 №726 та пунктів 2.1, 2.3, 3.1 Положення про порядок проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, затвердженого протоколом Вченої ради від 15 січня 2020 року №1, повторно оголосити проведення конкурсу на посаду ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України, яке опублікувати у строки і порядку, визначені пунктом 2.2. Положення та постанови Кабінету Міністрів України від 05 грудня 2014 року №726, та визначити нову дату проведення виборів ректора Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського МОЗ України. Рішенням Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року, в задоволенні позову відмовлено. 20 серпня 2021 року до Суду було втретє надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року і постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року в справі №500/1473/20. Ухвалою Верхового Суду від 20 жовтня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на касаційне оскарження рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №500/1473/20. Відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою скаргу ОСОБА_1 на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 08 лютого 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року у справі №500/1473/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним скасування наказу, зобов`язання вчинити дії. 19 січня 2022 року до Верховного Суду надійшла заява ОСОБА_1 про перегляд судового рішення - ухвали Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року за нововиявленими обставинами у справі №500/1473/20, в якій він просить переглянути вищезгадану ухвалу за нововиявленими обставинами. Згідно з наказом Голови Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 17 листопада 2021 року № 84-к суддя-доповідач перебувала у відпустці з 28 грудня 2021 року по 28 січня 2022 року, відповідно до наказу від 28 січня 2022 року №15-кв суддя Білак М.В. перебувала у відпустці з 31 січня 2022 року по 04 лютого 2022 року тому розгляд цієї заяви мав відбутися по виходу суддів. 07 лютого 2022 року від позивача надійшла заява про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. В обґрунтування зазначеного клопотання заявник зазначає, що ним було отримано ухвалу Верховного Суду від 14 вересня 2021 року № №500/1473/20, якою, на думку заявника, було неправомірно визнано неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження та надано позивачу строк у десять днів з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, зазначених у мотивувальній частині ухвали. Позивач вказує, що суддя попри те, що скаржником не було отримано повного тексту постанови Восьмого апеляційного адміністративного суду від 28 квітня 2021 року визнала неповажними причини пропуску строку на касаційне оскарження. Зазначено, що після постановлення Верховним Судом ухвали 20 жовтня 2021 року стороною позивача було отримано офіційну відповідь Восьмого апеляційного адміністративного суду про те, що позивачу дійсно не надсилалася оскаржувана постанова, скаржник подав заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Верховного Суду від 20 жовтня 2021 року у справі № №500/1473/20 про відмову у відкритті провадження. Заявник вказує, що йому стало відомо, що заява за нововиявленими обставинами було зареєстровано за номером Зн/990/6/22 від 19 лютого 2022 року і передано на розгляді судді Верховного Суду Калашніковій О.В., що вже раніше виносила рішення у цій справі з приводу цього самого питання, що на думку позивача, порушує право на справедливий суд та принцип об`єктивності. Окрім того, заявник наголошує, що раніше судді Калашніковій О.В. вже заявлялася заява про відвід з інших підстав. Підстави для відводу судді встановлені статтями 36 та 37 КАС України. Положення частин першої, другої статті 36 КАС України передбачають випадки, коли суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу), а саме: 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу, яка встановлює недопустимість повторної участі суддів в розгляді адміністративної справи. Відповідно до частини третьої статті 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Враховуючи те, що головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, сторона повинна навести обґрунтовані аргументи, що свідчать про наявність відповідних суб`єктивних та об`єктивних чинників. Так, надаючи оцінку об`єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов`язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах. Перед розглядом справи суддя повинен утриматись від будь-яких коментарів, які можуть вплинути на перебіг цієї справи чи поставити під сумнів справедливе ведення процесу. Суддя утримується від публічних та інших коментарів, оскільки це може перешкодити неупередженому розгляду справи стосовно певної особи чи питання. Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. Верховний Суд зауважує, що з урахуванням положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, наявність безсторонності суду має визначатися за суб`єктивним та об`єктивним критеріями. При об`єктивному підході до встановлення наявності упередженості суду (суддів) повинно бути визначено окремо від поведінки судді, чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність. При цьому, вирішальним є саме наявність відповідних обставин, підтверджених належними та допустимими доказами, які свідчать про обґрунтованість сумніву в неупередженості суду. Разом з цим, Верховний Суд зазначає, що суб`єктивний критерій вимагає оцінки реальних дій окремого судді під час розгляду конкретної справи і лише після встановлення фактів у поведінці судді, які можна кваліфікувати як прояв упередженості, можливо поставити під сумнів його безсторонність. Особа яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Також колегія суддів звертає увагу, що у відповідності з положеннями частини четвертої статті 36 КАС України незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. У той же час, на думку колегії суддів, доводи заявника свідчать лише про незгоду сторони з процесуальними рішеннями судді, а саме у зв`язку з прийняттям ухвали про відмову у відкритті касаційного провадження, що у відповідності до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути визнано обґрунтованою підставою для відводу. Верховний Суд звертає увагу заявника, що за правилами частини першої статті 334 КАС України за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі. Тобто, до відкриття касаційного провадження суд касаційної скарги перевіряє чи відповідає касаційна скарга вимогам статті 330 КАС України, наявність підстави для повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження та наявність підстав для відкриття касаційного провадження. Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України питання про витребування матеріалів справи вирішується в ухвалі про відкриття касаційного провадження. На момент відкриття касаційного провадження у Суду відсутня справа, а отже, відсутня можливість перевірити наявність чи відсутність в матеріалах справи поштового повідомлення про отримання/неотримання оскаржуваної постанови апеляційного суду. Так залишаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 без руху суд звернув увагу скаржника на можливості надання належних та достатніх доказів на підтвердження свого твердження, про ненаправлення судом апеляційної інстанції оскаржуваної постанови зокрема, письмові відповіді (довідки) суду, у провадженні або на зберіганні в якого знаходиться справа, про наявність/відсутність в матеріалах справи супровідного листа про направлення відповідного судового рішення, повідомлення про доставлення судового рішення на офіційну електронну адресу особи, повідомлення про вручення/невручення поштового відправлення з таким рішенням, розписок про отримання судового рішення; копією опису документів, що містяться в матеріалах справи, тощо. Скаржником при поданні касаційної скарги, а також на виконання ухвали суду про залишення касаційної скарги без руху, доказів на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов`язаний з об`єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами своєчасно не надано. Колегія суддів вважає за необхідне також зазначити, що відповідно до Постанови № 8 Пленуму Верховного Суду від 14 грудня 2017 року Про затвердження Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді, затверджено Тимчасові засади використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді. Пунктом 2.5. розділу І Загальні положення Тимчасових засад використання автоматизованої системи документообігу та визначення складу суду у Верховному Суді встановлено, що у разі надходження до Великої Палати, касаційного суду, заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами АСДС розподіляє таку заяву шляхом передачі на розгляд раніше визначеному судді-доповідачу зі складу суду, який ухвалив рішення, що переглядається. У разі неможливості сформувати такий склад суду його визначення здійснюється в загальному порядку, передбаченому Положенням та цими Засадами. Згідно з частиною четвертою статті 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. За таких обставин, клопотання про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. є необґрунтованим. Враховуючи викладене, керуючись статтями 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Заяву про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. - визнати необґрунтованою. Передати заяву ОСОБА_1 про відвід судді Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду Калашнікової О.В. у розгляді справи №500/1473/20 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного медичного університету імені І.Я. Горбачевського Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства охорони здоров`я України про визнання протиправним скасування наказу, зобов`язання вчинити дії до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення судді, який не входить до складу суду, що розглядає дану справу, в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України, для розгляду заяви. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. ........................... ........................... ........................... О.В. Калашнікова М.В. Білак О.А. Губська , Судді Верховного Суду